Розмова на полонині:
– Ганнусю! Сонечко моє, крихітко моя, серденько моє! Ти мені так подобаєшся! Як серед ночі про тебе згадаю, то вже до ранку заснути не можу! Ти забрала моє серце навіки! Зустріньмося завтра, прошу!
– Петре, чи ти геть чисто звар’ював? Я ж заміжня кобіта! Та яке “зустрінемося завтра”? Зустрічаймося вже!