Елітний втікач: один із ексочільників “Газпрому” та “Газпромбанку” приїхав до України і проситься на війну зРФ

Втік з Росії, щоби спокутувати кров’ю провину перед Батьківщиною: колишній віце-президент «Газпромбанку» Ігор Волобуєв переїхав до України і хоче зі зброєю в руках захищати землю, де народився.

Ексклюзивно для журналістів ТСН Ігор Волобуєв розповів про внутрішню кухню структур «Газпрому» та таємниці смертей газових королів Росії.



«У 14 році я дав собі обіцянку, що якщо російські танки прийдуть у моє рідне місто, в Охтирку, я піду з ними воювати», – запевняє Волобуєв.

Колишній менеджер «Газпрому» та ексвіце-президент «Газпромбанку» Ігор Волобуєв родом із Сумщини. Він поїхав вчитись до Москви ще за радянських часів і ніколи не був громадянином України. Проте з рідними краями зв’язку не втратив і на вірус рашизму не захворів. Каже, якраз за підтримку Майдану його звільнили з «Газпрому». «Викликав Купріянов, сказав: «Ти не з нами», – згадує він.

Та ще тоді переїхати до України не наважився, натомість пішов працювати до «Газпромбанку». Коли ж росіяни стали рівняти з землею його рідну Охтирку, а його батько місяць жив там у підвалі, каже, вже не зміг терпіти далі, поїхав, щоби воювати за Україну.

Та українці вразили його своєю людяністю: на відміну від росіян, які готові кидати в бій кого завгодно, його не взяли до тероборони, бо погано підготовлений. «Ніхто мене не приймає. Говорять, тебе «як м’ясо кидати?». Здавалося б, одним російським більше, одним менше. Але кажуть, його вб’ють одразу. Розумієте, яка різниця. Моя мрія – залишитися тут назавжди. До перемоги і назавжди. Я готовий жити, де завгодно, займатися, чим завгодно. Навіть, якщо просто мені мітлу дадуть у руки, я вважатиму, що я недаремно сюди приїхав», – переконує  колишній менеджер “Газпрому”.

Він не єдиний, хто звільнився з «Газпромбанку», через війну з Україною, розповідає Волобуєв. У зовні неприступних газпромівських фортецях нині відбуваються дивні речі. 18 квітня у Москві знайшли мертвими всю сім’ю першого віце-президента “Газпромбанку” Владислава Аваєва. За офіційною версією, він застрелив дружину через ревнощі, а потім чомусь і доньку, після чого наклав руки на себе. Його колишній колега у версію про самогубство не вірить. «Він міг відповідати за приватбанкінг – це послуги VIP-клієнтам «Газпромбанку», а це доступ до рахунків. Тобто, він знав, у кого скільки грошей у банку лежить. Це – заткнути рота. Він міг щось знати і хотів розповісти, а йому не дали», – переконує чоловік.

Так само підозріло виглядає і смерть колишнього топ-менеджера російської газовидобувної компанії «Новатек» Сергія Протосені. 21 квітня він нібито вбив дружину і доньку на віллі в Іспанії, а його самого знайшли повішеним. Чим могли бути небезпечні ці газові топи російському режиму, невідомо. Однак версія про те, що вони могли знати про підкуп деяких європейських політиків Кремлем, здається цілком логічною. Хоча політики – лише верхівка айсбергу, каже колишній газпромівець. Німецький бізнес глибоко вкорінився в Росії і може також тиснути на уряд у Берліні.

«Уренгойське газове родовище – найбільше у Росії, там німецькі компанії, їх пустили у видобуток, а це – святе. Південноросійське родовище, ресурсне, там німці сидять. Тобто, у ланцюжку вони скрізь, вони транспортують «Північний потік», 15% у «Вінтерсхалла» та «Рургаза». У Німеччині є дуже сильним промисловим лобі, і частиною цього лобі є великі газові компанії», – розповідає Волобуєв.

Спільна з Україною газпромівська корупція процвітала за часів, коли при владі була «Партія регіонів». З українських політиків на непублічні зустрічі з керівником «Газпрому» приїздив Юрій Бойко, розповідає експосадовець, навіть коли той вже не був міністром з енергетики. «Наприкінці 2000-х років нам дали команду, що приїжджає Бойко, потрібно його супроводити на 5 поверх, до Міллера. Навіщо він приїхав, я не розумів, що він тут робить. У Міллера приватна зустріч із ним. Це ті зустрічі, яких результатів не публікують», – пригадує чоловік.

Ігор Волобуєв планує залишитись в Україні і не втрачає надії захищати її зі зброєю в руках. Так хоче спокутувати свою провину, якою вважає роботу на газпромівські структури. Та готовий, каже, працювати і на будівництві – допомагати відбудовувати все, зруйноване росіянами.

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини