Їхав собі одного разу верховинець, у поважних літах, кіньми через гори. Дивиться, а край дороги сидить в порохах зовсім маленький хлопчик і гірко плаче…
Зупинився дід біля хлопця і питає:
– Ти чо плачеш, легіню?
– Йой, вуйку! Та як же мені не плакати, коли я ще не можу робити того, що роблять дорослі хлопці…
Старий верховинець зліз з коня, сів си біля хлопчика…
І також гірко заплакав…
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини