Ранок. Хлопець, який залишився ночувати в своєї дівчини, знаючи, що її батьки поїхали святкувати Різдво до знайомих, прокидається зранку щасливий і шепоче:
– Сонечко моє, я тебе так люблю, так люблю, що нікому тебе не віддам і, щоб бути все життя з тобою, я готовий піти навіть у пекло і зустрітися із самим дияволом…
Дівчина його перебиває жестом і шепоче:
– Тоді вставай швидше, вдягайся і йди говори з моєю мамою, вона вже тебе там у коридорі чекає.
Оповіла: Леся Яворська
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини