Геніально про українську мову: Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році…
Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.
Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.
Десятки тисяч уподобань та поширень у Facebook набрав пост власниці PR-агенції та багатодітної матері Ярослави Гресь під хештегом #маюправосказатині.
Авангардовий журнал «Відрижка», який видає українська молодь у Польщі, надрукував теоретичну розвідку в добряче підзабуту й занедбану практиками царину української брудної лайки, а також дав деякі настанови по її вживанню.
Спільнота у Facebook “Дивослово журнал” опублікувала найсмішніші фрази з дитячих учнівських творів. Упорядкувала “перли” Лариса Макаренко.
Киряють двоє гуцулів. Єден вчит другого: – Би жінка не воркотіла, я вповім тобі про іден перевірений прийомчик. Залітаєш до хати з криками “йой, Єті!”, ховаїшси під перину і вдаєш, що тремтиш, поки не заснеш. Гуцул так і зробив. Притаївси і чекає, чи не буде жінка цабанити. В хаті – ціхо. Гуцул віддиховси. Придивлєєси – …
Сидить сім’я за вечерею. Син питає в тата: – Тату! А чому грім гримить? – Та я звідки знаю, сину. – Тату, а скільки кілометрів від нашого села до Києва? – Та я що міряв ті кілометри, сину… – Тату, а чому зимою холодно, а літом тепло? – Та я не знаю, то тільки Бог …
Сидить сім’я за вечерею. Син питає в тата… Докладніше & raquo;
Пізньої ночі, після бурхливого застілля, молодята нарешті добралися до спальні. – Знаєш, любий, – звернулася новоспечена дружина до свого обранця, – мені так і не вдалося поїсти за столом. Не міг би ти принести мені щось попоїсти. Як би не було важко підніматися чоловікові, але довелося. – А тепер, – сказала молода, поївши, – хочеться …
Пізньої ночі, після бурхливого застілля, молодята нарешті добралися до спальні… Докладніше & raquo;
Йдуть два гуцули напідпитку додому. Дивляться – діти надувають жабу… Один другому каже: – Куме, а давайте ми корову надуємо! Прийшли додому, взяли трембіту, прилаштували її корові в одне місце. Один з кумів ду-у-у-у-ує, аж гай гуде, а надути не може. Тоді другий кум каже: – Дайте, куме, я надую, бо Ви ніц не вмієте! …
Йдуть два гуцули напідпитку додому. Дивляться – діти надувають жабу…. Докладніше & raquo;