“Нічого святого у купаннях на Водохреще нема” – Митрополит ПЦУ Димитрій (Рудюк)

Друзі! Все що я тут зараз напишу, ви можете сприймати, а можете і не погодитися з цим. Це ваша справа. Можете сказати – сам не стрибаєш, не занурюєшся, комусь не переч? Але ж підозрюю я, що оці купання в «прорюбях» пришкандибали до нас нещодавно з північних московських земель. 

Ще московський церковно-правовий документ – Стоглав 1551 р. забороняв вдаватися московитам до всіляких купань в «прорюбях» на Вдохрещі. Називав це поганським видовищем і погрожував карою для тих, хто це практикує. Але ніякий Стоглав цього явища в Росії не викорінив, пише То є Львів.

Україна, українці, козаки на Січі, не знали такого звичаю, як погруження у воду на Вдохрищі всім своїм тілом. У Олекси Воропая в «Звичаях нашого народу» ніде, підкреслює це, ніде ви не знайдете і натяку на те, що українці, майстерно приготовляючи Йордан за кілька днів до Хрещення Господнього, поливаючи вирубаний з криги хрест буряковим квасом, готувалися до того, щоб неодмінно після великого водосвяття стрибнути в ополонку з крижаною водою.

Чому? Відповідь дуже проста – українці з великою побожністю і навіть зі страхом ставилися до великої АҐІАСМИ, ставилися до води, як до святині. Адже, з річки, чи ставка, вода в яких колись була криштально чистою, всі намагалися набрати води у приготовлені і спеціально прикрашені посудини.

Тому дико б виглядало таке видовище, коли люди після водосвяття побожно набирають воду, а тут хтось поруч викупується, «змиваючи свої гріхи» зануренням у воду. За О. Воропаєм в нашого народу існувало повір’я, що як тільки-но священик занурить хреста у воду, то з води біси всі вискакують, і мерзнуть на хрещенських морозах доти, доки не прийде якась жінка прати брудну білизну.

Тому після Водохрещ десь приблизно до одного тижня жодна побожна жінка не ходила до річок і ставків прати одяг та білизну, щоб вся нечисть, яка вискочила з святої води, вимерзла. Можливо це повір’я саркастичне та дещо дивакувате, але воно засвідчує наскільки шанобливо до освяченої води ставилися наші предки-українці. Вони не розливалися нею повсюдно.

Коли кропили домівки, то крейдою малювали хрестики на дверях та стінах, щоб бодай зайвої краплини не пролити просто так, чи на землю. Саме таке шанобливе ставлення до Води-Аґіасми я побачив цього року в Константинополі. Там Патріарх шалено, як це буває в нас, не окроплював всіх і не лив ні на кого з відра, а легенько потрохи окроплював усіх, доторкаючись тільки голови, маленьким миртовим кропильцем, омочуючи його в щойно освячену воду, бо це ж велика святиня…

А хтось може підтвердить, що їх дідо й баба пів століття тому стрибали в ополонку? На моїй пам‘яті 90-ті – поч. 2-х тисячних років. Київ. Ніяких купань. Щороку Патріарх Філарет освячує воду на Дніпрі, але моржі кидаються в річку десь далеко. Вони тримаються осібно. Ведуть себе культурно. Аж ось настає друга половина 2-х тисячних. Вже ніхто нікого не боїться і не соромиться. Роздягтися перед всіма не соромно – перед священиком, перед старенькими півчими. І, о лихо, київський мер Л. Черновецький після того, як священик занурив у воду хреста, так пірнув в ополонку на Вдохрещі, що виплив без трусів.

Тоді у Києві тільки лінивий не піднімав цієї гуморної події на сміх. Згодом купання на Вдохрищі набули вже такого характеру, що їх навряд чи хто колись приборкає. Видається мені, що ще трохи, так кілька років такого дикого ентузіазму, і священики будуть приходити разом з півчими на Йордан у трусах та купальниках і чин великого освячення води будуть звершувати, стоячи по пояс у крижаній воді.

Замість молитв звучатимуть матюки, бо вода така холодна, що той, хто в неї тепер влазить у присутності священика спочатку хреститься, а потім всіх і вся криє матом і воду святу також… і вже не одна побожна душа про таке свідчила, бо чула… Диво дивнеє це бачити, але нічого святого і такого, що має відношення до Йорданського свята у цьому немає. Ні в яких книгах, статутах та літургіках такого не написано. Якщо вогонь і вода стихії, то чому у воду стрибати можна, а через вогонь ні? Це питання я ставлю священикам, бо вони це практикують і самі часто стають прикладом перед всіма людьми.

А священики напевно ж добре знають, що через вогонь на «Купала» стрибати не можна? Ну, і якщо Христос, у всьому подібний до нас, окрім гріха, увійшов у воду один раз, щоб хреститися від Іоана Предтечі, то і нас під час хрещення занурювали у воду, тому сповідуємо одне хрещення. Якщо ми, прибувши до Святої Землі, йдемо на Йордан і там занурюємось, то творимо ми це на спомин про подію Хрещення Господнього.

Але навіщо безглуздо це робити під час великого освячення води і думати, що занурення в ополонку замінює Таїнство Сповіді? Навіщо чин великої аґіасми перетворювати на цирк. При цьому всьому я поважаю тих, хто відійшов собі далеко, смиренно і без показухи десь там пірнув у воді, вийшов спокійно з води, помолився на одинці з Богом, і пішов. Також є й такі, які скромно, по обіді, або увечері після водосвяття йдуть до ополонки вмиватися, або ж навіть купатися, тоді, коли нікого немає, без показухи і хизування. В такому випадку нічого тут скверного не може бути…

І ще про одне цьогорічне явище. Тут у фб дивуються з одного тернопільського священика, як він оригінально придумав святити воду – взяв ікону поліз у спеціально влаштований басейн з водою і чотири рази, тримаючи ікону Богоявлення, щоб не замочити, весь пірнув. Кажу вам усім нічого оригінального він не придумав. Неподалік Почаєва, в Онишківцях, на джерелі святої Анни священик і кілька монахинь це роблять щодня. Власне звідти моя люстрація до цього допису.

Очевидно отець був там неодноразово і бачив, як попи і монашки цими водними лікуваннями щодня вправляються. Тай так у себе вчинив… а люди, як люди – дивуються! Але ж залишаємось кожний при своїй думці… наступне найближче свято Валентина. Готуймось спостерігати у фб новий кіч!)

А ХТОСЬ МОЖЕ ПРИГАДУЄ, ЩО ЇХ ДІДО Й БАБА, СТАРШІ ЛЮДИ, ЗАНУРЮВАЛИСЬ НА ВДОХРИЩІ У ВОДУ?Друзі! Все, що я тут зараз…

Gepostet von Димитрій Рудюк am Samstag, 19. Januar 2019


“Ця влада ставиться до церкви байдуже” – митрополит Епіфаній

Попередня влада більш відповідально ставилася до церкви, ніж нинішня.

Про це розповів голова ПЦУ митрополит Епіфаній, “Прямий“.

Додав, що минулий рік був важким через перезавантаження влади в Україні.

Митрополит порівняв нинішню владу, яка не цікавиться УПЦ з попередньою, який дуже багато зробив для для того, щоб посприяти об’єднавчому процесу щодо отримання Томосу.

“Зараз ми маємо також добрі стосунки з українською владою, немає якогось втручання, але на місцях немає інколи такого сприяння і певної допомоги. Але в майбутньому, я переконаний, надалі держава зрозуміє до кінця ту роль, яку відіграє українська церква, справжня українська церква, яка стоїть на засадах того, щоб Україна була сильною державою. Ми не державна церква, ми ніколи цього не прагнули і не були нею. Але ми є державницькою церквою. Ми зацікавлені в тому, щоб Українська держава була єдиною і сильною. Бо це тісно пов’язано. Якщо не буде Української держави, то відповідно не буде української церкви. І тому ми прагнемо того, щоб Українська держава була сильною, і робимо все задля того, щоб об’єднувати українську націю і протистояти на сході України російській агресії. Ми маємо зараз більше 600 капеланів, які підтримують дух нашої української армії. І надалі все будемо робити задля того, щоб спільно разом з Українською державою ми робили все корисне для становлення нас як українського народу, як єдиної нації”, – сказав митрополит.


“Не все одно, в якій країні ми живемо. Бо “все одно” – значить “мені байдуже” – Предстоятель УГКЦ Святослав

Пpедcтoятель Укpaїнcькoї гpекo-кaтoлицькoї цеpкви Святocлaв зaзнaчив, щo укpaїнcький нapoд і укpaїнcькa пoлітичнa нaція, якa мaє у cвoєму cклaді pізні нapoди, іcнує, і ті, хтo зaпеpечує це, poзхoдятьcя з дійcніcтю.

Пpo це пoвідoмляє депapтaмент інфopмaції Укpaїнcькoї гpекo-кaтoлицькoї цеpкви.

Ми мaємo жити тaк, щoб нaм булo не вcе oднo, якими ми є людьми, не вcе oднo, в якій кpaїні ми живемo. Бo “вcе oднo” – знaчить “мені бaйдуже”, – пеpекoнaний глaвa УГКЦ Святocлaв.

“Укpaїнcький нapoд іcнує. Тoму кoжен, хтo зaпеpечує іcнувaння Укpaїнcькoгo нapoду чи іcнувaння пoлітичнoї нaції, щo мaє у cвoєму cклaді вcі нapoди, щo живуть в Укpaїні, тoй poзхoдитьcя з дійcніcтю”, – зaзнaчив Блaженніший Святocлaв.

У зв’язку з цим він poзпoвів пpo зуcтpіч із гpупoю екcпеpтів, які пpaцюють нaд певнoю гумaнітapнoю пoлітикoю нoвoї влaди. Вoни пoпpocили влaдику пoяcнити, щo тaке укpaїнcькa нaціoнaльнa ідея.

Як зaзнaчив пpедcтoятель УГКЦ, він дaв відпoвідь у тpьoх пунктaх, відштoвхуючиcь від пеpcoнaліcтичнoї філocoфії cв. Пaпи Івaнa Пaвлa ІІ:

“Пеpший випливaє з пocтулaту, щo ми іcнуємo. Укpaїнcький нapoд іcнує. Тoбтo ми є нapoдoм, який мaє cвoю мoву, cвoю культуpу, cвoю тpaдицію. Ми є нapoдoм, який cьoгoдні мaє cвoю деpжaву. Іcнує як cуб’єкт, зoкpемa міжнapoднoгo пpaвa”.

Дpугий пocтулaт: якщo ми іcнуємo, тo ми мaємo певні пpaвa. “Тoбтo ми мaємo пpaвo oбиpaти cвій шлях poзвитку. Ми мaємo пpaвo мaти cвoю незaлежну деpжaву. Ми мaємo пpaвo і oбoв’язoк її зaхищaти, нaвіть цінoю влacнoгo життя. Ми мaємo пpaвo бути пoчутими міжнapoднoю cпільнoтoю і бути її невід’ємнoю cклaдoвoю чacтинoю”, – пoяcнив Святocлaв.

Тpетій пocтулaт: інші мaють це пpaвo пoвaжaти. “Пoвaжaти нaшу гідніcть, нaшу чутливіcть, пoвaжaти шлях, яким ми йдемo, пoвaжaти нaш вибіp”, – cкaзaв Блaженніший Святocлaв.

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.


УПЦ МП висвятила в єпископи пособника окупантів Криму

Кримський священик-сепаратист архімандрит Каллінік Чернишов, який допомагав Росії в захопленні Криму, став єпископом в Ніжині.

Про це архієрей Православної церкви України Євстратій Зоря написав в Facebook, – пише Газета.юа.

Дійство УПЦ МП провела 8 грудня за участю предстоятеля Російської православної церкви в Україні митрополита Онуфрія в ніжинському Миколаївському соборі.

“Каллінік відомий тим, що активно сприяв окупації Криму Російською Федерацією навесні 2014 року. За що отримав нагороду від окупантів і нею дуже хвалився. Ще майже чотири роки тому в Лаврі його вибрали на “вікарного єпископа” в Крим, але через розголос в пресі досі побоювалися висвячувати, бо такого кандидата могли просто заарештувати, як пособника окупантів”, – розповів Євстратій Зоря.

Він додав, що рішення зумовлене поточною політичною ситуацією.

“І ось тепер вирішили, що “час прийшов”. Мабуть, з Росії дали добро, а тут на місці прорахували, що напередодні зустрічі в Парижі українська держава не захоче скандалу з Москвою”, – написав архієпископ.

Зоря також підкреслив, що поблизу Ніжина в 1663 році відбулося зібрання, описане згодом в історичному романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”.

“Мабуть, побоялися робити це в Києві, тому вирушили в козацький Ніжин. Ближче до Крут. Ближче до Батурина. Щоб не просто зробити відвертого пособника окупантів єпископом, а ще й при цьому демонстративно показати “хто в домі хазяїн”, – підсумував Зоря.


“Дякую, що не викинули на вулицю” – Філарет

Почесний патріарх Філарет відреагував на рішення Синоду Православної церкви надати йому право довічного проживання в будинку на Пушкінській і створити релігійну комісію, яку він очолить.

Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться в заяві Філарета.

“Дякую предстоятелю Блаженнійшому митрополиту Епіфанію і Священному Синоду Православної церкви України, що … проявили до мене милість: не викинули 90-річного Патріарха на вулицю, як збиралися це зробити, а залишили довічно проживати в приміщенні Київської патріархії.”

Філарет заявив, що слова митрополита Епіфанія про завершення ліквідації УПЦ КП є брехнею, додавши, що “церкву не можна ліквідувати”.

До теми: “Мене викидають на вулицю” – Філарет підбурює вірян проти ПЦУ та Епіфанія

До теми: “Мене викидають на вулицю” – Філарет підбурює вірян проти ПЦУ та Епіфанія


У Стамбулі під час богослужіння до Дня Святого Миколая молилися українською

У храмі Святого Миколая в Стамбулі відбулася Божественна Літургія з нагоди Дня Святого Миколая Чудотворця (за новоюліанським календарем). Окремі молитви читалися українською мовою, пише Укрінформ.
Читати далі


ПЦУ хоче святкувати Різдво за новим стилем

Більшість помісних православних церков святкують Різдво за григоріанським календарем.

Глава Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній вважає, що українці можуть відзначати Різдво за григоріанським календарем 25 грудня. Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу ZIK.

Результат пошуку зображень за запитом "епіфаній різдво"

“Якщо церква побачить, що більшість православних християн на Україні готові сприйняти те, щоб святкувати за новим стилем, тоді не виникне жодних проблем”, — сказав Епіфаній.

За його словами, більшість помісних православних церков святкують Різдво за григоріанським календарем. “І ми можемо робити це у майбутньому, якщо це буде сприйматися українським народом”, — підкреслив глава ПЦУ.

Разом з тим він зазначив, що більшість українців відзначає це свято на початку року, і важко уявити, скільки потрібно часу, щоб змінити існуючий порядок.

Результат пошуку зображень за запитом "різдво 25 грудня"

Нагадаємо, раніше Кабінет міністрів України затвердив перенесення робочих днів у 2020 році. Святвечір, 6 січня, вирішили зробити вихідним і перенесли робочий день на 11 січня.

До теми: Найочікуваніша прем’єра зими – фільм-казка про козаків “Пекельна Хоругва, або Козацьке Різдво”


УПЦ МП закликає служити в армії в Криму: проти церкви виступили з гучним звинуваченням

В анексованому Росією Криму відбулися заходи за участю Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) з нагоди осіннього призову в армію РФ.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на релігійно-інформаційної служби України. Протягом поточного року відбулося кілька таких випадків, зазначає видання, – пише obozrevatel.

twitter.com/tsnua

Разом з чиновниками та родичами захід відвідав керуючий Кировско-Білогірським церковним округом УПЦ МП протоієрей Георгій Барзул. Він благословив новобранців і побажав їм “Божої допомоги”.

“Клірики Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП на протязі російської анексії Криму проводять систематичну роботу серед юнацтва та молоді з пропаганди “святості військового служіння” в армії РФ. Принаймні, протягом поточного року можна відзначити кілька таких прикладів”, – відзначає видання.

У якості прикладу журналісти наводять випадок, коли 14 січня під час присяги новобранців “на вірність Батьківщині” на території окупаційної військової частини №6918 в Євпаторії настоятель місцевого храму протоієрей Володимир Бадах благословив 35 новобранців з Краснодарського краю і Дагестану.

Також видання нагадало, як 15 жовтня на базі однієї з окупаційних військових частин Росгвардіі в Сімферополі відбулася акція “День призовника”, участь в якій взяв протоієрей Дмитро Кротков, який очолює відділ Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП.


Польська автокефальна церква відмовилась визнавати ПЦУ

Польська автокефальна православна церква не визнала Православної церкви України.

Польська автокефальна церква відмовилась визнавати ПЦУ

Таке звернення надійшло до патріарха Константинопольського Варфоломія від Собору єпископів Польської автокефальної православної церкви, що відбувся 29 жовтня, – пише Газета.юа.

“Залишаємо в силі свої позиції щодо автокефалії Церкви української, що містяться в Ухвалах Собору № 340 від 9 травня 2018, № 341 від 25 червня 2018 року та № 342 від 2 квітня 2019 року.

Польська автокефальна православна церква не проти надання автокефалії Церкві в Україні на основі догматичних та канонічних норм для всієї Церкви, а не для групи відступників – розкольників. Відступники від вчення св. Церкви не можуть представляти здоровий церковний організм. Це порушує євхаристійну єдність усього православ’я”, – йдеться у заяві.