Лише за один місяць у Росії спалахнуло сім важливих об’єктів нафтогазової інфраструктури. Мовиться про три нафтопереробних заводи, нафтовий термінал і кілька нафтобаз.
Журналісти Forbes зазначили, що саме ці нафтогазові об’єкти приносили країні-агресорці третину експортних надходжень. За словами самих росіян, ці об’єкти атакували за допомогою безпілотників, – пише 24 канал.
У Росії почастішали атаки на нафтогазові об’єкти
Журналісти нагадали, що вночі 3 лютого у російському Волгограді горів нафтопереробний завод “Лукойла”. Тоді два українські ударні безпілотники атакували завод на відстані понад 300 кілометрів від українсько-російського кордону.
Працівники СБУ пошкодили цех первинної обробки, в результаті чого НПЗ може втратити значні виробничі потужності. Волгоградський завод переробляє близько 14,8 мільйона тонн нафти на рік і є одним з найбільших у Росії, – зазначили автори матеріалу.
До цього ціллю став нафтопереробний завод у Ярославлі, “Славнефть-ЯНОС”, який може переробляти близько 15 мільйонів тонн нафти на рік. За словами журналістів, це найвіддаленіша з сімох цілей українських дронів.
В окремих випадках росіяни визнавали атаку дронами на ці об’єкти. Спецоперації могли проводити українська розвідка і Служба безпеки України.
Керівник моніторингової групи з санкцій та свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко зазначив, що ефект від атак на нафтобази та нафтові термінали помітний одразу, бо згорає великий обсяг нафти, проте пошкодження нафтопереробних заводів матимуть триваліші наслідки.
Журналісти наголосили, що частину обладнання Росії треба буде імпортувати. В умовах санкцій це може стати викликом для окупантів.
Від нафти Росія отримує значну частку грошей
Андрій Клименко зазначив, що експорт російської сирої нафти – джерело грошей, яке дозволяє продовжувати війну. Так, за даними журналістів Bloomberg, у 2023 році чисті бюджетні доходи Росії від нафти та газу становили близько 99,3 мільярда доларів США.
“Падіння надходжень на 24% порівняно з 2022 роком видання пояснює зниженням світових цін на нафту та скороченням експорту трубопровідного газу з Росії”, – пояснили автори матеріалу.
Водночас надходження від нафтового експорту Росії складає близько 27,5% від загального. Мета України – зменшити ці надходження.
З точки зору напрямків експорту, порти Чорного та Азовського морів стали ключовими хабами для відвантаження російської нафти та нафтопродуктів, транспортуючи понад 150 мільйонів тонн, або 35% від загального обсягу у 2023 році, стверджує Клименко.
З іншого боку, балтійські порти, які традиційно обробляли більшу частину російського експорту нафти до ЄС, відійшли на другий план, на їх частку припадає лише 31%. Цей зсув можна пояснити санкціями, запровадженими ЄС та країнами “Великої сімки”.
Новоросійськ є основним хабом росіян для експорту сирої нафти, оскільки приблизно 60% російських нафтових ресурсів відвантажується через цей порт, пояснив Клименко. За ним йде район Керченської протоки, через який перевантажується 15% експорту нафти. Порти Тамань і Туапсе обробляють ще менші обсяги.
Хоча ці об’єкти мають стратегічне значення для Росії, Клименко визнає, що захистити їх усі за допомогою засобів протиповітряної оборони малоймовірно.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини