У перший день роботи 9-го скликання Верховної Ради України народні депутати проголосували за низку важливих призначень і законопроектів. Зокрема нардепи у першому читанні схвалили довгоочікуваний законопроект про скасування депутатської недоторканності.
У чому ж особливість депутатського “імунітету” і коли закон про скасування набуде чинності – читайте в OBOZREVATEL.
Головне:
- Депутати проголосували за скасування депутатської недоторканності у першому читанні.
- Документом передбачається виключити положення Конституції про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
- Водночас у Конституції залишається пункт про те, що нардепи не несуть юридичної відповідальності за роботу у Раді.
- Для остаточного затвердження конституційних змін на наступній сесії буде потрібно не менше 300 голосів “за”.
Голосування у Раді
Ближче до ночі, 29 серпня, народні депутати розпочали розгляд законопроекту про внесення змін до ст. 80 Конституції України, який передбачає позбавлення парламентарів недоторканності.
Проект №7203 був внесений до Ради 8 скликання ще п’ятим президентом України Петром Порошенком. Згідно з документом, зі згаданої вище статті Конституції пропонується виключити положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані, а також що їм гарантується депутатська недоторканність.
У тому разі, якщо зміни до Конституції будуть повністю схвалені, у статті залишиться лише одна частина: про те, що народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за роботу у Раді.
У першому читанні “за” законопроект проголосували 363 народних депутати. “Проти” – 0. Утримався – 1. Для остаточного затвердження конституційних змін на наступній сесії буде потрібно не менше 300 голосів народних обранців. Така процедура встановлена Основним законом.
Передбачено, що закон набуде чинності з 1 січня 2020 року.
Що таке депутатська недоторканність?
По суті – це гарантія для народних обранців від кримінального та будь-якого іншого юридичного переслідування, а також притягнення до відповідальності, яка закріплена статтею 80 Конституції України.
У світі існують дві форми реалізації депутатського імунітету:
- політична (індемнітет) – дає депутату імунітет від притягнення до відповідальності за політичні та професійні висловлювання і дії, наприклад, голосування у стінах парламенту. Виняток становлять наклеп і образи.
- кримінальна – передбачає особливий порядок притягнення депутата до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за згодою його колег.
Чи можна зняти недоторканність із народного депутата?
Можна, і для цього існує певна процедура. У разі, якщо у правоохоронних органів є підозра про вчинення народним депутатом кримінального злочину, генеральний прокурор вносить до Верховної Ради відповідне подання на народного обранця. Якщо ж у справі фігурує кілька нардепів, подання має бути складене на кожного з них окремо.
Далі генпрокурор зобов’язаний обґрунтувати подання перед парламентарями і довести їм необхідність зняття недоторканності того чи іншого депутата. Після чого Верховна Рада має проголосувати “за” більшістю від конституційного складу, тобто 226 голосами. Зняття недоторканності та дозвіл на арешт голосується окремо.
Однак не все так просто, як здається на перший погляд. Перед голосуванням має відбутися досить складна і затягнута процедура. Коли проти депутата вноситься відповідне подання, йому дається 5 днів на складання письмових пояснень Регламентному комітету ВР.
Відповідний комітет зобов’язаний у стислий термін, не більше 20 днів, розглянути питання про зняття недоторканності. На засіданні члени комітету повинні вислухати обидві сторони, після чого роблять відповідні висновки і виносять питання на голосування ВР. При цьому подання може бути передане спікеру Ради, навіть якщо члени комітету вважають доводи ГПУ недостатньо обґрунтованими.
Проголосувати за зняття депутатської недоторканності народні депутати повинні не пізніше, ніж через 7 днів після передачі висновків Регламентного комітету до парламенту.
Тривалість процедури неодноразово критикувалася з боку парламентарів, оскільки за цей час підозрюваний може спробувати “вирішити” це питання на свою користь, або просто виїхати з країни, як це вже відбувалося неодноразово.
Зі скількох депутатів зняли недоторканність?
За всю історію незалежної України і роботи Верховної Ради недоторканність було знято лише із 17 народних обранців.
Так, у 1994 році першим, з кого зняли недоторканність, виявився Юхим Звягільський. Його звинуватили у зловживанні службовим становищем і незаконному вивезенні коштів. Рішення парламенту Звягільський вирішив не чекати і втік до Ізраїлю, де переховувався від правоохоронних органів до 1997 року, поки з нього не зняли всі звинувачення. Повернувшись в Україну, Звягільський знову обрався до Верховної Ради, пропрацювавши народним депутатом аж до 9-го скликання Ради.
Серед останніх гучних подань можна назвати позбавлення недоторканності Ігоря Мосійчука, Сергія Мельничука та Сергія Клюєвау 2015 році. Останній одразу ж утік з країни, щодо Мосійчука Вищий адміністративний суд визнав, що постанову парламенту було ухвалено з порушенням регламенту і депутат повернувся на роботу. А щодо Мельничука справа про бандитизм розслідується досі.
У 2016 році мандатів позбавили Олександра Онищенка і Вадима Новинського. Перший досі переховується від слідства за кордоном, а ось Новинський продовжував свою депутатську діяльність і навіть пройшов до парламенту 9-го скликання на позачергових виборах до Верховної Ради.
У 2017 році парламентарі проголосували за зняття недоторканності відразу з чотирьох народних депутатів: Олеся Довгого, Максима Полякова, Борислава Розенблата і Михайла Добкіна. Всі підозрювані залишилися в Україні, але жодна справа не дійшла до свого логічного кінця.
У 2018 році було позбавлено депутатської недоторканності народну депутатку Надію Савченко за підозрою у підготовці терористичного акту. Правоохоронцям навіть вдалося затримати Героя України, але у квітні 2019 року вона була випущена з-під варти.
Чи відберуть у нардепів “імунітет”?
Спроби скасувати депутатську недоторканність робилися українською владою неодноразово. У 2000 році навіть проводили всенародний референдум, де також було присутнє це питання.
Найближче до ймовірного скасування депутатського імунітету наблизилося 8-ме скликання Верховної Ради. У 2015 році розроблений колишнім президентом Петром Порошенком відповідний законопроект був поданий до Конституційного суду, який визнав окремі положення законопроекту такими, що відповідають Конституції, але все ж зазначив, що недоторканність народних депутатів гарантує безпеку від незаконного втручання у діяльність депутата, безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх функцій.
Висновок Венеціанської комісії теж насторожує, на думку членів комісії, повне скасування депутатського імунітету в країнах із вразливою демократією, якою є Україна, може бути небезпечною для функціонування та автономії парламенту.
У підсумку законопроект був знятий з розгляду, але вже у 2017 році до парламенту було внесено два законопроекти про скасування депутатської недоторканності. Один був запропонований народними обранцями, другий знову президентом. Відмінність була лише в тому, що Порошенко пропонував скасувати депутатський імунітет із 1 січня 2020 року.
У 2018 році КСУ визнала обидва законопроекти такими, що відповідають Конституції, але депутати так і не спромоглися проголосувати за жоден із них.
Тепер слово за новообраними депутатами 9-го скликання, більшість яких складає саме пропрезидентська фракція.
Зняття депутатської недоторканності було однією з основних передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського, про що він часто говорив, як у розпал кампанії, так і вже після перемоги. Навіть у його президентській програмі пункт про зняття недоторканності з себе, а також народних депутатів і суддів був одним із основних.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини