Найближчими місяцями на українців очікують істотні зміни. Після ухвалення нового закону “Про столицю”, а також завершення децентралізації, по всій країні відбудуться дострокові місцеві вибори.
При цьому у Києві вони можуть відбутися набагато раніше, вже у грудні 2019 року. З чим це пов’язане і хто тепер керуватиме столицею – з’ясовував OBOZREVATEL .
Ця стаття про:
- новий законопроєкт “Слуги народу” про столицю;
- те, що після його ухвалення кияни можуть безпосередньо звертатися до депутатів райрад;
- політичне протистояння команди Офісу президента і мера Віталія Кличка;
- те, коли і де саме відбудуться дострокові місцеві вибори.
Що змінять у столиці
У парламенті опублікований проєкт закону 2143, авторства 39 народних депутатів від “Слуги народу”. За численними заявами із президентської партії, Верховна Рада зі змінами “правил” у столиці не зволікатиме, тому закон “Про столицю” буде ухвалений вже найближчим часом.
Їм хочуть по суті розділити Київську міську раду і адміністрацію. Адже Київраду і мера обирають на виборах, а керівника КМДА (адміністрації) з подачі президента призначає Кабінет міністрів України.
З важливих нововведень документа:
У Києві створюються райони, які будуть адміністративно-територіальними центрами. Їхніх керівників обиратимуть з-поміж депутатів.
Районні ради займуться:
- загальною середньою освітою, позашкільною та дошкільною;
- охороною здоров’я – первинною та медико-санітарною допомогою, стоматологією;
- молодіжними програмами, спортивними спорудами тощо;
- контролем за експлуатацією житла;
- організацією торгівлі на ринках;
- організацією паркування автомобілів;
- благоустроєм територій, озелененням.
Київрада:
- освіта: школи-інтернати широкого профілю, школи-інтернати вузького профілю, ПТУ;
- охорона здоров’я: стаціонарна медична допомога, швидка медична допомога, спеціальна медична і стоматологічна допомога;
- місцева пожежна охорона;
- архітектура і містобудування;
- місцевий архів;
- утримання кладовищ;
- організація міського громадського транспорту;
- землевпорядкування;
- культура і соціально-економічний розвиток;
- утилізація відходів.
Київська держадміністрація (КМДА):
- контроль за роботою місцевих чиновників;
- розпорядження об’єктами держвласності, що розташовані у Києві;
- забезпечення реалізації держпрограм у столиці;
- координація роботи територіальних органів центральної влади у столиці.
Окрему увагу варто приділити і голові КМДА, він займається: організацією у столиці загальнодержавних і міжнародних заходів, дає згоду на призначення/звільнення керівників держпідприємств у столиці, дає згоду на реорганізацію/ліквідацію держпідприємств, бере участь у вирішенні питань щодо розташування Офісу президента та інших органів центральної влади.
Загалом ідея нового законопроєкту така: розподілити відповідальність між Київрадою, райрадами та міською адміністрацією. Це призведе до посилення ролі депутатів райради (вони вирішуватимуть дрібні проблеми містян), а також ослаблення позиції мера і Київради.
Міська адміністрація перебере на себе функції контрольного органу, який слідкуватиме за роботою рад і фінансовими потоками.
Хто стане мером і навіщо це робиться?
З одного боку законопроєкт має унормувати ситуацію у Києві. Прописати, хто і за що відповідає, а також вирішити вічну проблему конфлікту інтересів між КМДА та мерією. І це добре.
З іншого – це політичний інструмент для боротьби за столицю. Ні для кого не секрет, що між Офісом президента і мером Києва Віталієм Кличко відразу ж після президентських виборів почалося відкрите протистояння. В ОП, розуміючи високий рейтинг президента і “Слуги народу”, не проти взяти владу і у столиці, враховуючи і той факт, що Кличко був прихильником 5-го глави держави Петра Порошенка.
До того ж столиця є фінансовим центром країни, де зосереджені великі потоки, а також фактичний контроль за вулицею. Не дарма ж саме у Києві відбуваються всі великі акції або протести.
Зробити це хочуть у кілька етапів:
- Ухвалити закон про столицю, істотно урізавши повноваження мера;
- Оголосити дострокові вибори у Києві.
“Війна” вже почалася, сторони обмінялися першими ударами. Так, 4 вересня новий Кабінет міністрів відправив Кличка у відставку з посади голови КМДА. Віталій Кличко у відповідь вже зустрічався з адвокатом президента США Дональда Трампа Рудольфом Джуліані, який висловив йому підтримку.
Головна претензія до міського голови – нібито є групи впливу, що впливають на Кличко і він, мовляв, не може бути ефективним менеджером. Водночас сам Віталій Кличко на своєму брифінгу заявив: за час його роботи бюджет столиці зріс у кілька разів, відремонтовані кілометри доріг, реалізовані інфраструктурні проєкти.
Головний же аргумент чинної міської влади – столицею має керувати той, кого обрали кияни.
У партії “Голос”, наприклад, вважають цей законопроєкт спробою президента посилити свою владу. Тому там уже розглядають ідею подати альтернативний проєкт закону.
“Ми не погоджуємося із розділенням повноважень голови КМДА і мера. Два тижні тому агентство “Рейтинг” провело дослідження і стало відомо, що 70% киян не згодні з розподілом повноважень. Щоб обраний мер Києва отримав менше, ніж призначений глава міської адміністрації. Ми згодні з укрупненням райрад, але є багато аспектів, які треба опрацювати”, – розповіла нардеп Кіра Рудик.
За словами “Слуги народу”, вибори відбудуться вже у грудні 2019 року. До цього готові у партії, щоправда, з кандидатурою потенційного висуванця партії ще не все зрозуміло. У кулуарах говорять про екскерівника телеканалу 1+1, а нині народного депутата Олександра Ткаченка, а також про фронтмена “Кварталу-95” Євгена Кошового.
У команді Віталія Кличка вирішили прийняти виклик і готується до дострокових місцевих виборів. У четвер, 19 вересня, мер Києва закликав парламент розпустити Київраду і оголосити перевибори.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини