Міністр юстиції Денис Малюська пояснив, що ветеран та музикант Андрій Антоненко зможе отримати компенсацію за те, що понад 500 днів перебував під вартою, якщо суд не визнає його винним.
Про це йшлося в етері шоу “Свобода слова” на телеканалі “Україна”, – пише інтернет-видання “Букви“.
Як сповіщалося, у п’ятницю, 30 квітня, Шевченківський районний суд Києва змінив міру запобіжного заходу фігуранту справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета — Андрію Антоненку. Ветеран ССО та музикант тепер перебуватиме під цілодобовим домашнім арештом із електронним браслетом. Ввечері п’ятниці Антоненко вперше за понад 500 днів повернувся додому і побачився з дружиною, дітьми та друзями.
Малюська виступ за введення певного ліміту можливого перебування осіб, щодо яких триває судовий розгляд, під вартою. За його словами, відповідний законопроєкт вже розробляється.
“Практика [має бути], що протягом певного часу — два роки, хай це буде 1,5 роки, 1 рік, якщо немає вироку — людину треба випускати, якщо вона не є небезпечною для суспільства. Очевидно, суд у цьому переконався, що якоїсь особливої небезпеки зараз немає, і вирішив застосувати (до Антоненка — ред.) інший захід, встановити домашній арешт”, — сказав він.
Коментуючи ситуацію з Антоненком, він наголосив, що механізм отримання компенсацій від держави у таких випадках існує, і ветеран зможе її отримати.
“Так, безумовно, є компенсація за необгрунтоване обвинувачення. За весь час тримання в слідчому ізоляторі йому можуть бути виплачені компенсації. Є відповідні процедурні гарантії. Калькуляція буде окремо, але чим довшою є тривалість утримання — тим більша компенсація”, — додав міністр.
Що відомо про справу Шеремета?
Про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, яке відбулося у 2016 році, стало відомо на початку грудня 2019 року. Підозри були пред’явлені медсестрі Яні Дугарь, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко та музиканту Андрію Антоненку. Відтоді Юлія Кузьменко та Андрій Антоненко перебували під вартою (Антоненко досі), а Яну Дугарь відпустили під заставу з-під домашнього арешту.
Раніше слідство стверджувало, що Антоненко, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси… вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”. За словами самого музиканта, це формулювання було взяте з іншого кримінального провадження, яке не має відношення до вбивства журналіста.
21 травня стало відомо, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета змінило текст підозри фігурантам, прибравши слова про “ультранаціоналістичні ідеї” та “велич арійської раси”. Відповідно до нового тексту підозри, організаторами злочину вважаються “невстановлені особи”, а всі раніше заявлені фігуранти справи — його виконавцями.
#Букви згадували ключові факти про справу Шеремета, а також заяви Президента України Володимира Зеленського про те, хто несе відповідальність за її розслідування.
Активісти, політики, чиновники висловлювали недовіру слідству, тож регулярно виходили на акції протесту і вимагали справедливого розслідування вбивства журналіста.
В червні матеріали щодо Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь об’єднали і відкрили для ознайомлення.
18 серпня підозрюваним у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко були вручені обвинувальні акти. Захисники Яни Дугарь відмовилися його отримувати.
25 серпня стало відомо, що справу розглядатиме суд присяжних. 28 вересня в Шевченківському районному суді Києва продовжився розгляд по суті справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета – вже за участю присяжних. Судові засідання досі тривають, суд вивчає докази.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини