Щоранку до бабусі, яка торгувала біля вокзалу молоком і просила двадцять гривень за півтора літра…

Щоранку до бабусі, яка торгувала біля вокзалу молоком і просила двадцять гривень за півтора літра, підходив молодий чоловік і залишав їй двадцять гривень, але ніколи молоко не забирав.
Одного разу, коли він вкотре давав бабусі гроші, та схопила його за руку.
– О, вам, мабуть, цікаво, чому я залишаю вам гроші, але не забираю молоко ? – запитав бабусю молодий чоловік.
– Ні-ні, – сказала голосно бабуся. – Я просто хотіла вам сказати, що з сьогоднішнього дня молоко коштує двадцять п’ять гривень.

Оповіла: Леся Яворська


Прикарпаття, село, місцева кнайпа. Сидить вуйко, п’є горівку…

Прикарпаття, село, місцева кнайпа. Сидить вуйко, п’є горівку (то був обід) без закуски і тихенько плаче. Заходить кум:
– Куме! В обід та без мене? Та що ся стало?
– Ой, куме, не повірите. Оце жінка попросила в Божу неділю зрання, бо йде до церкви, подоїти корову! Ну думаю, перший раз, але що то мені!
Ледвем здоїв літру молока. Вона, зволоч, брикнула лівов ногов та перевернула видро.
Беру кусень шнурка та прив’язую ногу до слупа. Дою. А вона, зараза, вдарила правов! Ще найшов кусень дроту, прив’язав до другого слупа. Дою по третому разу. Вже майже зцідив три літри! А вона хвостом!… Ні шнурка, ні дроту, знімаю ремінь. Прив’язую до верха хвіст. І ви, куме, не повірите… Падають штани… А ззаду заходить жінка!