Перелякана жінка телефонує сімейному лікареві: – Лікарю! Це просто жах! Я лишень на секунду відволіклась, а моя дитина наїлася піску. Я не знала, що робити і дала їй випити багато води. Але тепер я не знаю, що робити далі? – Сильно не переживайте. Тепер на відволікайтесь і стежте, щоб дитинка не наїлася цементу.
Зрозуміло, що за поняттям “фортуна” є багуто вигаданого. Це вигадане заставляє вірити у чудеса. Добре, особисто я вірю, що важка праця та ретельність приносять нам ті плоди, які ми хочемо отримати в житті. Але як щодо інших речей, таких як удача у звичайному, повсякденному житті?
В одній сім’ї сильно хропів чоловік. Жінка до всіх дохторів водила, ніц не дало. Якось зустріла вона на ринку свою давню подругу, розказала про свою біду, і та їй порадила звернутися до старого пічника, ще й сказала, де він живе. Взяла жінка кілька пляшок горілки (давня знайома казала, що пічник любить це діло) та й …
В одній сім’ї сильно хропів чоловік. Жінка до всіх дохторів водила, ніц не дало… Докладніше & raquo;
Кожен з нас хоча б раз у житті вступав в битву «Кмітливість проти обставин». Коли щось виходить з ладу, можна піти перевіреним шляхом. А можна трохи поекспериментувати
У всіх нас є дні, коли ми постійно проїжджаємо на зелене світло світлофора, все встигаємо на роботі, а наші діти приносять зі школи лише відмінно. Але іноді буквально всі зусилля закінчуються розчаруванням.
Напевно, ми — останнє покоління людей, яке згадає повноцінне дитинство без інтернету і мобільників. У сучасних дітей зовсім інші заняття, думки і цінності. І вони в цьому не винні.
Пройшов медовий місяць після весілля. Молода жінка телефонує до мами вся в сльозах: – Мамо! Я просто не знаю що робити! В нас тут така сімейна сцена сталася – просто жах! – Спокійно, донечко, спокійно! Заспокійся і не вар’юй! В кожній сім’ї час-від-часу виникають перші суперечки,.. конфлікти,.. сварки… – Та я це все, мамо, розумію. …
В часи мого студентства я кожної неділі доїжджєв до Львова нашим рейсовим автобусом (до якого, до речі, було 3 км). Так от, якогось разу вирішив псіханути і поїхати в понеділок вранці.
Здивонана дитина забігає до хати і зразу до батька: – Тату, татечку! А чому ми їмо “картоплю в мундирах”, а наші сусіди постійно жеруть шашлики?.. – А це все тому, синку, що вони лінюхи! Вони не хочуть її садити, удобрювати, підгортати, збирати колорадських жуків… Не хочуть потім копати і збирати бадилля… Оповів: Любомир Коваль
Давно-давно, десь в Едемі. Приходить Єва до Творця: – Господи! Ти так все чудово влаштував, і отой чарівний сад, і райські кущі, і яблунька, і навіть ота-во прикольна гадюка! Але чому мені так сумно і одиноко, Господи? – Гаразд! Я попробую допомогти тобі, я сотворю тобі друга… – Так, Господи… – Це буде сильна, брутальна, …
Давно-давно, десь в Едемі. Приходить Єва до Творця… Докладніше & raquo;
