Приїхали найясніший Цісар 1914-го року Божого до Львова, аби подивитися, як жиют галичани, його “…вірні русини – його тирольці Сходу”.
І, аби троха пороздавати всім тим, хто на то заслужив, нагороди, чи просто грошей дати. А, оскільки люди тоді здебільшого бідували, то тлумач сказав, що кожен вільний сам собі вибирати, яку він нагороду хоче: “Пам’ятний Хрест”, чи сто злотих ринських…
Підходить черга “на медаль” до бойка (було таке, що той хлоп показав себе з дуже файного боку під час востатної офензиви на Балканах)…
Дякують Цісар нашому чоловікові, ад’ютант то всьо перекладає,.. а тут бойко питається:
– Не сьмію ся спитати в найяснішого Цісаря, а кіко то коштує таво медаль?
– Дурне питання, – відповів офіцер, – “Пам’ятний Хрест” коштує,.. е-еее,.. наприклад не більше одного злотого; тут мова йде про честь та відвагу!
– Ага, – облизався хлоп, – розумію! Тоді я, певно шо попрошу ми дати медаль і 99 злотих ринських…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини