Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців.

Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися.

“Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать” по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала.

Посилалося “до сраки”, або як мрія жінок, щоб інша “поцілювала її в сраку” , при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився. Також “сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача“. А також, “а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів! “

До чоловіків ще могли казати: “Чорте, дідьку, хруню, пердуне” (додавали ще до того переліку “Старий”). До жінок- “Товбо стара” А також : “лемку з чорним піднебінням, дурнуватий бойку, жиде пархатий” і тп. вживалося кожен день і на то мало хто й увагу звертав.

До більш тяжких прокльонів відносилося: “Кров би тебе заллєла” з різними варіяціями, нарприклад –”по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий сину! Також була кров троїста, і нагла, і кров з ясного неба”.

Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік.Він, не підвищуючи голосу, легенько, з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі в світі діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав: ”А де си бідний заробе як я буду сам робити”.

Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі йому не випадало матюкатися, то він міг казати “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів (професура ще польська!). Пані Котовска (то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський (вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”.

Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ”Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти. І не тільки я, піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).

А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!”

А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину.

1. Мурга пискатий – хам

2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку.

3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”.

4. Тутешній, або місцевий – порядна людина

5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина

6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха

6а. Оферма царя небесного – посиленне значення Оферми

7. Гімно Знає, з’їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга

8. Йойлик, Підскакевич – кар’єрист

9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга

10. Батяр – той що робить збитки

11. Свинтюх – падлюка

12. Матолок – тупий чоловік

13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає

14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших

15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище

16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат

17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка

18. Курвар – той що ходить до чужих жінок

19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина

20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне

21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка

22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву

23. Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб

24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково

25. Ламага, розлізлий, сліпцун – про будь-кого

26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду

27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві

І ще багато всякого. На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті.

Фото з відкритих джерел

Джерело: Фотографії старого Львова