Про національні традиції

Друга світова війна. Концтабір у Німеччині.
Ведуть на розстріл англійця, француза і українця. Тут німецький офіцер каже:
– Хлопці, маєте право на останнє передсмертне бажання.
Англієць:
– Мені б перед смертю пляшечку віскі…
Принесли йому віскі.
Француз:
– А я б шампанського випив…
Принесли шампанське.
Українець:
– А я хочу, щоби мене наостанок чоботом копнули в дупу.
Німці посміялися. Але бажання є бажання, треба виконувати. Один розбігається і зі всієї сили дає піддупника. Українець підскакує, вириває в солдата автомат, другого б’є прикладом по голові, в третього випускає автоматну чергу. Бере з собою англійця і француза, перескакує з ними через колючий дріт, біжать в ліс. Коли бачать, що вже далеко забігли, француз і німець питають його:
– Слухай, чому ж ти раніше цього не зробив? Нас же ледь всіх не розстріляли.
– Хлопці, у нас, українців, завжди так – поки хтось в дупу не копне, то нічого робити не будемо.

Оповіла: Леся Яворська


Пізнай себе: Хто ви із персонажів української літератури? (Тест)

Українська література – це розмаїття яскравих образів, що уособлюють характерні риси свого народу. Ми пропонуємо Вам перевірити, на кого з героїв української літератури Ви схожі?
Читати далі


Їде афроамериканець із українцем в одному купе…

Їде афроамериканець із українцем в одному купе.
Українець дістає курячі стегенця та й пропонує сусіду, а той і питає:
– А що це у вас таке?
– Та це в нас така птиця.
– Та хіба ж це птиця? От де є птиця. – І витягає з валізи стегно страуса.
Їдуть далі. Наш дістає горіхи та й пригощає афроамериканця, а той і знову запитує:
– А це ж що таке?
– Та це у нас горіхи такі, – каже українець.
– Та хіба це горіхи?! От де горіхи! – Та й дістає кокосові горіхи.
Наш вже ніяковіє, але дістає кавуна, та й пропонує сусідові, а той і питає:
– Ну, а це у вас що таке?
– А це… це… та це є український аґрус!


Про італійця, московита, українця і жінок

Сіли випивати італієць, московит і українець. Починають теревені.
– Я Антоніо з Риму, за ніч маю чотирьох жінок, а якщо менше, то це втрачений час.
– Я Вася з Москви, за ніч я маю трьох жінок, а якщо менше, то мені соромно за такий проведений час.
– А я Петро з Києва, за ніч маю тільки двох жінок, але регулярно.
Випили ще, потім ще, всі вже стали не контролюванні собою і їх поперло на відвертість.
Італієць:
– Якщо чесно, то я прибрехав, якщо одну жінку буду мати, то це супер.
Московит:
– Чесно сказати, я також прибрехав, у мене вже пів року не було жінки.
Українець:
– Знаєте, я також вам набрехав. Насправді я Петро з Яремче.

Джерело: Ацеданський Богдан


Захотіли москалі стати українцями…

Захотіли москалі стати українцями. Прийшли вони в одне українське село, в хату де жив старий, самотній дід і питають:
– Дєда, как нам стать украінцамі?
Дід й каже:
– Бачите он ту високу гору?
Москалі:
– Да, відім..
Дід:
– А на ній високий камінь бачите?
Москалі:
– Да..
Дід:
– Ото залізьте не цей камінь і крикніть “Я УКРАЇНЕЦЬ!”, і станете українцями.
Вилізли вони на ту гору і бачать що разом на камінь не вилізуть, і один каже:
– Давай ти мєня подсадіш, а я вилєзу, дам тєбє руку і крікнєм.
Підсадив він його, той виліз і кричить:
– Я УКРАЇНЕЦЬ!
Другий каже:
– Так давай мнє руку паскарей.
А той і відповідає:
– Пішов нахер, москаль паршивий!


Циган і українець заходять в хлібний магазин…

Циган і українець заходять в хлібний магазин.
Циган одразу вкрав 3 невеликих булочки, поклав їх в кишеню і каже:
– Дивись як я можу, спрацював так, що господар навіть нічого не помітив!
– Це ви вмієте, – відповідає українець, – зараз я покажу тобі інший спосіб зробити те ж саме.
Йде до господаря пекарні і каже:
– Дай мені булочку і я покажу тобі фокус.
Заінтригований господар дає йому булочку, українець з’їдає її і відразу просить наступну, господар дає йому ще одну, і він знову її з’їдає і просить наступну, і третя булочка відправляється туди ж.
Господар питає:
– І в чому ж був фокус, що ти зробив з булочками?
А українець і відповідає:
– А подивися в кишеню он того цигана.


Потрапили на той світ американець, українець й індус…

Потрапили на той світ американець, українець й індус. Підходить до них чорт і каже:
– Хто витримає моїх 3 удари, той піде в рай. Причому ви можете взяти зі собою одну річ.
Підходить американець, взяв щит. Чорт як дасть тому, аж щит зламав, американець як закричить! Чорт:
– У пекло!
Підходить індус і каже:
– Я 10 років займався йогою, на склі спав, що мені твої удари!
Чорт як дасть зі всієї сили, а той тільки гикнув, дасть вдруге, втретє, індус ні слова. Чорт і мовить:
– Іди в рай.
– Зачекай, – каже індус, – в усіх анекдотах українці виграють, побачу, як він цього разу виграє.
Чорт до українця:
– Чим будеш захищатися?
Українець:
– Та чим, чим, індусом!


Йде війна… стрілянина. З одного боку українці…

Йде війна… стрілянина. З одного боку українці, з іншого – москалі…
Раптом з української сторони хтось кричить:
– Ванька!
З іншого боку висовується мужик:
– Што?
Постріл, Ванька падає замертво. Знову з української сторони:
– Василий!
– Што?
Постріл, труп.
Раптом – з протилежної сторони кричать:
– Микола! – І тиша…
З української сторони:
– Хто кричав Микола?
З протилежної:
– Я! – постріл, труп…


Сперечаються француз, американець і українець, в кого літаки крутіші…

Сперечаються француз, американець і українець, в кого літаки крутіші.
Француз:
— Наші Аеробуси найкращі, то цілі літаючі будинки!
Американець:
— Ні, наші Боїнги кращі, то цілі палаци літаючі!
Українець:
— Сперечатися не буду, розкажу історію:
Кум мій — пілот “Мрії”. І раз чує в польоті щось гудить. Каже третьому помічнику сьомого пілота:
— Василю, візьми мотоцикл, зганяй подивися, що там гуде.
Той поїхав, через годину повертається:
— Все добре, кватирку забули закрити, то там якісь боїнг з аеробусом залетіли, літають навколо лямпочки і дзижчать