Підрив газопроводів “Північного потоку” може свідчити про новий фронт війни РФ проти України.
Два російські газопроводи «Північний потік-1» і «Північний потік-2» можуть уже ніколи не запрацювати після аварій, які відбулися, ймовірно, внаслідок підривів, пише видання Der Tagesspiegel з посиланням на служби безпеки Німеччини, передає ZN.ua.
Фахівці стверджують, що якщо трубопроводи не відремонтувати швидко, в них потрапить багато солоної води, яка викличе корозію та унеможливить подальшу експлуатацію.
Вирішенням проблем, що виникли внаслідок інциденту, також зараз займаються кризова група Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, кілька федеральних міністерств та Канцелярія.
Першим кроком у відповідь на інцидент стало посилення контролю над суверенними водами Німеччини з боку федеральної поліції, їхні кораблі уважніше стежитимуть за відповідними маршрутами критично важливої інфраструктури. Крім того, федеральні землі повинні посилити захист прибережних районів Північного та Балтійського морів. Захист терміналів зрідженого газу, що будуються в даний час, а також підводних і телекомунікаційних кабелів також викликає занепокоєння.
Як і Комісія ЄС, німецькі органи безпеки та іноземна секретна служба BND підозрюють акт саботажу. Високопоставлені європейські політики вважають, що за цілеспрямованою атакою стоїть Росія, проте офіційних доказів цього поки що немає.
Вибухи на газопроводах «Північний потік»: версії
Перша – вибухові пристрої у Балтійському морі заклали водолази-диверсанти. «Технічно це не складно. Для цього потрібен лише човен і кілька водолазів, які вміють поводитися з вибуховими пристроями», — пояснив в інтерв’ю The Sun дослідник із Королівського коледжу оборони Данії Андерс Пак Нільсен. The Guardian з посиланням на неназване британське джерело пише, що підводний човен навряд чи підійшов би для такої місії, оскільки глибина Балтійського моря в цих місцях рідко перевищує 100 метрів. Ймовірно, вибухові пристрої заклали за допомогою корабля.
Друга – вибухові пристрої доставили на глибину підводні дрони. «Такі апарати керуються дистанційно. Вони опускаються під воду і точно визначають, де цілі. Потім дрони закладають бомбу і зникають, після чого відбувається вибух», – сказав Кеннет Оленшлегер Буль із Департаменту стратегії та військових наук Норвезької академії оборони.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини