Великодній або Поливаний понеділок, як святкують

Другий день Великодніх свят має назву Обливаний, Поливаний, Волочильний.

Понеділок після Великодня супроводжують окремі, особливі обряди.Перше дійство – це відвідування сусідів, родичів, друзів, коли ходять у гості і «носять калачі». Це і дало назву «Волочильного понеділка».

Згідно обряду, у Великодній понеділок, люди відвідували один одного, при зустрічі христосувалися, обіймалися і обмінювалися писанками. Онуки відвідували бабусь, несли їм гостинці-пироги та крашанки. Хрещеники ходили в гостів до хресних батьків. Діти збирались у ватажки та несли калачі до родичів та сусідів. На хустинку клали калач та крашанки, зав’язували вузлом і віддавали хресним батькам чи іншим родичам. Приймаючи гостинця, дітям дякували і просили передати подяку батькам. У свою чергу, готували дітям вузлики з печивом та іншими смачними солодощами, які напередодні освячували в церкві. Також до дитячого вузлика могли покласти кільця ковбаски, крашанки, цукерки. Діти, радіючи, бігли додому і несли вузлики до рідної оселі, до батьків.

Другим дійством у Великодній понеділок, була традиція обливання водою. Це дало назву поливаного понеділка. Треба обливати-очищати себе та інших весняною водою. В цей понеділок хлопці приходили на подвір’я де мешкала дівчина, просили її батьків щоб вона вийшла і поливали її водою «очищаючи». Батьки раділи, що до них завітали і не обминули їх хату, а значить є можливість скорого весілля. Існували місцевості, де дівчата відкупались крашанками, щоб їх не обливали водою, тобто така собі варіація “гарбуза” у відповідь хлопцю, який їй не подобається. Досі зберігаються традиції на Західній Україні, коли дівчат, у Великодній понеділок, обливають водою або парфумами. Цей звичай існує по сьогоднішній день і у інших народів. Але що обливати водою всіх підряд – це неправильно.

Наприклад, серби у Великодню суботу обливають свої будинки і вірять, що так вони виганяють «нечисту силу». А в першу п’ятницю після свят вони обмиваються водою з-під млинового колеса. А Боснії люди купаються у джерельній воді, також, щоб “очиститись”.

За матеріалами Всвіті.


Папа Римський Франциск привітав православних християн з Великоднем

Щирі побажання радості та миру висловив християнам Східних Церков понтифік Католицької Церкви Папа Римський Франциск.

Папа привітав православних з Воскресінням Христовим під час недільної проповіді 28 квітня 2019 року, традиційно проголошеної на площі Святого Петра. Про це написали у Vatican News, передає 24tv.

“Нашим братам і сестрам зі Східних Церков, які сьогодні відзначають Святий Великдень згідно з юліанським календарем, складаю щирі побажання”, – мовиться у посланні Франциска.

Нехай же воскреслий Господь обдарує їх радістю та миром!
– побажав понтифік.

Папа Франциск під час проголошення привітання православних з Великоднем 28 квітня 2019


Великдень: традиції та повір’я найбільшого свята християн

Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Існує безліч повір’їв і застережень на Великдень. Дотримуючись їх, усе бажане здійснюється.

За традицією, Великодню передує серйозна підготовка:

а) Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла

Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів.

б) Великий або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем

У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити прибирання у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино.

Згідно великодньої традиції, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонено шуміти, співати, веселитися, гадати і скандалити.

в) Страсна п’ятниця – день розп’яття і смерті Ісуса

Це найсуворіший і найсумніший день тижня. Люди моляться, відвідують церковні служби і утримуються від їжі. Під суворою забороною домашня робота, веселощі і пісні, кажуть: «хто пісні у Страсну П’ятницю співає – на Великдень сльози проллє».

Не можна брати у руки гострі і ріжучі предмети. Заборонено протикати землю залізом, тобто працювати на дачі – до біди. Згідно з повір’ям, білизна, випрана у цей день, покривається кров’ю. У п’ятницю дозволено лише пекти паски і хліб.

Воскресіння Христове

У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове і початок великодньої служби. Богослужіння проводяться особливо урочисто й тривають вони до ранку.

Кульмінацією служби стає обряд освячення пасок, яєць, вина та ін. Частину принесених страв залишають у церкві для знедолених.

Деякі люди здійснюють паломництво до знаменитих храмів України. Послухати святкову службу та освятити продукти можна у чудовій Свято-Успенській Почаївській лаврі, навідатися до Києво-Печерської лаври або ж відправитися до золотоверхого Чернігова і відвідати Спасо-Преображенський собор або стародавню Катерининську церкву.

Святкування тривають тиждень, який називається Світлою великодньою седмицею, а кожен із днів носить назву світлого – світлий понеділок, світлий вівторок і т.д.

«Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!»

Традиції христування вже 2000 років: весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами:
– «Христос воскрес!»
– «Воістину воскрес!», триразово цілуються і обмінюються писанками.

Обмін яйцями міцно увійшов у великодню традицію. З цим символом пов’язано таке повір’я: Марія Магдалина вирішила принести радісну звістку про воскресіння Ісуса римському імператору Тиверію. До нього не можна було приходити без дарів і Марія вибрала у подарунок куряче яйце, яке символізує життя. Почувши звістку, Тиверій розсміявся і сказав: «це так само неможливо, як і твоєму білому яйцю перетворитися на червоне»… але не встиг він закінчити фразу, як яйце стало червоним.

З Великоднем пов’язано безліч вірувань:

  1. Вважається, на Великдень все стає видимим, навіть містичне; маленькі діти з чистою душею можуть побачити всі земні скарби, які у цю ніч світяться вогниками.
  2. На Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого.
  3. З нетерпінням чекали першого удару дзвонів. Якщо з першим ударом перехреститися зі словами: «Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я», то одужає навіть важко хвора людина.
  4. Вставали до світанку, щоб не проспати щастя.
  5. Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними.
  6. На Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.

Але існують і застереження:

  1. У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.
  2. Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.
  3. Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.
  4. Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.
  5. Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому дранті.

Їстівні символи Великодня

Після церкви повертаються додому, вмиваються і всідаються за стіл. Сніданок починають з освячених продуктів, кожен повинен з’їсти по яйцю і покуштувати інші принесені з церкви страви. Далі приступають до решти страв.

Зі Світлим Воскресінням закінчується Великий піст, тому святковий стіл повинен бути багатим, з великою різноманітністю страв. Головними атрибутами великоднього столу є яйця-крашанки, паски і сирні паски.

Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконопису воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Крашанкам приписують цілющі властивості.

До речі, останні кілька років в Україні зміцнюється традиція наряджати Великоднє дерево.Цього року її підтримали чотири міста України.

Святкова паска – символ присутності Бога у житті всіх людей. Її солодкість, здоба і краса – співчуття, милосердя і турбота Творця про кожного.

Сирна паска – прообраз Царства Небесного. Її форма у вигляді гори символізує новий, небесний Єрусалим. А поєднання молока та меду – солодкість райського життя, радість і блаженство святих.

Світлого вам Великодня!

Джерело: Всвіті

 


Пасха, Паска чи Великдень? 5 помилок в українській мові, яких соромно припускатися (відео)

Гучні помилки в українській мові, що стосуються свят.

Мовний експерт Олександр Авраменко розповів, яких помилок найчастіше припускаються українці, спілкуючись на святкову тему, – пише ТСН

ПАСКА, ПАСХА ЧИ ВЕЛИКДЕНЬ

Паска – солодкий хліб, який випікають до Великодня.

Пасха – назва відповідного єврейського свята.

Великдень, ВелИкодня – християнське свято Воскресіння Христа.

Крашанка або писанка – розмальовані яйця.

СВЯТА: ДЕ ПАДАЄ НАГОЛОС

Словники дозволяють наголошувати і свЯта, і святА.

З НАСТУПАЮЧИМ СВЯТОМ?

ПРАВИЛЬНО: З прийдешнім святом! З передсвятом! Або просто – з Новим роком, з Різдвом Христовим!

НЕПРАВИЛЬНО: З наступаючим святом!

СВЯТВЕЧІР ЧИ СВЯТ-ВЕЧІР

ПРАВИЛЬНО: Святвечір.

НЕПРАВИЛЬНО: Свят-вечір.

Слова утворені з іменника та прикметника пишуться разом (святий вечір, отже Святвечір).

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ – ВЕЛИКА ЧИ МАЛА ЛІТЕРА

ПРАВИЛЬНО: З днем народження!

НЕПРАВИЛЬНО: з Днем народження!

З великої літери пишемо назви історичних подій, великих свят і знаменних дат.

 


Тисячі вірян з усього світу зібралися в Єрусалимі, щоб дочекатися сходження благодатного вогню

9 тисяч прочан перебувають в храмі Гробу Господнього, ще кілька тисяч біля самого храму, очікуючи на диво появи Благодатного вогню, яке традиційно відбувається у Велику Суботу перед Воскресінням Господнім.  Читати далі


5 фільмів до великодніх вихідних, від яких стає тепло на душі

У світлий день Великодня хочеться переглядати лише добрі фільми, що подарують спокій та відчуття сімейного затишку. До вашої уваги саме така добірка, адже ці кінострічки дозволять провести затишні вихідні вдома. Ставте до столу духмяні смаколики й насолоджуйтеся переглядом усією родиною!

Про це повідомляє 1+1

Джулі і Джулія: Готуємо щастя за рецептом, 2009

Секретар Джулі Пауел має хобі – кулінарити. Надихнувшись книгою легендарної Джулії Чайлд, Джулі намагається приготувати 524 страви за її рецептами. Усі свої перемоги й поразки в кулінарній справі дівчина описує у власному блозі.

Фото: Кадр з фільму «Джулі і Джулія»

Шоколад, 2000

Молода жінка Вів’єн відкриває незвичайний шоколадний магазин у маленькому французькому містечку. Її смаколики настільки неймовірні, що, спробувавши їх один раз, вже неможливо відмовитись. У Вів’єн є особливий талант – вгадувати бажання людей. Однак коли у місто приїде Ру, вона нарешті зможе зрозуміти свої справжні бажання.

Фото: Кадр з фільму «Шоколад»

Кролик Петрик, 2018

Заклятий ворог кроликів містер МакҐрегор вперто не хоче ділитися врожаєм з лісовими мешканцями і мріє про пироги з кролятиною. Пухнасті вирішують дати відсіч злому фермерові і планують розпочати безжальну війну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 головних кінопрем’єр квітня, які ви не повинні пропустити

Фото: Кадр з фільму «Кролик Петрик»

Хористи, 2004

Події у кінострічці розвиваються у 1949 році у Франції. Учитель музики Клемент Матьє вже довго не може знайти цікаву вакансію і потрапляє на роботу в інтернат із проблемними підлітками. Учитель навіть не здогадується, що згодом вони стануть для нього, як рідні.

Фото: Кадр з фільму «Хористи»

Як вийти заміж за три дні, 2010

В англомовних країна є оригінальна традиція. 29 лютого жінка може зробити пропозицію руки та серця чоловікові, і він не має права від неї відмовитися. Елегантна леді Анна вирушає в Дублін саме із цією метою, але на її шляху з’являється доленосна перешкода.

Фото: Кадр з фільму «Як вийти заміж за три дні»


Про що розповість українська писанка: що означають знаки та символи на писанках, кольори та види розписних яєць

Напевно, кожна людина хоч раз у своєму житті намагалась зробити писанку власноруч. Хтось просто опускав яйця у фарбу, чи наклеював наліпки, а комусь вистачало наснаги та терпіння виготовити справжній шедевр – розмалювати писачком. Ми хочемо розповісти про написання писанок, види розмальованих яєць, символічність їх кольорів та орнаментів.

Підготовка до написання

Традиційно в Україні писанки виготовляли лише жінки (зараз цим займаються не залежно від статі). Для виготовлення писанки знадобиться писачок, фарби, яйце, віск (бажано бджолиний), свічка та посуд, для розведення фарби. Якщо ви плануєте робити писанку в світлій гамі, то варто обирати яйця з білою шкарлупою. Зазвичай писанки пишуть на видутих яйця (останні можна ще довго зберігати як елемент декору). Якщо ви хочете виготовляти писанку з видутого яйця, то варто перевірити його на міцність (піднести до світла і перевірити чи немає тріщин) та свіжість (шкарлупа не блистить та на дотик шершава, ніби крейда). Традиційно писанку створюють нашаруванням кольорів: наносять віск на ті місця, що мають залишитись білими, та занурюють в жовту фарбу (для світлих писанок) або фарбу іншого кольору (для темних чи яскравих писанок). Якщо ви хочете досягти більш темних чи насичених кольорів, яйце у фарбі потрібно тримати довше (для світлих достатньо тримати у ємності з фарбою 10 секунд). Коли писанки будуть готові, потрібно обтерти віск та вкрити лаком (за бажанням).

Види розписаних яєць

Існує чотири основних види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Кожен вид має свої особливості та правила виготовлення.

Крашанки. Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев.

Крашанки

Цікавим підвидом крашанок є техніка «під мармур» – до яйця хаотично прикріпляють шматочки сухих фарб, шматочки різнокольорового паперу чи тканини, загортають в полотно, обв’язують ниткою та відварюють в окропі. Готова писанка мало досить цікаве забарвлення чимось схоже на мармур.

Крапанки

Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

Дряпанки

Дряпанка. Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати драпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

Писанки

Писанка. Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).

Фарби для писанок

Колись фарби для писанок майстрині виготовляли власноруч. Наприклад, жовту фарбу отримували з кори яблуні-дички, яку відварювали та настоювали. Також жовтий колір давав відвар з гречаної соломи (відвар полови – бурий колір). Зелений колір отримували з полови конопляного насіння, а чорний – з лушпиння соняшника, чорнильних горішків дуба. Брунатний колір давали лушпиння цибулі, настій дубової кори та кори вільхи. Для отримання червоного кольору настоювали звіробій (пізніше цей колір добували з трісочок сандалового дерева, що привозили з Бразилії українські емігранти). До природних барвників (для кращого зафарбовування) додавали галун: алюмінієвий робив кольори яскравішими, а залізний – давав темніші кольори. Для розведення фарби використовували воду, яку вдосвіта набирали з трьох джерел та до якої додавалась ще й освячена вода.

Кольори писанок та їх значення

Як пофарбувати крашанки натуральними барвниками

У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори (залежно від регіону кольорова гама писанок розширювалась).

Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.

Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства.

Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну.

Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.

Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті.

Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя.

Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність.

Знаки та орнаменти на писанках

Сонце

Його зображали на писанках у вигляді кола, восьмираменної зірки (яку ще називали ружею, існували прості, бокові, повні та сторцеві ружі), хреста, тринога (зображення трьох променів, що виходили з однієї точки та були закручені в один бік, його ще називали тригвер, трикверт), свасти (сварги, гачковий хрест).

Хрест

Давній символ сонця, вогню, душі. Вважається «божим знаком». Хрест – це перетин двох ліній: вічності (вертикальна) та часу (горизонтальна). Є символом буття та небуття, початку та кінця. У християнстві він уособлює страждання та радість Воскресіння, спокуту гріхів.

Зоря, Ружа

Цей символ зображували у вигляді п’яти- шести- семи-, восьмираменна зірки. Шестикутна – знак шести сторін горизонту співвіднесених з небом, а також знак року: дві половинки по шість місяців. Восьмикутна зірка містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. Вона вважається символом кохання (писанка з ружею в подарунок вважалась освідченням в почуттях).

Квіти

В українській традиції цей символ пов’язаний з дітьми. Тому жінкам, які довго не могли завагітніти, радили писати писанки з квітами та дарувати їх дітям.

Гілка-сосонка

Зелені дерева, гілки і листя – символ життя, весняного оновлення після зимового сну, вічної молодості, здоров’я та росту.

Завиток, Змій, Спіраль

Це символи життєвої сили та зародження життя. Писанки з цими орнаментами дарували на здоров’я.

S-подібний знак вічності

Знак єднання протилежностей. Символізує знак єдності (першопочатку та вінця завершення) у боротьбі тепла й холоду, дня і ночі, світла й темряви, чоловіка і жінки

Безконечник (кривулька)

Символізує воду, її плинність. Також вода є втіленням життєдайного жіночого начала, джерелом сил природи. У християнстві вода символізує очищення (обряд хрещення). На писанках окрім кривульок та безконечників її зображували зиґзаґами та хвилястими візерунками.

40 клинців (48 клинців)

Символізує впорядкування, зупинку перед випробуванням, родючість. На писанці може бути й більше 40 клинців-трикутників (на деяких їх більше 60). Число 40 є символічним в житті людини: 40 тижнів жінка носить дитину, у християнстві: 40 днів триває Великий піст, 40 років блукання в пошуках Землі обітованої.

Дерево життя

Символізує Всесвіт, у якому для кожної істоти є своє місце, де кожне явище підпорядковане правилам. У цьому образі поєднуються уявлення про час, простір, життя та смерть. Світове дерево можна розділити на кілька частин: крона (небесний світ, тут традиційно зображають птахів, бджіл та небесні світила: сонце, зорі, місяць), стовбур (земний світ: великі тварини, а також люди), коріння (підземний світ та вода: тут зображають змій, жаб, риб, водоплавні птахи). На писанках його зображують у вигляді вазону з уквітчаним деревцем, що символізує рід, родину (батько, мати та діти).

Грабельки, Гребінці, Трикутнички з гребінцями

Також є символами води, уособлюють хмари та дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, щоб викликати такі бажанні дощі, які мали принести гарний врожай.

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

 

Подібні символи уособлювали владу, заступництво, цілісність.

Сварга

Символізує сонце. Є два різновиди орнаменту: правостороння – символізує схід сонця, добро, пробудження природи навесні, позитивну чоловічу енергію та лівостороння – захід сонця, руйнування, деградацію, зло, негативну жіночу енергію. Сваргу також була уособлення вдачі, довголіття, родючості, здоров’я та життя. На писанках її зображали у вигляді ламаного або гачкового хреста (у деяких регіонах цей орнамент ще називали п’явками, півнячими гребінцями, качиними шийками).

Виноградна лоза

За християнською традицією – символ духовного відродження та давній символ роду.

Дубовий листок

Символізує силу, довголіття, терпіння. У поєднанні з жолудями – символ духовної та тілесної зрілості.

Баранець

Символ смирення, невинності, безмежної любові, родючості. На писанках орнамент «баранячі ріжки» уособлює молоді пагони рослин.

Пташка

Птах символізує людську душу (за повір’ями душа прилітає пташкою до новонародженого та відлітає на небеса, коли людина вмирає). Вона є провідником між небом та землею, охоронцем від злого, символом любові, вірності та злагоди.

Півень

Символ світла, яке побороло темряву (Христа), провісник дня та сторож добра проти зла.

Риба

Уособлює воду, життя та здоров’я, а також новохрещення.

Кінь

Символ невпинного руху сонця, чоловічої основи в природі. За християнською традицією уособлював безстрашного вісника віри, який летить у світ, готовий на смерть.

Олень

Вважається охоронцем істини, провідником душ померлих. За давніми віруваннями олень на своїх рогах виводив сонце на небосхил. Найчастіше цей орнамент зустрічався на писанках Гуцульщини та Буковини.

Автор etnoxata.com.ua спеціально для ВСВІТІ


Різноманітність орнаментів великодніх писанок, характерних для різних областей України

Поки йде пасхальний тиждень, радість про Воскресіння наповнює серця всіх причетних Святу і люди продовжують дарувати один одному писанки, які символізують життя. І сьогодні в нашому огляді – неймовірне розмаїття орнаментів, характерних різним регіонам України.

1. Писанки Пряшівщини, Перемишлянщини і Підляшшя

2. Писанки Західного Поділля

3. Великодні яйця Харківщини і Запоріжжя

4. Писанки Київщини

5. Писанки Полтавщини та Чернігівщини

6. Великодні яйця Херсонщини

7. Писанки Одеси, Південної і Північної Буковини

8. Писанки Волині та Східного Поділля

9. Писанки Східного Полісся і Волині

10. Великодні писанки Лемківщини, Бойківщини, Курщини і Вороніжчини

11. Писанки Гуцульщини

12. Великодні писанки Центральної Галичини і Закарпаття

13. Писанки Гуцульщини, південного заходу Українських Карпат

14. Писанки Покуття, Холмщини

Бонус

“Писанкові” поштові марки в експозиції

Джерело: Всвіті.


Чистий четвер 2019: що можна і не можна робити – традиції у свято

У 2019-му Чистий (Страсний) четвер православні християни зустрінуть 25 квітня. Зібрали для вас старовинні традиції, прикмети та повір’я на Чистий четвер. Дізнайтеся, що можна і що не можна робити у передвеликоднє свято – пише радіо Максимум

Чистий четвер – це особливий день для православних християн. Згідно з Новим Заповітом, саме у цей день Ісус Христос омив ноги своїм учням та встановив Таїнство Євхаристії на Таємній вечері. Пізно ввечері цього дня справдилося і його пророцтво: Ісуса Христа зрадив один із 12-ти учнів (Іуда) за 30 карбованців.

Ні для кого не секрет, що саме у цей день Страсного тижня важливо очиститися, бо назва свята говорить сама за себе. Очиститися потрібно не лише фізично, але й духовно. За християнським повір’ям, у Чистий четвер оживає вся зловісна сила, виповзають гади та плазуни, тому потрібно бути особливо пильним, щоб вберегти себе та свою оселю від лиха.

А допоможуть нам в цьому народні звичаї та прикмети, яких українці дотримуються ще з сивої давнини.

Традиції і звичаї у Чистий четвер 2019

Здавна вважалося, що вода у Чистий четвер набуває цілющих властивостей. Тому в цей день необхідно скупатися, але бажано зробити це на світанку. Споконвіку існувало повір’я, що у Чистий четвер ворон носить з гнізда своїх діток купати в річці, а хто встигне покупатися у річці раніше за воронячих дітей – той увесь рік буде здоровий. Саме тому наші предки купалися вночі, щоб, здобувши першість, очиститися від хвороб на весь рік.
Вода в Чистий четвер має цілющі властивості - фото 238016

Викупавшись, люди набирали зі свого купелю відро води та виливали її на дорогу – “щоб там усе лихо зоставалося”, а дехто ще й промовляв: “Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки”.

Вмиватися у Чистий четвер треба водою зі срібла. Для цього ритуалу підійде срібна ложка або заздалегідь настояна сріблом вода. Вмитися зі срібної ложки дуже легко: просто зачерпніть ложкою воду і вмийтеся нею. Якщо немає срібної ложки, то вам знадобиться кілька срібних монет, які заздалегідь слід покласти у ємкість з водою, щоб вода набула потрібних властивостей. Наші пращури гадали, що “срібна” вода спроможна очистити тіло від хвороб, а душу від гріхів.

Опісля цього ритуалу вигляньте у вікно. Якщо першою, кого ви побачите, буде людина похилого віку, то наступні три місяці будуть сповнені невдач та зневіри. Аналогічний сценарій можливий, якщо ви побачите кішку. Якщо першою пройде дитина, то нова робота або підвищення на посаді гарантовані. Побачені ж у вікні чоловік або собака – стрімке здійснення мрій.

У Великий четвер чистим повинен бути не лише вірянин, але і його оселя та обійстя. Наші предки традиційно прибирали у хатах, коморах, замітали подвір’я, білили стовбури дерев у дворі, в садку й за двором. Зібране сміття палили серед двору, щоб “очистити землю від зими, смерті й усілякої нечисті”.
У Чистий четвер треба прибирати - фото 238015

Здавна вважається, що прибираючи у Чистий четвер, можна знайти загублені речі або ж привернути судженого. Для цього під час прибирань залиште трішки місця у кожній кімнаті для речей майбутнього коханого, а також придбайте капці та поставте їх носиками в сторону будинку.

У Великий четвер особливого значення набуває свічка, яку у цей день називають “страсною”, бо приносять її зі спеціальної літургії, де увечері служиться послідування Святих і Спасительних Страстей Господа нашого Ісуса Христа. Під час цієї служби читаються дванадцять Євангелій, тобто 12 уривків зі всіх чотирьох Євангелій, де йдеться про страждання Христа перед розп’яттям, починаючи з останньої бесіди Його з учнями за Таємною Вечерею і закінчуючи похованням Його в саду Йосифа Аримафейського і приставлянням військової сторожі до Його гробу.

Колись в українських селах та містах люди намагалися зберігати урочисту тишу: ні сміху, ні співів, ні голосних розмов на вулицях, коли в церкві читалися євангелії, чути не було. Стоячи в церкві під час служби, не можна куняти, бо “нечиста сила занесе в пекло”. А повертаючись з церкви, люди намагалися донести свічку так, щоб вона не згасла. Для цього майстрували спеціальні ліхтарики з кольорового паперу. Зі страсною свічкою проходилися по оселі промовляючи молитву. У такий спосіб домівку очищали від зловісної сили.

Цілющого значення у цей день набуває і сіль, яка називається четверговою. Усі після купання повинні були кинути дрібку солі в глечик. Таким чином, вона ставала оберегом на весь подальший рік. Для посилення властивостей її запікали у печі. Коли матеріал, в який вона загорнена, обгорить, сіль виймали і зберігали до Великодня. Також її давали худобі при шлункових захворюваннях.
Четвергова сіль - фото 238017

Ще одним важливим таїнством у Чистий четвер є приготування Великоднього меню. Саме цей день багато господинь вважають найсприятливішим для випікання пасок, розфарбовування яєць та приготування інших святкових страв, які через піст до неділі куштувати не можна.

Що не можна робити у Страсний четвер

У Чистий четвер ще триває піст, тому цього дня не можна їсти скоромну їжу. Багато вірян у цей день не вживають гарячих страв.

Існує також повір’я, що брудну воду після прибирання не слід виливати у межах двору. Адже ця вода вбирає в себе негативну енергетику, яка може несприятливо вплинути на стосунки вашої сім’ї. Тому доречніше вилити її у місця, де немає рослинності – у камінь або на дорогу.

Не варто у Великий четвер залишати невимитий посуд та невипрану білизну.

У Чистий четвер і до Великодня не можна віддавати з дому нічого цінного, а також позичати гроші, тому що разом із цінностями можна “віддати” і благополуччя.
У Великий четвер не можна позичати гроші - фото 238018

Прикмети на Чистий четвер

  • Якщо в Чистий четвер дощитиме – чекай дощову весну.
  • Яка погода в Чистий четвер – така ж буде і на Вознесіння.
  • Якщо ж почати прибирання саме в цей день, то людина зможе відшукати те, що давно втратила.

Чистий четверє підготовкою до Великодня - фото 238020

Хай дотримання всіх звичаїв Чистого четверга, принесе у вашу домівку злагоду та мир, а у вашу душу – спокій та гармонію. Хай зловісна сила, зрозумівши, що їй тут не раді, омине вашу оселю. Команда Радіо МАКСИМУМ вітає з прийдешнім Воскресінням Христовим та бажає, щоб Великодні свята пройшли якомога веселіше у колі близьких людей, а все, що передує цьому урочистому святу, допомогло вам дати відповіді на питання, які давно вас хвилюють.


Великдень у традиціях. Забуті українські звичаї Пасхи від етнографів

Вже зовсім скоро гряде велике свято для усіх християн – Христова Пасха. Це сімейне, родинне свято, яке кожен намагається провести зі своїми близькими.

Нині чи не у кожному домі його святкують по-своєму. А раніше усе – починаючи з підготовки до свята і завершуючи вранішнім розговінням, – проходило у всіх господарів однаково.

Більшість традицій ми не зберегли у побуті за наших днів. Але згадки про них збереглися.

У пасхальній обрядовості наших предків “Українська правда. Життя” допомогли розібратися етнографи: Галина Олійник та професор Степан Килимник.

СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ

Останній тиждень перед Великоднем мав кілька назв – Білий, Жильний, Вербний, Чистий або Страсний.

Фото NataliMis/Depositphotos

Аби на Великдень вся сяяло, господині безупинно трудилися весь Страсний тиждень. Випрати треба було усі рушники, які тільки були в хаті. 

До Пасхи господарі мали вичистити все відзимового бруду і сміття.

При чому зробити це все треба було ще до четверга.

Професор Килимник у своїх працях пише, робота по господарству була чітко розділена по днях тижня.

У понеділок треба було помазати глиною і побілити стіни в хаті. На Різдво не завжди це можна було зробити, тому цього разу, які б не стояли холоди, треба було знайти час, щоб прибрати все.

Долівку підводили обов’язково жовтою і червоною глиною. Мили столи, лави, вікна, двері, все складали, прибирали, адже після цього “порядків” принаймні два тижні вже ніхто не робив.

У вівторок влаштовували велике прання – прали ледь не все, що було у домі. Господар у той час наводив лад в хлівах.

У середу – закінчували все, що не встигли поробити у попередні дні. В цей же день завершували городні роботи. Після Страсного четверга працювати на городі вже не можна було.

До свята готували якрайкращі вбрання. Це робили також у середу. Якщо до Різдва традиційно треба було справити сорочку, то на Великдень – це були чоботи і коралі.

 Зі скринь діставали найкраще вбрання. Фото olesia/Depositphotos

Дівчата до Паски золотили вінки. Ті, що багатші, купували листкове золото, схоже на фольгу, таке, що могло перейти на матерію, відкреїтися від паперу, коли його притулиш. Золото прикладали до листочків, пір’їнок і таким чином оздоблювали вінок.

На Страсному тижні господарі вже старалися нічого з хати не позичати.

ЧЕТВЕР – ЯК РУБІЖ

Початок великодніх свят відраховували саме від четверга.

Відранку ж у них була тьма роботи. Саме від четверга і до суботи тривали приготування смаколиків до свята.

Господині у четвер пекли паски. Кожна старалася якнайкраще оздобити святковий хліб.

Паску у деяких регіонах прикрашали так само, як коровай. І безконечником, і листочками, і пташками. Чого точно не було – не покривали її глазур’ю та посипками польоровими.

 Раніше паска була більше подібна на коровай. Фото Shebeko/Depositphotos

Особливо красивими були паски на Закарпатті. Це було щось неймовірне! Їх робили схожими на корону. Увесь день майстрині трудилися над неперевершеною архітектурою з тіста“, – розповідає етнографка Галина Олійник.

На Чернігівшині та Полтавщині робили сирну паску.

Для цього виготовляли спеціальні форми, які гарно вирізьблювали. Потім робили масу з сиру, в яку клали багато яєць, цукор та родзинки. Її клали у форму і затискали. Цей сир цілу ніч вистоювався і закручувався ще сильніше. На свято паска була готова до вживання – її не випікали.

На Гуцульщині існували два окремі поняття “бабка” і “паска”. Паска була несолодка і робилася з 5-6 яєць, а бабка була здобна, з 15-30 яєць, і з родзинками.

Після того, як випікали святковий хліб, жінки засували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоби не боліли і могли багато ходити і працювати.

 Подекуди таку паску готують і досі. Щоправда, форму тепер можна просто купити у магазині. Фото NatashaBreen/Depositphotos

У Чистий четвер виварювали сіль, розповідає пані Галина. Четвергова сіль вважалася одним з найсильніших захисних оберегів.

Кам’яну сіль варили у воді, доки вона не ставала біленькою і чистою. З нею йшли у церкву в четвер на Страсть, а потім цю ж саму сіль святили на Паску.

Нею захищалися проти вроків, проти проклять, сипали під порогом, щоб в хату не проскочило нічого лихого.

Етнографка татож додає, у вечері в Чистий четвер молодь скрізь запалювала вогні, а парубки котили запалене дерев’яне колесо.

Такі традиції були пов’язані з померлими предками. Вважалося, що Бог в цей час відпускав душі на землю. Душі були різні – і добрі, і злі. Вогонь мав захистити від лихого.

Багаття палили біля цвинтарів та біля церкви, коли йшли зі Страсті.

ПИСАНКИ

Етнографка Галина Олійник каже, розписувати великодні яйця треба було увесь Страсний тиждень.

Є різні твердження. Одні казали у п’ятницю великодню не можна писати писанки, бо то гріх.

 Розписувати великодні яйця дівчата воліли наодинці. Фото [email protected]/Depositphotos

Знаю села, де якраз в п’ятницю писали, бо після того, як виносили плащеницю, не можна було нічого особливого робити“, – додає вона.

В джерелах зустрічаються згадки, що писанки писали гуртом, однак пані Галина каже, частіше все ж для цього усамітнювалися.

У писанки закодовували свої бажання, прагнення та мрії. Тож дівчата воліли лишитися для цього на самоті, бо могли щось таке побажати, чого не хотіли виказувати іншим.

Писанки малювали на повних і тільки на повних яйцях.

На пустих яйцях на центральній Україні малювали тільки ті писанки, які несли на цвинтар. Їх вішали на деревах, щоби пращури з ними розмовляли“, – наголошує пані Галина.

Для того, щоб розписані яйця не псувалися, їх засушували. Писанки клали у піч після випікання паски. Чекали, поки піч трохи остужувалася, щоб яйце не тріснуло. Віск на писанці розтоплювався, рівномірно покривав писанку і яйце ставало твердим. Крім того, верхній шар білка наче запікався, і писанка вже не псувалася, а всихала.

Розписані яйця на свята служили за валюту. В хаті їх могли писати до 60 штук, каже експертка.

Їх дарували, обмінювали. Писанки заорювалися, щоб була щаслива нива. Клалися під хату, коли ставили фундамент. Їх клали в колиску, аби дитина добре спала і нічого лихого її не тривожило.

Після освячення писанки клали у воду, щоб дівчата вмивалися і були “красними як писанка”.

У писанку можна було закодувати найзаповітніше своє бажання. Фото Sonyachny/Depositphotos

Зараз таких обрядів теж немає, бо яйця переважно фарбують штучними барвниками і так можна собі “заробити” алергію чи подразнення шкіри. Раніше ж для фарбування використовували вільху, сік моркви чи буряка, дубове листя та цибулиння“, – каже пані Галина.

КОЛИ ПРИХОДИТЬ СВЯТО

Наповнення великоднього кошика різнилося залежно від регіону. Раніше ніде, звісно, не святили бананів, апельсинів, горілки чи вина.

В Галичині до церкви несли яйце, очищене від шкарлупи, крашанки, писанки,паску, ковбасу, шпондер (печеня), полядвицю (копчене свиняче чи яловиче філе у вигляді ковбаси), хрін, сир та сіль.

В центральній Україні вміст кошика був трохи інший: яйця (можна і без очищеного від шкарлупи), шматочок ковбаски, сало, бекон або запечене м’ясо, сир, мішочок з пшоном, пиріжки.

В Гуцулів до всього ще й досі святять сирні коники.

В центральній Україні, зауважує етнографка, паску святили не лише в кошиках, а й у ночвах. Їх ще називали нецки.

Великодній кошик чи ночви зі смакотою зав’язували у хустку або покривало.

Моя мама казала, ще дід клав нецки у верету (покривало), завдавав на плечі та йшов святити паску.

Гуцули ж несли свячене у пасківниках – це були різьбленні дерев’яні кошики-посудини, які майстрували спеціально для Великодня“, – розповідає етнографка.

Коли кошика приносили додому – хустку чи покривало розв’язували або над головою дочки на виданні, аби швидше вийшла заміж, або над головами малих дітей, “щоб розум розв’язати”.

 Великодній кошик старалися оздобити якнайкраще. Фото Sonyachny/Depositphotos

Було таке, що той, хто йшов до церкви, міг розговітися в дорозі першим, не чекаючи сім’ї. Це стосувалося особливо тих, прихожан, які жили високо в горах, або кому до церкви треба було йти кілька годин.

До речі, тоді, як і зараз, були люди, які ходили до церкви тільки раз на рік, на Пасху. Їх в народі називали річниками.

Після того, як сім’я приходила додому з церкви, розговлялася і лягала досипати. Коли просиналися – йшли знову до церкви, проводити гаївки.

Галина Олійник каже, вважалося, що у ці дні найбільшим виявом гідності та сміливості для парубків було зробити “дзвін” або “вежу”, як її називали, у кілька “колін”.

Молоді хлопці ставали один одному на плечі в кілька рядів. Звичайно, що це робилося не на асфальті, а на траві. Це була демонстрація вправності сили. Люди важили життям, але в ім’я такого великого свята.

Було багато ігор, як от “Чий батько дужчий” (стукання крашанками), “Довга линва” (перетягування каната), “Ми кривого танцю йдемо”, з меншими дітьми грали “Соловеєчку-пташку-сватку” та “Як сіють мак“, – зауважує експертка.

Перший понеділок після Великодня називали Волочебним – бо всі “волочилися” від хати до хати у гості.

До наших днів дійшла традиція Обливаного понеділка, однак з часом вона втратила свій сенс та автентичність, каже етнографка.

Раніше хлопці поливали водою лише дівчат зі своєї громади. Старших пань ніхто не чіпав.

Це не було загальне обливання. Облити міг хтось з родичів приблизно одного віку, кум куму, наприклад, але легесенько, для годиться.

Дівчата хлопців не обливали. Натомість на Бойківщині дівчата парубків у вівторок за обливаний понеділок били кропивою.

За матеріалами Всвіті.