Банош як і бринзу споконвіку готують виключно чоловіки, бо вівчарство і все, що з ним зв’язано, — справа чоловіча.
Гуцули кажуть:
Те, що подають в ресторанах або барах, те, що готують вдома на плиті, називати баношем гріх. Бо ж справжній банош готують на вогні, щоб димом пропах і вогню набрався.
У кожного поважного газди на подвір’ї є місце для приготування бануша. А як же без нього? Зрештою, ця страва – повсякденна гуцульська їжа і потрапляє на гуцульський стіл 2-3 рази на тиждень.
Кажуть, що вершки або сметана для бануша повинні бути обов’язково триденні, зберігати їх потрібно в комірці, щоб не прокисли. У холодильник ставити не можна, тому що зіпсуються.
Помішувати потрібно тільки в один бік і лише дерев’яним. Від залізної ложки не буде потрібного смаку.
На Рахівщині розповідають, що це є національна страва гуцулів, яка була приготовлена тоді, коли не було що їсти а лишилася лиш сметана, бо корови були у всіх, та трохи кукурудзяної муки… А чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: їж, Банош, їж, Банош. І так ся получила страва банош.
На Рахівщині банош називають вічним двигуном, адже навіть невеликої порції вистачить, щоб наситити багатодітну родину. Та все ж приготувати зі звичайних продуктів на звичайному вогнищі такий потужний енергетичний заряд може не кожен.
Банош: рецепт крок за кроком
На 2 хороші порції баношу нам знадобиться:
1,5 склянки (200 г) кукурудзяної крупи дуже дрібно меленої (можна взяти борошно, тоді вершків чи сметани знадобиться менше, оскільки швидше звариться)
500 г нежирних вершків або рідкої сметани. Зважайте, зі сметани банош виходить кислуватий, якщо такий не любите, обов’язково беріть вершки
Сіль
Копчене сало або бекон
Бринза чи вурда
Як готувати:
1. Сметану або вершки залити у чавунний казан і довести до кипіння. При потребі розвести водою.
2. Кукурудзяне борошно засипати тоненькою цівкою, помішуючи, в сметану й готувати на повільному вогні до загустіння (тістоподібної консистенції схожої на манну кашу). Банош в жодному разі не має бути такий густий, як токан.
3. Тим часом порізати бекон чи сало на смужки і обсмажити на сковороді до шкварочок. У нас ще була овеча ковбаса, яку ми щойно купили в якихось румунів на Ужгородській палачінті, тому я з беконом підсмажила й тонко нарізану ковбасу.
Це така собі самодіяльна імпровізація.
4. Зменшити вогонь на мінімум, і розтирати дерев’яною ложкою, доки на поверхні не виступлять крапельки масла. Як заблистить, знімаємо з вогню. Цей етап дуже важливий, банош треба добре збити, аби сметана в чи вершки в ньому перетворилися на масло.
5. Викласти на простору тарілку, до баноша бекон і покришену бринзу, не шкодуючи.Їсти банош гарячим. Дуже добре до нього пасують також малосольні огірочки.
Звичайнісінькі речі іноді мають приховані можливості, про які люди не здогадуються. Деякі деталі в їх дизайні можуть здатися декоративними, а насправді вони служать певній меті. Навіть у таких звичних предметів, як мікрохвильова піч і сорочка, є пара сюрпризів для вас.
Ми в Тутказібрали найбільш несподівані факти про речі, якими ви користуєтеся щодня.
1. Отвори на кришках
Якщо ви уважно придивитесь до кришки з гарячим напоєм з фастфуду, то побачите в ній маленький отвір. Такі дірочки потрібні для того, щоб при закриванні склянки з кавою або чаєм гаряче повітря вийшло і кришка сиділа щільно. Якщо ви бачите отвір в кришці, значить, обпектися окропом неможливо.
Кнопки-пухирці на кришці теж несуть “таємне послання”. Правда, тільки для працівників закладу. Зазвичай на кухні ресторану швидкого харчування напої заготовлюють заздалегідь і закривають кришками, щоб вони не остигали. Круглі кнопки допомагають працівникові швидко визначити, що налито в склянці: чай, кава або капучіно. Поряд з кожною кнопкою написана назва напою, і якщо втиснути її, то заглядати всередину не знадобиться.
2. Магнітний замок на шланзі АЗС
Це потовщення на шланзі автозаправної станції – страховка від забудькуватих водіїв. Автомобілісти часто від’їжджають, забувши вийняти заправний пістолет з бака машини. І при цьому завдають АЗС великого матеріального збитку. Для того, щоб заправний термінал не зламався, а паливо не розлилося навкруги, придумані магнітні розмикачі. При натягненні шланг просто від’єднається і ніхто не постраждає. Окрім самооцінки водія, звичайно.
3. Піна для ванни
Піна для ванни – це не просто приємно. Бульбашки в ній діють як теплоізолятор. Гаряча ванна без піни остигає швидше коштом втрати тепла через поверхню. Проте трюк з піною працює тільки з сучасними акриловими ваннами. А зі сталевими так не вийде – температура води в них падає так швидко, що ніяка піна не допоможе.
4. Знімний підголівник
Підголівники в автомобілі захищають пасажирів від закидання голови при різкому гальмуванні або зіткненні. Нарівні з подушками безпеки і ременями вони допомагають вижити в аварії. Проте і у підголівників знайшлася прихована функція.
Якщо ви опинилися заблоковані в машині, то вибратися з неї можна за допомогою підголівника. Для цього необхідно витягнути його з кріплення і відтиснути скло бічних дверей авто за допомогою металевих штирів.
5. Квадратна ложка в морозиві
Форма ложки з морозива в McDonalds викликає масу запитань у користувачів мережі. Чому вона квадратна? І навіщо їй гачок? Виявляється, справа не в зручності для клієнтів. Така ложка використовується як насадка на машину, яка перемішує морозиво просто у вашій склянці. Завдяки цьому винаходу час приготування десертів скорочується, адже мити автомат доводиться рідше.
6. Ручки на каністрі
Ви коли-небудь замислювалися, чому у каністри 3 ручки? Для того, щоб відповісти на це питання, нам доведеться повернутися на 90 років назад. Дизайн каністри придумали німецькі інженери Вермахту. У військових була вимога: солдат повинен нести або 2 повних каністри, або 4 порожні. А ще важку місткість можна носити удвох: 3 ручки ідеально розподіляють її вагу.
7. Чорна плівка на дверцятах мікрохвильової печі
На дверцях будь-якої мікрохвильової печі є чорна сітка. Це не каприз дизайнерів, а необхідність. Сітка з чарунками – це клітка Фарадея. Вона екранує мікрохвильове випромінювання і не дає йому вийти назовні.
На картинці вище ви бачите людей, замкнутих в клітці Фарадея. Потужний електричний заряд який б’є зовні, не заподіює їм ніяких незручностей (адже всередину він проникнути не може). За цим принципом працює й екран мікрохвильової печі: електромагнітному випромінюванню ні за що не вирватися з неї. Тому шапочка з фольги вам не знадобиться.
8. Петля на сорочці
Петлю на спинку сорочки почали пришивати в 60-х роках ХХ століття. Якщо у вас під рукою не виявилося вішалки, сорочку можна підвісити на гачок за петлю. І складок не залишиться. Проте навіть у такої маленької деталі є своє “таємне призначення”.
Раніше студенти американських університетів відрізали петлю з сорочки, як тільки починали зустрічатися з дівчиною. А усі оточуючі бачили, що молода людина вже не вільна.
9. Упаковка рису для мікрохвильової печі
У пакетах для приготування рису в мікрохвильовій печі є спеціальні клапани. Якщо надірвати упаковку знизу, клапани розкриються і пакет не завалюватиметься набік.
10. Рулон фольги або харчової плівки
На торцях упаковки фольги або харчової плівки є клапани. Виробники придумали їх для нашої зручності. Якщо ви натиснете на клапан, то рулон буде надійно зафіксований всередині коробки і відмотати потрібну кількість плівки стане набагато легше.
11. Боді для малюків з клапанами
Молоді батьки знають, що переодягнути немовля – ціла спецоперація. Але виробники одягу вміють полегшити життя матусям і татусям. Якщо ви думали, що горловина дитячого боді оснащена спеціальними клапанами тільки для того, щоб його легше було одягати, то ви помилялися.
Все навпаки: клапани потрібні, щоб зняти одяг і не забруднити дитину. Коли немовля забруднить одяг, знімати його через голову проблематично – можна забруднити малюка. А завдяки такій нехитрій конструкції боді можна стягнути через ніжки.
12. Заглиблення в коробці з цукерками
Для тих, хто втомився витрачати свій час на діставання цукерок з упаковки, виробники шоколаду вигадали геніальний лайфхак. Натисніть на заглиблення, яке знаходиться поряд зі смаколиком, і цукерка вискочить просто в руки.
13. Коробка від піци
А ось іще одне випадкове відкриття, зроблене користувачем твіттера. Коробка від піци може бути використана як підставка. Для цього упаковку треба просто скласти навпіл.
Зізнаємося, трюк з цукерками виявився для нас повною несподіванкою. А які приховані можливості речей здивували вас?
Країни за назвою Персія на карті більше немає. Незважаючи на те, що залишилася ще Перська затока та інші топоніми, які носять близьке ім’я. Чому ж було змінено назву країни, коли це сталося? Хто назвав країну Персією? Чому вона називається сьогодні Іраном?
Іран і Персія – яка назва древніша?
Спочатку країна Персією не називалася, ця назва була присвоєна древніми греками, які орієнтувалися на імена племен, які існували на узбережжі Перської затоки – як ми називаємо її сьогодні. Одна зі згаданих народностей носила самоназву парсів, звідси і пішло звичне багатьом за старими східним казкам найменування. Парис, або ж парсуаш, дійсно існували на даній території, та вони були не єдиними. Але ті люди, що стали в результаті персами, спочатку іменували себе інакше, а територія з давніх часів мала самоназву Іран, що можна було перекласти як «країна аріїв».
Незважаючи на те, що стародавні греки відрізнялися точністю в більшості наукових питань, включаючи і географічні, у них були вагомі причини не церемонитися з персами, адже з ними виникали серйозні військові конфлікти. Саме завдяки грекам назва Персія поширилася в рамках всього цивілізованого на той момент світу і дожила до наших днів. Стародавня Візантія, спадкоємиця Східного Риму, а потім і Європа, успішно перейняли цю назву.
Коли і як відбулася зміна назви?
Назва «Іран» стала актуальною з 1935 року, саме тоді відбулася офіційна зміна одного імені на інше. Однак поняття «перський» все одно збереглося – як в нашій мові, так і в більшості європейських. Всі пам’ятають про перські килими, люблять перських кішок. Під поняття «іранські» подібні багатства підходять не вельми, така фраза буде різати вухо.
Чому змінили назву?
Заміна назви Персія на Іран виявилася цілком закономірною, адже місцеві жителі часів давніх еллінів були аж ніяк не парсами, а аріями – саме так вони себе називали. Парси жили не в цій, а в сусідніх місцевостях. Найдавніша назва Ірану, а точніше, самоназва, дане місцевими жителями, писалася як «Aryānām», що перекладається як «арійська земля». У більш пізні часи місцеві жителі називали його як «Erānšahr», тому що у 3 столітті до нової ери в говірці людей, які тут живуть, відбулися певні зміни. Ще пізніше землі уздовж Перської затоки іменувалися «Еран», а далі – «Іран», як їх прийнято називати сьогодні.
Питання стосовно останнього перейменування, а точніше, перетворення Персії на Іран, ґрунтується на декількох припущеннях. Основне з них полягає в ініціативі іранського посла, який працював в Німеччині. Віяння того часу не пройшли повз його увагу, він вирішив, що Іран буде звучати гордо, підкреслюючи арійські коріння жителів даної країни. У підсумку в 1935 році державу дійсно було перейменовано. Як водиться, нововведення влаштувало не всіх – практично відразу ж знайшлися уми, які заперечували проти такого підходу. У результаті в 1959 році шах Мохаммед Реза Пехлеві виступив із заявою, що актуальні обидва варіанти. З тих пір в міжнародних відносинах країну можна було називати як Іраном, так і Персією. З роками актуальність старої назви стала сходити нанівець, в новинах та повідомленнях, що походять в європейських країнах, стали активно використовувати лаконічну назву Іран. Сьогодні не кожна людина зможе впевнено сказати, чи правда те, що Персія та Іран – одна і та ж країна.
Таким чином, перейменування держави відбулося в рамках спроби усунути історичну несправедливість, швидше за все – під віяннями переконань, актуальних не в самій країні, а в Німеччині. На даний момент назва Іран стало загальноприйнятою, стара назва фігурує переважно в легендах і переказах, а також в назвах товарів, які традиційно вивозяться з цієї країни.
Коштовності завжди збирають навколо себе сотні міфів, але обручки можна назвати рекордсменами в цій справі. Як носити символи кохання і шлюбу? Коли краще їх купувати? І що означає, якщо весільна обручка загубилася? Разом із ювелірним інтернет-магазином “Укрзолото” відповімо на найважливіші питання.
Популярні прикмети про кільця
На кожну прикмету через сотні років після її виникнення знаходиться логічне пояснення. Але віра в них настільки сильна, що і в ХХI столітті багато молодят не ризикують переступити навіть через відверто дивні вигадки. Поговоримо детальніше про них!
Які кільця обрати для весілля? Уже після пропозиції пара стикається з думкою, що гладенькі обручки – ідеальне безхмарне подружнє життя. Та чи залежить щастя від дизайну коштовності? А ось зайвий декор, вставки или насічки означають можливі перепони на шляху до щастя.
Як правильно носити обручки?
Не можна в новому шлюбі надягати прикрасу, яка була створена зі старого переплавленого виробу або обручки. Те ж саме стосується аксесуарів, які дісталися у спадок від батьків чи від дідусів з бабусями: якщо їхнє спільне життя було наповнене випробуваннями, навряд чи новій парі це обіцяє щось хороше. Якщо врахувати, що дорогоцінні метали і камені накопичують негативну енергетику, то такий варіант дуже схожий на правду.
В РАГСі на закоханих чекає ще одна прикмета: якщо кільце впало на підлогу, то шлюб буде коротким. А якщо списати все на хвилювання нареченого або нареченої?
Як надягати обручку? І тут знайшлася головоломка для прекрасної половини пари: дівчина повинна зняти рукавичку перед тим, як наречений прикрасить її безіменний палець символом любові. Інакше на пару чекає розлучення.
А ще на руці нареченої не повинно бути інших кілець, крім головної прикраси весільного дня. Символ шлюбу не повинен конкурувати з іншими аксесуарами: ні по енергетиці, ні за красою.
Як правильно носити обручки?
Чи можна носити чужу обручку або давати приміряти свою? Ні в якому разі. Інакше ризикуєте віддати все щастя іншій дівчині. А той, хто носить золоту обручку з історією, може повторити долю колишніх власників.
Втрачене кільце – ще один провісник розлучення. Хоча є цікава версія: втратити символ любові в своєму будинку – ознака благополуччя. А ось знайти обручку – до швидкого весілля. Хоча фахівці з енергетики не радять використовувати саме знайдену прикрасу для майбутньої церемонії.
Як правильно носити обручки?
Ще одна сучасна прикмета про обручку особливо актуальна! У наш час багато хто вирішує не носити прикрасу щодня. Хтось через практичні міркування: якщо робота пов’язана фізичною працею, не хочеться псувати зовнішній вигляд аксесуара. Інші просто не можуть звикнути до коштовності на пальці. Але прикмета каже, що в таких сім’ях дуже скоро починається розлад. Оскільки і чоловік, і дружина піддаються негативній енергетиці і заздрості з боку. А ще можуть початися фінансові проблеми і відчуття постійної нестачі грошей. Якщо носити прикрасу на правій руці не хочеться, є альтернатива: надягти її на ланцюжок і носити біля серця.
Чи прийме про обручки – сотні. Але чи варто надавати їм значення, якщо ви обидва впевнені один в одному і силі власних почуттів? Ukrzoloto радить не зациклюватися на дрібницях і вірити тільки в приємне! Найстійкіші забобони не встоять перед щирістю і справжнім коханням.
Якщо від вас відвернулася удача, це не несправедливість світу, і не випадковість. Причину слід шукати в собі, запевняють психологи.
1. Ви спілкуєтеся з невдахами, які не вірять в себе, скаржаться на життя і шукають виправдання своїм невдачам.
2. Ви не відчуваєте в собі силу. Чините в повсякденному житті боязко, не проявляєте ініціативу, боїтеся зробити те, що зробило б вас щасливим, тому що боїтеся.
3. Ви ходите на нецікаву роботу. З яким настроєм ви згадуєте про роботу? Якщо вона асоціюється з каторгою, час щось змінювати!
4. Ви регулярно скаржитеся. Замість того, щоб скласти план, як змінити життя на краще, ви продовжуєте плакати у когось на плечі.
5. Ви невдячні. Вважаєте, що не маєте по-справжньому нічого цінного, думаєте, ніби всі навколишні щось винні вам за замовчуванням.
6. Ви переоцінюєте свої сили. Бути впевненим у собі — прекрасно, але якщо впевненість переростає в самовпевненість, можуть виникнути проблеми.
7. Ви боїтеся. Пасувати перед труднощами — ваш стиль? Тоді не варто думати, ніби Всесвіт вирішить вас підтримати, ви все одно не зважитеся зробити те, що бажаєте.
8. Ви заручник своїх слабкостей і пристрастей. У кожного є бажання, яким складно протистояти, але не можна дозволяти порокам керувати вами.
9. Ви безвідповідальні. Думаєте, що хтось вирішить за вас проблеми? У світі, звичайно, є добрі люди, але ви самі насамперед повинні піклуватися про власний добробут, удача не любить ледачих особистостей.
10. Ви нехтуєте інтуїцією. Пам’ятайте, що інтуїція — важливий інструмент, вона дозволяє нам досягати успіху в найскладніших ситуаціях.
Відмовилися прислухатися до неї? Тоді погіршили свої шанси стати щасливим
Користувач Reddit дав запитання, які маловідомі факти знають представники популярних професій. І з’ясував, що всі літаки мають незначні несправності, зміна паролю кожних 3 місяці не захищає нас від хакерських загроз, а Кім Кардаш’ян, можливо, носить перуку.
Тутка вибрав найцікавіші факти і знайшов їм повне або часткове підтвердження.
Цікаве
Рятувальник: «Люди, які тонуть, мовчать. Я витягнув з води дитину, яка була за менш ніж метр від групи дорослих. Жодна людина не помітила, що вона тоне».
Це правда. Потопельники чисто технічно не можуть покликати на допомогу: щоб крикнути, їм треба зробити вдих. Як правило, в такій ситуації не виходить навіть помахати рукою, тому що інстинктивно людина розводить руки в боки і намагається спертися на воду, щоб утриматися на плаву.
***
IT-фахівець: «Зміна паролю кожних 90 днів не робить ваш аккаунт більш захищеним від хакерських загроз. Навпаки, так ви тільки знижуєте рівень безпеки».
Це частково правда. З одного боку, практика регулярної зміни паролю спонукає людину вигадувати новий нашвидкуруч. Часто береться попередній, і користувач змінює в ньому лише кілька символів. Це, звичайно, від зламу не захистить. З іншого боку, якщо ви придумуєте унікальний новий пароль і регулярно його оновлюєте, то ваші дані найімовірніше залишаться недоторканими.
***
Психолог: «Люди вважають, що вони добре вміють розпізнавати брехню. Це обман. На тестах тільки 50% людей бачать ознаки брехні. Правда, відсоток трохи зростає, якщо перед вами сидить той, кого ви знаєте особисто».
Це правда. Дослідники проводили експеримент: люди повинні були без спеціальних засобів вирішити, бреше їм людина чи ні. І тільки в 54% випадків вони потрапили в яблучко.
***
Тату-майстер: «Торкатися немитими руками щойно набите татуювання – це дуже погана ідея. Дивно, що треба повторювати це для кожного клієнта».
Це правда. Свіже татуювання є, по суті, відкритою раною. Брудними пальцями чіпати його не варто, оскільки ви можете занести інфекцію. І краще не чіпати татуювання взагалі, навіть якщо руки у вас чисті. Так воно швидше заживе.
***
Перукар: «Не можна висвітлити чорне волосся за один раз. Для цього треба робити змивання до 10 разів – ваше волосся тим часом перетвориться на солому. А Кім Кардаш’ян чи на кого ви там дивитеся носить перуку!»
Це частково правда. Чим темніше волосся, тим більше буде потрібно сеансів по його висвітленню. При цьому проміжок між ними повинен бути тривалим (хоча б кілька тижнів), щоб не завдати шкоди шевелюрі. Якщо всі заходи безпеки дотримані, то можна і висвітлити волосся, і зберегти його красу і здоров’я. Що стосується кількості змивань, то тут все індивідуально: якщо волосся у вас чорне, мов вороняче перо і при цьому фарбоване, то для переходу на платиновий блонд дійсно може знадобитися близько 10 сеансів.
***
Матрос: «Більшість людей на морі гине в рятувальних човнах, а не в корабельних аваріях або від інших лих».
Це, можливо, правда. На жаль, вірогідної статистики з нещасних випадків на морі немає. Однак досвідчені моряки розповідають, що казусів рятувальних човнів на перший погляд дійсно більше. Зокрема, через недотримання заходів безпеки: через погане кріплення іноді вони перевертаються або падають з великої висоти у воду разом з пасажирами.
***
Співробітник кав’ярні: «Кав’ярня витрачає більше грошей на придбання молока, а не кави».
Це частково правда. Взагалі, найдорожчий продукт в цьому бізнесі – паперова склянка. На їх купівлю грошей витрачається дійсно більше, ніж на кавові зерна. А ось вартість придбаного молока приблизно така ж, як і кави. Хоча від закладу до закладу це співвідношення може змінюватись.
***
Інженер: «Фарба у вашому принтері – це просто розплавлений пластик».
Це правда. У складі фарби є складні полімери, барвники та магнітні матеріали. Тому, до речі, тонер у сухому вигляді небезпечний для здоров’я, особливо при вдиханні.
***
Ліфтер: «Якщо у ліфта обірветься трос, то він підніметься вгору, а не з гуркотом полетить донизу. Тому що у ліфта є противага».
Це частково правда. У ліфта не один трос, а три і більше. Кожен з них має силу розриву приблизно в 3,5 тонни. Порвати їх всіх – завдання нездійсненне. Якщо це все ж сталося, набирає чинності механізм обмеження швидкості. Через це ліфт буде опускатися повільно або зупиниться взагалі.
***
Онколог: «Ракові клітини щодня розвиваються в нашому організмі, а імунна система успішно знищує їх. Ми живемо і навіть не здогадуємося про те, що щодня перемагаємо рак».
Це правда. Людське тіло виробляє незліченну кількість клітин щодня. Деякі з них є потенційно небезпечними: якщо не знищити їх вже зараз, то вони можуть утворити ракові пухлини. Виявленням і знищенням імунна система займається кожен момент нашого життя.
***
Дитячий психолог: «Найкраще лікування дитячої тривожності – це лікування тривожності батьків».
Це правда. Часто надмірно неспокійні батьки провокують розвиток тривожності у своєї дитини. Тому терапія дорослих може зняти симптоми і у маленьких пацієнтів.
***
Пілот: «Немає такого поняття, як літак, який ідеально працює. Будь-який літак, на якому ви летите, має цілу купу несправностей. Головне, що польоту вони не заважають».
Це схоже на правду. Колишні співробітники аероліній розповідають, що у будь-якого повітряного судна є технічні проблеми. Питання в тому, наскільки вони серйозні: якщо плановий огляд знаходить неполадку, яка може загрожувати успіху польоту, то літак нікуди не полетить.
***
Лікар: «Більшість лікарських трав дають побічні ефекти, якщо ви приймаєте їх паралельно з ліками. ЗАВЖДИ розповідайте лікарю, якщо використовуєте їх».
Це правда. Більш того, лікарські трави можуть бути небезпечні самі по собі, якщо попередньо ви не проконсультувалися зі спеціалістом. Це відбувається від того, що більшість рослин містять отруйні речовини. У малих і суворо регульованих дозах вони корисні, а якщо дозу перевищити, то можна завдати собі шкоди.
***
Невролог: «Нейродегенеративні захворювання вражають організм задовго до того, як ви виявляєте у себе перші симптоми. Серйозно, ніхто не прокидається одного ранку з хворобою Альцгеймера. Ознаки недуги можна знайти у себе років за 20 до того, як почне відмовляти пам’ять».
Це правда. Проблема в тому, що ранні симптоми старечого недоумства багатьма сприймаються як проста зміна характеру.
А у вас яка професія? Розкажіть нам її секрет в коментарях.
Далеко не всі наукові відкриття були зроблені після тривалих експериментів і виснажливих роздумів. Іноді дослідники приходили до зовсім несподіваних результатів, що дуже відрізнялися від очікуваних. І підсумок опинявся куди цікавішим: так, у пошуках філософського каменю в 1669 році відкрив білий фосфор гамбурзький алхімік Хенніг Бранд, інформує Ukr.Media.
“Випадок, бог-винахідник”, як назвав його Олександр Пушкін, допомагав і іншим дослідникам. Ми зібрали дев’ять таких дивовижних прикладів.
Мікрохвильова піч
Інженер з Raytheon Corporation Персі Спенсер в 1945 році працював над проєктом, пов’язаним зі створенням радарів. Під час тестування магнетрону вчений зауважив, що шоколадка в його кишені розтанула. Так Персі Спенсер зрозумів, що мікрохвильове випромінювання може нагрівати продукти. Того ж року компанія Raytheon Corporation запатентувала мікрохвильову піч.
Рентгенівське випромінювання
З цікавості помістивши руку перед електронно-променевою трубкою, в 1895 році німецький фізик Вільгельм Рентген і побачив її зображення на фотопластинці, що дозволило розглянути мало не кожну кістку. Так Вільгельм Рентген відкрив однойменний метод.
Замінник цукру
Взагалі-то Костянтин Фальберг вивчав кам’яновугільні смоли. Одного разу (мама, мабуть, не навчила його мити руки перед їжею) він помітив, що булочка чомусь здається йому дуже солодкою. Повернувшись до лабораторії і перепробувавши все на смак, він знайшов джерело. У 1884 році Фальберг запатентував сахарин і почав його масове виробництво.
Кардіостимулятор
У 1956 році Уілсон Грейтбатч займався розробкою пристрою, який записує удари серця. Випадково встановивши у пристрій невідповідний резистор, він виявив, що він виробляє електричні імпульси. Так народилася ідея електричної стимуляції серця. У травні 1958 року перший кардіостимулятор був імплантований собаці.
Пеніцилін
Надовго залишивши колонію бактерій стафілокока в чашці Петрі, Олександр Флемінг помітив, що цвіль, яка утворилася, перешкоджає зростанню деяких бактерій. Хімічно цвіль була різновидом грибка Penicillium notatum. Так у 40-х роках минулого століття був відкритий пеніцилін — перший в світі антибіотик.
Віагра
Компанія Pfizer працювала над створенням нового препарату для лікування серцевих захворювань. Після клінічних випробувань з’ясувалося, що в цьому випадку нові ліки зовсім не допомагають. Проте є побічний ефект, якого ніхто не очікував. Так і з’явилася віагра.
Динаміт
Працюючи з нітрогліцерином, який відрізнявся підвищеною нестабільністю, Альфред Нобель випадково упустив пробірку з рук. Але вибуху не було: вилившись, нітрогліцерин вбрався в деревну стружку, якою була встелена підлога лабораторії. Так майбутній батько Нобелівської премії зрозумів: нітрогліцерин необхідно змішувати з інертною речовиною — і отримав динаміт.
Небитке скло
Неакуратність іншого вченого дозволила зробити ще одне відкриття. Француз Едуард Бенедиктус упустив на підлогу пробірку з розчином нітрату целюлози. Вона розбилася, але не розлетілася на шматки. Нітрат целюлози став основою для перших ударостійких стекол, без яких зараз не обходиться автомобільна промисловість.
Вулканізована гума
Одного разу Чарльз Гудієр вилив азотну кислоту на каучук, щоб його змінити. Він зауважив, що після цього каучук став набагато твердішим і одночасно пластичнішим. Поміркувавши над результатом і удосконаливши метод, в 1844 році Чарльз Гудієр запатентував його, назвавши на честь Вулкана, давньоримського бога вогню.
Американський математик Шейн Фредерік розробив найкоротший тест IQ. У ньому всього три питання. І більшість населення планети не може відповісти на них правильно.
Професор Массачуссетського технологічного інституту склав цей тест більше 10 років тому, та в мережі питання з’явилися лише зараз.
Тест Фредеріка складається з трьох математичних питань. Вчений переконаний, що цього достатньо для того, щоб оцінити інтелект.
Математик перевірив тест на 3000 студентів Гарварда і Єля. І з них лише 17% правильно відповіли на усі три запитання.
Фредерік підкреслює, що більшість людей просто не можуть придушити перші варіанти відповіді, які приходять їм в голову, і тверезо проаналізувати завдання.
Ось три завдання:
1. Скільки коштує тенісний м’яч, якщо разом з ракеткою він продається за $1,10, при цьому ракетка дорожче м’яча на $1.
2. За скільки хвилин 100 текстильних машин виготовлять 100 речей за умови, що п’яти машинам потрібно п’ять хвилин на виготовлення п’яти речей.
3. Скільки потрібно часу, щоб латаття покрили половину озера, якщо кожен день їхня кількість збільшується в два рази, а щоб покрити всю поверхню озера, їм потрібно 48 днів.
Правильною відповіддю на перше питання є 5 центів, а не 10 (як відповідає близько 80% опитаних). На друге питання – 5 хвилин (а не 100), а на третє – 47 днів (а не 24).
Ось як це виходить:
1. М’яч коштує X. Тоді ракетка коштує на $1 більше, тому X + 1. Отже, ми маємо ракетка + м’яч = X+(X+1) = 1,1. Це означає, що 2X + 1 = 1,1, тобто 2X=0,1, а таким чином X=0,05.
Тобто, як не крути, ракетка коштує $1,05, а м’яч – $0,05.
2. Якщо п’яти машинам потрібно п’ять хвилин для створення п’яти виробів, то кожен виріб одна машина створює за 5 хвилин. Раз у нас 100 машин, що працюють одночасно, то через п’ять хвилин буде зроблено 100 виробів.
3. Щодня кількість латать збільшується вдвічі. Це означає, що сьогодні площа латаття вдвічі більша, ніж була вчора. Отже, якщо потрібно 48 днів, щоб покрити все озеро, то на 47-й день озеро буде покрито наполовину.
Як би ви до цього не ставились, треба визнати: ваші батьки теж освоїли соцмережі і не мають наміру з них видалятися.
Звісно, це непогано – мати ще одну можливість для спілкування з рідними. Тим більше, що смішно спостерігати, як вони роблять селфі чи користуються емодзі, – пише ukr.life.
Але якщо вони публікують ваші фото без дозволу і без розуміння того, як працюють правила приватності, то чи означає це, що вони вийшли за межі допустимого? І як можна переконати їх видалити ваші фото зі своєї стрічки?
Що таке шерентінг?
Шерентінг – новий термін, утворений від англійських слів parenting (виховувати) і to share (ділитися, розміщувати в інтернеті). Це поняття якраз і описує явище, коли батьки викладають у соцмережі фотографії своїх дітей і публічно розповідають про ситуації з їхнього життя.
Цього тижня тренд знову почали активно обговорювати після того, як американська акторка Гвінет Пелтроу виклала своє селфі з донькою.
Фотографія зібрала понад 160 тисяч лайків. Проте дочку, Еппл Мартін, це аж ніяк не порадувало.
У своєму закритому акаунті в Instagram вона написала: “Мам, ми це вже обговорювали. Ти не можеш нічого постити без моєї згоди”. На це Пелтроу відповіла: “Там навіть обличчя твого не видно!”.
Чимало шанувальників актори стали на її бік і вважають, що вона як мама має повне право ділитися знімками своєї доньки. Але є й ті, хто згадав про право дітей на особисте життя.
Чому багатьох дратує шерентінг?
Іронія в тому, що за правилами більшості соцмереж, діти не мають права створювати власні акаунти, поки їм не виповниться 13 років.
Це означає, що ті діти, які слідують цим правилам, навіть не знають, що коїться в них за спиною. А після реєстрації у соцмережах вони можуть бути неприємно здивовані від того, як багато фотографій їхні батьки оприлюднили.
19-річний іспанський програміст Конрад Ітурбе зізнається, що був шокований, коли зрозумів, що його мама й тато викладали його фото у соцмережі.
Image captionКонрад Ітурбе, 19 років
“В моєї мами був Instagram ще до того, як у мене з’явився телефон. Я навіть не здогадувався, що мої фото можуть десь публікуватися”, – розповів він у розмові з BBC.
“Я не люблю викладати свої знімки в соцмережі, я не викладаю їх навіть у власному Instagram. Тому коли я побачив фото в маминому акаунті, одразу ж сказав їй їх видалити: “Я не давав тобі на це дозволу”.
Конраду це здалося вторгненням в особистий простір. Найбільше йому не сподобалось те, що мама викладала його дитячі фото, а акаунт при цьому був відкритий.
“Це дуже особиста річ, я не хотів, щоб їх виставляли на огляд публіки”, – каже хлопець.
Соне Бохарі 14 років, вона мешкає в США. Дівчина стикнулася з тією ж проблемою, коли вперше зареєструвалася у Twitter і Facebook.
“Коли я вперше побачила фото, які мама публікувала у Facebook багато років, мені стало дуже соромно. І ще я відчула, що мене зрадили”, – написала Соне у колонці для журналу Fast Company.
“Вона публікувала усі незручні моменти мого дитинства: лист, який я писала зубній феї у п’ять років, фотографії, на яких я плачу, і навіть мої знімки у 12-13 років, про які я навіть не знала”, – обурюється дівчина.
Image caption23-річна Шралотта, навпаки, звикла до того, що батьки викладають її фото
Втім, не у всіх шерентінг викликає таку бурхливу реакцію. Шарлотті Крісті 23 роки. Дівчині було 13, коли її мама почала викладати її фото у Facebook.
“Щоразу, коли вона мене тегала, це потрапляло в мою стрічку, і всі одразу могли це бачити. Мені було незручно, але я не була настільки засмученою, щоб просити маму все це прибрати”, – каже Шарлотта.
“Мені здається, це нормально – показувати фотографії. І я не думаю, що вона мала просити мого дозволу на публікацію: вона ж моя мама”, – додає дівчина.
Що робити батькам?
Професор Андра Сіібак, яка спеціалізується на теорії масових комунікацій і детально вивчала явище шерентінгу, каже, що батьки, як правило, вважають, що несуть відповідальність за своїх дітей і тому мають право публікувати їхні фото без дозволу.
Разом з тим, каже пані Сіібак, батькам все ж варто взяти до уваги бажання дитини мати особисте життя.
“Звичайна розмова про те, які фотографії подобаються вашим дітям і чи можна їх публікувати, допомагає налагодити стосунки”, – каже вона.
Співрозмовники BBC Конрад і Сара кажуть, що батьки спочатку не сприйняли їхніх прохань – частково через нерозуміння проблеми приватності в інтернеті.
“Моя мама просто посміялася і сказала: “Ніхто їх не побачить – це ж просто для друзів” попри те, що її профіль був відкритим для всіх”, – каже Конрад.
Але згодом, розповідає хлопець, він пояснив мамі всі нюанси і тепер вона завжди питає його дозволу перш ніж щось оприлюднити у мережі.
А от у Сари був інший досвід: її мама взагалі образилася через вимогу доньки змінити налаштування приватності в акаунті.
“Вона сказала, що пишається мною і хоче ділитися цим в інтернеті… Коли я спробувала пояснити їй свої побоювання, вона не зрозуміла і сказала, що “в інтернеті й так всі моніторяться”. Мені здається, що далеко не всі батьки розбираються у питання безпеки в інтернеті, адже їхнє покоління росло без нього”, – каже Сара.
Зрештою, додає вона, її мама погодилася змінити налаштування приватності – тепер доступ до публікацій мають тільки її друзі, хоча в неї їх понад тисячу. З більшістю з них вона не знайома особисто, каже донька: “Так що це все одно публічно”.
“Коли вона відмічала мене у своєму пості, я починала отримувати запити на дружбу від її друзів, але одразу ж їх відхиляла. Це справжнє щастя, що мама поки не вміє користуватися Instagram!”, – додає Сара.
Як переконати батьків змінити свою поведінку
Конрад радить спробувати викликати в батьків співчуття, щоб вони поставили себе на ваше місце.
“Я б сказав мамі: як би ти почувалася, якби бабуся з дідусем помістили б твої фото, де ти робиш щось недоладне, на перший розворот газети? У старі часи фотографії забувалися, губилися, а зараз вони всюди в інтернеті і лишаються там назавжди”, – переказує він свої аргументи.
Сара додає: “Я дійшла висновку, що найефективніше – не покладатися на емоції, а оперувати фактами. Коли я тиснула на емоції (пояснювала, що я жахливо виглядаю на цих фото, що я собі не подобаюся), мама мене не розуміла і відповідала: “Але люди точно подумають: “Яка милаха!”. Лише після того, як я розповіла їй про безпеку в інтернеті, вона погодилася, що треба бути обережнішою”.
Сара погоджується: для багатьох батьків публікація фотографій своїх дітей – це спосіб показати свою любов.
“Це їхній спосіб продемонструвати, як вони сумують за своїми дітьми [якщо вони живуть окремо]. Це одна з головних причин, чому я вирішила повністю не забороняти мамі викладати мої фото”.
Такі неприємності траплялися з кожним: улюблені джинси несподівано підвели й не защепилися, на найбільш зручному светрі з’явилися непривабливі ковтунці, а блискавка на куртці вкотре заїла в найбільш невідповідний момент. Щоб миттєво розв’язувати такі проблеми та завжди виглядати бездоганно, скористайтеся дієвими хитрощами, які ми зібрали спеціально для вас.
Ми в Туткаяк ніхто цінуємо ефективні й прості способи вирішення поширених труднощів, з якими багато людей просто через незнання продовжують справлятися по-старому. Не забудьте зберегти статтю, щоб освіжати інформацію в пам’яті, поки не доведете використання цих методів до автоматизму.
14. У випадку відкритого одягу з боків краще одягнути розщеплений силіконовий бюстгальтер і вертикально (так, це можливо), щоб він, бува, не визирнув назовні
13. Ви напевно стикалися з проблемою, коли джинси надто великі в талії. Рішення досить просте: зашийте в пояс ззаду шматочок гумки
12. Найчастіше туфлі, куплені “на вихід”, не годяться для повсякденного використання. У деяких випадках можна розв’язати це питання, обклеївши корпус взуття тканиною
11. Замок, який заїв на одязі, досить легко розщепити за допомогою мила: просто пройдіться ним по блискавці, і справа піде гладко
10. Оригінальний спосіб зберігати майки — використовувати гачок для рушників. Так ви заощадите місце, та й майки НЕ зімнуться і завжди будуть готові до використання
9. Якщо ви не можете знайти відповідного розміру джинсів або недавно набрали кілька кілограмів, то можна за 5 хвилин зшити такий розширювач
8. Набрид звичний вигляд кед чи, наприклад, вони втратили свою бездоганну білизну? Приклейте мереживо, і практично готова нова пара взуття
7. Використовуйте крем для гоління, щоб попередньо обробити плями від макіяжу на вашому одязі
6. Щоб видалити пляму фарби з одягу, промочіть її (пляму) спиртом, ретельно потріть зубною щіткою і потім виперіть у пральній машині як зазвичай
5. Якщо під рукою не знайшлося мішка для одягу, скористайтеся старою наволочкою — просто виріжте у верхній частині дірку, щоб протягнути через неї гачок
4. Ненавидите прасувати? Киньте в сушарку разом з одягом кілька кубиків льоду, щоб врятуватися від складок
3. Пемза на диво добре підходить для видалення ковтунців зі светрів
2. Щоб позбутися від ефекту «верблюжої лапки», просто виріжте відповідний шматочок войлока та пришийте зсередини до шортів або спортивних штанів
1. Якщо влітку у вас сильно пітніють ноги в улюблених кросівках, просто приклейте всередину щоденні прокладки, і ноги не будуть намокати й ковзати, а взуття перестане скрипіти
Які ваші найулюбленіші лайфхаки, без яких ви вже не можете уявити собі життя?
