Перше засідання оновленої Верховної Ради може відбутися у День Незалежності, 24 серпня.
У такому разі проекти законів будуть розглядатися уже в кінці літа – на початку осіні.
За що насамперед візьмуться народні депутати – розбирався OBOZREVATEL.
Головне:
- Нова Рада 9-го скликання, ймовірно, почне свою роботу вже 24 серпня. Серед перших рішень – призначення спікера парламенту, а також усього складу Кабінету міністрів;
- Серед основних кандидатів на пост глави Ради – лідер партії “Слуга народу” Дмитро Разумков. На позицію прем’єр-міністра їх одразу декілька: Олександр Данилюк, Владислав Рашкован, Олексій Гончарук, Олег Устенко і Андрій Коболєв;
- У перший місяць роботи Верховної Ради в “Слузі народу”, яка і створить монокоаліцію, обіцяють зняти депутатську і президентську недоторканність, розробити механізм покарання за прогули й відкликання народних депутатів;
- Окрему увагу приділять і закону про столицю, а також реформі децентралізації;
- Не виключена й ідея проведення дострокових місцевих виборів. Поки експерти називають декілька дат – листопад 2019-го або січень-лютий 2020 року.
Формування нового уряду
Насамперед новий парламент обере голову Верховної Ради і президію нового парламенту. Поки відомо, що одним із можливих кандидатів на цей пост є лідер “Слуги народу” Дмитро Разумков.
По-перше, він уже став медійною особистістю. По-друге, його політична сила набрала більше 250 мандатів.
Посаду віцеспікера, правда, можуть віддати представникам інших фракцій. “Я повторю мою вже висловлену позицію, що опозиційним фракціям потрібно буде визначитися зі своїм статутом у парламенті і вирішити питання з кандидатурою на віцеспікера”, – сказав сам Разумков.
Він вважає, що віце-спікером ВР повинна бути людина, “яка працюватиме, незалежно від перебування в опозиції, на інтереси України”.
Далі Верховна Рада займеться формуванням складу Кабінету міністрів. Попередньо відомо, що основними претендентами на посаду глави Кабміну є:
- Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді;
- Ексміністр фінансів, голова Ради нацбезпеки і оборони Олександр Данилюк;
- Заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук;
- Глава НАК “Нафтогаз” Андрій Коболєв;
- Економіст, директор “Фонду Блейзера” Олег Устенко.
Володимир Зеленський вже заявив, що бачить нового прем’єра технократом-економістом, який займатиметься передусім управлінськими питаннями, а не політикою. Зазначені вище кандидати загалом підходять під опис.
Також відомо, що на посаду міністра закордонних справ претендує нинішній заступник глави Офісу президента Вадим Пристайко. Його кандидатуру, до слова, подав до парламенту і президент України Володимир Зеленський. Можливо, на посаді міністра фінансів України залишиться Оксана Маркарова.
Кандидат у народні депутати від “Слуги народу” Василь Мокан, у партії вже вирішили не затягувати голосування за основними посадами. Зроблять все швидко і почнуть роботу – “прем’єріади не буде”.
Зняття недоторканності та покарання за прогули
Ще у своїй президентській передвиборчій кампанії Володимир Зеленський виділяв одразу декілька проектів законів, які він хоче провести після отримання влади. Йшлося про закон про імпічмент, зняття депутатської та президентської недоторканності тощо.
Аналогічні ідеї записані й в офіційній передвиборчій програмі партії “Слуга народу”. А з огляду на монокоаліцію і результат у більш ніж 250 народних депутатів – саме ця партія і буде визначати життя країни на найближчі роки.
Тому можна припустити, що вже цієї осені “Слуга народу” почне просувати власні законопроекти. Частина з них (поки абстрактно) вже опублікована:
- зняття депутатської недоторканності;
- відповідальність за кнопкодавство і прогули;
- механізм відкликання народних депутатів;
Прямо про це після результату позачергових виборів заявив і Разумков. “Я вважаю, що завдяки тим законодавчим ініціативам, які ми озвучуємо, говорити про узурпацію влади не доведеться. Сьогодні ми можемо говорити про консолідацію влади, але це потрібно для того, щоб почати впроваджувати ті реформи, які ми обіцяли людям”, – підкреслив Разумков.
За словами кандидата від “Слуги народу” Василя Мокана, парламентарі також займуться і дерегуляцією бізнесу, ухвалять закони, які знімуть корупційні лазівки. Окремо розглянуть і блок із реформування судової та правоохоронної систем.
“Обов’язково розглянемо повернення статті про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Це одне з пріоритетних питань. Окремо розглянемо нові закони про імпічмент президента, а також тимчасові слідчі комісії”, – розповів Мокан.
Серед антикорупційних ініціатив – цивільна конфіскація майна. Таку позицію озвучила кандидат у народні депутати від “Слуги народу” Анастасія Красносільська. За її словами, йдеться про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції.
“Ми всі бачимо, що ввело НАЗК, свою так звану автоматичну перевірку декларацій, яка в дійсності автоматичною не є. Відповідно, наш план… перезавантажувати НАЗК – один із перших кроків, обирати нового одного відповідального керівника за процедурою, схожою з підбором суддів антикорупційного суду”, – пояснила майбутній нардеп.
Також, не виключено, що одним із перших законопроектів стане і так званий “закон про столицю”. Глава Офісу президента Андрій Богдан направив до Кабміну прохання про звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА. Наступний крок – поділ посад КМДА і мера Києва.
Детальніше про реформу децентралізації і закон про столицю України розповів майбутній народний депутат від “Слуги народу” Віталій Безгін. За його словами, вже цієї осені Верховна Рада ухвалить новий закон про самоврядування в Києві, два закони щодо завершення процесу децентралізації, а також один проект закону про внесення змін до чинного законодавства.
“Законом про столицю ми плануємо відокремити КМДА від ролі виконавчого органу місцевої ради. Також будуть відновлені районні ради, зафіксуємо той факт, що єдиним розпорядником повноважень місцевого самоврядування є територіальна громада столиці”, – пояснив Безгін.
За словами майбутнього нардепа, за цими законами піде й реформа українського парламенту. Зокрема, нова більшість планує скоротити кількість комітетів і адаптувати їх під профільні міністерства.Об’єднання, наприклад, може стосуватися комітетів із питань місцевого самоврядування, регіональної політики та містобудування, житлово-комунального господарства.
Як зазначила кандидат у народні депутати від “Слуги народу” Марина Бардіна, до кінця 2019 року в парламенті займуться і гендерними питаннями. Зокрема, адаптацією українського законодавства до європейського.
“Країна повинна продемонструвати свою дружність до дітей, шляхом створення належної інфраструктури, наприклад, місць для годування і сповивання в громадському просторі, на підприємствах і в офісах, щоб жінки мали можливість успішно поєднувати сім’ю з кар’єрою. Забезпечити рівні права, можливості жінок і чоловіків.
Ми продовжимо роботу над гармонізацією українського законодавства відповідно до підписаної Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема, в розділі щодо гендерної рівності та недискримінації. Будемо працювати над запобіганням домашньому насильству і забезпеченням належних умов праці для жінок”, – пояснила Бардіна.
Дострокові місцеві вибори
Також не виключена ідея проведення і дострокових місцевих виборів в Україні. Як вважає юрист Олександр Марусяк, нове скликання парламенту може піти одразу декількома шляхами. Наприклад, ухвалити окрему постанову і перерахувати всі населені пункти, де планується проведення виборів. Можливий варіант і ухвалення окремого закону, який забезпечить повне перезавантаження влади.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини