Як Росія попри санкції будує флот: українські хакери оприлюднили приховану документацію

Українські хакери Cyber Resistance дістали поштовий дамп особистих листувань начальника 243 Військового представництва російського міноборони Юрія Павленка із десятками гігабайтів даних про ворожий флот. Зокрема, у них йдеться про будівництво, ремонт та обслуговування російських кораблів в умовах санкційних обмежень Заходу.

Цей підрозділ розташований у Санкт-Петербурзі й на чолі з Павленком контролює якість та прийом продукції, виготовленої підприємствами російського оборонно-промислового комплексу. Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на волонтерів розвідувальної спільноти InformNapalm.

243 Військове представництво контролює щонайменше 18 підприємств, зокрема, Санкт-Петербурзька суднобудівна компанія (“СПСК”), Науково-виробниче підприємство “ПУСК” та інші. Активістам вдалося заволодіти даними керівників, зразками підписів, списками залучених до виконання робіт співробітників та контрагентів, ліцензіями на виконання робіт, пов’язаних із державними таємницями.



Окрім того, поштовий дамп містить безліч технічної документації, а ще – вказує на суттєві проблеми російського військово-морського флоту.

Зокрема, щодо “гордості російського флоту” крейсер “Адмірал Кузнецов”. Виявляється, його ремонт триває уже 8 років, хоча мав би уже бути у строю.

На пошті Павленка знайшли десятки документів щодо засідань, нарад та консультацій, де обговорювали ремонт цього корабля.

Затримки у “модернізації” пов’язані не тільки з бажанням російських чиновників, адміралів та підрядників продовжувати розпилювати гроші на ремонт, але й з впливом санкцій. Так, деякі механізми та установки були замінені на російські. А від деяких доводиться відмовлятися прямо на ходу. Наприклад, на “Кузнєцові” стоять пневмогідроакамулятори. Їм для нормальної роботи треба лічильники ходу, а вони іноземного виробництва і РФ їх отримати не може. Що роблять росіяни? Збирають чергову нараду і приходять до висновку, що “воно і без цього нормально працюватиме”,
– пояснюють в InformNapalm.

Це, власне, вказує на те, що санкції таки мають вплив на Росію і є дієвим механізмом для забезпечення безпеки.

Хоча компоненти іноземного виробництва у російському флоті все ж є. Росіяни навіть ведуть відповідну документацію, щоб знати про резервні запаси та поступово заміняти їх на свої аналоги.

Схоже, ані аналогів, ані постачальників зазвичай Росія не має.

“Щодо резервного запасу компонентів показовим є приклад “надсекретного” за версією російських медіа океанографічного дослідного (а по факту розвідувально-диверсійного) корабля “Академік Агеєв”, – зауважують в InformNapalm.

Росіяни часто повторюють, що технічна документація на це судно нібито засекречена. Однак вона виявилася серед листів Павленка.

Відомо, що “Академіка Агеєва” спустили на воду ще у 2019 році. Тут варто зауважити, що санкції проти Росії були введені ще у 2014. Через це росіяни на етапі будівництва запаслися потрібними іноземними компонентами, щоб мати можливість безперешкодно замінювати неробочі деталі.

Загалом на цьому кораблі є 78 компонентів іноземного виробництва.

Під час обліку компонентів іноземного виробництва іноді можна зустріти комічні ситуації. Наприклад, росіяни модернізують важкі атомні ракетні крейсери проєкту 1144 “Орлан”. Йдеться про старий радянський корабель “Адмірал Нахімов” – ще один довгобуд Росії, який модернізується з 1999 року,
– зауважують аналітики.

Це судно хотіли пустити на випробувальний термін у 2024 році, але перенесли цей процес на весну 2025. Причина – відсутність аналогічних компонентів російського виробництва.

“В принципі, не дивно, адже серед компонентів іноземного виробництва, що не має російських аналогів, вони були змушені показати навіть кавомашини М 21 Junior виробництва Італії”, – додають в InformNapalm.

Така ж сама ситуація із новітніми російськими патрульними кораблями проєкту 22160 класу “Василь Биков”, робота яких без деталей з кавоварки Mondo та мікрохвильовки Panasonic неможлива.

Хоча, цілком можливо, що росіяни навмисне “спамлять” у свох документах такими дріб’язковими комплектуючими та пристроями західного виробництва. Мета – не показувати реальні та критично важливі агрегати.

Довго росіяни будують й свої новітні великі десантні кораблі проєкту 11711 типу “Іван Грен”. Перші з них ввели в експлуатацію у 2018 та 2020 роках, а наступні мали б бути готовими у 2023 та 2024. Як зрозуміло, цього досі не сталося.

Завдяки відмовам добросовісних постачальників ускладнилося й будівництво універсальних патрульних кораблів проєкту 23550 “Єрмак”, які Росія готує для майбутнього протистояння в Арктиці.

Хоча простій тривав рік. Потім, схоже, знайшлися деталі, хоча із документів не зрозуміло, чи йдеться про суто російські компоненти, чи знову про паралельний імпорт.

“Відповідно, це також показує, що хоч санкції й діють, але росіяни не стоять на місці”, – наголошують аналітики.

Тож світу потрібно ввести ще більше жорстких обмежень, якщо він не хоче мати проблем на Північному полюсі.

Іноді росіянам таки вдається обходити санкції. Зокрема, документація за 2023 рік вказує, що вони закупляли за кордоном комплектуючі для наземного випробувального навчально-тренувального комплексу морської авіації ВМФ “Разгон-ВМФ”.

“В документації цього комплексу надзвичайно прискіпливо вказані іноземні компоненти, фірми-виробники, країни походження, функціональне значення тощо. Напевно, відправник дуже не хотів, щоб ці документи побачили, тому захистив їх шифруванням”, – пишуть в InformNapalm.

Видання зауважує, що звертатиметься до виробників за поясненнями.

Україна змогла успішно застосувати проти російського флоту безпілотні морські ударні дрони.

Не маючи свого сильного флоту, нашим силам вдалося суттєво обмежити можливості Росії в Чорному морі й навіть змусити її відвести звідти “свій кістяк флоту”.

Звісно, росіяни почали адаптовуватися до нових методів ведення війни на морі. І в червні 2023 року було прийнято рішення про посилення низки російських великих десантних кораблів додатковими зенітними установками. Серед таких кораблів уже згаданий нами ВДК проєкту 11711 “Петр Моргунов”, ВДК “Георгий Победоносец” та сумновідомий ВДК “Оленегорский Горняк”,
– пишуть аналітики видання.

Пошта Павленка вказує на те, що суднобудівний завод “Янтар” мав якнайшвидше розробити технічну документацію та здійснити роботи з монтажу зенітних установок на ВДК до 31 жовтня 2023 року.

Однак тут варто нагадати, що 4 серпня того ж року українські дрони успішно вдарили по ВДК “Оленегорский Горняк” в акваторії Новоросійська.

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини