Як дід лікувався у лікарні

Поклали діда в лікарню. Приїхала баба його провідати і привезла сільських яєць, таких з пір’ям, прилиплим послідом, ну і банку з яйцями поставила на тумбочку.

Лікар‍ робить обхід, зауважує ці яйця з гівном і пір’ям, кличе медсестру і говорить, щоб дідові з 7 палати помила яйця.

Медсестра, не ставлячи дурних питань, діда – на каталку і мити йому яйця.

Після миття діда привезла в палату, дід в шоці – стара за все життя в руки не брала, а тут молоді дівки мили! Лежить і офігіває.

Вранці лікар‍ знову робить обхід, зауважує цю ж банку з брудними яйцями, вичитує медсестру, що погано помила дідові яйця. Медсестра в шоці! Думає, дід блатний – поскаржився лікареві‍, що погано помила. Знову діда на каталку і знову мити з шампунями-гелями.

Дід в палаті запитує у хлопів:
– Вам яйця миють?
Ті в один голос:
– Ні, не миють.
Дід лежить і ще більше офігіває.

Вранці та ж картина, лікар, брудні яйця, медсестра. Доктор скажено вичитує медсестру, що та зовсім забила на роботу, його вказівки ні в що не ставить. Медсестра в шоці, не знає, що його й робити. Знову діда на каталку і мити йому яйця. Вимила, виголила, кремами намазала, привезла його в палату, а тут бабка приходить провідати.

Дід як кинеться до старої:
– Рятуй мене, рідна, відвези швидше звідси, сил більше немає! Здається, мене до операції готують, каструвати хочуть!

Оповіла: Лілі Яна

До теми:

Про лікаря, чоловіка, дружину та ефект несподіванки

Про лікаря, сантехніка і забитий унітаз

Про єврейського лікаря і хитрого клієнта


Про хитрого онука і затверділого хробака

Маленький хлопчик зі своїм дідом очищали двір граблями від листя.
Хлопчик зауважив хробака, який намагався залізти назад в землю, але йому не вдавалося.
Онук:
– Діду, сперечаємося на 100 гривень, що я запхаю хробака назад в його нору?
– Не вийде. Він дуже м’який і звивається.
Ну, посперечалися. Хлопчик біжить до дому і виходить з флаконом лаку для волосся.
Оббризкує хробака, розпрямляє і чекає, поки той затвердне, а потім легко запихає його назад в нору.
Дід дає онукові 100 гривень, хапає лак і біжить до хати. За півгодини бабуся виходить з будинку і дає внукові ще 100 гривень.
Онук:
– Ба, так дід вже дав мені 100 гривень.
Бабуся, загадково усміхаючись:
– Я знаю. Ці особисто від мене.

До теми:


Дідусь питається в онука, котрий прийшов зі школи, як справи в школі…

Дідусь питається в онука, котрий прийшов зі школи, як справи в школі.
Малий відповідає:
– Та по-різному. Хімія мені щось важко дається…
Знявши ранця з плечей, щось пригадавши, продовжує:
– Про індульгенцію нам історичка прикольно розповіла. Ви уявляєте, дідусю, у середні віки, в кого були великі гроші, міг безнаказанно здійснити злочин. Одними грошима можна було за все, з благословення Папи, відкупитися…
Дідо як стояли, так і сіли…
– Дитинко, історія циклічна. Нині у нас те саме відбувається…

Оповів: Любомир Коваль


Колись, коли я ще був зовсім маленьким, ми не знали, що таке сьвєто Валентина і хто він такий…

Колись, коли я ще був зовсім маленьким, ми не знали, що таке сьвєто Валентина і хто він такий…
Але добре пам’ятаю, як дідо (а тоді він теж не був ще дуже старий; мав вже добре за 60-ть) казав зранку до веселої бабці:
– Ти там си вважий! Бо як будеш мене так щоранє називати коньом, то колись ми вкрадут цигани…

Оповів: Любомир Коваль


Онучка прийшла провідати бабцю. Та пригостила малу пляцком з чаєм, розповіла казочку наніч…

Онучка прийшла провідати бабцю. Та пригостила малу пляцком з чаєм, розповіла казочку наніч.
І тут онучка питає:
– Бабусю, я коли-небудь зустріну свого принца?
– Обов’язково, моя дорогенька. Ось я довго-довго чекала і нарешті зустріла.
– А чому ж тоді ти вийшла заміж не за нього, а за нашого дідуся?

Оповіла: Леся Яворська


Приходить до лікаря старший пан вісімдесяти років на обстеження…

Приходить до лікаря старший пан вісімдесяти років на обстеження.
Лікар:
– Прошу пана, як ви себе чуєте? Як ваше здоров’я?
– Докторе, немає на що жалітися. У мене молода дружина. У нас гарне і цікаве життя. І ми чекаємо на дитину.
Лікар задумався на хвильку і каже:
– Хочу вам розказати одну цікаву історію. Є в мене один хороший знайомий, завзятий мисливець. Зібрався якось він на полювання і випадково замість рушниці взяв парасолю. Йде він лісом, аж раптом йому на зустріч вилазить великий ведмідь і біжить прямо на нього! Чоловік цей не розгубився, витягнув парасолю, натиснув на ручку і ведмідь замертво впав біля його ніг!
Старший пан здивовано каже:
– Але це ж неможливо! Мабуть, поряд був інший мисливець і в цей час вистрілив.
– О, власне я до цього й намагаюся підвести нашу розмову!

Оповіла: Леся Яворська


Питається маленький хлопчик у діда, що таке відсутність логіки…

Питається маленький хлопчик у діда, що таке відсутність логіки.
Дідо щось си пригадав, посадив внука на коліна і каже:
– Коли я був таким маленьким, як ти, то я три рази на тиждень ходив до церковної школи. То, звичайно ж, була пуста трата часу, але то вже таке. І от одного разу, взимку, а взимку, дитино, ми колись щодня їли тушковану капусту з фасольов, часником і з шкварками,.. так от… Так ся стало, що я одного разу взєв і пернув у клясі. Так засмерділо, тагі-би тхір здох…
– Та Ви що, діду?!. І що?..
– Ая… Ну так сї стало. Так мене пані вчителька потягнула різкою по крижах і вигнала з кляси. Я пішов надвір дихати свіжим повітрям, а ті придурки, разом з вчительков, всі там сї залишили в тому всьому сидіти. Ото і називається відсутністю логіки…

Оповів: Любомир Коваль


Галицьке село. Жениться хлопець. Наречена на весіллі пішла тайком покурити…

Галицьке село. Жениться хлопець. Наречена на весіллі пішла тайком покурити.
Це побачила бабуся. Прибігла до діда:
– Старий, чуєш, нє? Біда! Наша невістка курить!
– Ну і шо? Та й дідько з нев! Курить, так курить, шо тепер вже зробиш…
Після весілля перша шлюбна ніч…
Баба підглядала-підглядала… біжить до діда:
– Їване! А невістка наша в рот бере!
– Ну бере, так най і далі бере! Шо тепер вже зробиш? Може, де курити перестане…

Оповів: Любомир Коваль