“Вінішко” і напівголі тьоті: мережу збурили провокаційні фото 10-річного сина Потапа та Горової

Шоумен Олексій Потапенко та продюсерка Ірина Горова опинилися під шквалом сердитих коментарів у мережі. Доброзичливців украй непокоїть, як зіркове експодружжя виховує свого 10-річного сина Андрія.

Мережу збурили фото хлопчика у футболці з написом про алкоголь та в компанії напівголих сексі-кралечок, – пише Таблоїд.

Андрій сфотографувався на зйомках якогось кліпу.
 
Фото сина Потапа і Горової обурило багатьох інтернет-користувачів
Фраза “В смысле нет винишка?” на одязі дитини багато кому видалася недоречною та неприпустимою.

“Що з нього виросте?”, – побиваються коментатори.

“А на 14-річчя ви йому подаруєте повію?”, – цікавляться моралисти.
 
Підписники бідкаються, що ж тепер виросте з хлопчика
Потапові та Горовій докоряють тим, що вони “змалку привчають сина до алкоголю та шльондр”.

Водночас чимало підписників зацінили гумор і похвалили фото.

Нагадаємо, в колишніх чоловіка та дружини немає протиріч щодо виховання Андрія. Вони намагаються всебічно розвивати хлопчика та бути йому друзями.

Фото з Instagram Потапа та Горової 


Українські весільні традиції від яких не варто відмовлятись

Традиційне українське весілля завжди відрізнялося своєю пишністю, урочистістю, колоритом та, звичайно, прекрасними весільними традиціями. Таких традицій існує дуже багато, і всі вони по-своєму цікаві й оригінальні, а більшість з них є дуже актуальними навіть на сучасному весіллі. Розглянемо найвідоміші з них:

Сватання

Раніше шлях до шлюбу починався саме зі сватання. Разом зі старостами парубок йшов до дівчини, яку хотів взяти за дружину. І якщо дівчина давала згоду, укладалась угода про шлюб. У наш час церемонія сватання носить виключно умовний характер, але все одно часто супроводжується різноманітними традиційними обрядами.

Старости є дуже важливим учасниками весільних обрядів. Вони виступають як офіційні свідки шлюбу та беруть активну участь у всіх весільних церемоніях. Як правило, старостами є члени родини або хресні батьки молодят, по одному з обох сторін. У минулому старости виступали також у ролі сватів.

Коровай є важливим атрибутом, який має бути присутнім на кожному українському весіллі. Його прикрашають традиційним орнаментом з тіста. Раніше він також виступав у якості весільного торта, але на сучасних весіллях, як правило, бувають присутні обидва. Під час церемонії благословення хтось з батьків тримає коровай як символ єдності двох родин.

Заручини

Заручини є першим обрядом перед весіллям, який відбувається одразу після укладання угоди про шлюб та супроводжується гучним святом на честь пари. Обидві родини сідають до столу, та старший староста перев’язує руки молодят рушником. За традицію після цього молода має подарувати всім присутнім по хустці.
Після цього молодята вважаються зарученими та не можуть відмовитися від шлюбу. У минулому, якщо хтось хотів намагався уникнути шлюбу після заручин, то його вважали безчесним та він мав платити іншій родині за нанесену образу.

Викуп

Ще однією досить давньою традицією є викуп нареченої. У минулі часи хлопець міг викупити свою обраницю в її батьків за гроші чи будь-які цінні речі, а зараз ця традиція має жартівливий характер. Під час викупу наречений або дружби мусять виконати різні завдання від родичів нареченої або «викупити» молоду за горілку.

Благословення

Перед тим, як відправитися в церкву, молодята за традицією мають попросити благословення на шлюб у своїх батьків. У будинку нареченої вони стають на коліна на вишитому рушнику. При цьому присутні старости, які тримають ікони. Батьки дають дітям благословення та бажають їм щасливого подружнього життя.

Вінчання

У церкву молода пара входить як рівні, рука об руку. Перед початком церемонії вони мають сказати священику, що вступають у шлюб з власної волі. Після того священик веде пару до вівтаря, виступаючи символом того, до шлюбу молоду пару веде сам Бог.

Обручки у весільному обряді символізують те, що жінка вже не є вільною, вона належить своєму чоловікові. Цей символ вірності благословляє священик та одягає молодятам на руки, перед тим як провести їх до вівтаря.

Вишитий рушник має дуже велике значення у весільних традиціях. Ним обгортають ікони, які супроводжують молодят від благословення до самого вінчання, де на нього стають молодята, щоб увійти у шлюб.

Це означає те, що вони ніколи «не будуть стояти на голій землі» – жити у бідності. Вважається, що хто перший стане на рушник, буде головою родини. Щоб показати, що молодята є єдиним цілим, їхні руки на час церемонії зв’язуються вишитим рушником

Далі священик тричі обводить пару навколо малого вівтаря як знак того, що шлюб є подорожжю на чолі з Ісусом Христом. Тепер молода пара вже не є просто хлопцем та дівчиною, вони стають подружжям та роблять по три ковтки вина з одної срібної чаші як символ того, що все у шлюбі – і горе, і радість – буде ділитися на двох.

Свічки на вінчанні виступають символом того, що шлюб є духовною подією, а Христос є світлом, яке осяює початок нового життя молодят. Наречена та наречений тримають по свічці під час всієї церемонії.

Корони, які над головами молодих під час вінчання тримають дружка та дружба, символізують те, що наречений та наречена стають королем та королевою власного родинного королівства, а сам вінець уособлює  в собі вінець творіння.

Корони можуть бути як і золотими, так і вінками, які сплетені з митру. Колись їх носили кілька днів після весілля,. Ще за одною традицією по закінчення вінчання молодий знімає з нареченої її вінок та фанту і одягає хустку в знак того, що дівчина увійшла в статут заміжньої жінки.

Після вінчання починається урочисте святкування, яке за давніми традиціями триває три дні. Воно завжди супроводжується  піснями, танцями, та пишним бенкетом з традиційних українських страв.

Поправини

Поправини є заключною традицією весільного святкування. На наступний день після весілля прийнято, щоб батьки нареченої пригостили всіх гостей обідом. Під час цього всі вітають пару з першим днем їх шлюбного життя.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua


Лист, який Гаррі Браун написав своїй доньці, досі розбирають на цитати

Люба, тобі ніхто нічого не винен

У 1966 інвестиційний аналітик Гаррі Браун на різдво написав своїй дев’ятирічній доньці лист, який досі цитують. Він пояснив дівчинці, що ніщо у цьому світі – навіть любов – не можна сприймати як належне.

lyst

Привіт, люба. Зараз Різдво, і у мене звична проблема – який подарунок тобі обрати. Я знаю, що тебе тішить – книжки, ігри, плаття. Але я дуже себелюбний. Я хочу подарувати тобі щось таке, що залишиться з тобою довше, ніж кілька днів, чи навіть років. Я хочу подарувати тобі щось, що буде нагадувати тобі про мене кожного Різдва. І, знаєш, здається я обрав подарунок. Я подарую тобі одну просту правду, яку мені довелося засвоювати багато років. Якщо ти зрозумієш її зараз, ти збагатиш своє життя сотнями різними способами і це відгородить тебе від маси проблем у майбутньому.

Так ось: тобі ніхто нічого не винен

Це означає, що ніхто не живе для тебе, люба. Тому що ніхто не є тобою. Кожна людина живе для самої себе. Єдине, що вона може відчути – це своє власне щастя. Якщо ти зрозумієш, що ніхто не повинен організовувати тобі щастя, ти звільнишся від очікування неможливого.

Це означає, що ніхто не зобов’язаний тебе любити. Якщо хтось тебе любить – це означає, що в тобі є щось таке особливе, що робить його щасливим. З’ясуй, що це, постарайся зробити це міцнішим, і тоді тебе любитимуть ще більше.

Коли люди щось роблять для тебе, це відбувається лише тому, що вони самі хочуть це зробити. Тому що в тебе є щось важливе для них – щось, що викликає у них бажання сподобатися тобі. Але зовсім не тому, що вони тобі винні. Якщо твої друзі хочуть бути з тобою, це відбувається не з відчуття обов’язку.
Ніхто не повинен тебе поважати. І деякі люди не будуть до тебе добрими. Але у той момент, коли ти засвоїш, що ніхто не зобов’язаний робити тобі добро, і що хтось може бути з тобою недобрим, ти навчишся таких людей уникати. Тому що ти їм теж нічого не винна.

І ще раз: ніхто тобі нічого не винен

Ти повинна стати кращою перш за все для самої себе. Тому що якщо у тебе вийде, інші люди захочуть бути з тобою, захочуть давати тобі різні штуки в обмін на те, що ти можеш дати їм. А хтось не захоче бути з тобою, і причини будуть зовсім не в тобі. Якщо таке станеться – просто шукай інші відносини. Нехай чужа проблема не стає твоєю.

У той момент, коли ти зрозумієш, що любов і повагу оточуючих потрібно заробити, ти вже не будеш чекати неможливого і ти не будеш розчарована. Інші не зобов’язані ділитися з тобою власністю, почуттями чи думками. А якщо вони це роблять – то лише тому, що ти це заробила. І тільки ти зможеш пишатися любов’ю і повагою друзів, яких ти заслужила. Але ніколи не можна сприймати все це як належне. Якщо ти це зробиш – ти усіх цих людей втратиш. Вони не “твої по праву”. Завойовувати їх і “заробляти” їх потрібно щодня.

У мене наче гора з пліч звалилася, коли я зрозумів, що мені ніхто нічого не винен. Поки я думав, що мені належить, я витрачав жахливу кількість зусиль, фізичних і емоційних, щоб отримати своє. Але насправді ніхто не зобов’язаний мені хорошою поведінкою, повагою, дружбою, ввічливістю чи розумом. І в цей самий час, коли я це зрозумів, я став отримуавти значно більше задоволення від своїх відносин. Я сфокусувався на людях, які хочуть робити ті речі, які мені від них потрібні.
Я завжди пам’ятаю, що я можу отримати те, що мені потрібно, тільки якщо увійду в світ свого співбесідника. Я повинен розуміти, як він думає, що вважає важливим, чого врешті-решт хоче.

Тільки так я можу отримати від нього щось, що потрібно мені. І тільки зрозумівши людину, я можу сказати, чи дійсно мені треба щось від неї.

Не так просто підсумовувати в одному листі те, що мені вдалося зрозуміти за багато років. Але може якщо ти будеш перечитувати цей лист кожного Різдва, його сенс буде для тебе з кожним роком трішки яснішим.

НІХТО ТОБІ НІЧОГО НЕ ВИНЕН.

За матеріалами Сома.


У родині Тимошенко – поповнення: що відомо про малюка

Лідер партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко стала бабусею вдруге – у її дочки Євгенії народився син.

Про це розповіла депутат Київради Тетяна Меліхова на своїй сторінці в Facebook, передавши вітання родині з радісною подією, – пише obozrevatel.

“Щиро вітаю з народженням сина Євгенію та Артура! А також Юлію Володимирівну з чоловіком, які вдруге стали бабусею та дідусем. Бажаю всій родині міцного здоров‘я, добробуту та родинного затишку”, – написала вона.

Тимошенко з чоловіком, зятем та онукою

Подробиці про те, яким народився малюк, яка у нього вага та ім’я, поки не розкриваються. Євгенія Тимошенко є єдиною дочкою лідера партії “Батьківщина”.

Вона є підприємцем і громадським діячем, була нагороджена медаллю форуму Crans Montana, “за внесок у захист демократії та прав людини”. Брала участь у Революції Гідності від імені матері.

Вона вийшла заміж за українського бізнесмена Артура Чечоткіна у 2014 році. 27 червня 2016 року в них народилася дочка, яку назвали Євою.

У родині Тимошенко – поповнення: що відомо про малюка

 


«Це велике щастя, коли можна пару годин помовчати»: Притула зворушливо описав час із дружиною

Телеведучий Сергій Притула зворушив читачів емоційним дописом у Facebook, у якому продемонстрував свій затишний вечір вдома із дружиною Катериною. Майбутній нардеп зазначав, що зараз жінка є його тимчасовим босом, а також подякував за компот.


Чому діти найгірше поводяться, коли поруч є мама?

Справжня причина ваших страждань.

Якщо у вас є дитина, вам дуже добре знайомі плачі, крики і катастрофічні безпричинні істерики. Ви також знаєте, що таке затискати ніс, коли ви забираєте блювотні маси і підгузки з найбільш огидним наповненням.

Ще ви вмієте вміло перебинтовувати обдерті коліна. Так, чому ж вам здається, що ваша дитина поводиться гірше, коли ви, її мама, поруч з нею?

Якщо ваша дитина схильна впадати в істерику і зовсім не слухається, ймовірно, вас безмірно здивує те, як чужа людина захоплюється її гарною поведінкою.

Можливо, це буде нянька, яка скаже вам за вечерею, що ваш малюк – ангел з неба і що він ліг спати о 8 годині вечора.

Або шкільний учитель буде вихваляти слухові навички вашої дитини і те, як спритно вона знаходить спільну мову з іншими дітьми. У такі моменти Ви даєте запитання: чия, до біса, ця дитина, про яку всі вони говорять? Тому що вона точно не ваша!

Якщо ви відчуваєте, що ваш малюк показує свої найгірші сторони тільки тоді, коли він поруч з вами – ви не самотні в цій проблемі та не помиляєтеся.

Дитячий психолог, доктор Хізер Віттенберг пояснює:

«Діти бережуть все найкраще – і найгірше – в собі для нас, батьків. Поруч з нами вони показують своє справжнє «Я». Діти витрачають багато енергії, щоб «бути хорошими» і діяти відповідно до суспільних правил. Особливо це стосується маленьких дітей. Тому, коли вони приходять додому, то дозволяють собі розслабитися. Гарна новина полягає в тому, що найсильніша любов, прихильність, захоплення і безглуздість наших дітей призначені тільки для нас».

Загалом, ваша дитина більш активна поруч з вами, тому що відчуває себе в оточенні комфорту, безпеки і вашої підтримки. Подивіться на себе –  адже теж не виставляєте напоказ перед незнайомцями свої найгірші сторони.

Швидше за все, ви «зриваєтесь» на вашому чоловіку, братах і сестрах або навіть мамі. Ваші діти роблять те ж саме.

Вони відчувають вашу любов і вважають, що можуть поводитися погано поруч з вами – тому що ви будете продовжувати любити їх, незважаючи ні на що.

Отож наступного разу, коли ви з дитиною в істериці під пахвою забіжите до продуктової крамниці за якоюсь дрібницею – зробіть глибокий вдих. Ці моменти хаосу ваш малюк створює тільки для вас.

Але пам’ятайте, коли дитина посміхається вам – її посмішка найщиріша і теж призначена тільки для вас. І вона точно варта всіх криків, істерик і невдалих походів в туалет, які ви витримали.

За матеріалами Тутка.


19 прикладів того, що таке справжня підтримка

З різних передач і розвиваючих книг нам наполегливо твердять про те, що для щастя в першу чергу важливі оточуючі. Герої цієї статті тільки підтверджують цей факт: вони так намагаються допомогти оточуючим, що точно заслужили свій власний ранг супергероя.

Тутка пропонує не лише захоплюватися ними, але й брати з них приклад.

“Мій брат приготував вечерю на нашу з хлопцем 4-у річницю, і я досі намагаюся усвідомити, що йому всього 13, а він вже готує краще, ніж це роблять у будь-яких ресторанах”

“Мій тато злився кожного разу, коли мама приносила додому нову чашку (їй подобається їх колекціонувати). Її новий чоловік встановив цілий стенд для цієї колекції”

“У мене був день народження, але, оскільки я на дієті, я сказала колегам, щоб вони насолоджувалися тортом без мене. Після чого я побачила на своєму робочому столі ось це”

“Я носила футболку з Роном Свонсоном в домі у дідуся, і він жартома запитав, чому я не ношу футболку з його фото. І я зробила собі таку”!

“Він використовує металодетектор, щоб зібрати дрібне металеве сміття, яке може поранити дітей на майданчику”

“У дівчини зламався ніготь, і я вирішив її правильно заспокоїти”

Джейк Джилленгол і Том Холланд відвідали дитячу лікарню в костюмах супергероїв

Мамі для щастя треба зовсім небагато

“Мама попросила у тата нову кухню, і те, що він зробив, перевершило всі очікування”

Коли мама готова на все заради тебе

“Він засмутився, тому що не діставав до жука на стелі, і я допомогла йому”

“Мені доводилося ховати книги від першого чоловіка, тому що він ненавидів, коли я вчилася чомусь і витрачала гроші. Другий чоловік сконструював для мене цю шафу і планує зробити ще одну”

“На день народження бабусі друг мого дядька прийшов у светрі, який та подарувала йому, коли він був ще підлітком”

Вищий рівень жіночої солідарності

“Бабуся не хотіла щоб я заводив черепаху. Але коли це сталося, все одно зв’язала для неї ось такий “кавуновий” светр”

Бабуся завжди розділить з тобою і смачне морозиво, і любов до “Історії іграшок”

“В нашій школі є кошик, в який можна покласти невідкриту їжу, якщо ти її не захотів або не любиш. Школярі, які не наїлися, можуть взяти продукти з цього кошика”

“Кошик “Поділися з іншими”. Тільки для їжі, яку ви не з’їли, не відкрили або не хочете”.

“Це Волтер. Волтер завжди сидить біля воріт щопонеділка і чекає свого друга — збирача сміття, який його гладить і дає йому смаколики”


Дитячі записки, за які слід дати Нобелівську премію

Деякі дитячі послання настільки геніальні, що заслуговують не тільки наших усмішок, але і самих справжніх нагород світового рівня!

Ми взяли  на себе відповідальність заснувати цю премію і представляємо вам її перших лауреатів в 25 номінаціях. Готуйте медалі та статуетки!

1. Нобелівська премія з літератури

 

За динамічний розвиток сюжету і новаторство.

2. Нобелівська премія з філософії

 

За критику чистого розуму. / За сміливе протистояння великому філософу.

3. Премія імені доктора Хауса

 

За вірну постановку діагнозу.
4. Премія в області брутальності

 

За прагнення бути справжнім чоловіком.

5. Премія «Золотий м’яч»

 

За революційну ігрову комбінацію.

6. Премія в області образотворчих мистецтв

 

За нестандартне відображення реальності.

7. Премія в області митного контролю

 

Відповідальність за своєчасне виявлення порушень.

8. Премія в області самопізнання

 

За прозріння.
9. Премія «Правильний вибір професії»

 

За втілення мрії мільярдів людей.

10. Премія «Нова професія майбутнього»

 

За нове слово в світі професій.

11. Премія в області високих прагнень

 

За ретельно продуманий план дорослого життя.

12. Премія «Сім’я року»

 

За особливо зворушливі стосунки в родині.

13. Премія в галузі дипломатії

 

За вміння вести ділові переговори.
14. Премія «Вибачення року»

 

За сміливий перший крок до примирення.

15. Премія в області дружби

 

За найнеймовірнішу історію про початок дружби.

16. Премія в області сімейних відносин

 

За вміння ненав’язливо відстоювати свої інтереси.

17 і 18. Премія “Найзворушливіше любовне зізнання”

 

За вміння правильно розставляти пріоритети.

 

За вміння цінувати кращі якості.
19. Премія «Справжній друг»

 

За тактовне вміння вказати на недоліки.

20. Премія в області побажань

 

За віру в краще.

21. Премія «Дівчина року»

 

За вміння подарувати шанс кожному.

22. Премія «Кращий продавець»

 

За активні продажі.

23. Премія в галузі історії

 

За приголомшливе знання міфології.
24. Премія «Найвдячніший глядач»

 

За щирий відгук!

25. Премія «Найкращий син»

 

За чесність і ввічливість

За матеріалами Бджола.


Мамам майбутніх чоловіків присвячується

Кожна людина має право на щастя та на помилки.

Момент, коли дорослий син приводить свою дівчину в дім, щоб познайомити її з  батьками, для мами настає якось несподівано. Ось же зовсім недавно вона вела його за ручку в дитячий садок, а він ледве дріботів поряд, та чого вже там, вона чітко пам’ятає день його появи на світ, як ніби він народився тільки вчора.

І ось настав цей момент, коли їй доведеться його відпустити, відійти на другий план і віддати під крило іншої жінки. І прийняти вибір сина буває непросто, навіть якщо вона думає, що ростила самостійного і незалежного сина, який може самостійно приймати доленосні рішення. Вона ж повинна бути та сама – ідеальна, красива, розумна, освічена… Список можна продовжувати нескінченно. На менше не згодна! А ось і даремно, як показує життя.

Часто майбутні свекрухи занадто покладаються на своє перше враження і завищені вимоги до супутниці свого сина. І самі потім про це шкодують. Як же не прогледіти той самий діамант для свого улюбленого чада? Про це читайте іронічний, але дуже життєвий пост від сценариста і письменника Лідії Раєвської:

Коли ти мама маленького сина – ти взагалі не думаєш про те, що коли-небудь він виросте, і настане день, коли твій маленький двометровий бородатий малюк приведе перед твої світлі очі дівчину, і скаже: “Мамо, познайомся, це кохання всього мого життя!”, а ти така дивишся і думаєш:” Дивно. Начебто і не сліпий же: недавно диспансеризацію в військкоматі проходив – там сказали, що зір стовідсотковий, а ось ти диви: набрехали все бридкі лікарі, аби кого попало в армію забрати, навіть абсолютно сліпого хлопчика. ЯК????? Чим він дивиться??? Куди він дивиться ??? Яка любов всього його життя ?? Та хіба ж для неї мама ягідку ростила, ночей не досипала і Агушу за ним допивала? Так вона ж СТРАШНА!!!!!!!” Ну і так далі.

І цей день настає в житті майже кожної мами. Не будемо списувати з рахунків тих щасливиць, які побачивши першу дівчину свого сина – так і кинулися їй на груди зі сльозами і криками: “Господи, доню, рідна! Яка ж ти гарна, багата і розумна! Відразу видно: ти найкраща в світі! Ось для кого мама ягідку ростила, діатез на попі йому лікувала і його аналізи в сірниковій коробці о сьомій ранку, взимку, в пургу, в дитячу поліклініку носила! Заходьте в мій дім – мої двері відкриті, буду пісні вам співати і вином пригощати!”

Але не всім же так щастить…

Дозвольте дітям будувати своє життя самим.

Я довгий час думала, що у мене якийсь синдром матері-одиначки. Ну, таке, знаєте, коли все життя заради сина прожила, а як прийшов час йому власною сім’єю обзаводитися: так тут хоп – і дах раптом зриває. І давай по п’ять разів на день інсульти імітувати, в кому впадати і вмираючим голосом просити покликати священика, нотаріуса та труповозку. Аби син поруч з тобою метушився, а не зі своєю неприємною дівчиною по кінотеатрах ходив.

У мене, звичайно, не все ось так погано, але ось це відчуття, що “та не народилася ще та розумниця-красуня, яка мою ягідку-то заслуговує!” – це у мене було і є завжди. Але днями розговорилися з одним чоловіком, який розповів історію, як він до своєї мами привів свою кохану дівчину, а мама втратила свідомість натурально. Тому що любов всього його життя була в прищах, як клумба біля Кремлівської стіни. А чоловіку цьому  може  на ті прищі було плювати, він їх і не помічав. А ось мама тихо ойкнула і впала. Всім видом тонко натякнувши, що вибір сина їй щось якось не дуже…

Через багато-багато років, коли цей чоловік  одружився з іншою жінкою (яка мамі спочатку сподобалася), а потім мучився в шлюбі кілька років, змушуючи материнське серце страждати – мама сказала: “Знаєш, краще б ти на тій прищавій своїй одружився. Я ж перед тим як свідомість втратити, встигла помітити, що у неї очі добрі і думки чисті. І душа світла, і посмішка красива. І прищів-то не так вже й багато було, і фігура як у Мерлін Монро. Загалом, дурна я, пробач, синку”.

І тут я теж згадала, як кілька років тому зустріла маму своєї колишньої любові, з  якою, я це прекрасно пам’ятаю, стосунки у мене не склалися прям відразу. Тому що я в ті часи була не просто прищава і страшна, а ще й панк з зеленим ірокезом і лисиною. І в рваних джинсах, і в майці з Єгором Лєтовим, і зі шпильками у вухах, і з  бойовим макіяжем і її сина палити навчила.

Це зараз я розумію, що на місці цієї святої жінки, яка всього лише гикнула і затряслася, – я б свого сина в лікарню здала б негайно. Ну, зір перевірити, інтелект, і пару раз струмом його вдарити несильно, щоб в себе прийшов. А може, ще й до бабки б якоїсь збігала аби дізнатися: а чи не обпоїли мою кровиночку якимось приворотним зіллям з сушених аскарид і кігтя вомбата?

Так ось. Зустріла я маму Сергія, і що неймовірно – вона мене впізнала. Навіть більш ніж за двадцять років. Взяла мене під руку, присіли ми з нею на лавочку, поговорили про життя, про  дітей, онуків, про тиск і глаукому, і про те, що вона мене часто згадувала. До того ж, не повірите, добрим словом. Мовляв, краще б ти, Сергійку, на тій лисій і зеленій одружився. У неї і сім’я пристойна була, дід – Герой Радянського Союзу. А то, що тато у неї алкоголік – так і наш випити любив, що ж такого? Я ж пам’ятаю, як ти її любив, як очі твої щастям світилися. Народили б діток, і не біда, що дурненькі вийшли б – я б все одно їх любила. А так-то ніби й одружився з кимось, а жінка там нехороша, та й онуки, сильно підозрюю, що не її рідні. Ти, Ліда, моїх помилок не повторюй. Подобається-не подобається, а в очі синові дивись відразу. На дебіла схожий? Слина бульбашками? Очі щасливі? Усе. І не лізь, і люби її відразу, навіть якщо вона трохи красивіша за Ющенка. Головне – щоб вона твою кровиночку щасливим робила, зрозуміла? Зрозуміла, тітко Тамаро.

І добре, що вчасно. Нехай хоч однонога негритянка похилих років, байдуже вже. До того ж, нам завжди буде про що поговорити: похорон Брежнєва, Висоцький, кавова жуйка. Аби очі у нього були дебільні і щасливі. І слина бульбашками.

За матеріалами Блискавка


12 історій про те, як виховують дітей по-справжньому круті батьки

Деякі батьки використовують як виховні інструменти гумор, винахідливість, уяву і крапельку хитрості. І нам хочеться брати з них приклад.

Тутка зібрав декілька історій, які й роблять дитинство таким незабутнім.

  • Коли ми з батьками їздили в село, кожен ранок тато підкладав курям кіндер-сюрприз, а я була впевнена, що чудо-курочки зносять його спеціально для мене.
  • В дитинстві ми з батьками поїхали в Іспанію, і я так подружився з сусідською кішкою, що хотів забрати її додому. Моя мама відповіла “ні”, а коли я заплакав, батько підійшов до мене і сказав: “Так, було б непогано забрати її, але ця кішка говорить іспанською, а наші кішки — англійською. Вона не зможе з ними дружити, і їй буде самотньою”. Мені таке пояснення здалось логічним.
  • Мені було 5 років, і мій тато переконав мене в тому, що він секретний агент. Він сказав, що в нього є своя лабораторія, а одного разу взяв мене на спеціальне завдання, де ми повинні були знешкодити “бомбу” (коробка з декількома світлодіодами та дротами). Він попросив мене перерізати один з двох дротів, але якщо вибрати неправильно, то буде вибух. Я не міг взяти на себе таку відповідальність в 5, тому надав це йому. Він також сказав, що в нашому будинку є таємні двері в його лабораторію. Я був переконаний, що це шафа, і провів перед нею багато годин, намагаючись підібрати голосовий пароль. Я пам’ятаю це багато років.
  • В дитинстві батько сказав мені, що ківі — це насправді мавпячі яйця. Якщо почекати, з них вилупляться маленькі мавпочки. Я тримав їх в себе під ліжком, поки вони не погнили.
  • Свою 3-річну дочку до операції по видаленню мигдалин ми готували десь тиждень. Купили одноразові накидки, бахіли, маски. Одягали, ходили, лікували ведмедів і ляльок. Приміряли респіратор — сподобалося. Підсумок — дитина сама, за руку з медсестрою, пішла в операційну, лягла, сказала тягнути маску і робити операцію. Бригада сміялась, дитина теж. Ніяких криків і наслідків для психіки. Щось таке може придумати кожен, а лікарі вам тільки спасибі скажуть, та й діти, коли виростуть.
  • Мама повинна була поїхати, а моя 5-річна сестричка її не відпускала і плакала. І тоді тато каже: “А нумо влаштуймо свято неслухняності та робитимемо все, що мама забороняє — на шпалерах малювати і її косметикою фарбуватися”?. У неї очі спалахнули, від мами одразу відчепилася. Ми на двосторонній скотч наклеїли на стіну шматок шпалер, які від ремонту залишилися (“ось мама прийде, і ми її злякаємо, що насправді на шпалерах малювали”), і розфарбували — і стіну, і личко її помадою і тінями. Дитина була щаслива.

  • Коли я був маленьким, мама говорила мені, що коли я обманюю, у мене на лобі з’являється червона крапка (яку бачать тільки мами). Тому я прикривав лоб рукою, коли збирався збрехати їй. Чудово придумано, мам.
  • Проходила повз будинок і побачила крихітку, яка хотіла намалювати зайчика на стіні. Мама їй говорить: “На стінах малювати не можна”. “А чому”? “Тому що це 214-а стаття Кримінального кодексу”.
  • Попросила чоловіка погратись з дитиною, поки я суп зварю. Через певний час чую: “Перший, я другий. Зміна караулу”!. І так нескінченно довго, перемежаючись з карбованими кроками. Потім ниючим голосом: “Тааа-туу, я втомиии-всяя, можна я посиджу”?. Заходжу, чоловік мирно спить на дивані, а Валентин (3 роки) в повному спорядженні (плащ, шолом, рушниця, меч) марширує від одного краю дивана до іншого і рапортує сам собі. Запитую: “Ти що робиш”?. Відповідає: “Ми з татом у “короля дивана” граємось!”.
  • Я стоматолог. Деякі батьки захоплюють своєю винахідливістю. Одні, перш ніж ввести дитину, заходять до мене і залишають іграшку або смаколики, які я потім “дарую” малюкові за хорошу поведінку. Є сім’я з двома хлопчиками, які граються в супергероїв, а похід до лікаря у них спеціальне супергероїчне випробування. І дітям вони розповідають, що тут лікарі лікують тільки супергероїв. Адже якщо герой хворіє, як він може добре виконувати свої обов’язки з порятунку світу? З таким підходом працювати стає набагато приємніше і легше.

  • Моя мама сказала мені, що якщо я їстиму шпинат, то стану таким сильним, що зможу підняти будинок. Я з’їв декілька ложок, а потім ми вибігли і я спробував підняти його. Мама закричала: “Він рухався, я це бачила! Швидше біжи та доїж все”!.
  • В дитинстві я запитав свого батька, чому його старі фотографії чорно-білі. Він сказав, що раніше світ був чорно-білим, але потім на Північному полюсі була побудована кольорова машина, а північне сяйво — це хвилі кольору, які поширюються по всьому світу.
  • Була в гостях у знайомих, спостерігала ситуацію: батько сімейства побачив зламану іграшку одного з маленьких гостей, спокійно запитує:
    – Це хто зламав?
    Підбігає його син:
    – Це я зламав машину Сергійка. Грався і зламав.
    – Якщо ти зламав, що потрібно робити?
    – Віддати свою. Я вже віддав.
    – І не шкода свою іграшку віддавати?
    – Шкода. Але я сам винен.
    Людині, на хвилиночку, всього п’ять років.