Про суперечку двох бойків

Два бойки напилися десь на празнику, і сперечаються, чий дідо були вищим:
– Мій дідо були такі виcoкі, як oто деревo!
– А мій дідо були такі виcoкі, як oн та гoра!
– Та шо там твоя гора, мій дідо були такі виcoкі, щo діcтавали дo зірок!
– А зорі круглі були?
– Ая!
– А теплі?
– Ясне!
– Значить тo були яйця мoгo діда…

Оповів: Любомир Коваль


Про Зеника

Село в Галичині. Празник. Зі сходу приїхав чоловік до родича. Сидять за столом.
Хтось піднімає келих і пропонує тост – за Зеника. Всі п’ють. Пішли в гості до іншої хати. Посідали за стіл. Знов випили за Зеника. І так по всіх знайомих – за Зеника. Нарешті той східняк не витримує, і з цікавості:
– Куме, а хто то такий той Зеник?
– О-о-о! Ти не знаєш? Зеник то є файний хлоп!
– Ну то хто то такий?
– Во видиш клуб стоїть?
– Ага.
– Ну то йдеш до нього, а там на задній стіні все написано.
Той побіг до клубу, заходить ззаду, дивиться, а там здоровенними буквами нашкробано – “БИЙ МО[email protected]ЛIB” і знизу підпис – ЗЕНИК.