Зустрілися дві сусідки біля брами та й стали язиками чесати. Перемили всім кісточки на селі…

Зустрілися дві сусідки біля брами та й стали язиками чесати.
Перемили всім кісточки на селі, дійшла черга до найближчого сусіда:
– Чула їс, Марійко, Івана жінка лишила.
– Та ти що! Йой-йой-йой, бідний Іван, як же він то пережив?
– Вже му легше… А спочатку думав, що здуріє від радості!

Оповіла: Леся Яворська


Десь в одному з наших сіл. Дві ще “в соку” сусідки…

Десь в одному з наших сіл. Дві ще “в соку” сусідки:
– Слава Їсу, сусідко! Як ся маєте?
– Слава навіки! Дай Боже Вам всього, недобре ся маєм…
– А що так?
– Та Миколу мого в лікарню вчора забрали, а нинька зрані вже ‘му їпіндицит вирізали…
– А то ше шо таке?
– Ну-ууу, то такий відросток внизу, тамка під животом.
Друга сусідка як стояла, так і сіла на землю…
– Йой-йо-йойййй, Царице Небесна! І як же то ви теперка?..

Оповів: Любомир Коваль


Говорять дві сусідки. Одна з них розвішує порайбане цуря…

Говорять дві сусідки. Одна з них розвішує порайбане цуря.
– Маріко, ти усе знаєш, коли буде файна погода. Удкідь до фраса, повіш ми?
– Пак, то гет просто: рано позирашся чоловікови пуд поплонь – кедь наліво лежит – на дощ, кедь направо – на сонце.
– Ко би думав, но…! А кедь стоїть?
– Здурілась!? Та ко у такі празники райбає!