Приходить хлопець до священика на сповідь і розповідає:
– Отче, я згрішив, на минулому тижні: я прийшов до своєї троюрідної сестри в гості, вона приготувала мені чаю, я пив чай, говорили, тут раптом почало хмаритися і почалася гроза, а я парасолі не мав, та й маршрутки вже не ходили і вже було пізно, і не знаю що зі мною трапилося, але я із нею переспав.
– Ну синку, це великий гріх…
– Зачекайте отче, це ще не все, позавчора, я прийшов до своєї двоюрідної сестри, та й знову почалася гроза, а я знову парасолі не мав, і маршрутки вже не ходили, та й вже було пізно, і я не знаю що трапилося, та я із нею переспав.
– О, сину, це вже дуже великий гріх…
– Та отче, це ще не кінець… Вчора прийшов до свого брата…
– Знаєш що синку, йди ти краще додому, бо щось хмаритися починає, а ти я бачу без парасолі…