До ветеринарного лікаря звернулася сім’я з собакою, хворим на рак. Власники і їхній маленький син були дуже прив’язані до вихованця і сподівалися на диво.
Але лікар сказав, що вже нічого неможливо зробити для собаки і запропонував евтаназію. Під час прощання з собакою маленький хлопчик здавався спокійним, пестив собаку і ветеринар подумав, що хлопчик розуміє, що відбувається і приймає прощання з собаки без труднощів. Через кілька хвилин собака мирно заснула, щоб більше не прокинутися. Власники обговорювали своє нещастя і говорили про те, чому собаки живуть менше, ніж люди.
Син, який це слухав, сказав: “Я знаю чому. Ми прийшли в світ, щоб навчитися жити хорошим життям, весь час любити інших і бути хорошими людьми. А собаки вже народжуються, знаючи, як це робити, їм не потрібно залишатися тут так довго, як нам».
Те, що сказав хлопчик вразило ветеринарного лікаря. І навіть змінило його погляд на життя.
Ми могли б вчитися у собак багато чому
- Весело зустрічати своїх близьких, коли вони приходять додому.
- Не позбавляти себе можливості йти на прогулянку в будь-яку погоду.
- Щодня бігати і стрибати.
- Дозволяти собі бути ласкавими.
- Ніколи не кусати, коли достатньо тільки погарчати.
- Коли у когось поганий день – мовчати, просто тихо бути поруч.
Автор: Володимир Костенок
За матеріалами Сома
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини