“Тоді Зеленському з неба всміхнеться Степан Бандера і скаже: “Добре, синку, добре! Таки ти не л*х, а наш!” – Володимир Омелян

“Я вже майже лягав спати, як раптом випадково потрапив у розпал дискусії щирих прихильників Зеленського щодо його промови в Польщі і його оцінки ролі совітів як паліїв війни…”

Про це на своїй сторінці у Facebook пише колишній міністр інфраструктури України Володимир Омелян:

“Палає…

Так от, на мою думку, Зеленський – молодець, що набрався духу і заявив публічно в Варшаві, що “Польща і польський народ першими відчули наслідки злочинної змови тоталітарних режимів. Це призвело до початку Другої світової війни і дозволило нацистам запустити смертельний маховик Голокосту”.

І спільне відзначення з Польщею 100-річчя оборони Польщі військами Пілсудського і Петлюри від большевицької навали – гарна ініціатива (правда, шкода, що після перемоги поляки нас зрадили і віддали московитам. Але це вже інша історія…).

Тепер Зеленському залишається повернутися в Україну і назвати Росію окупантом українських територій, а Кремль – вбивцею українців.

А потім це повторити в очі Путіну.
На суді над ним в Гаазі.
А до того з ним не зустрічатися і тримати оборону.
Без миру – бо війна!

І тоді Зеленському з неба всміхнеться Степан Бандера і скаже: «добре, синку, добре! Таки ти не лох, а наш!».

Ну, лягаю спати.
Бо на ніч ще не таке може здатися

П.С. Спічрайтера після Давосу змінив. Добре!…

П.П.С. Московські канали як заціпило: ні пари з вуст про тоталітарні режими, що спричинили велику війну. Лише про 100-річчя битви Пілсудського і Петлюри. І то, так подали, що наче Петлюра і Зеленський з різних країн. А Ви кажете: ядерна держава, суркови, стратєгі, вот ето всьо…
Як можна підкорити український хаос?”

Я вже майже лягав спати, як раптом випадково потрапив у розпал дискусії щирих прихильників Зеленського щодо його промови…

Gepostet von Volodymyr Omelyan am Montag, 27. Januar 2020

Алла Гунченко для Україна Неймовірна

Редакція може не поділяти тексти та(або) погляди авторів і не несе відповідальність за їхні матеріали. Також редакція не несе відповідальності за коментарі, які розміщені в соціальних мережах під інформаційними матеріалами редакції.


«Какая разніца»: Полякова з прихильником анексії Криму Кіркоровим запалила під «Шльопки»

Ольга Полякова разом із Філіпом Кіркоровим порозважалися на дитячому дні народженні у Америці. Нагадаємо, Кіркоров неодноразово гастролював у анексованому Криму, а його прізвище є у списках сайту «Миротворець». Читати далі


Цікава Україна: 10 пам’ятників, які варто побачити на власні очі

Є Україна туристична, про яку знають усі, і є та, про яку не знає майже ніхто. Приміром, у багатьох українців є фото з київським «Їжачком у тумані» або на «12-му стільці» в Одесі. Але є пам’ятники, про які відомо лише місцевим жителям та найзавзятішим мандрівникам.

Компанія Doba.ua, яка понад 8 років займається добовою орендою житла в Україні,на основі відгуків своїх гостей склала рейтинг 10 маловідомих пам’ятників, які варто побачити.

1. «Водопровідник» з Черкас

Приводом для створення цього пам’ятника стало святкування 90-річчя черкаського водоканалу. Добрий дядько-водопровідник одразу сподобався місцевим жителям, тож вони дали йому ім’я – дядя Ваня. На люку, що лежить перед ним, написано «воду вам я подав». Ця реалістична композиція привертає до себе увагу мандрівників, та й місцевим не дає пройти повз.

2. «Програміст» у Харкові

Біля Харківського національного університету радіоелектроніки на честь 80-річчя закладу встановили бронзову скульптуру комп’ютерного генія. Серед забобонних студентів побутує думка, що задля успішної здачі сесії потрібно сісти поряд із хлопцем та потерти тачпад на його ноутбуці. Тоді удача точно супроводжуватиме їх на іспитах.

3. «Друг» Кривого Рогу

У кожному місті повинна бути скульптура, яку труть на удачу. У Кривому Розі теж така є. Її автор надихнувся відомим мультфільмом «Жив-був пес». Тепер усі охочі можуть потерти вовка за живіт та загадати бажання, яке неодмінно здійсниться.

4. Київський пам’ятник жіночій білизні

Не дивно, що найбільше екстравагантних скульптур зібрано саме у столиці. Одна з них – схожа на глобус конструкція, на якій материки викладені з жіночих трусиків та бюстгальтерів. Хоча сам автор пам’ятника запевняє, це зовсім не глобус, а зірка, що впала з неба. Така незвична скульптура з’явилася у Києві з нагоди Всесвітнього дня білизни.

5. Ніжинський «Огірок»

Місто Ніжин славиться хрумкими огірочками, тому тут на постаменті возвеличується бочка, а зверху на ній – огірок. Цей пам’ятник можна вважати символом міста. Існує безліч історій про смак ніжинських огірків, який неможливо забути. До речі, головний продукт міста імпортують аж у 70 країн, а це багато про що говорить.

6. Пам’ятник людині-невидимці у Тернополі

Можливо, про цю скульптуру ви вже чули. За задумом автор хотів увіковічнити людину, яку неможливо побачити. Саме тому весь пам’ятник – це лише пара взуття. Можна сфотографуватися поряд із невидимим чоловіком або просто приміряти його чоботи. До речі, разом із «Невидимкою» на День Незалежності у Тернополі презентували ще два пам’ятники: безіменного сантехніка та стілець Остапа Бендера.

7. Пам’ятник страховим агентам у Києві

У столиці є своя пара чобіт, але це не чергова людина-невидимка, яку ми вже зустріли в Тернополі. Цього разу скульптура присвячена важкій праці страхових агентів. Зараз таке зустрінеш не часто, а раніше страхові агенти оббивали пороги домівок і компаній у пошуках клієнтів, тому символом їхньої праці стала стоптана пара взуття. Вважається, що цей пам’ятник також може приносити удачу, але у цьому випадку – фінансове благополуччя. Потрібно лише приміряти взуття (92 розміру!!!) та потерти шнурівку. Успіх гарантовано!

8. «Пивний пуп» у Львові

Львів славиться не лише кавою і гарним видом із Високого Замку, але й своїм пивом. Культура львівського пивоваріння налічує сотні років, тому у 2015 році власник пивного ресторану вирішив увіковічнити один з символів пінного – пивний живіт. Так він не лише розрекламував свій заклад, але й створив пам’ятник, слава про який давно вийшла за межі міста Лева.

9. Столична «Летюча корова»

«Їжачка в тумані» ми сьогодні пригадували, він – справжня зірка Інстаграму, але у Києві є ще одна скульптура його автора. Це – «Летюча корова». Красуня з’явилася у столиці ще у далекому 2009 році, але і досі про неї знає набагато менше людей, ніж про її більш відомого брата. Попри те, за оригінальністю вона не поступається жодному пам’ятнику, про які ми сьогодні вже згадували.

10.Пам’ятник рюкзаку у Львові

Цей рюкзак, як і багато інших пам’ятників в українських туристичних містах, було встановлено перед Євро-2012. Найцікавіша в скульптурі навіть не її форма, а те, що рюкзак абсолютно нічим не прикріплений до постаменту, тому всі охочі можуть спробувати його підняти чи накинути на плечі. Але є проблема: рюкзак важить аж 300 кілограмів!

Це далеко не всі пам’ятники, які можна знайти у містах України, тому Doba.ua підготувала ще кілька підбірок цікавинок для мандрівників.
А ви б хотіли побачити перераховані скульптури на власні очі? Хіба не чудовий привід для подорожей?

За матеріалами Сома


Сенцов у Вашингтоні закликав відключити Росію від системи SWIFT

Найефективнішим кроком з боку США для тиску на Росію, аби примусити її зупинити агресію проти України та звільнити всіх українських полонених, стане відключення РФ від системи міжбанківських каналів зв’язку SWIFT.

Такий месидж озвучив під час візиту до Вашингтона колишній політв’язень Кремля – український кінорежисер Олег Сенцов, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

На запитання про те, як США можуть вплинути на РФ, Сенцов сказав: “У мене дуже коротка відповідь на це – відключити SWIFT… Це реальний крок, аніж дуже довгі балачки”.

Колишній політв’язень також зауважив, що під час зустрічей у США та в інших країнах завжди зосереджується на необхідності збереження міжнародного тиску на РФ. “Мої месиджі тут, як і завжди – зупинити російську агресію проти України та звільнити наших полонених”, – підкреслив він.

Сенцов наголосив, що повернути багатьох українців додому вдалося, в тому числі, завдяки міжнародному впливу, зокрема з боку Сполучених Штатів, країн Європи, а також безпосередньо України – зусиллями колишнього й нинішнього президентів. У цьому зв’язку він нагадав про нещодавнє визволення українців з російського полону й висловив сподівання, що цей процес триватиме.

Колишній бранець Кремля також розповів, що його ініціативу з інформування міжнародного співтовариства підтримує багато людей: “Це близькі до мене люди, мої помічники та правозахисники”.

І додав, що повернути багатьох українців додому вдалося, зокрема, й завдяки міжнародному впливу, зокрема з боку Сполучених Штатів, країн Європи, а також безпосередньо України – зусиллями колишнього й нинішнього президентів. У цьому зв’язку він нагадав про нещодавнє визволення українців з російського полону й висловив сподівання, що цей процес триватиме.

Сенцов також сказав, що його ініціативу з інформування міжнародного співтовариства підтримує багато людей: “Це близькі до мене люди, мої помічники та правозахисники”.

Крім того, режисер зазначив, що співпрацює з громадськими організаціями, а також об’єднує зусилля з іншими політв’язнями: “Ми завжди на зв’язку, зустрічаємося, деякі речі робимо разом”.

Зокрема, за його словами, Микола Карпюк створив громадське об’єднання щодо протидії катуванням і тортурам в Україні. Сенцов додав, що допомагає цій ініціативі інформаційною підтримкою.

Додамо, що у Вашингтоні Сенцов планує провести низку зустрічей, у тому числі в Державному департаменті США, на Капітолійському пагорбі, й зокрема, в Гельсінській спілці американського Конгресу. Він планує розповісти більше про свій досвід, а також про російську окупацію Криму. Після США колишній політв’язень вирушить до Канади. У планах на ближчі місяці – поїздки до інших країн. Олег Сенцов наголосив: він намагається охопити найважливіші організації й зустрітися з тими, від кого залежить допомога Україні щодо тиску на Росію з боку міжнародної спільноти.


28 років тому було затверджено державний прапор України

28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила державний прапор України.

Синьо-жовтий стяг активно використовував український рух у 1980 роках. 26 квітня 1989-го активіст “Товариства Лева” Юрій Волощак уперше в СРСР публічно підняв його на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на площі Ринок у Львові. Прапор почали приносити на інші мітинги та фестивалі., – пише Газета.юа.

14 березня 1990 року в Стрию Львівської області вперше підняли національний прапор над будівлею міської ради.

Президія Верховної Ради України 18 вересня 1991-го надала синьо-жовтому прапору статус офіційного. З цього дня під ним починають зустрічати іноземних гостей, складати присягу військовослужбовці, працювати посольства України.

Рада затвердила державний прапор постановою “Про затвердження державним прапором України Національного прапора”. В ній зазначається, що державний прапор України являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг синього кольору і жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.


“Усі не жеруть банани і не отримують посилки!”: Комаровський їдко висміяв паніку довкола коронавірусу

Паніка в Україні через новий коронавірус nCoV невиправдана, оскільки хвороба не може передатися великій кількості людей: вона приблизно в 9 разів не така заразна, як кір.

Про це повідомив відомий лікар-педіатр Євген Комаровський. Відео про інфекцію він опублікував на своєму YouTube-каналі в понеділок, 27 січня, передає Обозреватель.

Він пояснив, що базове репродуктивне число (R0) коронавірусу 2019-nCoV набагато менше, ніж у кору.

“У цьому плані мене взагалі страшенно дивує ось ця божевільна паніка в наших соціальних мережах”, – зізнався доктор.

“Тобто, ви розумієте, – в моїй країні 150 тисяч хворих на кір. А люди продовжують обговорювати доцільність вакцинації! Уханьським вірусом поки не захворів ніхто, але всі не жеруть банани і не отримують посилки! Ну це маячня якась!” – емоційно заявив Комаровський.

Він пояснив, чому можна отримувати посилки з Китаю, як і їсти банани, незважаючи на поширення хвороби.

 


“Вбивці, ми вас не посилали!”: двох волонтерок висадили з автобуса через фільм російською

Українська волонтерка Ярина Чорногуз поскаржилася, що водій автобуса Busfor під час поїздки з Луцька до Києва відмовився вимикати російський серіал. Читати далі


Перший українець в космосі: як Леонід Каденюк прославив свою Батьківщину

28 січня першому українському космонавту, Леоніду Каденюку виповнилося б 69 років. Його політ у складі місії американського “Шаттла” STS-87 почав новий етап космічної ери для незалежної України. Читати далі