Флешмоб з одним черевиком. До чого тут анексований Крим?

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розпочала перше за п’ять років слухання у справі “Україна проти Росії” щодо анексованого Криму і порушення прав на півострові.

Користувачі соцмереж відреагували на це флешмобом #one_shoe_challenge. На сторінках викладають фото, де вони зображені в одному черевику. Здавалося б, до чого тут взуття?Про це пише ВВС.

Все почалося з публікації Івана Ліщини, який представлятиме в ЄСПЛ позицію України. 9 вересня він повідомив, що зламав палець і через це під час слухання замість одного з черевиків змушений буде одягти звичайний капець.

“А знаєте, в чому зиск, якщо ламаєш пальця на нозі напередодні засідання Великої палати в міждержі по Криму? А в тому, що треба брати тільки один парадний туфель, а він займає рівно в два рази менше місця в валізі ніж два”, – написав пан Ліщина.

“Отже, спєшитє відєть, […] остання гастроль, смертельний номер, під куполом ци… залу засідань Великої палати ЄСПЛ. Агент України в одному капці та англійській радник (сподіваюсь в двох туфлях) відстоюватиме позицію держави щодо прийнятності заяви Україна проти Росії (Крим)”.

Вже наступного дня суддя Аркадій Бущенко у своєму фейсбуці запустив флешмоб #one_shoe_challenge і закликав усіх небайдужих підтримати українську команду юристів в ЄСПЛ і на знак солідарності з ними викладати фото в одному черевику. Те саме він зробив і сам.

Чекати на реакцію інтернет-користувачів довелося недовго.

 

 

До флешмобу з-поміж інших доєдналися працівники Мін’юсту…

… і Української Гельсінської спілки.

Україна проти Росії в ЄСПЛ

Слухання Європейського суду з прав людини проходить в рамках справи “Україна проти Росії” і стосується порушення прав людини в анексованому Криму.

Україна подала заяву до ЄСПЛ ще у березні 2014 року. В ній йдеться, що Росія фактично контролює територію півострову, який є невід’ємною частиною України, і порушує одразу кілька статей Конвенції про захист прав людини.

Україна стверджує, що у Криму існувала практика переслідування українських військовослужбовців, утиски і залякування священнослужителів, що не є членами РПЦ, і дискримінація кримських татар.

Окрім того, у позові згадується перешкоджання роботі журналістів у Криму і автоматичне надання громадянам України російського громадянства – відмова від нього позбавила людей багатьох прав.

Слухання 11 вересня не стосуватиметься розгляду справи по суті: йтиметься про заяву Росії, яка намагається заперечити прийнятність заяви української сторони.

Росіяни наполягають, що заява України є політично вмотивованою і необґрунтованою.