Страсна п’ятниця: все про цей день – народні традиції, заборони, прикмети

Кожен християнин знає, що останній тиждень перед Великоднем називають Страсним. При чому саме П’ятниця вважається найсуворішим днем з семи. На протязі всієї доби діє ряд чітких церковних обмежень та застережень з народу. Адже  саме у цей день відбулося розп’яття  Ісуса Христа.

В 2019 році Страсна п’ятниця припадає на 26 квітня. Тим людям, хто дотримувався Великого посту з належним ставленням до усіх традицій та канонів, за 3 дні до Великодня треби бути особливо уважним.

Для кожного християнина наступає відповідальний момент, пройнятий сумом та скорботою, а також благоговінням і смиренням. Ключовою особливістю цього дня є те, що у будь-якій православній церкві не правиться Літургія. Є лише Вечірня, під час якої проходить винос плащаниці.

Церковне Богослужіння Богослужіння в цей день включає в себе:
Утреню, що знаменує час взяття Месії в Гетсиманському саду мучителями за наводкою Іуди-зрадника і здійснення над невинним суду, в результаті якого Ісус був засуджений до страждань і страшної смерті;

Перша година, що уособлює момент ведення Сина Божого до Пилата на суд;
Третя година, що втілює винесення остаточного вердикту у справі Ісуса;
Шосту годину, покликану нагадати про страсті Спасителя, що був розп’ятий на хресті
Дев’яту годину – момент смерті Месії;

Вечірню, проведену в пам’ять про зняття тіла Ісуса з хреста. Плащаниця на ній уособлює полотно, яким обгортали Ісусове тіло відразу після страти. Коли Сина Божого зняли з хреста, тіло огорнули тканиною – саме в ній Його побачили під час воскресіння. Віруючі християни знають, що полотно зберегло святий відбиток – наявність божественного променю підтверджують і вчені, але науково дослідити його походження так і не змогли.
В Україні цього дня зовсім не чутно церковний дзвін – іноді лише стукіт в дерев’яну дошку нагадує про службу. Дотримуються в цей день і найбільш суворого посту за весь календарний рік. Віруючі зовсім відмовляються від їжі до пізнього вечора. Навіть вечерю готують максимально скромну – якщо це проста каша, то без цукру, олії, або овочі з власного городу без термічної обробки. Багато людей не їдять на протязі цілої доби, випиваючи тільки воду. Існує думка, що подібний подвиг жорстких обмежень захищає від негараздів на протязі цілого року. Є і інше повір’я, пов’язане з тим, що відмова не тільки від їжі, але й від води дає змогу людині дізнатись час власної смерті. Третя ж думка говорить, що якщо людина зможе витерпіти спрагу, весь рік ніяке пиття не зможе заподіяти йому шкоди.

Людям похилого віку, дітям, вагітнім жінкам або тим, хто має важкі захворювання, дозволяється уникнути жорстких правил щодо режиму харчування. При фізичній неспроможності витримати голодування на протязі цілого дня, можна поїсти після вечірнього богослужіння, але без усіляких надмірностей.

Заборони Страсної П’ятниці
В цей день забороняється шити, виконувати будь-яку хатню роботу і навіть слідкувати за зовнішнім виглядом, наприклад, відвідувати перукаря, майстра з макіяжу і т.п. Краще обмежити розваги – не співати, не грати на музичних інструментах, танцювати й веселитися. Вважається, що надмірно радісна в цей день людина весь наступний рік проплаче.

Значна частина сучасних домогосподарок у цей час має змогу пекти перші паски. Виріб, який не підійшов вчасно, багато людей сприймає, як свідчення чогось поганого у майбутньому. А от буханець хліба, спечений у Страсну П’ятницю, зцілює від усіх хвороб і ніколи не запліснявіє. Навіть легке прибирання чи ремонт одягу в цей день – табу. Всі подібні справи бажано зробити напередодні – у Чистий Четвер. Під особливою забороною у народі прання та розвішування одягу.

Якщо день Страсної П’ятниці припав на особисте свято, наприклад, день народження, краще відкласти вечірку на потім, щоб не закликати біду. Будь-яка насолода або спокуса, тим паче від інтимних відносин, теж обмежується мінімум на добу.

Більшість заборон цього дня пов’язані з землею. Наприклад, не можна: копати, кидати щось, робити наколи чи плювати. Це сприймається Господом, як осквернення, та може обернутися смертельним лихом. Кажуть, що всі святі відвертаються від людини, котра плює на землю в цей час.

Відповідь природи
Поширена прикмета: ясна погода в п’ятничну ніч – до хорошого врожаю зернових. А от похмурий день з дощем обіцяє буйство хлібу з бур’яном – тобто неврожай.

Правильний розпорядок дня
Рекомендують П’ятницю повністю присвятити духовному самовдосконаленню.

Чому весь тиждень перед Великоднем називають Страсним? Бо він присвячений випробуванням або стражданням Сина Божого. Саме тому в ці 6 днів священнослужителі нагадують віруючим про останні дні життя Спасителя: про таємну вечерю з апостолами, про відступництво Іуди, про муки, нестерпні тортури, прийдешнє розп’яття, смерть на хресті, поховання і воскресіння Христа.

На протязі 24 годин варто від душі помолитися, згадуючи страждання Сина Божого за гріхи людства. Можна почитати літературу про земне життя Ісуса Христа, який був безвинно розп’ятий людською жорстокістю та злом. Обов’язково варто прислухатись до власного серця, подумати про вічні поняття совісті, честі, добра, переоцінити власні вчинки та помилки, щоб майбутнє стало світлішим і обов’язково відзначилося Божим благословенням та любов’ю.

Ці та багато інших традицій відійшли в минуле, а деякі, навпаки, відродилися лише зараз. У будь-якому випадку, знати звичаї своїх предків з вірою у Вищі сили – похвальна справа, а дотримування  біблейських правил і канонів – тим паче.

Джерело: ВСВІТІ


Чистий четвер 2019: що можна і не можна робити – традиції у свято

У 2019-му Чистий (Страсний) четвер православні християни зустрінуть 25 квітня. Зібрали для вас старовинні традиції, прикмети та повір’я на Чистий четвер. Дізнайтеся, що можна і що не можна робити у передвеликоднє свято – пише радіо Максимум

Чистий четвер – це особливий день для православних християн. Згідно з Новим Заповітом, саме у цей день Ісус Христос омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній вечері. Пізно ввечері цього дня справдилося і його пророцтво: Ісуса Христа зрадив один із 12-ти учнів (Іуда) за 30 карбованців.

Ні для кого не секрет, що саме у цей день Страсного тижня важливо очиститися, бо назва свята говорить сама за себе. Очиститися потрібно не лише фізично, але й духовно. За християнським повір’ям, у Чистий четвер оживає вся зловісна сила, виповзають гади та плазуни, тому потрібно бути особливо пильним, щоб вберегти себе та свою оселю від лиха.

А допоможуть нам в цьому народні звичаї та прикмети, яких українці дотримуються ще з сивої давнини.

Традиції і звичаї у Чистий четвер 2019

Здавна вважалося, що вода у Чистий четвер набуває цілющих властивостей. Тому в цей день необхідно скупатися, але бажано зробити це на світанку. Споконвіку існувало повір’я, що у Чистий четвер ворон носить з гнізда своїх діток купати в річці, а хто встигне покупатися у річці раніше за воронячих дітей – той увесь рік буде здоровий. Саме тому наші предки купалися вночі, щоб, здобувши першість, очиститися від хвороб на весь рік.
Вода в Чистий четвер має цілющі властивості - фото 238016

Викупавшись, люди набирали зі свого купелю відро води та виливали її на дорогу – “щоб там усе лихо зоставалося”, а дехто ще й промовляв: “Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки”.

Вмиватися у Чистий четвер треба водою зі срібла. Для цього ритуалу підійде срібна ложка або заздалегідь настояна сріблом вода. Вмитися зі срібної ложки дуже легко: просто зачерпніть ложкою воду і вмийтеся нею. Якщо немає срібної ложки, то вам знадобиться кілька срібних монет, які заздалегідь слід покласти у ємкість з водою, щоб вода набула потрібних властивостей. Наші пращури гадали, що “срібна” вода спроможна очистити тіло від хвороб, а душу від гріхів.

Опісля цього ритуалу вигляньте у вікно. Якщо першою, кого ви побачите, буде людина похилого віку, то наступні три місяці будуть сповнені невдач та зневіри. Аналогічний сценарій можливий, якщо ви побачите кішку. Якщо першою пройде дитина, то нова робота або підвищення на посаді гарантовані. Побачені ж у вікні чоловік або собака – стрімке здійснення мрій.

У Великий четвер чистим повинен бути не лише вірянин, але і його оселя та обійстя. Наші предки традиційно прибирали у хатах, коморах, замітали подвір’я, білили стовбури дерев у дворі, в садку й за двором. Зібране сміття палили серед двору, щоб “очистити землю від зими, смерті й усілякої нечисті”.
У Чистий четвер треба прибирати - фото 238015

Здавна вважається, що прибираючи у Чистий четвер, можна знайти загублені речі або ж привернути судженого. Для цього під час прибирань залиште трішки місця у кожній кімнаті для речей майбутнього коханого, а також придбайте капці та поставте їх носиками в сторону будинку.

У Великий четвер особливого значення набуває свічка, яку у цей день називають “страсною”, бо приносять її зі спеціальної літургії, де увечері служиться послідування Святих і Спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа. Під час цієї служби читаються дванадцять Євангелій, тобто 12 уривків зі всіх чотирьох Євангелій, де йдеться про страждання Христа перед розп’яттям, починаючи з останньої бесіди Його з учнями за Таємною Вечерею і закінчуючи похованням Його в саду Йосифа Аримафейського і приставлянням військової сторожі до Його гробу.

Колись в українських селах та містах люди намагалися зберігати урочисту тишу: ні сміху, ні співів, ні голосних розмов на вулицях, коли в церкві читалися євангелії, чути не було. Стоячи в церкві під час служби, не можна куняти, бо “нечиста сила занесе в пекло”. А повертаючись з церкви, люди намагалися донести свічку так, щоб вона не згасла. Для цього майстрували спеціальні ліхтарики з кольорового паперу. Зі страсною свічкою проходилися по оселі промовляючи молитву. У такий спосіб домівку очищали від зловісної сили.

Цілющого значення у цей день набуває і сіль, яка називається четверговою. Усі після купання повинні були кинути дрібку солі в глечик. Таким чином, вона ставала оберегом на весь подальший рік. Для посилення властивостей її запікали у печі. Коли матеріал, в який вона загорнена, обгорить, сіль виймали і зберігали до Великодня. Також її давали худобі при шлункових захворюваннях.
Четвергова сіль - фото 238017

Ще одним важливим таїнством у Чистий четвер є приготування Великоднього меню. Саме цей день багато господинь вважають найсприятливішим для випікання пасок, розфарбовування яєць та приготування інших святкових страв, які через піст до неділі куштувати не можна.

Що не можна робити у Страсний четвер

У Чистий четвер ще триває піст, тому цього дня не можна їсти скоромну їжу. Багато вірян у цей день не вживають гарячих страв.

Існує також повір’я, що брудну воду після прибирання не слід виливати у межах двору. Адже ця вода вбирає в себе негативну енергетику, яка може несприятливо вплинути на стосунки вашої сім’ї. Тому доречніше вилити її у місця, де немає рослинності – у камінь або на дорогу.

Не варто у Великий четвер залишати невимитий посуд та невипрану білизну.

У Чистий четвер і до Великодня не можна віддавати з дому нічого цінного, а також позичати гроші, тому що разом із цінностями можна “віддати” і благополуччя.
У Великий четвер не можна позичати гроші - фото 238018

Прикмети на Чистий четвер

  • Якщо в Чистий четвер дощитиме – чекай дощову весну.
  • Яка погода в Чистий четвер – така ж буде і на Вознесіння.
  • Якщо ж почати прибирання саме в цей день, то людина зможе відшукати те, що давно втратила.

Чистий четверє підготовкою до Великодня - фото 238020

Хай дотримання всіх звичаїв Чистого четверга, принесе у вашу домівку злагоду та мир, а у вашу душу – спокій та гармонію. Хай зловісна сила, зрозумівши, що їй тут не раді, омине вашу оселю. Команда Радіо МАКСИМУМ вітає з прийдешнім Воскресінням Христовим та бажає, щоб Великодні свята пройшли якомога веселіше у колі близьких людей, а все, що передує цьому урочистому святу, допомогло вам дати відповіді на питання, які давно вас хвилюють.


Великдень у традиціях. Забуті українські звичаї Пасхи від етнографів

Вже зовсім скоро гряде велике свято для усіх християн – Христова Пасха. Це сімейне, родинне свято, яке кожен намагається провести зі своїми близькими.

Нині чи не у кожному домі його святкують по-своєму. А раніше усе – починаючи з підготовки до свята і завершуючи вранішнім розговінням, – проходило у всіх господарів однаково.

Більшість традицій ми не зберегли у побуті за наших днів. Але згадки про них збереглися.

У пасхальній обрядовості наших предків “Українська правда. Життя” допомогли розібратися етнографи: Галина Олійник та професор Степан Килимник.

СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ

Останній тиждень перед Великоднем мав кілька назв – Білий, Жильний, Вербний, Чистий або Страсний.

Фото NataliMis/Depositphotos

Аби на Великдень вся сяяло, господині безупинно трудилися весь Страсний тиждень. Випрати треба було усі рушники, які тільки були в хаті. 

До Пасхи господарі мали вичистити все відзимового бруду і сміття.

При чому зробити це все треба було ще до четверга.

Професор Килимник у своїх працях пише, робота по господарству була чітко розділена по днях тижня.

У понеділок треба було помазати глиною і побілити стіни в хаті. На Різдво не завжди це можна було зробити, тому цього разу, які б не стояли холоди, треба було знайти час, щоб прибрати все.

Долівку підводили обов’язково жовтою і червоною глиною. Мили столи, лави, вікна, двері, все складали, прибирали, адже після цього “порядків” принаймні два тижні вже ніхто не робив.

У вівторок влаштовували велике прання – прали ледь не все, що було у домі. Господар у той час наводив лад в хлівах.

У середу – закінчували все, що не встигли поробити у попередні дні. В цей же день завершували городні роботи. Після Страсного четверга працювати на городі вже не можна було.

До свята готували якрайкращі вбрання. Це робили також у середу. Якщо до Різдва традиційно треба було справити сорочку, то на Великдень – це були чоботи і коралі.

 Зі скринь діставали найкраще вбрання. Фото olesia/Depositphotos

Дівчата до Паски золотили вінки. Ті, що багатші, купували листкове золото, схоже на фольгу, таке, що могло перейти на матерію, відкреїтися від паперу, коли його притулиш. Золото прикладали до листочків, пір’їнок і таким чином оздоблювали вінок.

На Страсному тижні господарі вже старалися нічого з хати не позичати.

ЧЕТВЕР – ЯК РУБІЖ

Початок великодніх свят відраховували саме від четверга.

Відранку ж у них була тьма роботи. Саме від четверга і до суботи тривали приготування смаколиків до свята.

Господині у четвер пекли паски. Кожна старалася якнайкраще оздобити святковий хліб.

Паску у деяких регіонах прикрашали так само, як коровай. І безконечником, і листочками, і пташками. Чого точно не було – не покривали її глазур’ю та посипками польоровими.

 Раніше паска була більше подібна на коровай. Фото Shebeko/Depositphotos

Особливо красивими були паски на Закарпатті. Це було щось неймовірне! Їх робили схожими на корону. Увесь день майстрині трудилися над неперевершеною архітектурою з тіста“, – розповідає етнографка Галина Олійник.

На Чернігівшині та Полтавщині робили сирну паску.

Для цього виготовляли спеціальні форми, які гарно вирізьблювали. Потім робили масу з сиру, в яку клали багато яєць, цукор та родзинки. Її клали у форму і затискали. Цей сир цілу ніч вистоювався і закручувався ще сильніше. На свято паска була готова до вживання – її не випікали.

На Гуцульщині існували два окремі поняття “бабка” і “паска”. Паска була несолодка і робилася з 5-6 яєць, а бабка була здобна, з 15-30 яєць, і з родзинками.

Після того, як випікали святковий хліб, жінки засували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоби не боліли і могли багато ходити і працювати.

 Подекуди таку паску готують і досі. Щоправда, форму тепер можна просто купити у магазині. Фото NatashaBreen/Depositphotos

У Чистий четвер виварювали сіль, розповідає пані Галина. Четвергова сіль вважалася одним з найсильніших захисних оберегів.

Кам’яну сіль варили у воді, доки вона не ставала біленькою і чистою. З нею йшли у церкву в четвер на Страсть, а потім цю ж саму сіль святили на Паску.

Нею захищалися проти вроків, проти проклять, сипали під порогом, щоб в хату не проскочило нічого лихого.

Етнографка татож додає, у вечері в Чистий четвер молодь скрізь запалювала вогні, а парубки котили запалене дерев’яне колесо.

Такі традиції були пов’язані з померлими предками. Вважалося, що Бог в цей час відпускав душі на землю. Душі були різні – і добрі, і злі. Вогонь мав захистити від лихого.

Багаття палили біля цвинтарів та біля церкви, коли йшли зі Страсті.

ПИСАНКИ

Етнографка Галина Олійник каже, розписувати великодні яйця треба було увесь Страсний тиждень.

Є різні твердження. Одні казали у п’ятницю великодню не можна писати писанки, бо то гріх.

 Розписувати великодні яйця дівчата воліли наодинці. Фото [email protected]/Depositphotos

Знаю села, де якраз в п’ятницю писали, бо після того, як виносили плащеницю, не можна було нічого особливого робити“, – додає вона.

В джерелах зустрічаються згадки, що писанки писали гуртом, однак пані Галина каже, частіше все ж для цього усамітнювалися.

У писанки закодовували свої бажання, прагнення та мрії. Тож дівчата воліли лишитися для цього на самоті, бо могли щось таке побажати, чого не хотіли виказувати іншим.

Писанки малювали на повних і тільки на повних яйцях.

На пустих яйцях на центральній Україні малювали тільки ті писанки, які несли на цвинтар. Їх вішали на деревах, щоби пращури з ними розмовляли“, – наголошує пані Галина.

Для того, щоб розписані яйця не псувалися, їх засушували. Писанки клали у піч після випікання паски. Чекали, поки піч трохи остужувалася, щоб яйце не тріснуло. Віск на писанці розтоплювався, рівномірно покривав писанку і яйце ставало твердим. Крім того, верхній шар білка наче запікався, і писанка вже не псувалася, а всихала.

Розписані яйця на свята служили за валюту. В хаті їх могли писати до 60 штук, каже експертка.

Їх дарували, обмінювали. Писанки заорювалися, щоб була щаслива нива. Клалися під хату, коли ставили фундамент. Їх клали в колиску, аби дитина добре спала і нічого лихого її не тривожило.

Після освячення писанки клали у воду, щоб дівчата вмивалися і були “красними як писанка”.

У писанку можна було закодувати найзаповітніше своє бажання. Фото Sonyachny/Depositphotos

Зараз таких обрядів теж немає, бо яйця переважно фарбують штучними барвниками і так можна собі “заробити” алергію чи подразнення шкіри. Раніше ж для фарбування використовували вільху, сік моркви чи буряка, дубове листя та цибулиння“, – каже пані Галина.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ СВЯТО

Наповнення великоднього кошика різнилося залежно від регіону. Раніше ніде, звісно, не святили бананів, апельсинів, горілки чи вина.

В Галичині до церкви несли яйце, очищене від шкарлупи, крашанки, писанки,паску, ковбасу, шпондер (печеня), полядвицю (копчене свиняче чи яловиче філе у вигляді ковбаси), хрін, сир та сіль.

В центральній Україні вміст кошика був трохи інший: яйця (можна і без очищеного від шкарлупи), шматочок ковбаски, сало, бекон або запечене м’ясо, сир, мішочок з пшоном, пиріжки.

В Гуцулів до всього ще й досі святять сирні коники.

В центральній Україні, зауважує етнографка, паску святили не лише в кошиках, а й у ночвах. Їх ще називали нецки.

Великодній кошик чи ночви зі смакотою зав’язували у хустку або покривало.

Моя мама казала, ще дід клав нецки у верету (покривало), завдавав на плечі та йшов святити паску.

Гуцули ж несли свячене у пасківниках – це були різьбленні дерев’яні кошики-посудини, які майстрували спеціально для Великодня“, – розповідає етнографка.

Коли кошика приносили додому – хустку чи покривало розв’язували або над головою дочки на виданні, аби швидше вийшла заміж, або над головами малих дітей, “щоб розум розв’язати”.

 Великодній кошик старалися оздобити якнайкраще. Фото Sonyachny/Depositphotos

Було таке, що той, хто йшов до церкви, міг розговітися в дорозі першим, не чекаючи сім’ї. Це стосувалося особливо тих, прихожан, які жили високо в горах, або кому до церкви треба було йти кілька годин.

До речі, тоді, як і зараз, були люди, які ходили до церкви тільки раз на рік, на Пасху. Їх в народі називали річниками.

Після того, як сім’я приходила додому з церкви, розговлялася і лягала досипати. Коли просиналися – йшли знову до церкви, проводити гаївки.

Галина Олійник каже, вважалося, що у ці дні найбільшим виявом гідності та сміливості для парубків було зробити “дзвін” або “вежу”, як її називали, у кілька “колін”.

Молоді хлопці ставали один одному на плечі в кілька рядів. Звичайно, що це робилося не на асфальті, а на траві. Це була демонстрація вправності сили. Люди важили життям, але в ім’я такого великого свята.

Було багато ігор, як от “Чий батько дужчий” (стукання крашанками), “Довга линва” (перетягування каната), “Ми кривого танцю йдемо”, з меншими дітьми грали “Соловеєчку-пташку-сватку” та “Як сіють мак“, – зауважує експертка.

Перший понеділок після Великодня називали Волочебним – бо всі “волочилися” від хати до хати у гості.

До наших днів дійшла традиція Обливаного понеділка, однак з часом вона втратила свій сенс та автентичність, каже етнографка.

Раніше хлопці поливали водою лише дівчат зі своєї громади. Старших пань ніхто не чіпав.

Це не було загальне обливання. Облити міг хтось з родичів приблизно одного віку, кум куму, наприклад, але легесенько, для годиться.

Дівчата хлопців не обливали. Натомість на Бойківщині дівчата парубків у вівторок за обливаний понеділок били кропивою.

За матеріалами Всвіті.


Католицький Великодень в 2019 році: дата і історія

Великодень – це велике християнське свято, що знаменує Світле Христове Воскресіння, і є центром біблійної історії. З давніх-давен Великодень носила назву “Свято свят і перемога урочистостей”.

Коли відзначається католицький Великодень в 2019 році, на який день припадає це свято і чому східні і західні християни не збігаються за часом, святкуючи Воскресіння Господнє, – повідомляє Сьогодні.

Дата католицького Великодня 2019

Красиве і світле церковне свято Пасхи відзначають у багатьох країнах. Але при цьому у різних конфесій дати можуть відрізнятися. Так православна Пасха 2019 доводиться на самий кінець квітня, 28-е число. А ось католицький Великдень відзначатиметься рівно на тиждень раніше – в неділю, 21 квітня.

Чим же пояснюється така різниця в датах? Вся справа в різниці між юліанським і григоріанським календарями, виходячи з якої дати православної і католицької Пасхи можуть відрізнятися одна від одної на один, два і більше тижнів.

Але це правило не діє постійно: раз на декілька років дати святої Пасхи збігаються, і тоді всі християни – і православні, і католики – отримують можливість святкувати цей великий день разом.

Великдень: історія встановлення

У 325 році в Нікеї відбувся перший Вселенський собор, на якому священнослужителі визначилися з датою Великодня за Олександрійською пасхалією. За постановою собору, Пасха стала зсувним святом і повинна відзначатися в першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця, після закінчення повного тижня з часу старозавітної іудейської Пасхи.

Однак пізніше, в XVI столітті, священик Христофор Клавіус озвучив інший календар для визначення дати Пасхи. Починаючи з 1582 року, католики перейшли на григоріанський календар обчислення пасхалії, внаслідок чого католицький Великодень часто настає раніше іудейського або в один день з нею і випереджає православний Великдень. Східна ж церква відмовилася від нововведення і залишилася на колишньому Юліанському календарі.


Вербна неділя – все, що потрібно знати про свято

Вербна неділя вважається одним з найстаріших свят / tOrange.biz

Вербна неділя вважається одним з найстаріших свят / tOrange.biz

У цей день православні християни святкують вхід Ісуса Христа в Єрусалим. 

Вербна Неділя є однією з найбільш значимих дат у житті кожного християнина. Це світле і чисте свято настає за сім днів до Великодня і в 2019 році припадає на 21 квітня. У цей день православні християни святкують вхід Ісуса Христа в Єрусалим. УНІАН пропонує вам згадати, яка історія, традиції і звичаї у свята Вербну неділю, що можна і чого не можна робити цього дня?

Вербна неділя: історія свята

Згідно з переказами, цього дня Ісус відвідав Єрусалим, а місцеві жителі зустрічали його, коли він в’їжджав у місто на ослі, вистилаючи дорогу пальмовими гілками і викрикуючи “Осанна!”. Таким чином, Ісуса народ визнав Месією, а також це подія – символ входу сина людського до Раю.

Саме Вербна неділя, як свято, вважається одним з найстаріших. Про нього можна знайти згадки ще в 3 столітті. Тоді свято мало іншу назву – Квітна неділя. Але з часом, коли воно почало перетинатися вже з народними традиціями, то назву отримало на честь того, що приблизно в цей час починали розпускатися пухнасті сережки. Так ми і отримали Вербну неділю.

Результат пошуку зображень за запитом "Красиві віршовані привітання з Вербною неділею"

Коли відзначають Вербну неділю 

В Україні, як і в інших країнах, Вербну неділю або ж Вхід Господній в Єрусалим завжди відзначають рівно за тиждень до Великодня. Самому ж святу передує Вербна неділя.

Цікаво, що в католицькій традиції Великдень відзначають на тиждень раніше, тому Вербну неділю вони вже відсвяткували.

У католиків це неділю називають пальмовою. У той же час православні християни відзначають це свято на шостому тижні Великого посту, що передує Великодню.

Що робити у Вербну неділю

У наші дні можна зустрічати свято всією родиною. Такі радісні миті хочеться розділити з домашніми, приділити увагу дітям, а найголовніше – обдарувати своєю участю всіх тих, хто живе самотньо.

У цей день можна просто піти в гості до того, хто вже давно на вас чекає. Звичайно, варто відвідати своїх рідних, друзів, милих серцю людей. Даруйте вербички, робіть символічні подарунки на щастя. Адже найголовніше – це навіть не символ, а наша віра, щирий настрій на добрі думки і плани.

У такий світлий день, як Вербна неділя, не варто займатися напруженими справами, довго прибиратися в будинку, наводити порядки. Щоб відчути свято, найкраще підготуватися до нього заздалегідь.

Вербна неділя: що не можна робити цього дня 

В цей період все ще триває Великий піст. Тому у Вербну неділю, як і в інші дні посту, варто відмовитися від розваг, від зловживання алкоголем та масових розважальних заходів.

Але на свято можна дозволити собі трохи риби, додати в їжу олію і випити келих червоного вина. Вважається, що у Квітну неділю не можна готувати гарячі страви.

Традиції у Вербну неділю 

Давні вірування стверджують, що в день свята не можна виганяти худобу на пасовища – буде хворіти.

У Вербну Неділю нічого не можна робити у хаті – прибирати, поратися по господарству, шити і готувати гарячу їжу.

Щоб волосся було красивим і здоровим, молоді дівчата довго розчісували їх, а потім гребінь поміщали у воду, якою поливали верби, що ростуть практично біля кожного будинку.

Досі існує прикмета, що якщо вітер у цей день дме сильно, то літо буде вітряним.

Спокійна та ясна погода на Вербну Неділю – до багатого врожаю, а заморозки вночі – до хороших ярових хлібів.


Вербна неділя 2019: прикмети та забобони для дівчат

Вербна неділя 2019 - прикмети для дівчат та забобони 21 квітня 2019

У неділю, 21 квітня, українці відзначають перше свято, яке передує Воскресінню Христовому – Вербну неділю. Цього дня заведено освячувати гілки верби, молитися та сповіщати ближніх про наближення великого світлого свята – Великодня. Які Вербна неділя має прикмети та забобони для дівчат – читайте далі.

Прикмети і забобони для народу завжди залишалися важливою частиною будь-якого свята, особливо великого та значущого. Їх намагалися дотримуватися, не порушувати, таким чином втаємничуючи усю святість цього дня.

Прикмети та забобони на Вербну неділю для дівчат:

1. Якщо дівчина не могла завагітніти, то їй рекомендується вживати бруньки верби.

2. Якщо у Вербну неділю подумати про кохану людину, то вона невдовзі прийде. Зазвичай цим ритуалом користувалися молоді дівчата, яким сподобався якийсь хлопець. Встаючи вранці, треба думати про того, хто подобається, і ввечері суджений прийде.

3. Якщо посадити кімнатну рослину на Вербну неділю – до багатства. Найкраще для цього підійде грошове дерево.

4. Якщо дівчина пустить освячену вербу на воду і гілочка спливе, то в будинок припливуть добро і фінансове благополуччя.

5. Спалювання освяченої гілки верби захищає будинок від пожежі. Верба, прикріплена до даху будинку, збереже здоров’я усій сім’ї.


Красиві віршовані привітання з Вербною неділею

Вербна неділя – одне з найважливіших християнських свят. Цьогоріч вона припадає на 21 квітня. Нею розпочинається останній тиждень перед Великоднем. Це радісне свято. Привітайте своїх близьких з цим світлим святом.
Ми зібрали для вас привітання з Вербною неділею, якими ви можете порадувати своїх друзів, рідних та коханих.

Привітання з Вербною неділею / istockphoto.com

Розпустилася верба – в храмі чекають чудес.
Благодать зійшла з блакитних небес.
В серці розчиниться дзвонів дзвін,
Сонце заіскриться в златі куполів.
З Вербною Неділею вітаю я,
З Божим освітленням – сенсом буття.
Бажаю Вам любові, віри, довгих літ.
Нехай подарує верба чистий добрий світ!

***

Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.
Лоза б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.

***

Гори, гори вогонь добра,
І нехай милується планета,
Як ми знову зустрічаємо Христа,
В руках тримаючи свячену вербу.
Нехай віра тримається твоя,
Господь завжди благословить,
А в свято світиться душа,
І в небі радості блакить.

***

Дай нам пухнаста вербичка
Щастя, здоров’я, святої водички,
Радості, миру, благословення,
Серця любові одкровення!
Б’ємо сьогодні, здоров’я бажаєм,
Горя і сліз цього року не знаєм.
Хай цвіт вербовий дарує нам щастя.
Вербна неділя несе благочестя.

***

Гілочки тоненькі, котики пухнасті,
Хай несуть у хату радість, мир і щастя,
Хай несуть у серце радість воскресіння
Хай направлять наші душі до спасіння.
Гілочки тоненькі, котики вербові,
Всіх благословляють, щоб були здорові,
Щоб жили в любові і достаток мали,
Щоб в молитві й з Богом діточки зростали.
Гілочки вербові сонце зігріває,
А душа радіє, а душа співає,
Бо вже близько свято, писанки і паска,
Бо на землю сходить світла Божа ласка.
Бо уже за тиждень буде в нас Великдень.

Привітання з Вербною неділею / istockphoto.com

Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком…
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень!

***

Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі
Удачі, миру і добра
У весняний день бажаю тобі.
Побільше світла і тепла,
Хай Бог тебе благословляє.
Нехай разом з вербою в будинок увійде
Спокій і радість, і здоров’я.
Поменше буде хай турбот
А більше щастя і спокою.

***

Сьогодні героїня дня
Простенька гілочка вербова,
Несуть її усі зрання
Йдучи у храм по Боже слово.
Я вас вітаю з днем ясним,
Ми рік його усі чекали!
Воскресне скоро Божий Син!
Ще тиждень… залишилось мало.
Верба хай б’є з усієї сили,
Нехай здоров’я додає,
Усі щоб Паски відкусили!
Прийміть вітаннячко моє!

***

Неділя квітна до нас в гості завітала,
У час коли в зелені шати одіваються ліси,
Розцвіла верба, щоби ми Ісуса зустрічали,
Із побажаннями любові та краси!
І ласка Божа нас торкнеться неодмінно,
Благословить Господь нам неньку Україну,
Щоб ми у радості та щасті довго жили,
Нам Матір Божа дасть усім здоров’я й сили!

***

Бий лоза не ображай,
Всього доброго бажай,
Вже за тиждень з нетерпінням,
Великодніх свят чекай!

Джерело: Колобок


Як незвично пофарбувати яйця до Паски. Декілька оригінальних ідей

Мармурові яйця

Потрібно підготувати:

  • яйця;
  • воду;
  • барвник;
  • соняшникову олію.

Спосіб приготування: Розводимо воду барвником, потім додаємо 0,5 ст. л. олії, перемішуємо. Занурте яйця в розчин і обережно помішайте ложкою. Вийміть і протріть вологою серветкою. Ви отримаєте пофарбовані яйця з легким мармуровим ефектом.

Веселкові яйця

Незвичайні яскраві та кольорові яйця без сумніву здивують всіх ваших знайомих та прикрасять пасхальний стіл. Приготувати їх дуже просто.

Потрібно підготувати:

  • яйця зварені накруто;
  • харчовий барвник – 5 кольорів;
  • паперові серветки;
  • ємності для барвників;
  • ложки.

Спосіб приготування:  Яйця зварити. Розвести барвники з водою в стаканах. Потім кожне яйце загортаємо в серветку. Серветка повинна дуже туго огорнуту всю шкаралупу, без щілин. Застеляємо робочу поверхню старою клейонкою або беремо піднос, щоб краплі барвника випадково не потрапили на стіл.

По черзі наливаємо пo декілька крапель кожного барвника на яйце. Один за іншим доти, поки все яйце не покриється різними кольорами. Таким чином фарби проникають через серветку та хаотичним способом зафарбовують яйце. Коли серветка повністю профарбована, залиште яйце сохнути 6-8 годин. Після цього розгорніть серветку.

За матеріалами Тутка


Пасха, Паска чи Великдень? 5 помилок в українській мові, яких соромно припускатися

Гучні помилки в українській мові, що стосуються свят.

Мовний експерт Олександр Авраменко розповів 1+1, яких помилок найчастіше припускаються українці, спілкуючись на святкову тему.

Фото з відкритих джерел

Паска, Пасха чи Великдень

Паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня.

Пасха – назва відповідного єврейського свята.

Великдень, ВелИкодня – християнське свято Воскресіння Христа.

Крашанка або писанка – розмальовані яйця.

Cвята: Де падає наголос

Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА.

З наступаючим святом?

Правильно: З прийдешнім святом! З передсвятом! Або просто – з Новим роком, з Різдвом Христовим!

Неправильно: З наступаючим святом!

Святвечір чи Свят-вечір

Правильно: Святвечір.

Неправильно: Свят-вечір.

Слова утворені з іменника та прикметника пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір).

З днем народження – велика чи мала літера

Правильно: З днем народження!

Неправильно: з Днем народження!

З великої літери пишемо назви історичних подій, великих свят і знаменних дат.

Джерело : coma.in.ua


Великодні мультфільми для дітей. Як розказати дитині про Великдень

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння – найочікуваніше світле весняне свято. З Великоднем традиційно пов’язана значна кількість народних повір’їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями.

“О цій Великодній порі ми складаємо своє непохитне свідчення, що Ісус є Христос, Викупитель усього людства. Завдяки Своїй викупительній жертві Він є нашим Заступником і Спасителем. Хоча Його було розіп’ято, Він переможно піднявся з гробниці заради нашого вічного благословення і користі.”. Томас С. Монсон, Генрі Б. Айрінг и Дітер Ф. Ухдорф.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути добірку мультфільмів про Великдень українською мовою:

1. Великодня казочка

2. Казка про писанку

3. Загублена писанка

4. Казка “Писанка чарівне яйце”

5. Казка “Мишки на Великдень пасочку місили”

6. Грицеві Писанки


Джерело: coma.in.ua