Львів. Вечір. Останній трамвай. Два хлопці і п’яниця добряче товчуть одного хлопа. Всіх в поліцію, допитують.
Хлоп:
– Єду я, нікаво нє трогаю, а оні началі мєня біть.
Один з хлопців розповідає свою версію:
– Заходимо в трамвай, бачимо цього, щось белькоче по-своєму, і встав спочатку мені, потім приятелю на ногу – геть знахабнів. Ну ми вирішили почекати, якщо не злізе – потовчемо. Час йде, нічого не міняється. Ось і почали ми його валити.
До п’яниці:
– А ти навіщо його товк?
– Бачу хлопці, то на годинник, то на нього дивляться, то на годинник, то на нього – потім почали гаратати. То я подумав, що то по всій країні так!