Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії

Після того, як блогер Ханнес Куденіс виставив у мережі цю добірку фотографій, названу “Потворні будинку Бельгії”, з’явилося нове визначення художнього стилю: “бельгійська архітектура”.

Природно, це жартівлива назва ніякого відношення до мистецтва не має, а лише уособлює незрозумілий політ думки деяких власників будинків або авторів проєктів, що викликають подив і доволі смішні асоціації.

Ханнес Куденіс, прогулюючись вуличками різних міст Бельгії, часто помічав дивні будинки, які мають неординарні форми з незрозумілими елементами на фасадах. Це настільки захопило молодого чоловіка, який займається фотографією, що він вирішив цілеспрямовано збирати колекцію знімків найбільш неординарних будівель. При цьому він наполегливо шукав причину такого дивного захоплення архітекторів країни. Проводячи дослідження, він дійшов до висновку, що бельгійці прагнуть ламати стереотипи і йти проти всяких правил, а часом і розуму.

Як виявилося, таке будівництво підтримують дуже ліберальні закони країни у сфері містобудування, що дозволяють проєктувати будинки на свій розсуд. І тут фантазія або мрії деяких власників апартаментів і архітекторів втрачають будь-яку логіку і здоровий глузд, підштовхуючи на створення абсолютно безглуздих і небезпечних житлових об’єктів.

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357477

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357478

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357479

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357480

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357481

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357482

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357483

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357484

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357485

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357486

Химерні будиночки, які можна побачити лише у Бельгії - фото 357487

За матеріалами Радіо Максимум.


Поступився місцем дитині і присоромив Богдана: чим запам’ятався візит Зеленського в Дніпро

У Дніпрі 14 вересня побував президент України Володимир Зеленський з робочим візитом.

Гарант інспектував Новий міст, їздив на тролейбусі і навіть випив пива з мером Борисом Філатовим. OBOZREVATEL розповість, чим запам’ятався місту візит Зеленського.

Володимир Зеленський в Дніпрі

Президент України привітав дніпрян з Днем міста, а також представив нового голову Дніпропетровської ОДА Олександра Бондаренко.

Владимир Зеленский прилетел в Днепр

Gepostet von Информатор am Samstag, 14. September 2019

Зеленський представив главу Дніпропетровської ОДА

  • Перед тим, як сісти в новий тролейбус, до Зеленського звернулася жінка. Вона попросила президента розібратися з розслідуванням крадіжки її телефону, яке затягнулося на кілька років.

Глава держави миттєво відреагував на незвичайне прохання і запропонував купити жінці новий телефон. Та відмовилася і пояснила, що на втраченому пристрої були важливі фотографії.

Жінка звернулася до Зеленського

Потім Володимир Зеленський прокотився на тролейбусі з міським головою Борисом Філатовим. На фото видно, що Зеленський і Філатов сидять поруч у той час, як тролейбус від аеропорту їде в місто.

Зеленський і Філатов в тролейбусі

  • Також під час поїздки глава Офісу президента Андрій Богдан намагався не пустити людей в тролейбус, в якому їхав український глава Володимир Зеленський.

Так, мер Дніпра запропонував людям поїхати в тролейбусі з президентом. Богдан різко відреагував і сказав: “Не пускайте, це не наші люди. Це люди місцевої влади”.

Потім Зеленський заперечив: “Та перестань! .. Негарно ж взагалі ведете себе”.

Після цього люди увійшли в тролейбус і поїхали, а гарант, який сидів, поступився місцем дитині.

  • Президент України побував і на Фестивальному причалі, де спробував пиво з Андрієм Богданом і мером Борисом Філатовим.

Зеленський, Філатов і Богдан випили пива

Зеленський, Філатов і Богдан випили пива

 


Чому Персія стала називатися Іраном?

Країни за назвою Персія на карті більше немає. Незважаючи на те, що залишилася ще Перська затока та інші топоніми, які носять близьке ім’я. Чому ж було змінено назву країни, коли це сталося? Хто назвав країну Персією? Чому вона називається сьогодні Іраном?

Результат пошуку зображень за запитом "Персія"

Іран і Персія – яка назва древніша?

Спочатку країна Персією не називалася, ця назва була присвоєна древніми греками, які орієнтувалися на імена племен, які існували на узбережжі Перської затоки – як ми називаємо її сьогодні. Одна зі згаданих народностей носила самоназву парсів, звідси і пішло звичне багатьом за старими східним казкам найменування. Парис, або ж парсуаш, дійсно існували на даній території, та вони були не єдиними. Але ті люди, що стали в результаті персами, спочатку іменували себе інакше, а територія з давніх часів мала самоназву Іран, що можна було перекласти як «країна аріїв».

Незважаючи на те, що стародавні греки відрізнялися точністю в більшості наукових питань, включаючи і географічні, у них були вагомі причини не церемонитися з персами, адже з ними виникали серйозні військові конфлікти. Саме завдяки грекам назва Персія поширилася в рамках всього цивілізованого на той момент світу і дожила до наших днів. Стародавня Візантія, спадкоємиця Східного Риму, а потім і Європа, успішно перейняли цю назву.

Коли і як відбулася зміна назви?

Назва «Іран» стала актуальною з 1935 року, саме тоді відбулася офіційна зміна одного імені на інше. Однак поняття «перський» все одно збереглося – як в нашій мові, так і в більшості європейських. Всі пам’ятають про перські килими, люблять перських кішок. Під поняття «іранські» подібні багатства підходять не вельми, така фраза буде різати вухо.

Результат пошуку зображень за запитом "Персія"

Чому змінили назву?

Заміна назви Персія на Іран виявилася цілком закономірною, адже місцеві жителі часів давніх еллінів були аж ніяк не парсами, а аріями – саме так вони себе називали. Парси жили не в цій, а в сусідніх місцевостях. Найдавніша назва Ірану, а точніше, самоназва, дане місцевими жителями, писалася як «Aryānām», що перекладається як «арійська земля». У більш пізні часи місцеві жителі називали його як «Erānšahr», тому що у 3 столітті до нової ери в говірці людей, які тут живуть, відбулися певні зміни. Ще пізніше землі уздовж Перської затоки іменувалися «Еран», а далі – «Іран», як їх прийнято називати сьогодні.

Питання стосовно останнього перейменування, а точніше, перетворення Персії на Іран, ґрунтується на декількох припущеннях. Основне з них полягає в ініціативі іранського посла, який працював в Німеччині. Віяння того часу не пройшли повз його увагу, він вирішив, що Іран буде звучати гордо, підкреслюючи арійські коріння жителів даної країни. У підсумку в 1935 році державу дійсно було перейменовано. Як водиться, нововведення влаштувало не всіх – практично відразу ж знайшлися уми, які заперечували проти такого підходу. У результаті в 1959 році шах Мохаммед Реза Пехлеві виступив із заявою, що актуальні обидва варіанти. З тих пір в міжнародних відносинах країну можна було називати як Іраном, так і Персією. З роками актуальність старої назви стала сходити нанівець, в новинах та повідомленнях, що походять в європейських країнах, стали активно використовувати лаконічну назву Іран. Сьогодні не кожна людина зможе впевнено сказати, чи правда те, що Персія та Іран – одна і та ж країна.

Таким чином, перейменування держави відбулося в рамках спроби усунути історичну несправедливість, швидше за все – під віяннями переконань, актуальних не в самій країні, а в Німеччині. На даний момент назва Іран стало загальноприйнятою, стара назва фігурує переважно в легендах і переказах, а також в назвах товарів, які традиційно вивозяться з цієї країни.

За матеріалами mors.


Місто у Німеччині пообіцяло 1 млн євро за докази, що його не існує

Німецьке місто Білефельд, розташоване у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, запропонувало виплатити 1 мільйон євро тому, хто зуміє надати докази його неіснування. 

Про це пише newsline.

“Якщо ви зможете довести, що Білефельд справді не існує, виграєте мільйон євро”, – йдеться на сайті, створеному маркетинговим відділом міста спеціально для жартівливої піар-кампанії.

Сайт розповідає про появу так званої “Білефельдської змови” 25 років тому, коли у місті виникла конспіративна теорія. Вона почалася в 1994 році з публікації в юзнеті студента Ахіма Гельда, який написав: “Білефельд? Такого не існує”. Жарт зародився на вечірці в Кілі, де ніхто не чув про місто Білефельд, з якого приїхав один із гостей.

Публікація Гельда стала дуже популярною в Німеччині і вірусно поширювалася з прийдешнім інтернет-бумом. З того часу місто, в якому проживає понад 300 тисяч осіб, боролося з репутацією такого, що “не існує”.

У 2012 році навіть канцлерка Ангела Меркель згадувала про жарт. Виступаючи в Берліні, вона сказала, що відвідувала Білефельд, тож “так, він існує”.

Умови конкурсу, у якому обіцяють мільйон євро за перемогу, прості: німці повинні надіслати до 5 вересня докази (зображення, відео чи текст), що міста не існує.
“Перлини вашої мудрості повинні бути незаперечними… Тепер нам час повеселитися”, – зазначили організатори.


Forbes порадив туристам їхати до цього українського міста замість Парижа

Журналіст видання Forbes порадила мандрівникам вирушати замість Парижа до Києва. Серед плюсів української столиці вона згадала відносно невеликий потік туристів, прекрасну кухню і відкритий доступ до всіх пам’яток.

“Минулого року Київ відвідало 1,6 мільйона людей, в той час, як у Париж навідалися 83 мільйони”, – відзначає автор матеріалу Рана Гуд. Низький потік туристів, за її словами, – це вільний доступ до цікавих місць міста і місцевої кухні.

Вона також зазначила, що повечеряти в українській столиці можна смачно і не за захмарними цінами. У переліку пам’яток вона згадала Києво-Печерську Лавру з її соборами і печерами, Михайлівський Золотоверхий монастир, Володимирський собор, Золоті ворота, Національний оперний театр та інші.
Forbes порадив туристам їхати до цього українського міста замість Парижа - фото 348775
Щодо кухні автор акцентує увагу на українському борщі, називаючи його “must-try”, а також на традиційних голубцях. Ще у матеріалі згадується про близькість Києва до Чорнобиля, і можливість здійснити екскурсію в зону відчуження.
Forbes порадив туристам їхати до цього українського міста замість Парижа - фото 348776
За матеріалами Радіо Максимум.


Як живе наймолодше місто України, побудоване після аварії на ЧАЕС: фоторепортаж CNN

Сайт популярного американського каналу CNN опублікував репортаж про життя наймолодшого українського міста Славутич, яке побудували для персоналу Чорнобильської АЕС одразу після аварії. Дивіться, як живе це місто зараз!

Славутичу – 33 роки, стільки ж часу минуло після Чорнобильської катастрофи. У 1986-му сюди евакуювали більшість жителів зони відчуження. Свою назву місто отримало від давньої назви Дніпра. І хоча Славутич розташований на території Чернігівщини – на 200 кілометрів північніше від столиці України, біля кордону з Білоруссю – воно належить до Київської області.

“Це місто зобов’язане своїм життя Чорнобильській катастрофі, і це один з останніх великих подвигів інженерії, здійснених Радянським Союзом”, – йдеться у матеріалі. Автор наголошує, що Славутич став “свого роду архітектурним і інфраструктурним вибаченням радянських чиновників перед населенням зони відчуження”.
Для жителів Чорнобильської зони створили нове місто - Славутич - фото 348874
І справді – місто будували усім Союзом. Архітектори з восьми республік практично за один 1987 рік звели Славутич посеред лісу. Кожна країна відповідала за проєкт окремого кварталу, який потім назвали на честь міста бригади будівельників. Загалом тут 13 кварталів: Київський, Чернігівський, Печерський, Добринінський, Бєлгородський, Московський, Невський, Тбіліський, Бакинський, Єреванський, Талліннський, Вільнюський та Ризький.

Населення міста Славутич – 25 тисяч осіб, площа – 20,824 км²

Славутич потрібен був для розміщення працівників ЧАЕС - фото 348876

Цікаво, що громадського транспорту в місті немає, тож місцеві жителі здебільшого ходять пішки або ж їздять велосипедами. До речі, це – перше місто в Україні із закладеним проєктом велодоріжок.
План міста - фото 348877
CNN згадує й про те, що одразу після відкриття Славутич був одним з найкращих за стандартами життя в СРСР. У той час держава виділяла на місто шалені гроші. Зарплати тут були високі, рівень культурного життя теж вражав, адже сюди приїжджала з концертом навіть Патрісія Каас.
Славутич розташований біля кордону з Білоруссю - фото 348878
Усе змінилося в 2000 році, коли остаточно закрили ЧАЕС. По суті, Славутич жив за рахунок станції – 80% його жителів були якимось чином пов’язані з Чорнобилем. Після закриття гроші зникли, зарплати в місті скоротились, а з самої станції щороку почали звільняти велику кількість людей. Дуже багато спеціалістів роз’їхалось, але місто зуміло зберегти свою унікальність.
Жителі Славутича - фото 348875
Гості Славутича діляться, що місто не схоже на жоден інший населений пункт України.

“Таке враження, ніби воно ізольоване й живе своїм окремим життям. Ніби воно під куполом. Тут всі одне одного знають, і в кожного з 25 тисяч жителів – своя роль, ніби заздалегідь прописана у якомусь сценарії”, – додають журналісти radiosvoboda.
Як живе наймолодше місто України, побудоване після аварії на ЧАЕС: фоторепортаж CNN - фото 348880 Як живе наймолодше місто України, побудоване після аварії на ЧАЕС: фоторепортаж CNN - фото 348882 Як живе наймолодше місто України, побудоване після аварії на ЧАЕС: фоторепортаж CNN - фото 348883
Як живе наймолодше місто України, побудоване після аварії на ЧАЕС: фоторепортаж CNN - фото 348884

За матеріалами Радіо Максимум.


В Україні визначили найзручніше місто для проживання

В Україні визначили найзручніше місто для проживання Фото № 0

Перше місце в щорічному рейтингу комфортності міст України зайняв Харків.

Оцінювали усіма обласними центрами України, за винятком окупованих Донецька, Луганська, а також Севастополя і адміністративного центру анексованого Криму – Сімферополя. Про це пише kr24.

Рейтинг складали за такими характеристиками: зарплата і ціни, освіту і робота, діяльність мерії, транспорт та інфраструктура, екологія, безпека, можливості для бізнесу.

Харків набрав 67,1  балів  з 100 можливих. У п’ятірку найкомфортніших міст України також входять Вінниця (61,5), Київ (55,9), Львів (55,8) і Одеса (52,5).

У Києві в Гідропарку після капітального ремонту відкрили муніципальні пляжі “Венеція” і “Молодіжний”. Ці літні зони відпочинку отримали міжнародну нагороду “Блакитного прапора” за екологічність і комфорт для відпочиваючих.


Назад у минуле: 5 найзагадковіших міст старовини

5 древніх міст з їхніми історіями і таємницями

© Depositphotos
© Depositphotos

За всю історію людства світ пережив дуже багато − і розквіт, і падіння міст, багато з яких в періоди особливої слави і процвітання були захоплені, зруйновані або покинуті. Завдяки сучасним технологіям археологи розкривають все більше таємниць і фактів про колишні поселення. Деякі населені пункти пройшли перевірку часом. На них залишився відбиток давніх часів, оскільки ці міста можуть похвалитися величною архітектурою і цікавими історіями.
Представляємо тобі 5 древніх міст з їхніми історіями і таємницями.

1. Карфаген

© Depositphotos
© Depositphotos

Руїни Карфагена, найбільшого міста Стародавнього світу, знаходяться в Тунісі. Це була одна з найбільших держав Середземномор’я. Греки, римляни і варвари з південно-західних земель часто атакували місто. У 146 році до нашої ери воно було повністю зруйноване римлянами, а попелище посипали піском. Через одне століття Юлій Цезар наказав заснувати новий, римський Карфаген. Вперше розкопки Карфагена були зроблені ще римським імператором Нероном. У 63 році до його палацу потрапив такий собі Цезілій Басьо. Він розповів, що знайшов поруч з Карфагеном печеру величезної глибини, стіни якої − повністю з золота, а до самої стелі вона забита скарбами. Прибулий на місце загін преторіанців перекопав всі зазначені місця, але нічого не знайшов. Незважаючи на це, існування скарбів Карфагена не підлягає сумніву. Згодом виявилося, що правителі найбагатшого міста, передчуваючи незабаром його падіння, зарили всю міську казну. Точне місце поховання скарбу невідомо, ясно тільки, що воно знаходиться недалеко від міста. Зараз Карфаген − пам’ятник під відкритим небом, але його золото і скарби все ще чекають свого володаря.

2. Єрихон

© Depositphotos
© Depositphotos

Найстаріше місто світу залишається населеним і сьогодні. Руїни стародавнього міста знаходяться на захід від центру сучасного Єрихону, Палестина. За даними дослідників, тут знайдено залишки двадцяти поселень, які утворилися 11 тисяч років тому. З тих пір місто має безперервне заселення. Сам Єрихон знаходиться на західному березі річки Йордан. Зараз населення міста становить 20 тисяч осіб. Дослідники говорять, що в довколишніх пагорбах можуть бути приховані археологічні цінності, які можна порівняти з єгипетською Долиною царів. Розташований в 30 км від Єрусалиму, Єрихон не раз згадувався в євангельських подіях. Згадка в Біблії принесла Єрихону релігійну славу, а пізніше привернула натовпи вчених, які бажали документально підтвердити біблійну хронологію.

3. Біблос

© Depositphotos
© Depositphotos

Перші поселення ліванського Біблоса датуються 5 тисячоліттям до нашої ери. Заснували місто фінікійці і назвали його Гебалом. Втім, греки, що експортували звідси папірус, назвали його Біблосом. В античні часи Біблос був відомий як один із найбільших портів Середземномор’я, через який з Єгипту в Грецію експортувався папірус. Сьогодні Біблос є невеликим рибальським містом на півночі Лівану з чисельністю населення 20 000 чоловік, що зберегло древню гавань з кам’яними стінами і вежами, римський амфітеатр, кам’яні колодязі з саркофагами правителів і руїни еллінських храмів. Центральна площа міста прикрашена давньоєгипетським Храмом обелісків, спорудженим майже 4000 років тому.

4. Мітла

© Depositphotos
© Depositphotos

Мітла − стародавнє місто в Мексиці, розташоване на сході штату Оахака. Справжнім ім’ям міста вважається Нахуатл Миктлан, яке перекладається як “місце мертвих”. Коли іспанці прийшли в Мексику, сакральні місця міста були зруйновані, а з їхніх руїн побудували церкву Сан-Пабло. Її червоні купола і до цього дня підносяться над іншими будівлями. На багатьох будинках Мітли можна знайти геометричні мозаїчні візерунки, які покривають майже всі стіни. Сьогодні місто є археологічною зоною. Багато туристів кажуть, що воно заворожує своїм містицизмом, а перебуваючи тут, людина відчуває щось на зразок трансу. Тут під час розкопок були знайдені майстерні фрески, кераміка, похоронні урни, живопис. Розкопки не зупиняються і по цей день.

5. Алеппо

© Depositphotos
© Depositphotos

Найбільше за чисельністю населення місто Сирії − Алеппо. Воно вперше згадується в 3 тисячолітті до н. е. як столиця древньої семітської держави Ебла. За свою історію через місто пройшов не один десяток завойовників від Олександра Македонського до Тамерлана. Завдяки стратегічному розташуванню на Великому шовковому шляху Алеппо залучав безліч торговців з усіх куточків Азії. До наших днів зберігся критий ринок Аль-Мадіна в старому місті, який є найбільшим у світі історичним ринком протяжністю майже 13 км. На сьогоднішній момент Алеппо став великим розважальним центром, де раді туристам.

 

Джерело: Всвіті


Про мандрівника і магазин для дорослих (18+)

Повернувся чоловік в глухе село з великого міста.
Зібралося все село, слухають його приповідки. Сидять, самогонкою частуються.
І тут мандрівник каже:
– А ще попав у такий цікавий магазин, для дорослих, “Полуничка” називається! Ну чудо, той магазин, скажу я вам! Жінки надувні різних розмірів і різних кольорів продаються!
Тут найжвавіша тітка на селі і запитує:
– Ну а чоловіки там надувні є?
Мандрівник:
– Сказати чесно, – чоловіків не бачив. Може, і не завезли. Але ви би бачили скільки там до них запчастин!