Рівно 24 роки тому у Росії трапилася жахлива трагедія, що сколихнула весь світ. Так, 12 серпня 2000 року у Баренцевому морі потонув російський атомний підводний човен “Курськ”.
Під час цієї трагедії загинули всі 118 членів екіпажу, що перебували на судні. Ця подія також стала поворотною у політичному житті Владіміра Путіна й змінила курс Росії на обмеження свободи слова, про що згадав у своєму зверненні Володимир Зеленський. Що відомо про трагедію з “Курськом”, як зараз згадують цю трагічну подію – розбирався 24 Канал.
Що відомо про трагедію з “Курськом”
Журналісти BBC зазначили, що того дня підводний човен “Курськ” проходив навчання з ракетами “Граніт” та практичними торпедами разом з атомним ракетним крейсером “Петро Великий” і авіаносцем “Адмірал Кузнєцов”. Спочатку субмарина відстрілялася боєприпасами й готувалася здійснити новий пуск, але під час підготовки торпедної атаки сталася катастрофа.
За даними слідства, об 11 годині 28 хвилин за московським часом в четвертому торпедному апараті “Курська” вибухнула практична торпеда 6576-А. Потім підводний човен різко опустився на глибину 108 метрів, і вже там стався другий вибух, який знищив всю носову частину субмарини.
Також стало відомо, що більшість членів екіпажу в відсіках з першого по третій загинули одразу або протягом лічених хвилин. Ті 23 особи, що вижили, зібралися в дев’ятому відсіку.
Серед тих, хто вижив, був і капітан-лейтенант Дмитро Колесников, який помираючи залишив записку. У ній він зізнається в любові дружині, пише про те, що шансів немає, і закликає не впадати у відчай.
Командування ВМФ Росії зволікало з оголошенням тривоги після інциденту з “Курськом”. Британські вчені в розмові з The Guardian зазначили, що російські чиновники спочатку скептично поставилися до пошкоджень підводного човна, який вважався “непотоплюваним”. Вважалося, що “Курськ”, описаний як “Левіафан з майже міфічною репутацією”, здатний витримати навіть пряме торпедне попадання.
Пошукова операція почалася о 23 годині 30 хвилин 12 серпня, а близько 3 години 20 хвилин наступного дня субмарину “намацав” на дні ехолотом “Петро Великий”. Перший рятувальний корабель прибув на місце аварії о 10 ранку 13 серпня.
Лише за 12 годин після вибухів Північний флот Росії оголосив надзвичайну ситуацію. Росіянам повідомили про аварію 14 серпня.
Росія також вела перемовини з Великою Британією і Норвегією, які запропонували допомогу в порятунку екіпажу. Однак розпочати роботу норвезькі водолази змогли тільки 20 серпня, через вісім днів після аварії.
Вже 21 серпня 2000 року рятувальники змогли відкрити люк цього підводного човна. Живих людей усередині не було.
Знаменита реакція Путіна на трагедію
Перебіг рятувальної операції й поведінка російської влади загалом, зокрема, президента Владіміра Путіна, викликали критику в його країні. Варто зауважити, що він лише 5 місяців очолював Росію, тому “Курськ” для нього став фактично першим серйозним випробуванням на посаді.
Під час катастрофи російський диктатор перебував у відпустці. Він не перервав її одразу після того, як йому доповіли про аварію. Натомість він повернувся з Сочі через п’ять днів після катастрофи.
Надалі, за словами критиків, він не виявляв якихось емоцій у зв’язку з загибеллю 118 осіб. Але найбільше його критикували за слова в інтерв’ю ведучому CNN Ларрі Кінгу.
На питання, що сталося з субмариною “Курськ”, Путін відповів, що “вона потонула” і ледь помітно посміхнувся.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини