Чоловік повернувся з новорічного корпоративу під самий ранок.
Костюм і лице пом’яті, але скривлену усмішку для дружини тримає. Відчиняє двері, а перед ним стоїть його благовірна з пательнею в руці. Він, підперши двері, і з грайливою усмішкою каже їй:
– Ой, кохана, дякую за турботу, але я не голодний, йди спи.
Оповіла: Леся Яворська
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини