Як віншують на старий Новий рік

Під час різдвяних свят в Україні не лише колядують та щедрують, але й віншують, тобто вітають господарів. Під час віншування засівають житом або пшеницею на Старий Новий рік, 14 січня, вранці.

Переважно посівалки починаються з таких слів:

“Сію, вію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!

На щастя, на здоров’я на Новий рік,

Щоб у вас все було краще як торік!”.

За традицією, посівальниками мають бути хлопці, про це пише “24 канал”.

Посівалки українською мовою

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком Вас вітаю!

На щастя, на здоров’я на той Новий рік,

Щоб краще родило як вторік,

Коноплі під стелю, а льон по коліна,

Щоб Вас Християни Голова не боліла!

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком Вас вітаю!

Христос ся рождає!

***

Сієм, сієм, посіваєм,

Щастя-долі вам бажаєм!

У щасливій вашій хаті,

Щоб ви всі були багаті,

Щоб лежали на столі

Паляниці немалі,

Щоб були у вас ковбаси,

Молоко і сало, й м’ясо,

і млинці, і пиріжки,

і пухнасті пампушки.

Щоб були ви в цій оселі

і щасливі, і веселі!

***

Нас послав Святий Василь

засівати в заметіль,

й особливий дав наказ,

щоб засіяли і в вас!

Ще й навчив казати так:

На кохання сієм мак,

сієм жито на добро,

а для сміху ось пшоно,

на здоров’я вам овес,

щоб був кріпкий рід увесь.

А від заздрісних осіб

сієм вам пшеницю-хліб!

Сієм, сієм,засіваєм,

з Новим Роком вас вітаєм!

***

Сію, сію, засіваю,

З Новим роком вас вітаю!

На той новий рік,

Щоб ліпше вродило,

Ніж торік!

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч півміха!

***

З Різдвом Христовим

І Новим роком вас вітаємо!

Пшеницею посіваємо,

Здоров’я міцного Вам бажаємо!

Щоб у кожній порі року

Було радості нівроку,

Щоб все задумане збулося

І всім вам весело жилося.

Многії-многії літа!

***

Сійся, родися,

Жито, пшениця,

Горох, чечевиця

і всяка пашниця.

Внизу корениста,

Зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше, ніж торік,

Щоб всього було доволі

і в коморі, і на полі.

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком

Вас вітаю!

***

Житом, житом із долоні,

По долівці, по ослоні,

Засіваю в вашій хаті –

Будьте дужі та багаті!

Щоб збулося все нівроку –

З новим щастям, з Новим роком!

***

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Зичу щастя, гаразди,

Щоб не було в вас біди!

Ані вітру на загаті,

Ані сварки в вашій хаті!

Щоби каші все готові

Їли діти все здорові!

Щоби вам була з них втіха,

А на мені – грошей півміха!

Сійся, родися

Жито-пшениця,

Та всяка пашниця!

Знизу коріниста,

Зверху колосиста,

А полі – мед з житом,

А у домі – все з добром!

Христос ся рождає!

***

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю!

Щоб ви Пане Господарю,

були такі чисті,

як наші святки Пречисті.

Щоб були такі красні,

як наше сонце ясне!

Щоб були такі величні,

як наш хліб пшеничний!


Навіщо водять Козу і хто така Меланка: традиції 13-14 січня

Традиції святочного маскараду в Україні не менш цікаві за британський Хеловін або італійську комедію дель Арте.

Звичай водити Козу на Василя, з 13 на 14 січня, – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників, – пише УП.

Різдвяний Святвечір в українських сім’ях традиційно відзначали у тихому сімейному колі: готували дванадцять страв і носили хрещеним вечерю. А після Різдва наступали святки: час веселощів, імпровізованих вистав і масок.

КОЗУ ВЕДУТЬ!

Найбільшою популярністю у східних слов’ян користувалася маска кози, символу урожаю.

Зазвичай її робили із дерева, обклеюючи хутром. Нижня щелепа була рухомою, до неї прив’язували мотузку, і тоді “коза” могла клацати зубами.

Звичай водити Козу прийшов до нас ще з дохристиянських часів. Малюнок

Іноді обходилися обручем із лози. Дві гіллячки служили рогами, дерев’яні ложки – вухами.

На спину Козі одягали вивернутий хутром догори кожух.

За прадавньою легендою, щоб урятувати новонарожного сина від злої Мари, Божа Мати перевтілила його у козу. Кожного Різдва Богоматір обертатиме на козу своє дитя аж до кінця світу, допоки не скінчиться боротьба світлих і темних сил. Тож із язичницького символу родючості коза поступово перетворилася на одного із символів Ісуса Христа.

Але на святках Коза, як і належить домашній худобі, ніколи не ходила сама. Її водила юрба ряджених “козоводів”, що йшли від хати до хати, щедруючи і розігруючи невеликі вистави.

Коза, як і належить домашній худобі, ніколи не ходила сама. Її водила юрба ряджених. Малюнок mar.ivanovn
Козу тримав за налигача Дід. Він мав величезний ніс і червоні щоки, а на його спині проглядався горб.

Маска Діда – це типізований образ старого купця, який, незважаючи на вік, лишився ласим до дівчат і чарки. В італійській традиції Дідові відповідає комічний старий із комедії дель Арте на ім’я Панталоне, а “козина комедія” у різних інтерпретаціях була поширена по всій території Європи від Атлантики до Кавказу.

З часів Київської Русі основними маскарадними персонажами були тотемічні тварини – Ведмідь, Корова, Вовк, Лисиця, Кіт тощо.

Пізніше в ритуальних дійствах колядників з’являлося все більше християнських та сатиричних мотивів: колядники розігрували біблійну історію народження Христа, а також ставили імпровізовані п’єси, де висміювали недоліки суспільства.

Серед інших персонажів стали зустрічатися Баба, Циган, Єврей, Поляк, Шинкар із Шинкаркою, Піп-п’яничка, Старець Савочка, Чернець, Молодиця, Запорожець, Чорт, Солдат…

Зазвичай, після свят маски викидалися, бо залишати у себе маску вважалося гріхом.

МЕЛАНКА І МЕЛАНКАРІ

Напередодні Старого Нового року, ввечері 13 січня, в народній драмі з’являється новий персонаж – Меланка.

Цю роль завжди виконує переодягнений дівчиною хлопець. Меланка пишно одягнена, замість маски часто має яскраво підведені брови і нарум’янені щоки. У руках тримає веретено, віник, ляльку чи який-небудь інший атрибут “бабського діла”.

Меланка – невміла господиня. Згідно сценарію, хлопець пародіює жіночі заняття, роблячи все незграбно і навпаки.

Роль Меланки завжди виконує переодягнений дівчиною хлопець. Фото

Є у Меланки й супутник – Василь (13 січня – свято Меланки, 14 січня – Святого Василя). Поруч з ними завжди крутяться Баба з Дідом, що символізують досвід поколінь.

А разом з ними гуляють й інші святочні персонажі, що поділяються на чистих (танцюють і співають, зазвичай не носять маски), та нечистих (жартують і “чинять кпини”, завжди носять маски).

Традиційно, ходячи по хатам, меланкарі до звичних побажань здоров’я і достатку додають побажання сімейного щастя, ставлячи неприйнятні в інший час сценки еротичного змісту і співаючи щедрівки.

Цілі процесії ряджених ідуть вулицями, розважаючи перехожих та роблячи всілякі витівки. Такий святочний карнавал має назву “переберія”, від слова “перебиратися” – переодягатися.

Найбільш відома в Україні переберія відбувається щороку у буковинському містечку Вашківці.


Зі Святами: Зима прийшла і праздників привела. Взимку майже кожен день свято.

Щедрі́вка — українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. Щедрівки співали окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині. Читати далі


Українські щедрівки для дітей і дорослих: тексти найкращих пісень

Щедрівки на Старий Новий рік мають знати не лише діти, а й дорослі.

Пропонуємо Вашій увазі найкращі щедрівки українською мовою, пише Радіо МАКСИМУМ. Читати далі


11 січня – Всесвітній день “Дякую”: історія свята, цікаві факти, традиції та привітяння зі святом у віршах

11 січня відзначають Міжнародний день “дякую” – свято, що започаткували за ініціативи миротворчих спільнот.

Щодня люди вимовляють слово “дякую” мільйони разів. Про те, як це слово з’явилося в нашій мові, що означає і наскільки потужну енергетику має.

Історія та традиції

Міжнародний день “дякую” покликаний нагадати людям про цінність хороших манер, заснований за ініціативи ЮНЕСКО і ООН. Вперше вислів “дякую” зафіксували у словнику-розмовнику, виданому в Парижі 1586-го. Міжнародний день “дякую” у багатьох країнах святкують із великим розмахом, проводячи ярмарки, влаштовуючи освітні акції, конкурси і безліч інших розважальних заходів.

В освітніх установах говорять про важливість дякувати близьким, розповідають про культурні традиції, етику, а також гарні манери. Крім того, у Всесвітній день “дякую” проводять благодійні акції, на яких збирають кошти для нужденних. Цього дня люди говорять один одному теплі слова та обмінюються листівками, висловлюючи свою ввічливість і подяку.

Дякую» розуміють майже в усій Європі

Слово «дякую» має набагато складнішу історію. Твердження деяких мовознавців про його походження від німецького «danke» через посередництво польської мови виглядають дещо поверховими та непереконливими. Перш за все, ареал розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже усі германські мови (німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk»), усю групу західнослов’янських мов (чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem»), а також вживається у білоруській «дзякуй» та українській мовах.

Звичайно, звучання та написання слова у кожній окремій мові є різним і не завжди можна побачити спільність, не знаючи певних законів мовного творення. Наприклад, німецьке «danke» та англійське «thank» звучать по-різному, але у написанні відрізняється фактично лише перший звук і то, «d» і «t» – звуки одного типу творення, які різняться лише дзвінкістю-глухістю, а «h» – часто є глухим і не читається. Зміни вимови відбуваються набагато швидше, ніж зміни написання, тим більше в англійській мові, де домінує історичний правопис.

Якщо порівнювати німецьке «danke» та західнослов’янський варіант цього слова, наприклад польське «dziękuję», сумнівів у подібності навіть не виникає, адже «ę» означає носовий звук, подібний до [en]. В сучасній українській мові носові звуки не збереглися, хоча вони фіксувалися ще у старослов’янській мові.

Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку. Хочеться зробити ще одне припущення: українське дієслово «дати» та його слов’янські аналоги напевне походить із того самого кореня, який сягає санскритського кореня «да» (значення «дати», «дарувати»).

Неважливо, яке з цих слів оберете саме ви. Сказані від щирого серця будь-якою мовою, ці слова допомагають нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої.

Цікаві факти про слово «дякую»:

– уперше вислів «дякую» зафіксовано у словнику-розмовнику, виданому в Парижі в 1586 році.

– за своєю етимологією слово «дякую» несе в собі знак народження, символ удачі, зв’язок землі і неба, а також чоловічої і жіночої сутності;

– щороку, поряд з Всесвітнім днем «дякую», ми святкуємо Всесвітній день подяки, який відзначається 21 вересня;

– говорячи «дякую», потрібно дивитися людині в очі;

– старовіри не використовують слово «спасибі», тому що вважають, що слово виникло від словосполучення «спаси Бай». Бай – це ім’я одного з язичницьких богів;

– з великих міст світу самим ввічливим вважається Нью-Йорк – «дякую» тут найчастіше вимовляють. Найменш ввічливим вважається Мумбаї в Індії;

– слово «дякую» – одне з найуживаніших слів і міжнародній лексиці.

Тож, 11 січня – це саме той час, коли варто подякувати всім, хто робить для нас добро.

Не соромтеся подякувати мамі за приготований сніданок, випадкового перехожого – за те, що притримав перед вами двері, колегу – за надану послугу. Як і в будь-якій справі, тут важлива практика. Чим частіше ви будете дякувати, тим більш вільно і щиро буде звучати ваше «дякую».

Привітання з Днем “дякую” у віршах

Спасибі тобі за знайомство,
Спасибі тобі за тепло,
Спасибі тобі за подарунок,
За сміх і посмішку – ЗА ВСЕ!
Спасибі тобі за увагу,
Спасибі тобі за очі,
Спасибі тобі за бажання
Щасливішим зробити мене.
Сподіваюся, що наше знайомство
Тобі щось принесло,
Дякую тобі за роботу,
Спасибі ще раз за все!

***

Скажи спасибі, адже це просто так,
Скажи спасибі, адже це така дрібниця,
Скажи спасибі, і світ стане світліше,
Скажи спасибі, скажи, скажи.

***

Спасибі сонцю за тепло,
Спасибі грому за гуркіт,
Спасибі за тепло твоє,
Дякую за твої обійми.

Дуже ввічливо, красиво –
Говорити завжди дякую,
Якщо місцем поступилися
Або щось подарували,

Ви про те не забувайте,
висловлюйте Подяку,
Вітаю з днем Спасибі,
Будьте Ви завжди щасливі!

***

Ех, таке свято вчора пропустили!

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви. (Л. Костенко)

 

За матеріалами inlviv.in.ua


“Будемо стояти до кінця”: бійці з передової записали яскраве привітання з Різдвом (відео)

Українські військові із зони Операції об’єднаних сил на Донбасі привітали українців з Різдвом.

Відео в Facebook опублікував український боєць Віктор Сізон, – пише obozrevatel.

“Коли ви сьогодні ніжитеся ще в ліжку, то в той час наші хлопці з “нуля” передають вам привіт і вітають з Різдвом Христовим”, – йдеться в повідомленні.
Військові розповіли, що ніч на 7 січня пройшла тихо, без обстрілів з боку російських окупаційних військ. До захисників на свято приходив капелан. На відео бійці також передали привіт своїм рідним містам і розповіли, що “за Україну будуть стояти до кінця”.

Також військові подякували волонтерам, які їх підтримують на фронті.


7 січня – Різдво Христове: історія та традиції

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят. Читати далі


117-й день народження відсвяткувала найстарша жителька Землі

У Японії найстарша жителька Землі Кане Танака відсвяткувала 117-річчя.

Кане відзначила свій день народження 2 січня в будинку для літніх людей в місті Фукуока на півдні Японії. Разом із іменинницею святкували друзі та персонал установи. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна“.

117-й день народження відсвяткувала найстарша жителька Землі

Такана народилася в 1903 році, вийшла заміж в 19 років. Разом зі своїм чоловіком Хідео займалася продажем рисових коржів у власному магазині. Вони виховали чотирьох власних та одну прийомну дитину. Після того як чоловіка Танаки призвали на військову службу в 1937 році, вона стала більше часу приділяти родинному бізнесу і догляду за свекрухою. Під час Другої світової війни її старший син Нобуо був захоплений в полон бійцями радянської армії і повернувся до Японії тільки в 1947 році.

За даними Книги рекордів Гіннеса, Танака була офіційно визнана найстарішим жителем планети 22 липня 2018 року.


Він ся рождає чи народився?

Без огляду на реальну релігійність у період різдвяних чи великодніх свят більшість українців, принаймні на заході України, переходять на християнські вітання. Практично усі знають, що на Різдво треба вітатися «Христос народився! Славімо Його!», а на Великдень – «Христос воскрес! Воістину воскрес!», хоч іноді і плутаються. Читати далі


"Якщо ви купили кутю в Сільпо - не признавайтесь" - поради, як пережити різдвяно-новорічні свята в Галичині

“Якщо ви купили кутю в Сільпо – не признавайтесь” – поради, як пережити різдвяно-новорічні свята в Галичині

“Пережити різдвяно-новорічні свята в Галичині непросто, але можливо”, – пише львівська блогерка Марта Госовська.

Вона опублікувала кілька порад, як правильно поводитися на свята і як “вижити у ці дні з найменшими втратами”.

Пережити різдвяно-новорічні свята в Галичині непросто, але можливо. Треба всього лиш…

Тут би мало бути якесь просте і очевидне рішення (поїхати в Єгипет, наприклад, чи в Тай), але ми, галичани, не шукаємо простих рішень. Тим паче, за таке ще можуть оголосити анафему і тета Дзвінка особисто простежить, щоб вам на Паску випало чистити оселедці.

Тому ось вам жменя порад, як вижити з найменшими втратами:

1. Навчіться однієї колядки. “Нова радість стала” не підійде, бо то попса і вас засміють сусідські діти. Можете спробувати “Святу ніч”, але то тільки якщо у вас були уроки музики в дитинстві, як ні – то “Осел смутно трясеться” якраз буде добре.

2. Купіть собі нарешті вишивану сорочку. Ну і що, що то вже восьма! Хто то рахує!

3. На питання родичів, чому ви неодружені чи незаміжні відповідайте гучно “Вийдете за мене заміж/Одружитесь зі мною?” Як слабоумного_у вас лишать в спокої, принаймні цей конкретний родич. Не сумнівайтесь, наступний не забариться, на жаль.

4. Не вступайте в дискусії про нове і старе Різдво. Просто повірте мені на слово. Краще їжте кутю в цей момент!

5. До речі, про кутю. Навіть якщо ви купили її в Сільпо – не признавайтесь! Щедро діліться рецептом зі всіма родичами. Потім посповідаєтеся, на Паску, і очиститесь від тої брехні.

6. Колядівникам давайте по 100 грн. Це якщо бачать родичі. А як ніхто не бачить, то вже дивіться по ситуації: за “Святу ніч” давайте найбільше, щоб діти знали, що недарма мучаться в музичній школі.

7. Пампухи. Це не просто різдвяний смаколик. Це попередження, на кого ви будете схожі, якщо з’їсте дванадцять кутей, які мали б допомогти вам вийти заміж!

8. Не перплутайте: зараз ми вітаємося Христос Воскрес, а на Паску, ой, чекайте…

9. Якщо ваша дитина злякалася вертепу, то тепер, принаймні, їй ніякий Геловін не страшний. Та до терапевта таки доведеться повести, але вже післясвят.

10. Післясвят – це не ім’я. Це нірвана, яка ніяк не настане, хоч за календарем мала б бути 10 січня – то в тих поміркованих, а в затятих – 22 січня.

І останнє, найважливіше, спробуйте розслабитись і отримати задоволення! Різдво в нас – це круто, якщо виживеш.

Пережити різдвяно-новорічні свята в Галичині непросто, але можливо. Треба всього лиш…Тут би мало бути якесь просте і…

Gepostet von Марта Госовська am Samstag, 28. Dezember 2019

До теми: Будь галичанином – приготуйся по-людськи до Різдвяних свят!

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.

Джерело: Про Львів