Підглянуто у фільмах: ідеї для незвичайних побачень

Шукаєш ідеї для романтичного вечора? Чому б не переглянути найкращі фільми про побачення, щоб надихнутися?

Похід до планетарію

Ла-Ла Ленд, 2016

Романтичний мюзикл Дем’єна Шазелла — не зовсім типова лірична історія з хепі-ендом. Головні герої — молоді творчі люди Мія і Себастян. Обидва приїхали в Лос-Анджелес, щоб відшукати своє місце під сонцем. Мія відвідує кастинги в надії отримати зоряну роль, а Себастян погоджується на нічні підробітки в невеликих клубах, щоб одного разу відкрити власний джазовий заклад. Доля одного разу зводить цих двох, і їх почуття розвиваються за чарівним сценарієм, інформує Ukr.Media.

Зверніть увагу на сцену, де герої відправилися на романтичне побачення в планетарій. Мія і Себастян відмінно провели там час, а потім продовжили задоволення нічною прогулянкою під справжнім зоряним небом.

Нічне купання голяка

Дружба і ніякого сексу?, 2013

Іноді корисно переступати певні межі, щоб залишитися в пам’яті у свого обранця. Приклад побачення з романтичної комедії «Дружба і ніякого сексу?» підходить саме для сміливців, готових до експериментів. За сюжетом, пара головних героїв — кращі друзі. Познайомившись на одній з вечірок з красунею Шантрі, сором’язливий Уоллес одразу закохався. Однак виявилося, що у неї є хлопець, і герой змушений був погодитися на роль друга, щоб не упускати її з виду. Тепер він весь час поруч, але таємно шукає можливість її завоювати.

В один з таких моментів друзі парочки забирають їх на ночівлю біля моря. Довгі нічні розмови біля багаття і розслаблена атмосфера переводить стосунки героїв на новий рівень. Настільки, що наступним етапом стає купання голяка. Наслідувати цим персонажам рекомендуємо у разі, якщо на березі вас чекає комплект сухого одягу.

Нічна прогулянка на човні

Рапунцель: Заплутана історія, 2010

Чому б не надихнутися прикладом героїв з анімаційних історій від легендарної студії Disney? Відверто кажучи, у питаннях казкової романтики їм немає рівних. Варто, наприклад, звернутися до мультфільму 2010 року про принцесу Рапунцель. Героїню викрали з родини ще малятком через чарівні властивості, якими володіло її довге волосся. Вона виросла в одинокій вежі під суворим наглядом злої відьми, яку вважає своєю справжньою матір’ю.

Все життя дівчина мріяла про те, як одного разу потрапить на королівське свято, на честь якого щорічно загоряються сотні китайських ліхтариків над озером. І день, коли вона нарешті опиниться там — завдяки зусиллям молодого розбійника Фінна, стане одним з найяскравіших моментів в мультфільмі. Пропонуємо повторити момент з нічною прогулянкою на човні. Щоб відтворити атмосферу, можна запустити китайські ліхтарики.

Прогулянка в хмарах

П’ятдесят відтінків сірого, 2015

Історія сучасної «попелюшки» Анастейші Стіл змусила мільйони жінок різного віку по всьому світу потай мріяти про ідеального героя-коханця з таємним минулим. Саме таким виявився коханий Анастейші, красень-мільярдер Крістіан Грей. Володіючи його ресурсами і фантазією, легко привести дівчину в захват. Так, під час одного з побачень Грей запропонував Анастейші в буквальному сенсі піднятися над реальністю і відчути себе на сьомому небі, де саме місце двом закоханим.

Запросіть свого партнера на прогулянку в хмарах. Звичайно, це недешеве задоволення, але можна вибрати один з доступних варіантів. Будьте впевнені, що політ на параплані, літаку, вертольоті або навіть повітряній кулі залишать враження на три життя вперед. Крім того, адреналін часом додає людям сміливості і допомагає їм говорити про те, на що вони раніше не наважувались.

Розділити захоплення

Остання пісня, 2010

Стрічка «Остання пісня» заснована на однойменному романі письменника Ніколаса Спаркса — справжнього фахівця з підліткових любовних історій. Головна героїня фільму, юна дівчина Вероніка, яка змушена переїхати в штат Джорджія до свого батька, якого давно не бачила. Там вона знайомиться з місцевим ловеласом Уіллом, а також знаходить собі нове захоплення. Дівчина серйозно стурбована долею морських черепах, яйця яких часто крадуть єноти.

Тому вона проводить ночі на пляжі, вибудовуючи огорожу і ретельно оберігаючи майбутніх черепашок.

В одну з таких ночей вона знаходить поруч з собою Уїлла. Традиційна ніч на пляжі переростає в справжнє романтичне побачення, а також пробуджує непідробну симпатію між героями. Секрет у тому, що Уїлл продемонстрував бажання розділити з Веронікою її захоплення. Альтернативою могла б бути така ж спонтанна ніч, приміром, на нічній зміні партнера або на рибалці.

Побачення в меблевому салоні

500 днів літа, 2009

Ще одна романтична комедія, здатна правдиво, але зі смаком розповісти про те, як народжується і які стадії проходить любов. Перша половина фільму просякнута романтикою. Том Хенсон працює у великій фірмі, що виготовляє вітальні листівки. Ця нудна робота йому зовсім не подобається, але світлою плямою стає знайомство з чарівною блакитноокою колегою Саммер. Дівчина — яскрава, весела, але дещо легковажна. Вона перетворює життя Тома в справжній атракціон.

Чого тільки коштує побачення героїв в меблевому супермаркеті? Вони блукають по різних «кімнатах», уявляючи, що це їхній дім і розігруючи сценки зі свого уявного життя. Вони від душі повеселилися, ризикнемо припустити, що реалізовувати ідею в реальному житті буде не менш захоплююче. Крім того, це хоч і жартівлива, але підготовка до спільного життя.

Здійснити мрію

Винні зірки, 2014

«Винні зірки» — екранізація однойменного нашумілого бестселера письменника Джона Гріна. Це історія смертельно хворої дівчини на ім’я Хейзел, яка встигла поставити хрест на власному житті. Все міняється, коли вона знайомиться з оптимістом Огастусом Уотерсом, який втратив ногу в результаті хвороби. Хлопець закохується в Хейзел. Він дізнається, що та мріє познайомитися зі своїм улюбленим письменником.

Замість того, щоб задовольнятися малим і банальним, Огастус відразу ж рішуче грає по-крупному — шукає способи здійснити мрію коханої. Згодні, це буває непросто, але людина ні за що не забуде здійснення заповітного бажання і того, хто за цим стоїть.


Тернополянин влаштував неймовірне освідчення коханій на головній площі Тернополя (відео)

Відео освідчення опублікував “Тернопільський медіа-центр”. Тернополянин зізнався в коханні на Театральному майдані, а свідками дійства стали десятки людей.

Джерело: Від Тернополя до Тарнополя


Що такого було в жінці, заради якої британський монарх відмовився від корони

У 1936 році король Великобританії Едуард VIII зрікся престолу, щоб одружитися з жінкою, яку кохав. Якби не цей крок, Єлизавета II ніколи не стала б королевою, а сучасна історія британської монархії виглядала б зовсім по-іншому. Вчинок Едуарда прикував увагу всього світу до його обраниці Волліс, і правду від недобрих пліток про неї важко відрізнити.

Ми в Тутка зацікавилися цією історією кохання і вирішили з’ясувати, як все було насправді.

Бессі Волліс Ворфільд народилася в 1896 році в США. Її мати була дочкою біржового маклера, а батько — з сім’ї торговців. Через 5 місяців після народження дочки він помер. Дитинство Бессі пройшло в благородній бідності: грошей катастрофічно не вистачало, але її мати не бажала визнавати свого становища і влаштовувала гостям настільки пишні застілля, що витрати перевищували прибутки. Дядько Бессі Соломон Девіс Ворфільд допомагав їм грошима.

Навчання в школі для дівчаток Олдфілдс, найдорожчій в Меріленді, теж оплатив дядько Бессі. Її подругами були дочки політиків і бізнесменів. Однокласники казали про Ворфільд: «Вона була яскравою. Яскравішою за всіх нас». Ім’я Бессі їй не подобалося, тому що було простакуватим, і дівчинка вирішила, що тепер вона буде просто Волліс.

Метою школи було підготувати юних леді до життя, і першочерговим завданням після випуску кожна з них вважала вийти заміж. Якщо дівчину вже 2-3 роки тому вивели у світ, а пропозицій руки й серця не надходило, це виглядало підозрілим. Через фінансовий стан сім’ї для Волліс знайти чоловіка було нагальною потребою.

Вперше дівчина вийшла заміж у 20 років, за пілота на 7 років старшого за неї. Після весілля вона звернула увагу, що чоловік зловживає спиртним. До такої міри, що одного разу піднявся в небо в нетверезому стані й впав у море.

Чоловік був жорстоким і прив’язував її на час своєї відсутності вдома. Терпіння Волліс вистачило на 5 років: вони розходилися, потім знову намагалися зійтися, але врешті розлучилися. Вона довго не подавала на розлучення, ніби сподівалася, що все налагодиться.

Після розлучення Волліс намагалася писати статті про моду, але ідея не вдалася, і вона влаштувалася продавчинею будівельних лісів. А через рік вийшла заміж за Ернеста Сімпсона, власника судноплавного бізнесу.

Він привіз дружину до Лондона, і його сестра ввела місіс Сімпсон до тогочасного вищого товариства. У Волліс з’явилося нове коло спілкування, і в 1932-му подруга познайомила її з принцом Уельським — майбутнім королем Едуардом VIII. За іронією долі, цією подругою була леді Фернес, з якою принц перебував в особливо близьких стосунках.

Едуард (близькі називали його Девідом, всього у принца 7 імен) був привабливим блакитнооким блондином і був популярним серед жінок. До моменту знайомства з Волліс у нього було кілька дуже близьких подруг.

Спадкоємця престолу з ранніх літ готували до політичної діяльності, він встиг взяти участь у Першій світовій війні. У 1920-1930-х активно їздив по країні, спілкувався c народом, шукав способи боротьби з безробіттям. Його популярність була такою ж, як в Едуарда VII, його діда, коли той був принцом Уельським, або навіть більшою.

Але принц все частіше намагався втекти з офіційного світу: у нього був дім, подарований батьком, і там Девід займався садівництвом, став експертом у вирощуванні троянд. Його самотність порушували лише люди, яких він вважав друзями.

Сімпсони лише за рік знайомства з Девідом стали постійними відвідувачами маєтку. У відповідь пара запрошувала принца до себе додому, а він кликав їх з собою в різні поїздки, від яких містер Сімпсон часто відмовлявся через зайнятість. Тому в подорожах з принцом Волліс супроводжувала її тітка, яка швидше за інших розгледіла «любов у кожному його погляді».

У своїх мемуарах Волліс згадувала, що в якийсь момент вони «перетнули межу, яка знаменує собою невизначений кордон між дружбою і любов’ю». Стосунки пари швидко просочилися у світ і обросли величезною кількістю пліток.

Девід був настільки одержимий нею, що знайомі називали його ледь не кімнатною собачкою місіс Сімпсон. Він фарбував їй нігті, сидячи навпочіпки; защіпав ремінці взуття, не бентежачись присутності слуг. Писав їй листи, повні обожнювання і довіри; обсипав коштовностями, частина з яких могла бути подарована виключно королеві.

Біографи трактували їх стосунки схожими на спілкування матері та сина: «Його листи до неї інфантильні, вони просять любові й захисту. Її — розумні та ласкаві. Листування найбільше схоже на діалог між люблячим, мудрим батьком і самотньою дитиною».
Принца можна зрозуміти. Виховання монарших осіб зводилося до того, щоб максимально підготувати їх до майбутнього царювання. Ймовірно, в сім’ї було більше заборон і правил, ніж турботи та розуміння. Емоційна, уважна американка ніби заповнила те, чого Девіду так не вистачало.

Девід ставився до Волліс інакше, ніж до попередніх дам серця. Ймовірно, він хотів обговорити ситуацію з батьком, але Георг V помер, і на принца лягла відповідальність за долю Великобританії, Ірландії та Британських заморських домініонів. Едуард VIII пробув королем 10 місяців.

Волліс подала на розлучення, і англійський уряд не на жарт схвилювала ця новина, адже всі розуміли, що король має намір одружитися. Але як представник англіканської церкви він не мав права брати за дружину розлучену жінку. Тим більше двічі розлучену.

Прем’єр-міністр Стенлі Болдуїн умовляв короля припинити ці стосунки. Той відмовився. Єдиним політиком, який не засуджував і підтримував Едуарда, був Вінстон Черчилль.

У 1936-му преса вибухнула повідомленнями про близьку конституційну кризу, а сама місіс Сімпсон заявила, що готова виїхати з країни, якщо це допоможе розв’язати проблему.

Жінки Англії теж не залишилися байдужими до ситуації. На фото — учасниці протесту з плакатами: «Руки геть від нашого короля! Зречення призведе до революції ».

У 1936 році король Едуард VIII отримав офіційного листа про те, що парламент не підтримає його шлюбу з Волліс Сімпсон. Переговори й спроби знайти компроміс не дали результату.

Жінка, дізнавшись про цей лист, заціпеніла. Вона сказала, що їй потрібно негайно виїхати з країни, і це єдиний вихід. Девід відповів, що ніхто не змусить його покинути її, і якщо країна не прийме його вибору, він відмовиться від корони. Від такої рішучості Волліс розплакалася. «Він наполягав на тому, що потребує мене, і я, як закохана жінка, була готова пройти через річки горя, море розпачу й океани агонії для нього».

11 грудня 1936 Едуард VIII став першим за 800 років королем Англії, який добровільно зрікся престолу. «Для мене стало неможливим… виконувати обов’язки короля без допомоги та підтримки жінки, яку кохаю», – сказав він.

Новий король, що вступив на престол Георг VI присвоїв братові титул «герцог Віндзорський» – ні до, ні після такий титул нікому не був дарований. Після зречення Едуард втік до Австрії, а через пів року розлуки, коли документи Волліс про розлучення були готові, пара одружилася у Франції. На нареченій була сукня небесного відтінку, яку ще довго називали «блакитна Волліс».

На початку Другої світової війни Черчилль, який підтримав колись Девіда, став прем’єр-міністром. Герцог висловив готовність служити де завгодно за кордоном, і в 1940-му отримав губернаторство на Багамах. Після 1945-го пара жила в Парижі. До Англії вони приїжджали лише на похорон Георга VI (1952) і матері герцога, королеви Марії (1953).

На офіційну публічну церемонію, де були присутні інші члени королівської сім’ї, герцога і герцогиню запросили лише в 1967 році — на честь відкриття меморіальної дошки, присвяченій королеві Марії.

На фото — Єлизавета II, принц Чарльз і герцогиня Віндзорська в Парижі, 1972 рік. Якби не ця любов, Єлизавета II ніколи не стала б королевою: її батько Георг VI зійшов на трон після зречення брата Едуарда VIII.

На 24-ту річницю шлюбу герцогиня сказала, що віддає своєму чоловікові кожну краплю прихильності, пояснивши ці слова так: «Це означає робити речі, які допомагають людині бути впевненішою в собі, створюють атмосферу тепла і зацікавленості, і відволікати його від турбот». Її насилу можна назвати жінкою, яка вийшла заміж не з любові. Дітей у герцога і герцогині не було, але були домашні вихованці.

Вони прожили довге життя, подорожували, Волліс вела активну громадську діяльність. До цієї пари була прикута увага світу і за життя, і після смерті: їх любовні листи, прикраси жінки, особисті речі продали з молотка за десятки мільйонів доларів.

Герцог помер в 1972 році, так до кінця і не примирившись зі своєю сім’єю. Герцогиня пішла за ним в 1986 році та, згідно з її останньою волею, була похована поряд із чоловіком у Королівській усипальниці під Фроґмором, недалеко від Віндзорського замку. Зараз у Фроґморі живуть принц Гаррі та Меган Маркл.

У 2011 році вийшов фільм про історію кохання Волліс і Едуарда «МИ. Віримо в кохання» (англ. WE – скорочення від Wallis і Edward, we буквально перекладається як “ми”), режисером якого стала Мадонна.

Що ви думаєте про Волліс Сімпсон і рішення короля зректися престолу заради коханої жінки?


Кохай українською: 12 ніжних слів для ваших близьких

Додайте різноманітності своїм стосункам і вражайте своїх коханих незабутніми словами.

Для того, щоб поповнити свій словниковий запас вражаючими словами, завантажуйте додатки “Р.І.Д.” та “Мова. ДНК нації”. А поки що ловіть 12 слів від Радіо МАКСИМУМ і виразів, якими вже можете дивувати своїх близьких.

Ці слова слід говорити своїй половинці щодня! Погодьтеся, українське “кохаю” звучить значно красивіше, ніж “люблю”. Та й забарвлення у цього слова романтичніше.

Ці слова обов’язково додадуть пристрасті вашим стосункам.

Залюблений означає сповнений любові, пристрасті до кого-небудь, закоханий, зачарований.

Якщо ви здатні на все для щастя своєї половинки, сміливо кажіть ці слова!

Цей чудовий епітет є в найкращих зразках української літератури. Серденьком можна називати як чоловіка, так і жінку.

Якщо назвете цим пестливим словом свою кохану, вона відчує вашу опіку і турботу, почуватиме себе як за стіною. Також це прекрасне слово, щоб звертатися до своїх дітей.

Ясочка у буквальному значенні – те саме, що ласка (хижа тварина із дуже гнучким тілом). Та українські парубки полюбляли називати цим словом гарних жінок. Непогана аналогія!


Не забувайте щодня нагадувати своїм обраницям, які вони красиві. Чи з макіяжем, чи без, у білизні чи в розкішній сукні – вони завжди ваші кралечки.

Дуже ніжне звертання до коханої. Коли хочете заспокоїти свою красуню – назвіть її лебідочкою.

А тепер ніжно про чоловіків. Після смачного поцілунку назвіть свого коханого солоденьким і точно не помилитеся.

Прекрасне слово для романтичного і пристрасного ранку з коханим.

Це українське слово означає “залицяльник, спокусник”. Коханий вас ласкає, цілує, обіймає, а ви йому: “Джиґун ти мій!”.

За матеріалами Сома.


Смішні українські прислів’я про любов

20 жартівливих українських приказок та прислів’їв про любов, кохання та залицяння.

“Українська ніч”, 1905 р. художник М.К. Пимоненко
“Українська ніч”, 1905 р. художник М.К. Пимоненко
  • Біда з такими парубками: ще не підріс свині під хвіст, а вже біжить за дівками.
  • Лисий кінь — краса, лисий парубок — біда.
  • Всі дівчата — голуб’ята, а де ж ті чортові баби беруться?
  • В багатої дівки горба не видно.
  • Закохався, як чорт в суху вербу
“Сцена біля колодязя”, 1883 р. художник К.О. Трутовський
“Сцена біля колодязя”, 1883 р. художник К.О. Трутовський
  • Є у неї воли та корови, та немає з нею любої розмови.
  • Ліпше полюбити старого орла, ніж молоду сову.
  • Любов зла — полюбиш і козла.
  • Хоч ти і люба, та зась тобі до мого чуба.
  • Краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти.
“Побачення”, 1905 р. художник М.К. Пимоненко
“Побачення”, 1905 р. художник М.К. Пимоненко
  • Кожна птиця знайде свого Гриця.
  • Стрічалися — цілувалися, а як в одну хату зійшлися, за чуби взялися.
  • Вона за ним сохне, а він і не охне.
  • Пий пиво, та не брагу, люби дівку, а не бабу.
  • Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.
Український полудень”, 2009 р. художник О.Г. Іванов
Український полудень”, 2009 р. художник О.Г. Іванов
  • Оженилися дурний та дурнувата, не знали що робити — пiдпалили хату.
  • Яку йому кару дати? – Оженить його, то буде знати!
  • Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
  • Не зітхай важко, не віддамо далеко, – хоч і за курицю, та на свою вулицю.
  • Сивина в голову — біс у ребро.

За матеріалами Всвіті.


Дівчина заснула зі своїми накладними віями, тепер зворушливому вчинку її хлопця аплодує вся мережа

Жінка похвалилася дбайливим поводженням свого коханого.

Як часто дівчата можуть похвалитися вчинками своїх хлопців? Ну хіба що він подарував величезний букет троянд або зводив її на концерт. У даному ж випадку дівчина Кеана Бабас похвалилася в “Твіттері” дбайливим поводженням свого коханого, інформує Ukr.Media.

Любов і вії

Одного разу Кеана прийшла з роботи додому пізно ввечері. Дівчина була настільки втомленою, що їй навіть не вистачило сил, щоб змити макіяж. А оскільки красуня любить носити накладні вії, що помітно по багатьох фото на її сторінці, то і їх, звісно ж, зняти вона не змогла.

Яке ж було її здивування, коли, прокинувшись вранці, вона відчула, що на очах немає звичних війок. Коли вона встала, то побачила, що її хлопець сам зняв їх з неї та акуратно поклав на паперову серветку. При цьому він навіть примудрився підписати, з якого ока зняті вії, праве і ліве.

Його вчинок настільки вразив Кіану, що вона одразу поділилася ним в “Твіттері”. Пост, де опублікована така зворушлива турбота про кохану дівчину, одразу набрав більше ніж 20 тисяч лайків і позитивних коментарів.

Особливо цей вчинок викликав розчулення у жіночої половини фоловерів. Тисячі дівчат з заздрістю писали Кеане, що хлопець однозначно дуже її любить. І вони б самі не відмовилися від такої турботи.


Які думки руйнують щастя у стосунках

Страхи, які потрібно подолати, щоб насолоджуватися стосунками.

Більшість помилок у стосунках робляться не зі зла, а від страху. Пов’язати життя з іншою людиною — та ще авантюра. Спроби убезпечити себе і «зробити як краще» часто заважають бути хорошим партнером і отримувати задоволення від стосунків. Ось які страхи не дають побудувати здоровий зв’язок.

Страх виявитися не тією, у кого він закохався

На початку роману ми підсвідомо прагнемо показати свої кращі сторони, але гра в ідеальних містера і міс не може тривати довго. Страх, що він побачить ваш гнів, сум, невпевненість, інші неприємні емоції, і злякається, заважає розслабитися і бути собою, інформує Ukr.Media.

Кожна з нас хоче, щоб партнер бачив в ній більше, ніж набір конкретних окремо взятих якостей: зовнішність, соціальний статус, зручність. Кращий спосіб знайти такої людини — не боятися бути вразливими. Близькі люди для того й потрібні, щоб прийти до них зі своїми недоліками та помилками й отримати підтримку.

Страх втратити його

Він гарний собою, розумний, успішний. Єдине питання, яке тебе турбує: «Як така досконалість могла дістатися мені?». Цей страх буває в багатьох у момент закоханості, коли коктейль з гормонів у вашому організмі не дає глянути на об’єкт прихильності більш-менш реалістично.

Інша причина подібних побоювань — занижена самооцінка, через яку в принципі складно повірити, що у вас може з’явитися люблячий турботливий партнер.

Щоб стати впевненішими в собі, знадобиться час і велика робота над собою. Але дещо, що ви можете зробити прямо зараз, то це взяти під контроль свої переживання. Зрозумійте, на які речі ви здатні вплинути, а на які ні. Наприклад, ви не можете втримати людину, яка вас розлюбила, або змусити когось любити себе. Але у ваших силах бути люблячим і розуміючим партнером, і розвиватися як особистість, не зациклюючись на стосунках. Спрямуйте свою енергію на речі, які від вас залежать, а не на пусті хвилювання.

Страх знову отримати травму

Минулі стосунки можуть серйозно зашкодити вашому щастю. Отримані травми повертаються у вигляді недовіри до нового хлопця, страху зради, страху наробити помилок і опинитися покинутою.

Важливо пам’ятати, що будь-які стосунки — ризик, але він завжди виправданий. Ви не можете застрахувати себе від нового болю, але, залишаючись одною через страх, теж прирікаєте себе на страждання, причому тепер вже гарантовані. Намагайтеся частіше нагадувати собі, що перед вами — інша людина, що чоловіки не всі однакові, і нові стосунки не обов’язково будуть такими ж болісними.

Страх, що хімія між вами зникне

Стосунки виразно змінюються з часом, але не завжди до гіршого. На зміну п’ятиразовому сексу, божевільним емоціям від кожної зустрічі та нестримній романтиці приходять не менш приємні і важливі почуття: впевненість, комфорт, більш глибока прихильність. Замість того, щоб страждати по тому, як було раніше, знайдіть плюси в тому, якими ваші стосунки стали через деякий час. Додати інтриги, натхнення і ніжності ніколи не пізно, головне пам’ятати, що спільне життя — це процес з безліччю різних етапів, в кожному з яких є свій кайф.

Страх бути занадто незалежною у стосунках

У нашому суспільстві жінки досі бояться бути занадто самостійними. Образ сильної та незалежної асоціюється з самотністю, але зберігати самодостатність можна і в стосунках. Вам необов’язково підігравати чоловікові та тішити його самолюбство постійними проханнями про допомогу, щоб утримати його. Якщо хлопець не може впоратися з тим, наскільки ви круті, то проблема у ньому, а не у вас.

Страх, що ваші близькі його не полюблять

Коли любите людину, хочеться, щоб інші, особливо близькі й важливі для вас люди, розгледіли в ньому те, що побачили ви. На жаль, подругам або родичам він може здатися посереднім, недостатньо успішним або негідним вас, але ви не зобов’язані їх переконувати. Ніхто не повинен виправдовувати свої стосунки. Ви не можете змусити всіх полюбити вашого хлопця, але маєте право вимагати щонайменше поваги. Довіряйте своєму здоровому глузду — якщо переконані, що вибрали хорошу людину, не давайте чужим думки підірвати свою впевненість.

Страх помилитися

Страх помилитися з вибором, розчаруватися у стосунках, прийняти партнера за того, ким він не є, може з’явитися як в самому початку вашого знайомства, так і через роки. Найстрашніше почуття — зрозуміти, що даремно витратили стільки часу та енергії.

Цей страх такий же деструктивний, як боязнь втратити партнера. Ви не можете бути впевненими, що проведете з цією людиною все життя. Але при будь-якому розкладі не розцінюйте час, прожитий з ним, як втрачений. Це досвід, з якого складається все життя і ваша особистість.

За матеріалами Укр.медіа.


Закохалися на весіллі своїх дітей

Тетяна з важким серцем їхала додому з італійських заробітків. Здавалося б, душа має співати, бо ж дочка заміж виходить! Ще й доволі вдало: майбутній зять – викладач університету, незабаром захистить кандидатську, сват – власник мережі ресторанів. Щоб освідчитися її Аллусі, хлопець повіз її у сам Париж, де на Ейфелевій вежі запропонував заміжжя. Усе це мало би тішити заробітчанку, проте гнітила думка: якраз напередодні весілля дізналася, що чоловік знайшов іншу.

Тетяна тяжко наймитувала за кордоном уже десять років. Малу дочку покинула на своїх батьків і чоловіка та подалася на заробітки. З роботи на заводі скоротили, чоловіка також. Спочатку старалися їздити по товар у Польщу, потім раз «прогоріли» і перестали цим займатися. Нічого не лишалось, як Тетяні податися на заробітки аж в Італію, куди ще раніше поїхали знайомі жіночки.

Про те, як було на початках важко, рідним не казала, все тамувала у своїй душі: не хотіла, щоб зайвий раз переживали. Їм теж самим удома було нелегко. Не раз чула у трубці п’яний голос чоловіка – не витримав розлуки, став випивати.

Гнітило, що не змогла бути на заручинах доньки, лише по телефону керувала, у що вдягнутись, як накрити стола, які страви приготувати…

– Мамо, – сердилася донька, – ти давно була вдома і не уявляєш, що подають зараз до столу. Які канапки та кава?! Мамо, ми живемо не в Італії! Тут треба, щоб столи ломилися, бо ще подумають, що ми біднота.

У неділю Таня ходила біля синьйори сама не своя, переживала, як минуть заручини, аби чоловік нічого не втнув, чи вистачить їжі. Тож ледве дочекалася вечора, коли закінчилася гостина, і подзвонила до Вадима. Він, на диво, був тверезий.

– Ну, як усе пройшло? Як свати? – щиро цікавилася.

– О-о, такі багаті! – презирливо протягнув чоловік. – Бачила б ти, на якій машині приїхали. Правда, сват сам, бо ж його жінка помeрла давно. Був, мабуть, з молодою кoханкою. Такі інтелігенти, що аж нудить…

– Ти б тішився, що дочка заміж добре виходить, – з докором кинула і не стрималася: – Чи заздриш, що чоловік може гроші заробляти?

Та Вадим лише зі злості кинув трубку:

– Як ти мене дістала!

А через місяць, якраз напередодні вильоту з Італії, чоловік подзвонив із самого ранку. Стривожилася, бо боялася таких несподіваних дзвінків.

– Що сталося? – занепокоєно запитала.

– Так от… Щоб не було тобі сюрпризом… – чоловік перескакував через слова. – Коротше. Я з тобою розводжуся. Ми нічим не зв’язані. Алка заміж виходить. Так що прощай.

– Хто вона? – видушила.

– Валя-медичка, ти її знаєш.

Таню ніби хто огрів по голові. Так цинічно, підступно брехати їй, крутити за спиною шури-мури!.. А вона ні сном ні духом не відала про підлу зраду, дзвонила, цікавилася його здоров’ям, посилала гроші. Від цих думок до горла підступали сльози. Хоч би після весілля сказав, щоб так не мучитися.

Весілля було шикарним. Щоб не впасти в бруд лицем перед багатим сватом, Тетяна неабияк потратилася. З тривожним серцем чекала першої зустрічі з батьком нареченого, бо із чоловікових слів видався пихатим і неприємним. Боронь Боже, щоб через їхню бідність принизливо ставився до її дочки.

Тож коли до будинку під’їхав кортеж молодого, очима у натовпі шукала гонорового свата. Нарешті. Вийшов з машини високий сивочолий чоловік, очевидно, на років десять старший від Тетяни. Побачивши її, щиро посміхнувся. Оця його усмішка, справжня, не награна, збила Тетяну з пантелику. Ба більше – від його пильного погляду, що зазирав у душу, тілом пробігли мурашки. Ніби на першому побаченні зустрілася з коханим…

– Ви така гарна жінка, – щиро зробив Тетяні комплімент, без якогось підлабузництва, натякаючи на її струнку фігуру та моложаве обличчя. – Виглядаєте, як Аллина сестра.

Про це не раз чула від доньки синьйори та її коліжанок, які вихваляли Тетянину моложавість і відкрито заздрили, випитуючи секрети. Все казали, що виглядає не більше як на 35, хоча Тетяна відсвяткувала вже 45.

Від сватових слів та його глибокого погляду зашарілась, як дівчина. Це дивне відчуття не полишало Тетяну все весілля. На другий план відійшли клопоти, урочистості, наречені – існував лише сват. З невідомим почуттям чекала, коли підійде, коли посміхнеться, коли запросить до танцю. Тим паче він був сам, без своєї молодої кoханки, про яку казав чоловік.

Не минуло після весілля і кількох днів, як до Тетяни приїхав у гості сват, мовляв, захотів ближче познайомитися з батьками невістки. Потім він так зачастив, що чоловік спересердя спльовував: навіщо той багач їздить? І лише Тетяна знала причину тих візитів.

Вона відчула, як їхніми тiлами пробіг струм, коли він уперше випадково торкнувся її руки, коли наче по-дружньому обійняв її за стан, коли обпікав щоку його ніби родинний поцілунок… Марила ночами про цього чоловіка і не почувала ніякого гріха. Сват удівець, тож тут совість не мучила. Зі своїм Вадимом давно не жила як із чоловіком – знайшов їй заміну.

Вони не стримали своїх бажань останнього вечора перед її від’їздом в Італію. Сват приїхав ніби попрощатись. А насправді…

– Ти бачиш, що я сам не свій, – шепотів за спиною, обійнявши її тоненьку талію.

Тетяна якраз поливала квіти у садку. Від чужого ока їх ховали яблуні з великими кронами. Жінка затремтіла, її очі зрадницьки забігали. Коли повернулась лицем до свата, побачила у його очах стільки ніжності, любові й тепла, що не мала сил більше тамувати свої почуття.

– Я кличу тебе заміж, – почула перед тим, як їхні вуста злились у солодкому поцілунку.

Наступного дня Тетяна поїхала не в Італію, а у Львів – у сватів будинок.

Відтоді минуло десять років. Спочатку обидві родини були шoковані, а особливо Вадим – навіть не уявляв, що його Тетяна ще комусь потрібна, крім нього. Зі своєю новою дружиною живе як пес із котом. А Тетяна нарешті стала коханою жінкою, а не наймичкою.

Джерело: Вісник


Чоловік освідчився одразу двом дівчатам, чим підкорив всю мережу

Ця історія не відрізнялася б нічим від інших пропозицій руки і серця, якби не одна маленька деталь.   

Грант Тріббет з Індіани давно вирішив зробити пропозицію коханій дівчині Кассандрі. Щоб усе виглядало романтично, він запросив її за місто на пікнік, разом з дочкою Кассандри Адріаною.

headline-8

Вони поснідали і тут Грант оголосив, що у нього сюрприз: фотосесія в лісі. Ліс був дійсно мальовничим і дівчина з радістю погодилася.

8041cf6a834c850952c917d567516c98

Вони гуляли, розважалися, як раптом Грант став на одне коліно і простягнув Кассандрі каблучку, запитавши, чи вийде вона за нього заміж.

b267c0d69a04c89ffd2fe39600e71b12__1440x

Як тільки щаслива дівчина відповіла «так», Грант дістав кулон у вигляді сердечка і простягнув його дочки Кассандри Адріани з питанням:

Чи згодна ти бути моєю дочкою? Обіцяю оберігати вас з мамою все життя.

5949afb215000020008ff5f2

2-24

5949b05c1700002000101fcb

Спершу дівчинка засоромилася і не знайшла, що сказати. Тоді Грант сам одягнув їй кулон на шию, вона міцно обняла його і стала стрибати навколо закоханих, приспівуючи:

Ура, тепер у мене буде тато!

5949b0ca1500001f008ff5f6

5949b0351500001f008ff5f3

5949afdd2900001f003b058f

Кассандра щаслива, що не помилилася в своєму обранцеві, адже для неї було особливо важливо, щоб він став справжньою частиною їх сім’ї і батьком для Адріани.

18699479_10108268446648568_6037815135208436017_o

За матеріалами Бджола.


Їздив на заручини до однієї, а одружився з іншою

Марія Олександрівна прибралась як пава. На всі пальці золоті персні наділа, ще й на зап’ясток масивний браслет начепила: хай бачать свати, яка вона багачка. І сина змусила товстезний ланцюжок із хрестом на шию натягти. Лише чоловік упирався й не хотів чванитися. «Ідемо за весілля домовлятись, а не показувати свої статки», – буркотів. Дорога була далека. Їхній Андрійко з Волині аж на Київщині знайшов свою пару. «Побачать столичні пани, що й ми не ликом шиті!» – крутила перед дзеркалом кучерики.

З Наталею, саме так звалася дівчина, Андрій познайомився у Києві. Серед натовпу студентів-першокурсників виділив дрібненьке біляве дівча, яке розгублено розглядалося довкола.

– Чимось допомогти? – підійшов Андрій.

– Я не знаю, де шукати 305-у аудиторію, – мало не розплакалася дівчина.

Хлопець узяв несміливу незнайомку за руку і повів до головного корпусу. Відтоді 1 вересня стало офіційним днем їхнього знайомства та кохання. Андрій рідко їздив додому, бо ж дорога неблизька зі столиці до маленького райцентру на Поліссі. Наталя ж, навпаки, після пар спішила на електричку до села за 20 кілометрів від Києва. Казала, що вдома роботи багато. Менші сестрички-школярки чекають, щоб смачненького привезла. Та й господарку потрібно порати, бо батько за горілкою світу не бачить, а матінка, саме так лагідно називала донька, вже три роки як спочиває на нeбесах. Тож зрозуміло, що всі клопоти були на тендітних плечах Наталі. Андрій не раз поривався поїхати з нею. Як-не-як, а може пособити із чоловічою роботою. Та дівчина все відмовлялася.

– Чому? – не раз допитувався.

Лише відмовчувалася. Маленькі ручки дівчини порепалися від роботи, про манікюр і говорити не варто. Гладив їх, цілував, і Наталя не витримала, розплакалась і зізналася, що їй соромно привести хлопця до хати, бо там «злидні й біда». Андрій і подумати не міг, що причини такі смішні. І у вихідні таки домігся, що поїхав з Наталею. Маленька побілена хатина дійсно виглядала бідовою на фоні двоповерхових особняків, які назводили багатії. Але у кімнатках було чисто. Хай шпалери й недорогі, зате приємних тонів, додавали особливого затишку. Навіть батько втримався від оковитої, чекаючи кавалера доньки. Сестрички-школярки все крутилися біля Андрія. Тішилися, що їхня Наталя має гарного хлопця. Всі разом порядкували на городі. Згодом смакували дерунами за столиком під яблунею. Побачивши, як вправно дає всьому лад Наталя, юнак поглянув на неї іншими очима.

– Знаєш, я трохи переробив народну приказку і тепер вона звучатиме так: «З милою рай і в шалаші», – шепотів увечері коханій.

Очі обох сяяли від щастя.

Марія знала, що їхній Андрійко в столиці знайшов кохання. Спочатку насторожено до цього поставилась, але чоловік навернув на добрий настрій.

– Ти згадай, ми у дев’ятнадцять теж любилися, – посміхнувся.

Вона повернулася в далекі вісімдесяті, коли із забитого хутора приїхала в райцентр учитися на швачку. Її мало цікавили викрійки та шпульки. Мала одну-єдину ціль – обкрутити городського парубка, щоб ніколи не вертатися до сапки та корів. Батьки все життя віддали колгоспу, грошей ніколи не вистачало. Речі старших дітей доношували молодші. «Як же мені це остогидло! Хочу купувати гарні плаття та босоніжки на каблучках, а не якісь шкарбани!» – часто сварилася з матір’ю. «Дитинко, де ж їх візьмемо? – журилася ненька. – Бачиш, ледве на хліб вистачає». «Хай шукає якогось дурня, щоб терпів її коники. Хай заміж іде», – був категоричним батько. І вона знайшла. На танцях помітила сором’язливого парубка, який стояв біля стіни. Ні до кого не підходив. Запросила на білий танець. Розговорила. Дізналася, що місцевий, одинак, батько водій, мама працює бухгалтером у будівельній організації. Не довго торгувалася своїм дівоцтвом і на другій зустрічі затягнула Павла в ліжко, а за місяць весілля зіграли. Молодих переселили у двокімнатну квартиру бабусі. Крутила чоловіком, як могла. У бізнесмени його спровадила. Жили – не тужили. Скільки-то літ минуло, а здається – одна мить…

На Трійцю домовилися, що їдуть на заручини до Наталі. Майбутня свекруха і подарунків накупила. Андрійко повідомив, що сваха пoмeрла, тож для свата придбала сорочку, сестричкам – солодощі. Чоловік аж здивувався, як так розщедрилася його благовірна. Потім уже дізнався істинну причину. «Ми ж їдемо до столиці. Тре показати, що не затуркані селюки», – пакуючи сумки, говорила. Правда, Андрійко колись розповідав, що його наречена не з Києва, а із села, та мама чи не розчула, чи зробила вигляд…

Шoкoм для Марії Олександрівни була побілена хатина на тлі особняків.

– Сину, може, ти помилився? Може, нам до цієї господи? – палець із перснем тицьнув на сусідній кам’яний паркан.

– Ні, мамо, Наталя тут живе. Я ж не раз у неї гостював.

Головою ледве не вдарилась об балки: такою низенькою була стеля. Зігнувшись, закопиливши губу, сіла за стіл. І скатертина запрана, і посуд ще з радянських часів. Усе старе, немодне. Хіба такої невістки хотіла? Нащо така голота її синочку? Чоловікові ж сподобалася тиха, скромна Наталя. Тож почали визначатися з датою весілля. А Марія Олександрівна насупилась і слова не мовила. Вже гризла себе, навіщо подарунків набрала. Ото, дурепа, стратилася на тих селюків!

Коли поверталися додому в машині, до неї дійшло, що весілля запланували відгуляти після Петрівки. Поки канікули, щоб молодята відпочили, побули разом. «Не буде цього!» – аж ногою притупнула. І вже вдома почала реалізовувати свій план. Нікому ні слова не сказала про заручини. Запросила в гості доньку знайомих, які мали свій меблевий бізнес у райцентрі. «Хоч не столична пані, але ж багата. І син буде під наглядом», – вирішила. Міцний коктейль накалатала й підморгнула до сина: мовляв, дивись, яка красуня, не зівай. Андрійко, не розуміючи, дивився то на матір, то на несподівану гостю. Але алкоголь робив своє. Хлопець і не зогледівся, як заснув в обіймах іншої. Наталі нічого не розповів. А через місяць нова знайома повідомила, що вaгітна. Мати зчинила скандал і постановила, що має женитися на тій. Номер Наталі стерла із синової мобілки від грiха подалі, а картку викинула. Весілля відгуляли ще до Петрівки.

А десь під Києвом чекала свого коханого Наталя…

За матеріалами Особлива.