Що треба знати про День Хрещення Київської Русі: коротко про головне

В Україні День Хрещення Русі святкують на державному рівні ще з 2018 року. І щорічно, у цей день, 28 липня, обговорюють важливість такої події.

Результат пошуку зображень за запитом "хрещення україни"

Якою була б зараз Україна, якби Володимир Великий не прийняв таке це історичне рішення? Правильно він вчинив чи ні? Щоб і собі подискутувати на тему Хрещення Русі, пропонуємо ознайомитися з корисною інформацією, або ж просто освіжити пам’ять:

Хрещення Русі: як усе починалося

Ще бабуся Володимира Великого, княгиня Ольга, була православною християнкою — задовго до хрещення всієї Русі. Це також вплинуло на рішення майбутнього керівника і в 988 році він прийняв рішення, яке змінило нашу історію. Під час хрещення, Володимиру дали церковне ім’я — Василь.



Чому саме 28 липня? Тому що в цей день він наказав хрестити всіх киян. Відбувалося це дійство не в Дніпрі, а в річці Почайна. Тут можна прослідкувати важливість перейменування станції метро в Києві, відомої раніше, як Петрівка.

Відповідальність Володимира Великого

Саме за часів Володимира в Київській русі з’явилися срібні та золоті монети з тризубом, який донині є державним символом України. Щодо прийняття християнства, тут усе було дещо складніше. Перед князем був великий вибір: представники Папи Римського закликали прийняти їх віру, а інші — переконували прийняти іудаїзм. Розглядався, навіть, такий варіант, як іслам.

Для збереження держави, обрати серед варіантів було просто необхідно. Ставлення деяких українців завжди залишалося неоднозначним: хрещення відбувалося насильницьким шляхом, було примусовим і ніхто тоді в Бога не вірив. Усі мали свої язичницькі вірування та своїх Богів. Але, у тій ситуації, у якій свого часу опинився князь Володимир — це було досить мудре, хоч і примусове, рішення. Можемо тільки уявити, якби в той час у Русі прийняли іслам — якими були б ми зараз.

Після хрещення киян у річці — почалася розбудова храмів та церков для нової віри. Встановлювали їх на місці старих язичницьких ідолів, адже це були найгарніші та найзручніші місця із сильною енергетикою. Окрім того, аби навернути язичників до християнства, треба було знищити старі капища, місця поклоніння старим Божествам.

Хрещення принесло нам писемність?

Один із найбільших міфів — що на території Київської Русі не було писемності, поки не прийняли християнство. Але місцеві жителі використовували свою власну писемність: варіацію рунічних символів, якими не тільки записували важливу інформацію, але й ворожили. Навіть, проводили з допомогою цих рун магічні ритуали.

Також, до прийняття християнства жителі Київської Русі мали хист у торгівлі, були талановитими ремісниками. Грали на музичних інструментах, писали та співали пісні. Навчилися робити вино та квас, а ще — мали вільне ставлення до стосунків. Були вправними та сильними воїнами, вміли робити хорошу зброю. Можна стверджувати, що вони йшли в ногу з часом, або, навіть, випереджали його. Це зараз легко розмірковувати про те, нашкодило чи пішло на користь насадження християнської віри в Київській Русі Володимиром Великим. Але ж він прийняв краще рішення, з тих, які мав.

А зараз ми живемо в сучасній Україні, де кожен сам у праві обирати — у якого Бога чи Богів вірити. І чи вірити в когось взагалі. Тим, хто дотримується саме християнської віри — бажаємо гарного святкування важливої дати.

Джерело: Всвіті

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини