Твір дитини «Хто така бабуся?»

Усі ми в дитинстві любили бабусь, та й вони нас. І зовсім не просто так виник досить реальний міф, що бабусі відгодовують своїх улюблених онуків.  Ось як дитина порозмірковувала над тим, хто ж ця загадкова жінка – бабуся.

«Бабуся – це така жінка, у якої немає своїх дітей. Вона любить маленьких дівчаток і хлопчиків, які є дітьми інших людей. Дідусь – це теж бабуся, тільки чоловік. Він ходить гуляти з хлопчиками, і вони розмовляють про риболовлю та інші речі.

Бабусям нічого не треба робити, тільки приходити в гості. Вони старі, і тому їм не можна бігати і багато стрибати. Але вони можуть відвести нас на ярмарок, і у них має бути багато грошей, щоб покатати нас на каруселі.

Якщо вони з нами гуляють, то зупиняються, щоб подивитися на всякі речі, наприклад, на гарні листочки або на гусениці. Вони ніколи не говорять: «Пішли швидше». Вони носять окуляри і можуть виймати свої зуби.

Бабусі не повинні бути дуже розумними, тільки відповідати на такі питання, як «Чому собаки ганяють котів?» або «Де у черв’яка голова?». Коли вони читають нам книжку, вони нічого не пропускають і не говорять, що цю казку ми вже читали.

Кожен повинен намагатися, щоб у нього була бабуся, тому що вони єдині дорослі, у яких є вільний час для дітей».

За матеріалами Блискавка.


Лист 83-річної бабусі до подруги, який варто прочитати кожному

Зупинитися на хвилинку і задуматися про своє життя змушує лист 83-річної бабусі до своєї подруги. Його з упевненістю можна назвати надихаючим. Слова, написані жінкою похилого віку, будуть близькі кожному з нас, особливо коли настає Новий рік.

“Дорога Берта, я все більше читаю і все менше витираю пил. Я сиджу у дворі і насолоджуюся видом, а не переживаю про бур’ян у саду. Я проводжу більше часу з сім’єю і друзями і менше працюю.

По можливості життям потрібно насолоджуватися, а не терпіти його. Зараз я намагаюся усвідомити це і почати цінувати.

Я більше не економлю на собі. Мої порцелянові чашки і кришталеві сервізи я використовую для кожної особливої ​​події, такиї як втрачений фунт, прибирання у ванній або перше цвітіння амариліса.

Я вдягаю на ринок свій найкрасивіший одяг. Думаю, якщо я буду виглядати успішною, мені буде простіше розлучатися з грошима.

Я не чекаю важливого приводу, щоб скористатися своїми улюбленими парфумами. Насолоджуючись ароматом, я йду в банк або в поліклініку.

Я більше не використовую фрази «коли-небудь» і «днями». Якщо щось варто подивитися, почути або зробити, я хочу бачити, чути і робити це зараз.

Я не знаю, що зробили б інші, якби знали, що їх тут не буде завтра.

Адже ми вважаємо життя чимось само собою зрозумілим. Думаю, вони б покликали членів сім’ї і кілька близьких друзів. Можливо, вони б комусь зателефонували і попросили вибачення за минулі слова і вчинки. Мені подобається думати, що вони підуть в хороший ресторан, де подають їх улюблену їжу. Я здогадуюсь. Я ніколи цього не дізнаюся.

Це ті дрібниці, які я не доробила. Я б дуже шкодувала, що не написала близьким всі важливі слова, які хотіла до них донести. І я дуже переживаю, що рідко говорила чоловікові і батькам, як сильно я їх люблю.

Я намагаюся не економити і не відкладати те, що могло б додати сміху і щастя в моє життя.

І щоранку, коли я відкриваю очі, я кажу собі, що цей день особливий. Кожен день, кожна хвилина, кожен вдих дійсно є подарунком.

Можливо, життя виявилося не тією партією, на яку ми сподівалися. Але поки ми тут, ми можемо танцювати.”

Джерело: coma.in.ua.

Фото з відкритих джерел.


83-річна бабуся написала листа своїй подрузі і його потрібно прочитати якомога раніше

Для деяких життя — це перегони. Гонитва за новою посадою, за ідеальною фігурою, за новорічним розпродажем. І в цьому шаленому забігу часом не залишається навіть хвилинки, щоб зупинитися, подивитися навколо і сказати: «Як ж гарно!» Іноді це почуття гармонії ніколи не настає, а іноді краса звалюється, як сніг на голову занадто пізно. Наприклад, коли тобі 83.

Ми в Тутка побачили лист бабусі до своєї подруги і просто не могли не поділитися ним з вами. Тому що зрозуміти, що вона каже, треба якомога раніше. Інакше може бути занадто пізно. А останній рядок, мабуть, потрібно виписати на стікер і повісити на видне місце.

“Люба Берта,

Я все більше читаю і все менше витираю пилюку. Я сиджу у дворі і насолоджуюся виглядом, а не переживаю про бур’яни в саду. Я проводжу більше часу з сім’єю і друзями, і менше працюю.

По можливості життям потрібно насолоджуватися, а не терпіти його. Зараз я намагаюся усвідомити це і почати цінувати.

Я більше не економлю на собі. Мої порцелянові чашки і кришталеві сервізи я використовую для кожної особливої події, такої як втрачений фунт, прибирання у ванній чи перше цвітіння амариліса.

Я одягаю на ринок свій найкрасивіший одяг. Думаю, якщо я буду виглядати успішною, мені буде простіше розлучатися з грошима.

Я не чекаю важливого приводу, щоб скористатися своїми улюбленими парфумами. Вся в пахощах я йду і в банк, і в поліклініку.

Я більше не використовую фрази «колись» і «на днях». Якщо щось варто подивитися, почути або зробити, я хочу бачити, чути і робити це зараз.

Я не знаю, що зробили б інші, якби знали, що їх тут не буде завтра. Адже ми вважаємо життя чимось само собою зрозумілим. Думаю, вони б покликали членів сім’ї та близьких друзів. Можливо, вони би комусь зателефонували і вибачилися за минулі слова і вчинки. Мені подобається думати, що вони підуть в хороший ресторан, де подають їх улюблену їжу. Я здогадуюсь. Я ніколи цього не дізнаюся.

Це ті дрібниці, які я не доробила. Я б дуже шкодувала, що не написала близьким всі важливі слова, які хотіла до них донести. І я дуже переживаю, що рідко говорила чоловікові і батькам, як сильно я їх люблю.

Я намагаюся не економити і не відкладати те, що могло б додати сміху і щастя в моє життя.

І щоранку, коли я відкриваю очі, я кажу собі, що цей день особливий. Кожен день, кожна хвилина, кожен вдих дійсно є подарунком.

Можливо, життя виявилася не тією партією, на яку ми сподівалися. Але поки ми тут, ми можемо танцювати.


У Запоріжжі бабця-велосипедистка на великій швидкості влетіла в патрульне авто (відео)

Жінка не отримала значних травм, проте на неї склали адмінпротокол

Внаслідок ДТП жінка не постраждала / скріншот

Внаслідок ДТП жінка не постраждала / скріншот

У Запоріжжі жінка за кермом велосипеда на шаленій швидкості врізалась в автомобіль патрульних поліцейських.

Як передає кореспондент УНІАН, відео з реєстратора з`явилось в одній з груп поліцейських у соцмережі.

Інцидент стався ще 16 липня. На відео видно, що поліцейське авто повільно рухається однією з вулиць Запоріжжя. На під`їзді до перехрестя правоохоронці помічають жінку на велосипеді, яка виїжджає з прилеглої вулиці на зустріч поліцейським. При цьому, на великій швидкості. Водій авто встигає загальмувати, на відміну від велосипедистки – жінка врізається в автівку, б’ється головою у лобове скло та падає.

Як повідомили УНІАН в патрульній поліції Запоріжжя, внаслідок ДТП жінка не постраждала. Проте на неї склали адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, оскільки вона врізалась у авто, яке не рухалось.

Зазначимо, що у коментарях до відео користувачі жартують, що жінка дуже поспішала за пенсією.

 


9 порад моєї бабусі, які я перечитую щодня

Коли ми засмучуємося, нам стає дуже легко втратити з поля зору такі, здавалося би, незначні, але дуже приємні дрібниці.

Спробуйте виробити в собі звичку звертати увагу на хороше.

Наступного разу, коли засумуєш, подумай про те, що робить тебе щасливим. Роби так кожного разу до тих пір, поки це не буде відбуватися автоматично.

Негативні думки втратять над тобою силу тільки тоді, коли ти перестанеш за них чіплятися!

Мудрість поколінь: 9 золотих правил життя

#1

#2

#3

#4

#5

#6

#7

#8

#9

За матеріалами Сома.


Бабця вписала відповіді у кросворд, який був музейним експонатом

91-річна відвідувачка музею сучасного мистецтва в німецькому Нюрнберзі розгадала кросворд, зображений на картині художника-авангардиста Артура Кепке, і вписала відповіді ручкою.

За словами представника музею Єви Мартін, жінка прийшла в музей в складі групи літніх відвідувачів і, судячи з усього, відреагувала на напис «Встав слова» на картині.

За словами Мартін, роботу Кепке можна відновити. Керівник музею Ева-Крістіна Краус додала, що була змушена повідомити про інцидент в поліцію через необхідність отримати страховку. Вона підкреслила, що злочинного наміру в діях відвідувачки не було.

За матеріалами Бджола.


В Туреччині придумали закон для бабусь, про який мріяв весь світ

Про зарплату для бабусь за догляд за внуками.

Всі сімейні пари, у кого є діти та працюючі бабусі, знають, як важко залишити дитину з кимось і вийти куди-небудь удвох. Доводиться шукати няню, а це непросто, та й до того ж дуже затратно.

Ми розповімо про одну всім відому країну, в якій прийшли до геніального рішення — ввели зарплату тим бабусям, які бавляться з онуками в будні.

В Туреччині придумали закон для бабусь, про який мріяв весь світ - 1

Геніальне рішення

Догляд за дитиною є найбільшою проблемою для працюючих матерів в Туреччині, однак турецький уряд знайшов просте рішення: платити бабусям, щоб ті доглядали за дітьми. У лютому 2017 року Туреччина запустила пілотну програму, яка буде забезпечувати бабусь державною зарплатою за турботу про своїх онуків в робочі дні.

Для тих, чиї розміри пенсій становлять від 1 000 до 1 800 турецьких лір ($ 250-450), проект дає можливість отримати додатковий дохід, піклуючись про онуків у себе вдома.

В Туреччині придумали закон для бабусь, про який мріяв весь світ - 2

Мета програми — підвищення трудової зайнятості жінок

Стартував проект в лютому цього року в двох провінціях — Бурса та Ізмір. На початковому етапі будуть охоплені близько 1 000 сімей. Після 6 місяців реалізації цієї програми й за результами аналізу вона буде розширена й на інші провінції Туреччини.

Програма дасть жінкам можливість перейти на повний робочий день і, отже, заробляти більше. В інтерв’ю CNN Turk міністр праці та соціального забезпечення Туреччини сказав, що за турботу про онуків бабусі отримуватимуть близько 400 турецьких лір (€ 99 або $ 105) на місяць.

За матеріалами clicow.


Смішна реакція мами, яка зрозуміла, з ким прийшов додому її син

Домашнє відео за участю Єви Гоуб, звичайної домогосподарки з Індіани, набрало більше 10 млн. переглядів.

І не дивно чому – ставши відразу знаменитою, жінка потім в інтерв’ю розповіла, що на той момент потік емоцій в її голові просто зашкалював.

Такої радості, бурхливого сплеску материнських почуттів вона ніколи не відчувала.

Нам стало цікаво, кого привів її син в будинок, що це спровокувало таку реакцію.

Донні Гоуб, син Єви, військовий. І за службовим обов’язком вкрай рідко буває вдома, так що його візит для мами завжди в радість. Тим більше, що син не так давно нарешті визначився зі супутницею життя.

Молодята вирішили зробити батькам сюрприз. Вони не стали заздалегідь повідомляти про свій приїзд і про вагомий привід для такого візиту.

Просто за тиждень до Різдва Донні подзвонив і зронив, що вони з Мірандою приїдуть на свята. Звичайно, Єва й гадки не мала, хто з ними буде.

Так, ось так мами стають бабусями! І трохи божевільну реакцію Єви зрозуміти неважко. Донні і Міранда почали зустрічатися ще в 2008-му, але сім’я з двох військових постійно стикається з труднощами, вирішення яких від них не залежить. Вони дуже довго планували народження дитини і через безліч суперечливих факторів не хотіли хвилювати всіх раніше терміну. Але тепер – будьте ласкаві вітати прихід в цей світ маленької Мелісси!

Перед цим Донні і Міранда влаштували такий же сюрприз її батькам і у тих вистачило витримки не дзвонити родичам і не псувати враження. Або були все ще настільки приголомшені, що навіть не подумали про це.

За матеріалами Неймовірно.

 


12 правил бабусі Зельди

12 надихаючих порад від бабусі Зельди, які вона залишила своїм нащадкам перед смертю.

натхнення

Коли моя бабуся Зельда померла в 90 років, вона залишила мені коробку з речами, які могли б мені стати в нагоді. Серед них був старий журнал в шкіряній палітурці, якому вона дала влучну назву – «Журнал Натхнення».

У другій половині свого життя вона записувала в цей журнал свої ідеї, думки, цитати, тексти пісень та інші речі, які надихали її. Коли я підросла, вона зачитувала щось з цього журналу і мені, а я слухала і задавала питання. Я щиро вірю, що стала такою, яка я зараз, завдяки тій мудрості, яку вона передала мені ще в дитинстві.

Сьогодні я хочу поділитися з вами деякими з цих надихаючих уривків. Я зробила все можливе, щоб упорядкувати, відредагувати і зібрати вміст в 12 пунктів. Насолоджуйтесь!

Вдихайте майбутнє, видихайте минуле.

Не має значення, де ви, і через що вам доведеться пройти, завжди вірте, що є світло в кінці тунелю. Ніколи не чекайте, не припускайте і не вимагайте. Просто робіть те, що ви можете зробити, а решта хай буде так, як буде. Тому що як тільки ви зробите те, що можете, відбудеться те, що повинно було статися, або ви побачите наступний крок, який потрібно зробити.

Життя може бути простішим.

Просто сфокусуйтеся на чомусь одному. Ви не повинні робити все відразу, і ви не повинні робити все прямо зараз. Дихайте, живіть, і працюйте з тим, що зараз перед вами. Те, що ви вкладете в життя, життя віддасть вам через деякий час.

Нехай інші приймаються вас такими, якими ви є, або не приймають зовсім.

Говоріть правду, навіть якщо ваш голос тремтить. Будучи собою, ви принесете красу туди, де її ще не було в світі. Ідіть впевнено своєю стежкою, і не чекайте від інших розуміння вашого шляху, особливо, якщо вони не знають, куди ви йдете.

Ви не та людина, якою ви були раніше, і це нормально.

Ви пройшли через численні злети і падіння, щоб стати тим, хто ви зараз. За минулі роки сталося багато всього, що змінило ваші погляди, піднесло вам уроки і змусило вас зміцніти духом. Час йде, і ніхто не стоїть на місці, але деякі люди все одно будуть говорити вам, що ви змінилися. Дайте відповідь їм: «Звичайно, я змінився. Так завжди відбувається в житті. Але я все та ж людина, просто трохи сильніша, ніж була раніше ».

Все, що відбувається, допомагає нам рости, навіть якщо це важко зрозуміти зараз.

Обставини будуть весь час направляти, змінювати і удосконалювати вас. Тому, що б ви не робили – продовжуйте сподіватися. Найтонша нитка перетвориться в найміцнішу мотузку. Дозвольте надії стати вашим якорем, повірте в те, що це ще не кінець вашої історії, і що відплив зміниться припливом, який в кінцевому підсумку принесе вас до тихих берегів.

Не прагніть бути багатим, прагніть бути щасливим.

І коли ви станете старші, ви будете бачити цінність речей, а не їхню ціну. Зрештою, ви прийдете до розуміння того, що кращі дні – це ті, в які ви посміхаєтеся без будь-якого екстраординарного приводу. Цінуйте моменти і будьте вдячні за них. В цьому і є суть справжнього щастя.

Будьте рішучими і життєрадісними.

Зрозумійте, що велика частина ваших страждань і невдач обумовлені не обставинами, а вашим ставленням до них. Посміхніться тим, хто заздрить вам і намагається нашкодити, покажіть їм щось, чого не вистачає в їхньому житті, чого вони ніколи не зможуть відібрати у вас.

Будьте уважні до тих, хто вам дорогий.

Іноді, коли кохана людина говорить: «Я в порядку», потрібно поглянути їй в очі, міцно обійняти і сказати: «Я ж знаю, що ні». І не потрібно турбуватися, якщо вам здається, що деякі люди згадують про вас, тільки коли ви їм потрібні. Знаходьте задоволення в тому, що для інших людей ви – маяк-світлячок, до якого вони йдуть, коли їхнє життя оточує темрява.

Іноді ви повинні відпустити людину для того, щоб вона змогла рости.

Тому що головне в її житті – не те, що ви робите для неї, а те, що ви навчили її робити для самої себе, щоб стати успішною.

Іноді, щоб отримати результат, вам потрібно віддалитися від людей, які не поділяють ваші інтереси.

Це дозволить звільнити місце для тих, хто підтримує вас у вашому баченні себе. Це відбувається мимоволі в міру вашого зростання. Коли ви дізнаєтеся, хто ви, і чого ви хочете, ви почнете розуміти, що люди, яких ви знали, не завжди дивляться на речі так, як ви. Так ви можете зберегти прекрасні спогади, і дозволите собі рухатися далі.

Краще обернутися назад і сказати «Я не можу повірити, що зробив це», ніж сказати «Мені шкода, що я зробив це».

Зрештою, люди в будь-якому випадку будуть судити вас. Тому не треба жити все життя, намагаючись справити враження на інших. Живіть, щоб справити враження на себе. Любіть себе настільки, щоб не знижувати свій рівень для інших.

Якщо ви чекаєте щасливого закінчення, але не бачите його, можливо, прийшов час шукати новий початок.

Подивіться на себе з боку і прийміть той факт, що ви теж маєте право час від часу робити помилки. Тільки так ви вчитеся. Сильні люди сміються над проблемами щирим сміхом, вони знайшли це вміння у важкому бою. Вони посміхаються, тому що знають, що не дозволять нічому тягнути їх вниз, і вони йдуть назустріч новому початку.

За матеріалами Сома.


60-річна українка стала найкрасивішою бабусею світу (фото і відео)


Світлана Гасс доводить, що життя після 50 лише починається.

Їй от-от виповниться 60, вона має 12-річного онука, але сама зовсім не схожа на бабусю! Ця струнка приваблива жінка – володарка титулів Найкрасивіша бабуся світу та Ms. Transcontinental Classic. Конкурси відбувалися у Болгарії та США. Там українка Світлана Гасс спричинила справжній фурор, – про це повідомляє ТСН.

Вона народилася в Одессі, отримала фах модельєра-конструктора та фінансиста. Згодом вийшла заміж і народила дитину. На жаль, чоловік Світлани помер рано: на той момент їхній доньці було лише 11 років, а в Україні панувала економічна криза 90-х.

Тоді жінці довелося піти у торгівлю та самій почати розвивати бізнес. Ще через кілька років Світлана відкрила салон краси: мріяла, щоб українські жінки доглядали за собою так, як це роблять за кордоном. Зараз вона регулярно влаштовує в своєму закладі безкоштовні дні для пенсіонерів.

Увесь цей час Світлана Гасс не лише багато працювала, а й займалася спортом — бігом, плаванням у морі та фітнесом. Не зупинилася й коли стала бабусею!

А нещодавно в життя Світлани несподівано прийшла популярність. Її донька крадькома записала маму на міжнародний конкурс краси для бабусь. Світлана не лише перемогла усіх конкуренток: її помітили представники Америки та запросили на конкурс до Атланти на Ms. Transcontinental Classic. 60-річна українка і там стала першою.

Також Світлана Гасс потрапила до Книги рекордів України як модель поважного віку. Та попри усі свої досягнення — на пенсію вона не збирається. Зараз Світлана їздить на фотосесії по всьому світу, розповідає жінкам, як доглядає за собою та хоче запевнити усіх: життя після 50 лише починається!