Іспанська школа ввела предмет з домашнього господарювання для хлопчиків, і він – класна ініціатива у боротьбі з гендерною нерівністю

Прасувати, шити, готувати – більшість людей опановують ці навички вдома, а не у навчальному закладі. Але буває й по-іншому, наприклад коли школа вводить предмет господарювання до переліку додаткових предметів, щоб показати своїм учням, особливо хлопчикам, цінність гендерної рівності та зруйнувати усталені стереотипи, пов’язані з домашніми обов’язками. Саме цьому вчить своїх вихованців іспанська школа Монтекастело. Їх девіз – «Рівність пізнається через дії». Читати далі


9 предметів, яких не вистачає сучасним школярам

Напевно, кожен учень хоча б раз запитував себе, навіщо йому потрібна школа. На жаль, з кожним роком відповісти на це запитання стає все важче: програми стають старими і відчайдушно не встигають за потребами стрімкого мінливого світу. Навряд чи варто очікувати, що шкільна освіта дуже згодиться в житті, але можна хоча б помріяти.

Тутка пропонує перелік предметів, які точно стали б у нагоді сучасним учням.

1. Каліграфія

Численні дослідження визначили, що регулярне вправляння у каліграфії, як називався цей предмет в СРСР, розвивають дрібну моторику, уважність, посидючість і можуть навіть лікувати легке слабоумство. Крім того, каліграфія значно підвищує рівень інтелекту і творчого мислення. Однак незважаючи на очевидну користь, уроки красивого письма зникають зі школи. Дорослі, звичайно, обуряться і скажуть, що вони, наприклад, цілий перший клас просиділи над прописами. Але батьки сучасних школярів знають, що тепер першокласників фактично не вчать читати і писати: вважається, що вони і так мусять це вміти.

Наслідки своїми очима ми побачимо лише через кілька років, коли виросте покоління дітей, які не вміють виводити красиві літери. Хоча деякі припущення можна зробити вже сьогодні, якщо поглянути на досвід інших країн. Наприклад, в США майже відмовилися від навчання письма, замінивши його навиком набору букв на клавіатурі, і багато американських вчителів вже відзначили негативний вплив цієї тенденції: учні почали більш поверхнево засвоювати інформацію, гірше читати і частіше страждати від дефіциту уваги. У прогресивній же Японії каліграфія – обов’язковий предмет.

2. Риторика

Через введення тестових систем перевірки знань гуманітарні предмети в школі стають все більш шаблонними і схематичними. Тому час, коли люди остаточно розучаться говорити складними реченнями, на жаль, не за горами. Уроки риторики могли б допомогти розвинути усне мовлення, яке точно стане в нагоді всім і всюди, починаючи від навчання у вузі й закінчуючи елементарним спілкуванням.

3. Уроки креативності

Якщо щось і знадобиться школярам в майбутньому, то це здатність мислити творчо. Не варто думати, що креативне мислення потрібно тільки гуманітаріям, воно корисне представнику будь-якої професії – від столяра до фізика-ядерника. На жаль, в основному школа вчить діяти за шаблоном, а було б класно пояснювати дітям, як генерувати ідеї і створювати власні проекти.

4. Екофілософія

Як правило, уроків екології в школах просто немає або вони носять суто формальний характер і зводяться до констатації фактів або банального залякування. Було б добре поговорити з учнями на більш глибокому рівні. Наприклад, пояснити, що таке суспільство споживання і чим такий спосіб життя небезпечний для людей і планети. І, звичайно ж, розповісти про те, що кожен з нас може зробити вже зараз і в перспективі.

5. Інноваційні технології та основи робототехніки

Швидше за все, відсоток школярів, які захочуть пов’язати свою професію з інноваційними технологіями, з кожним роком буде лише рости. То чому б не почати нарешті викладати цей предмет на відповідному рівні?

В рамках даного предмету можна було б ввести курс, що навчає роботі з інформацією. Напевно, кожен з нас бачив сумні приклади, коли інтернет з його безмежними можливостями ставав не помічником, а вбивцею часу. А в гіршому випадку і взагалі справжнім вбивцею. Нам, дорослим, під силу зробити так, щоб дитина не загубилася в соціальних мережах і величезному потоці інформації. Але для початку потрібно зрозуміти, що це дійсно глобальна і серйозна проблема, яку необхідно вирішувати.

6. Психологія

Дивовижний факт: щоб отримати водійські права, треба ходити на курси і здавати серйозний іспит, а щоб стати батьком, не потрібно зовсім нічого. Курс вікової та особистісної психології зможе допомогти школярам не тільки розібратися в собі й налагодити відносини зі світом, але і м’яко підготуватися до спілкування зі своїми майбутніми дітьми.

7. Основи медицини

Не всі зі школярів отримають в майбутньому професію лікаря, але переважна більшість стане батьками. Від уміння швидко визначити симптоми менінгіту або обробити відкриту рану може залежати життя, чого не скажеш про здатність по погонах відрізняти лейтенанта від майора. Дивно, але більшість запитань, пов’язаних зі здоров’ям, взагалі не обговорюється в школі, хіба що на ОБЖ. І якщо ці уроки принесли вам хоч якусь користь, ви щасливчик, тому що часто вони мають абсолютно формальний характер і стають марною тратою часу. Але ж було б так корисно відучити дітей лікувати ГРВІ антибіотиками і пояснити нарешті, як важливо оберігатися. До речі, основи медицини викладають у багатьох європейських і азійських школах, але зазвичай в рамках природознавства.

8. Економіка і основи фінансової грамотності

У деяких школах вже викладають ці предмети. Добре, якщо це стане повсюдною практикою. Зрештою, мало кому в дорослому житті доведеться займатися вищою математикою, але абсолютно всі будуть мати справу з грішми.

9. Наука про серіали

Про що взагалі можна розмовляти з людиною, яка злісно ігнорує вихід нового сезону «Гри престолів» або ніколи в житті не бачила «Друзів»? Якщо є уроки літератури, отже абсолютно точно повинні бути заняття з обговорення серіалів. Всі ж зрозуміли, що це жарт? Такий предмет школярі легко засвоять і без нашої допомоги.


10 несподіваних прикмет про дітей, з якими погоджуються навіть лікарі

Не всі прикмети можна вважати забобонами. У деяких з них простежується досвід поколінь. Зокрема тих, що стосуються дітей, це видно особливо чітко. Сучасна наука вже підтвердила безліч ситуацій, про які знали наші предки.  Читати далі


10 речей, яких дитина повинна навчитися в дитинстві, щоб стати щасливим дорослим

У перші роки життя ваша дитина отримує велику кількість інформації зі свого оточення і зберігає її. “Мозок дітей – це як губка”, – кажуть деякі люди. І в дитинстві діти формують основу для своєї самооцінки та мовлення. Ось чому в перші роки життя варто опанувати певні уроки, щоб ваша дитина могла створити фундамент – він допоможе їй опанувати більш складні навички у зрілому віці. Читати далі


Учителька пішла на пенсію – і написала лист батькам

У більшості людей склалася негативну думка про сучасні школи, і вони звинувачують у всьому систему!

А ця вчителька, Ліза Роберсон, вийшла на пенсію і написала лист в газету, щоб нарешті висловити і свою.

Ми пропонуємо вам прочитати його і повідомити нам, згодні ви з нею чи ні!

Ось цей лист:

Як учитель, який вийшов на пенсію, я втомилася від усіх людей, які нічого не знають про державні школи, які не в курсі сучасних реалій, або які думають, що потрібно виправити систему освіти.

Проблема не у вчителях! Проблема в батьках! Вони не вчать дітей хорошим манерам і повазі – у дітей немає елементарних навичок того, як ладнати з іншими людьми.

Діти приходять в школу в туфлях, які коштують дорожче одягу вчителя – в той же час у них з собою немає ні зошита, ні олівця.

Замість того, щоб звинувачувати школу, подивіться на батьків і їх дітей. Чи ходять батьки на батьківські збори? Розмовляють вони з вчителями?

Чи роблять вони все, щоб діти приходили підготовленими і мали всі необхідні канцтовари? Чи стежать вони, щоб діти виконували домашнє завдання? У них є номер телефону, на дзвінки якого вони відповідають?

Чи беруть участь учні в житті класу? Вони роблять домашні завдання? Чи слухають вони на уроках, або перебивають вчителя і заважають іншим?

Коли ви врахуєте ці фактори, ви зрозумієте, що це не школи не справляються, а батьки. Вчителі не можуть зробити те, що можуть батьки.

Поки батьки не виконують свої обов’язки, нічого не покращиться!

За матеріалами СОМА.


10 причин, чому діти до 12 не повинні користуватися ґаджетами

Американська академія педіатрії та Канадське товариство педіатрії заявляють, що діти у віці 0-2 років взагалі не повинні піддаватися впливу електронних пристроїв.

Діти у віці від 3 до 5 років можуть користуватись ними не більше 1 години в день, з 6 до 18 років — 2 години на день. Однак насправді діти та підлітки користуються ґаджетами в середньому в 4-5 разів більше, аніж рекомендується, а це тягне за собою певні негативні наслідки, які в деяких випадках можуть загрожувати життю.

Портативні пристрої (мобільні телефони, планшети, електронні ігри) значно збільшили доступність і використання сучасних технологій, особливо дуже маленькими дітьми. Тому педіатр, а також біолог, Кріс Роуен наполягає на тому, щоб заборонити використання мобільних електронних пристроїв дітьми у віці до 12 років.

Нижче наведено 10 основних причин для цього рішення, які базуються на даних численних досліджень.

1. Вплив на розвиток мозку

У маленьких дітей з народження і до двох років обсяг мозку збільшується втричі і продовжує розвиватися до 21 року. На формування мозку впливає навколишнє оточення. Надмірне використання технологій може вести до недостатньої уважності і відставання в пізнанні навколишнього світу, порушень навчання, а також підвищеної імпульсивності і зниження здатності до самоконтролю, що може проявлятись як спалахи гніву.

2. Відставання в розвитку

Технології відволікають дитину від рухомих занять, а це може призвести до затримки розвитку. Зараз кожна третя дитина, яка приходить до школи, відстає у розвитку, а це негативно позначається на їх успішності. Рухливість дитини підвищує її уважність і здатності до навчання, а використання технологій до 12 років лиш шкодять розвитку дитини.

3. Ожиріння

Телебачення та відеоігри пов’язані з ожирінням. Діти, яким дозволено користуватися ґаджетами в їх кімнатах, на 30% частіше страждають від ожиріння.

Кожен з чотирьох канадських дітей і кожен з трьох дітей в США має зайву вагу. У 30% дітей з ожирінням розвивається діабет, у них підвищується ризик інсульту, серцевого нападу та ранньої смерті. Через ожиріння діти ХХІ століття можуть стати першим поколінням, багато представників якого не переживе своїх батьків.

4. Недосипання

60% батьків не стежать за тим, як і коли їх діти використовують технологічні досягнення, а 75% дітей користуються ними в своїх кімнатах з дозволу дорослих. 75% дітей у віці 9-10 років сплять менше, ніж потрібно в їхньому віці.

5. Психологічні розлади

Технології можуть стати причиною психічних розладів у дітей. Тут йдеться про депресію, тривожність, порушення уваги, аутизм, біполярні розлади, психоз та проблемну поведінку. У кожного з шести канадських дітей діагностовано психічний розлад, і багато з них уже в такому ранньому віці вживають небезпечні психотропні препарати.

6. Агресивність

Жорстокий медіаконтент може викликати у дітей неконтрольовану агресію. От, наприклад, у популярній відеогрі «Grand Theft Auto V» багато сцен сексуального характеру, вбивства, катування і т.д, які також часто можна побачити на телеекранах у фільмах та телевізійних шоу.

7. Цифрове слабоумство

Зміст електронних медіа призводить до дефіциту уваги, а також зниження концентрації і пам’яті. Діти, у яких проблеми з концентрацією уваги, не в змозі нормально вчитися.

8. Залежність від ґаджетів

Чим більше батьки захоплюються технологіями, тим менше часу виділяють для спілкування з дітьми. Тому діти дуже часто, не отримуючи достатньої кількості батьківської уваги, прив’язуються до пристроїв. Станом на 2017 рік кожен з 11 дітей у віці від 8 до 18 років відчував залежність від технологій.

9. Радіаційні випромінювання

В травні 2011 року Всесвітня організація охорони здоров’я класифікувала стільникові телефони (та інші бездротові прилади) як можливі джерела канцерогенів (“категорія ризику 2В”) через радіаційні випромінювання. Джеймс Макнеймі з канадського Міністерства охорони здоров’я в жовтні 2011 року попередив про те, що “Діти більш чутливі до електромагнітних хвиль, ніж дорослі, так як їх мозок та імунна система продовжують розвиватися”.

В грудні 2013 року доктор Ентоні Міллер зі Школи охорони здоров’я при Університеті Торонто ґрунтуючись на нових дослідженнях, контакт з радіочастотами слід класифікувати як 2А (ймовірний канцероген), а не 2В (можливий канцероген).

Американська академія педіатрії (American Academy of Pediatrics) дотримується такої ж позиції: небезпека радіації існує.

10. Недоцільність

Подальше виховання і навчання дітей за допомогою технологій недоцільне.

Діти — наше майбутнє, але у них немає майбутнього, якщо вони зловживають технікою. Необхідно виробити комплексний підхід, щоб знизити рівень використання технологій дітьми.

За матеріалами Тутка.


Малюки, які підкорили мережу: мила п’ятірня

Австралійка Кімберлі Туччі і її чоловік у січні стали щасливими батьками чотирьох дівчаток і одного хлопчика, а на днях в своєму блозі молода мама поділилася чудовими знімками своїх малюків.

Фотосесію проводила Ерін Елізабет (Erin Elizabeth), вона ж і робила подібні зворушливі кадри, коли Кім була ще вагітна. Чарівні знімки новонароджених зібрали величезну кількість лайків і захоплених коментарів, а сама Кім розповіла, як це – доглядати за п’ятьма малими одночасно.

33E2F91500000578-3580520-Precious_faces_Seeing_her_babies_in_intensive_care_was_the_harde-a-69_1462803540683_1

33E2F92200000578-3580520-Sharing_her_story_Ms_Tucci_shared_her_pregnancy_story_in_a_blog_-a-72_1462803540938_1

13177738_1102722739769204_7278719397982744609_n_1

Щоб відвезти малюків в лікарню, потрібні відразу три машини, а в тиждень вони бруднять близько 350 підгузників. Але незважаючи на всі складнощі, пара зізнається, що вони щасливі як ніколи. Шанси на те, що всі п’ятеро немовлят будуть здорові, були дуже малі, але все обійшлося. Сама п’ятірки малюків розповідає:

Ніхто не думав, що я зможу це зробити, але я впоралася. Мабуть, я вперше в житті по-справжньому пишаюся собою.

12494821_1021601701214642_7480896740466278438_n

13174076_1103400373034774_6596303765049929977_n

13177291_1100498606658284_2221049056905596273_n

13139198_1104055042969307_4522077803328617523_n

33FA619000000578-3580520-One_of_five_babies_born_to_the_Tuccis_in_January-a-70_1462803540746 33FA61A300000578-3580520-The_adorable_pictures_capture_the_sleeping_quintuplets_in_what_m-a-71_1462803540842

33FA619A00000578-3580520-While_the_couple_has_shared_photos_of_their_children_before_this-a-68_1462803540565

33FA61A800000578-3580520-One_of_four_girls_Ali_Penelope_Tiffany_and_Beatrix_is_pictured_s-a-66_1462803540527

33FA61AF00000578-3580520-Keith_pictured_the_only_boy_amongst_the_quintuplets_has_four_twi-a-73_1462803541169_3

А ось як малюки виглядають зараз. Як же швидко вони ростуть!

Screenshot_4

За матеріалами Бджола.


19 заповідей Марії Монтессорі для батьків

Марія Монтессорі – італійська лікарка, педагог, перша італійка, що стала докторкою медицини. Прославилася розробкою педагогічної «методики Монтессорі», яка полягає у вільному розвитку дітей. На відміну від шкільної системи, де знижується активність дітей, символом цього для неї є «шкільна парта». Монтессорі вважала, що головним завданням освіти є підтримувати спонтанність і творчість дітей, забезпечення їх всебічного розвитку: фізичного, духовного, культурного і соціального. Відкрила явище поляризації уваги у дітей. У 1907 році відкрила дитячий садок «Дім дітей» у Римі. Читати далі


Як реагувати, якщо чужа дитина погано поводиться

Багато дорослих не знають, що робити, якщо в літаку невгамовний малюк стукає по спинці крісла, якщо в дитячому садочку їх дочку щипає інша дівчинка, а синові не дає спокою задерикуватий однокласник. Хтось вважає за краще не втручатися («Нехай самі розбираються»), інший вибирає агресивну тактику («Матусю, стежте за своєю дитиною!»). Читати далі


18 доказів того, що діти знають про наш світ трішки більше, ніж ми

Іноді дитячі репліки  заганяють в глухий кут нас, дорослих. Як же вони додумалися до такого? З якого ракурсу вони дивляться на начебто звичайну реальність (на наш погляд)? Сайт «Говорять діти» – джерело мудрих і унікальних висловлювань дітей різного віку. Тут є і смішні, і з хитринкою, і такі, які змушують задуматися на цілий день. У будь-якому випадку настрій піднімається надовго.

Ми підозрюємо, що і у вас могли накопичитися приклади такої дотепності. Діліться з нами в коментарях, нам дуже цікаво!

***

5-річний хлопчик, шукаючи маму, забрів до жіночої роздягальні. Жінки з різним ступенем оголеності, побачивши його, заверещали. Хлопчик заткнув вуха, зморщився і запитав:
– Ви що, ніколи до цього не бачили маленьких хлопчиків? © Джокер

***

Виходжу з кабінету, стоїть 5-річний хлопчик:
– Я можу вам допомогти, юначе?
– Дякую вам, я чекаю тата.
– Чай, сік, вода?
– Води, якщо можна.
Приношу – надпив:
– Дякую вам, пані, неймовірно смачна вода.
Теж захотілося зачекати на його тата… © Annaira

***

– І як на це відреагувала вчителька?
– Ну як… Як сода на оцет. © Dm. Riabichenko

***

На прогулянці з донькою з дитячого садку додому питаю:
– Донечко, ким ти будеш, коли виростеш?
– Я буду вихователькою в садочку.
– А чому саме вихователькою?
– Тому що виховательки їдять суп з сухариками, а ми – ні! © De1Maza

***

Синові було 7 років. Сидів замислений на лавочці на дачі. Я питаю:
– Про що замислився?
А він:
– Про любов!
– І що, – кажу, – ти про неї думаєш?
– Мамо, любов не можна тримати в кишені!
– А що ж з нею робити?
– Її треба дарувати! – дістав з кишені цукерку і дав її мені. © Ольга

***

Тимофій (11 років) вголос читає умову задачі:
– Хом’як складав діаграму…
Я регочу. Тимко:
– Мамо, будь серйозною. Якщо на ДПА (державній підсумковій атестації) я буду так над кожним завданням сміятися, то мені не вистачить часу на розв’язок! © Світлана

***

На думку Тимофія (11 років), дівчатка діляться на нормальних і тих, у кого «принцесоносніть підвищена». © Світлана

***

Вечір вкладаю дитину спати. Вона просить:
– Розкажи казку!
– Яку?
– А вчора яка була?
Я, намагаючись згадати:
– Е… Ну… «Колобок», здається.
Дитина, лягаючи зручніше:
– Ну, отже, сьогодні «Колобок-2»! © Влада

***

Зараз в магазині жінка показує на мене і каже своїй маленькій дочці:
– Будеш вередувати – віддам тебе тій тітоньці.
Її син-підліток:
– А можна і мене тій тітоньці віддати? © yourtheleastfav

***

Вирішили поміряти з сином (7 років) осінні черевики, які носив навесні. Питаю:
– Як?
– Трохи тиснуть.
– Де? Пальчики тисне?
– Ні-і, пальці я взагалі розігнути не можу! © pn6

***

Андрійчик (2 роки) показує мені іграшку:
– Бабусю, дивись, яке у мене курчатко.
– Як каже курчатко?
– Пі-пі-пі.
– А як його мама каже?
– «Синку, йди їсти». Всі мами так кажуть. © Лариса

***

Щоранку, відправляючи сина до школи, кажу:
– Вчися добре і дурним додому не повертайся.
Сьогодні збираюся на тренування:
– Все, я пішла.
– Давай, мамо, тренуйся добре. І товстою додому не повертайся! © Колишня, яка дратує

***

Дівчинка і хлопчик 5-ти років не поділили щось в парку:
– Ну я ж дівчинка!
Хлопчик, зітхнувши:
– А я нормальний! © notdiden

***

– Синку, ти мені вночі наснився!
Недовірливо дивиться на мене і впевнено так каже:
– Ні, мамо, мене там не було! Я спав і не йшов у твої сни. © claireSV

***

– Мамо, а статую Свободи давно поставили?
– Так, давно.
– Ще до мого народження?
– Так, і навіть до мого.
Пауза.
– Це за динозаврів, чи що?! © Paganel72

***

Дочка була в школі. На уроці їх просили намалювати «безпечний шлях додому». Діти малювали дороги зі світлофорами, пішохідними переходами. А моя дочка намалювала себе в броньованій машині і купу поліцейських. Ось це дійсно безпечний шлях додому! © pn6

***

Дитина (3 роки):
– Якщо коту поставити клізму, це буде катаклізма. © Юла

***

– Як каже песик?
– Гав-гав.
– А корівка?
– Му-у!
– А комар?
Хвилинна пауза, потім страшним голосом:
– Ням-ням! © Melezh

А під якою дитячою реплікою ви б підписалися самі?

За матеріалами Тутка