Снилось мені з вівторка на середу, ніби дружина президента Марина Порошенко запросила мене полетіти разом із ними до когось на день народження. Летимо, п’ємo в барі президентського лайнера коктейлі (Ну, як коктейлі? Вiскaрь глушимо). Висить незручна мовчанка. Президент мовчить, його радники теж.
– Петре Олексійовичу, – намагаюсь розрядити ситуацію. – Є у нас в репертуарі пісня. «За@бали» називається. Не чули?
– Ні, – говорить Петро Олексійович із непідробним інтересом.
– То там, – кажу, – є такі рядки, я вам зараз своїми словами перекажу:
Ми тут якось обирали всім народом президента:
не жлоба, не ліберала, не євpeя, не агента,
не баптиста, не масона, не невротика, не гeя.
Обирати президента – всенародна епопея!
Обирали, обирали, врешті вибрали в два тури
запального патріота героїчної натури.
Генерали, кардинали, нагородження, паради.
Ще би хто нам пояснив – а шо він, сyкa, знову краде?
Я до чого веду? – кажу президенту. – Багато хто думає, що ця пісня про вас. Так вона насправді не про вас. Вона про нас.
Слова пісні, наскільки я зрозумів, Петру Олексійовичу не сподобались. Але з загальним висновком він погодився. Прокинувшись, я довго думав – до чого цей сон. Потім зрозумів.
До виборів.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини