Карпати. Два верховинці випили-закусили…

Карпати. Два верховинці випили-закусили…
– А шо Ви, сусіде, робите, аби борше заснути?
– Я? Я, аби борше заснути, рахую подумки всіх кобіт, з котрими колись шось мав…
– ??? А чому не баранів?..
– Та я Вас прошу,.. кіко тих баранів там було. Тіко їден раз. І то, коли я на ціле літо встрєв-їм на полонині…

Оповів: Любомир Коваль


Чудовий новорічний ролик про добро (відео)

Іноді сусіди – це не тільки випічка при знайомстві, але й шум і гармидер.

Вони роздратувати своєю поведінкою. Але на свята треба відкинути свої негативні емоції і відкрити серце добру. Це й показано в чудовому рекламному ролику.
Читати далі


Лайфхак: Як ефективно провчити своїх галасливих сусідів

Погодьтеся, досить поширена ситуація: у вас гарна квартира, але одна думка про те, що вам доведеться повернутися в неї після робочого дня, мимоволі змушує вас здригатися. Вся біда в тому, що, перебуваючи у себе вдома, ви начисто позбавлені можливості спокійно відпочити.

У вас галасливі сусіди – що робити, якщо вам так не пощастило? І не важливо, який галас вони виробляють; головне, що тим самим вони порушують ваш особистий простір і не дають вам скористатися правом на відпочинок, що начебто всім нам гарантує закон.
Читати далі


Про вихідні, гриби і ведмедя

Зустрічаються два верховинці…
– Дай вам Боже щастя, сусіде!
– Дєкую, дай Боже і Вам.
– А шо робили-сте, куме, на вихідне?
– Та во, пішов-їм до лісу, думав, може, де якого гриба знайду. А там як ми приспічило. Сів під кущиком. Тільки зачив-їм, як зозаду ведмідь підійшов і почав моє гімно їсти…
– А най-би тебе качка копнула! І як ви ся врятували? Залізли-сте на дерево чи просто втікли?
– Та яке там дерево, куда заліз?! Яке там втік! Я сров, поки він ся не наїв!.

Оповів: Любомир Коваль


Один чоловік розповідає своєму товаришу: – Уявляєш, нещодавно зі мною трапилась весела ситуація…

Один чоловік розповідає своєму товаришу:
– Уявляєш, нещодавно зі мною трапилась весела ситуація. Приходжу додому із забави захмелілий, заходжу додому, а у спальні дружина з іншим чоловіком! Я йому пику набив, спустив його зі сходів. А дружину з хати вигнав!
– Так що ж тут веселого?, – здивовано питає товариш.
– А те, що я вранці прокидаюсь у сусідській спальні. Виявляється, що вчора помилився квартирою, а вони мені повернули гроші, про які я вже забув.


Пізньої ночі вулицею, ледь тримаючись на ногах, іде чоловік. Зупиняється й починає волати на повний голос…

Пізньої ночі вулицею, ледь тримаючись на ногах, іде чоловік. Зупиняється й починає волати на повний голос:
– Люди! Люди! Чуєте, люди!
З вікон висовуються чоловіки й жінки. Всі сердиті, що хтось верещить серед ночі, шукають поглядом хулігана. Хтось роздратовано звертається до галасливого дядька:
– Придурок, ти чого кричиш?
– Люди, відверніться, я до вітру сходжу!


Дзвонить сусід до сусіда і шепоче в трубку: – Йване, ти випити хочеш?..

Дзвонить сусід до сусіда і шепоче в трубку:
– Йване, ти випити хочеш?
– Та хто не хоче?
– Заходь до мене, але тихенько – сильно не стукай я буду біля дверей!
Той прийшов, тихенько постукав, Петро відкрив:
– Заходь, але тихенько! Іди на кухню!
Зайшли. Петро каже:
– Тепер тихенько зайди в спальну, там на тумбочці біля ліжка є пів фляшки коньяку!
Іван пішов. Вертається з коньяком:
– Слухай, Петре, там біля твоєї жінки якийсь хлоп лежить!
– Та тихо ти! То його коньяк!


Карпати. Сидять два сусіди в неділю по службі Божій, балакають, відпочивають…

Карпати. Сидять два сусіди в неділю по службі Божій, балакають, відпочивають…
– Чуєте, нє, сусіде? А якби-сте мали два “Жигулі”, в акурат шо їден, шо другий їднакові, то провда, шо їдного Ви би просто так дали мені? Аби мав-їм на чому ся возити…
– Ну певно, шо так! Ми ся вже знаєм, газдо, купу років. Ви ж знаєте, шо ми для Вас ніц не шкода…
Пропустили по кєлішку, закусили, закурили…
– Чуєте, нє, сусіде? А якби-сте так-во мали дві “Чайки”, ну ті “Чайки”, шо возят партийні сраки,.. то провда, шо їдну. Ви би просто так мені віддали? Аби-м троха зберіг на старість свої ніженьки…
– Ая,.. певно, шо так! Ну з ким то я би мов ся ділити, як не з Вами…
Принесла жінка борщок з вушками, начиненими грибами, і, пампушки натерті часником. Випили “під борщ” ще по кєлішку, закусили.
– А шо я ше мов сї питати, сусіде… А якби-сте так-во мали два конє…
– Е-е-еее, сусіде, чекайте-чекайте. Шось Ви ся фист розігнали…
– А шо?..
– Ви ми вар’ята не грайте, бо добре знаєте, шо я якраз маю два конє…

Оповів: Любомир Коваль