Рятують життя і роблять світ кращим: 10 винаходів, якими може пишатися Україна

Українці завжди славилися своєю винахідливістю. Світ знає, що перший вертоліт винайшов киянин Ігор Сікорський, перший штучний супутник Землі і перший пілотований космічний корабель – виходець із Житомирської області Сергій Корольов, перший рентгенівський апарат – тернополянин Іван Пулюй, а перший електричний трамвай світу подарував полтавець Федір Піроцький.

Але і за весь період незалежності Україна подарувала світові чимало нових відкриттів, які покращують життя. Редакція зібрала топ-10 розробок українців, які створені за останні 30 років, – пише Оbozrevatel.



Рятує від проблем із серцем

Розумний прилад Cardiomo з’явився в 2014 році. Його творцями стали українські розробники Роман і Ксенія Бєлкіни.

Цей пристрій у вигляді липкого електрода, який потрібно прикріпити на грудях, фіксує показники серцевої діяльності, тиск, а також знімає електрокардіограму в режимі реального часу. Також він стежить за температурою тіла, частотою серцевих скорочень і якістю сну.

Ксенія і Роман Бєлкіни.

Усі дані він передає на смартфон і в хмарний пристрій. У разі проблем він відразу інформує людину або того, хто доглядає за пацієнтом.

Цим пристроєм вже користуються в українських клініках, а також його замовили і в інші країни.

Зараз цей винахід отримав фінансування від компанії Rockstart Health.

Так виглядає прилад

Зварює живі тканини

Українські вчені зробили чимало винаходів у сфері медицини. Так, високочастотне зварювання живих тканин було придумане в Україні, в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. І вперше застосовано в 2002 році. Цей метод тепер широко використовується в хірургії, пульмонології, травматології, офтальмології, урології, гінекології тощо. Його використовують хірурги, лікарі швидкої допомоги, санітарної авіації, ветеринари.

Зварювання живих тканин

Також цей метод перспективний у трансплантології. Ним зацікавилися і активно використовують лікарі в інших країнах.

Виміряти цукор без краплі крові

Спосіб вимірювання рівня цукру в крові без проколу придумав вчений з Ужгорода Петро Бобонич. Фізик без медичної освіти зацікавився цією проблемою, коли на цукровий діабет захворіла його дружина.

Петро Бобонич

Зовні прилад схожий на звичний глюкометр. Але кліпса цього приладу кріпиться до вуха чи пальця людини. За допомогою інфрачервоного променя, який проходить від світлодіода до фотоприймача, подаються дані про рівень глюкози в крові на монітор апарата.

Папір з опалого листя

В Україні почали виготовляти папір з опалого листя. Автор цього винаходу – закарпатець Валентин Фречка. Технологія називається RE-leaf Paper.

Ідея в нього виникла ще в школі. Разом зі своєю вчителькою Ольгою Сабодош Валентин збирав опале листя, сортував і розкладав по боксах. Там відбувалися хімічні процеси, в результаті чого виходила целюлоза. Потім із неї робили папір. Все це Валентин робив на батьківській кухні.

Вже в 2018 році він зі своїм проєктом переміг на міжнародній “Олімпіаді геніїв” у США.

Валентин Фречка робить картон з опалого листя

Зараз молодий винахідник разом із партнерами на базі Житомирського картонного комбінату виробляє волокно з листя. Потім це перевозять у Херсонську область, де у великих чанах все це варять і проганяють по конвеєру. А там перетворюють на папір.

Сумочка для зарядки смартфона

Вчені з університету “Львівська політехніка” Григорій Ільчук, Віктор Токарєв і Ігор Чернілевський разом із Тайванським текстильним науково-дослідним інститутом придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює на сонячній батареї.

Пристрій являє собою гнучку, компактну систему енергозбереження, яку можна вбудувати на будь-яку поверхню. Аж до куртки або намету.

Такий вигляд має винахід

Вдень система акумулює в собі сонячну енергію, а вночі від неї можна заряджати смартфони і планшети.

Ця технологія може стати в пригоді туристам. Гнучкий суперконденсатор можна вбудувати в поверхню намету і з його допомогою обігріватися вночі. Або зробити сумочку, в якій буде заряджатися смартфон. Але в промислових масштабах такий пристрій можна використовувати в ЖКГ для обігрівання будинків.

У 2011 році цей винахід внесли до списку 100 найкращих наукових розробок за версією престижного журналу Research and Development (“Наукові дослідження і розробки”).

Дізнатися по обличчю

Кияни Єгор Анчишкин і Юрій Мусатенко придумали технологію розпізнавання облич без дотику до них – Viewdle. Додаток миттєво розпізнає людей, які потрапили в об’єктив камери. Також він додає до них ім’я і передає зображення через MMS, Facebook, електронною поштою.

Єгор Анчишкин.

Юрій Мусатенко

Цей винахід викликав інтерес у такого гіганта, як Google, і він викупив його в 2012 році.

Їстівна упаковка

Харків’янин Сергій Тимчук придумав біорозкладний пакувальний матеріал – плівку, яку можна навіть з’їсти. Вона не завдає шкоди екології, оскільки до її складу входить кукурудзяний крохмаль. Своєму винаходу він присвятив 15 років.

Сергій Тимчук придумав їстівну плівку

Така плівка розкладається протягом декількох тижнів. У неї можна загорнути хліб, який можливо потім їсти разом з упаковкою. А свіжим продукт буде залишатися близько чотирьох тижнів. У такого поліетилену немає смаку.

Киянка вирішила завдання чотирьох століть

З 2016-му році киянка Марина Вязовська зуміла вирішити математичну загадку, над якою билися вчені 400 років.

Потрібно було вирішити, як розміщується в 8- і 24-мірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної.

Математик Марина Вязовська.

Для цього їй знадобилося два роки. Сама Марина в 2010 році захистила дисертацію в Інституті математики НАН України, а через три роки отримала ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті. Зараз вона живе в Швейцарії.

Марина нагороджена найпрестижнішою нагородою у сфері математики – премією Салема.

Український антибіотик

У 2005 році вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, який має високу активність до всіх видів стафілокока. Його назвали Батумін.

Він ефективний у боротьбі зі внутрішньогоспітальними інфекціями.

Розумна рукавичка для глухонімих

Четверо українських студентів із Донецької області – інженери-електронники Антон Степанов, Антон Пастерніков, а також програмісти Валерій Ясаков і Максим Осика створили рукавичку EnablyTalk, яка може переводити мову жестів на текст або мову.

Це унікальна можливість для глухонімих людей спілкуватися зі світом.

Антон Пастерніков, Максим Осика, Антон Степанов, Валерій Ясаков.

Рукавички оснащені спеціальними сенсорами і сонячними батареями. Спеціальний движок перетворює знаки, зроблені рукою в такий рукавичці, в текст або мову. Система з’єднується зі смартфоном.

Цей винахід переміг у конкурсі Imagin Cup, який організував Microsoft.

Події на Донбасі на деякий час призупинили роботу над цим винаходом. Склад команди трохи змінився. Однак розробники не втрачають надії просунути свій продукт на світовому ринку.

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини