“Ты мне не указ” – кондукторка не захотіла обслуговувати українською

У Києві кондукторка трамваю відмовилась обслуговувати пасажира українською мовою на його прохання. Читати далі


“Похоронна фанзона”: заступниця головреда відомого ЗМІ зганьбилася постом про Героя України

Заступниця головного редактора Cosmopolitan Ukraine Євгенія Пліхіна втрапила у грандіозний скандал через власний пост про похорон загиблого бійця “Альфи” СБУ, Героя України Дениса Волочаєва. Читати далі


Краса і ніжність: як виглядає наймиліша дівчина-арбітр України (фото)

Львівський футбольний клуб “Рух” обіграв одеський “Балкани” у 16-му турі Першої ліги України з рахунком 3:0. Однак справжньою окрасою матчу стали не переможні голи, а четвертий арбітр.

21-річна Софія Причина без сумніву є однією з наймиліших футбольних суддів України. Дівчина зі Львова раніше грала на позиції захисника за жіночий футбольний клуб “Львівяночка”. Потім перейшла на суддівську роботу, передає Gazeta.ua.

Влітку Софія судила Європейські студентські ігри в Мадриді. Також неодноразово входила до суддівських бригад на матчах чемпіонату України U-19 і U-21. Інколи виконує обов’язки головного арбітра.


«Мрію стати маминим телефоном» (твір школяра)

Ця історія трапилась у сім’ї однієї шкільної вчительки. Сталося все, коли, прийшовши до дому вчителька мови та літератури, відкрила черговий зошит, щоб перевірити домашнє завдання. І в один момент, вона охопила голову руками, емоції переповнювали її вона не могла стримати сліз, не могла сказати ні слова, плач душив її, це був момент, коли час зупинився.

Результат пошуку зображень за запитом "мрію стати маминим телефоном"

Її чоловік був неподалік і здавалося абстрагувався від всього, він перебував у своєму телефоні, нічого, не могло відволікти його від цього процесу. Та повернувши голову і побачивши дружину в такому стані, він, у подиві не наважувався завитатись «Що відбувається?». Не залишаючи телефон і не відводячи очей від дисплея, через деякий час, він все-таки запитався, що стало причиною такої поведінки.

Піднявши заплакані очі, дружина подивилась на чоловіка і сказала, що перевіряла домашню роботу своїх учнів маленьке есе на тему: «Моя заповітна мрія!». Чоловік не розумів і подумки відмітив дивну поведінку дружини, без особливого інтересу і участі, все-таки продовжив розмову, щоб з’ясувати, що ж викликало таку бурливу реакцію. Жінка відповіла, що одне есе, перевернуло весь її світ.

Відклавши телефон в бік, чоловік попросив детальніше розповісти, неспокій появився на його лиці, він зацікавився тим самим есе, яке довело жінку до такого стану і захотів прочитати його. У есе було написано:

«Моя найзаповітніша мрія – бути телефоном батьків. Мої мама і тато дуже люблять телефони, це їх улюблені пристрої, вони так багато часу проводять з ними, я бачу, як вони діляться з телефоном всім. Спілкування зі мною не приносить їм такого задоволення, вони годинами можуть не помічати мене.

Коли я прошу тата пограти зі мною в якусь гру, він говорить, що тільки не сьогодні, тому що був важкий день і він дуже втомився. Але я бачу, як він бере в руки свій телефон і вся втома проходить, він може так просидіти годинами.

Коли мама зайнята своїми справами, але вона знає, що я вже більше години чекаю, коли вона приділить мені трохи часу і раптом лунає дзвінок по телефону, вона забуває про мене. І не перерве розмову навіть якщо я заплачу. Мої батьки читають, грають в ігри, вони дбають і дуже дорожать своїми телефонами.

Всі мої прохання побути разом вони не помічають, тому що там в телефоні є важливіші речі ніж я. Коли прошу маму поговорити зі мною, тому що хочу сказати їй щось важливе, вона завжди каже, що трохи пізніше, тому що зараз дуже зайнята, а в руках у неї телефон. Тому я хочу стати телефоном і завжди бути поруч зі своїми улюбленими батьками».

Дружина дочитала і подивилася на чоловіка, вона не очікувала такої реакції, він був схвильований і в очах була біль він співпереживав цьому хлопчині. Чоловік подивився на дружину і сказав «Як би я хотів зараз обійняти цього хлопця». Дружина підняла червоні від сліз очі і відповіла: «Ти можеш зробити це прямо зараз – це написав наш син».


“Труси перуть до стрінгів”: Соколова затролила росіян через крадіжку з кораблів ВМСУ

Українська журналістка Яніна Соколова яскраво затролила російських окупантів за розграбування українських кораблів, захоплених в Керченській протоці. Читати далі


“Моделі” на подіумі – посли”: молода дизайнерка гідно представила Україну на заході в Тайланді

У Королівстві Таїланд пройшов міжнародний захід високого рівня “The 9th Celebration of Silk: Thai Silk Road to the World 2019”, на якому Україну гідно представила молода дизайнерка з Івано-Франківська Любов Чернікова. Читати далі


100 найкращих фільмів світу, знятих жінками. П’ять з них – українських режисерок

Понад три сотні кінокритиків з 84 країн світу обрали 100 фільмів, знятих жінками-режисерами. До списку увійшли роботи Кіри МуратовоїЛариси Шепітько та американки українського походження Маї Дерен.

Питання гендерної рівності продовжує турбувати світ кіно. Минулого року редакція BBC Culture cклала список 100 найкращих неангломовних фільмів світу. Лише чотири з них зняли жінки.

Ситуація повторювалася й з іншими опитуваннями BBC Culture, як-от 100 найкращих комедій (чотири жінки-режисери), 100 найкращих американських фільмів (дві жінки в співавторстві з чоловіками) і 100 найкращих фільмів XXI століття (12 жінок-режисерів).

Цього року редакція BBC Culture вирішила зосередити увагу на внеску жінок в світовий кінематограф. В голосуванні взяли участь 761 фільм і 368 кінознавців – критиків, журналістів, укладачів програм кінофестивалів та науковців з 84 країни світу, від Афганістану до Зімбабве.

Це найбільше опитування з усіх, які проводила BBC Culture.

Для максимального гендерного балансу в опитуванні взяла участь однакова кількість жінок і чоловіків, а також одна небінарна особа. Ще один критик відмовився вказувати свою стать.

Результатом відбору стала приголомшлива колекція фільмів, яка демонструє силу, оригінальність та різноманітність кіно, зробленого жінками з усього світу.

Від німої стрічки “Взуття” (1916) першої жінки кінематографіста Лоїс Вебер до видатних фільмів 2019-го – “Сувеніра” Джоанни Хогг та “Портрета дівчини у вогні” Селін Ск’ямми.

Критики відзначили “Астенічний синдром” (1989) і “Довгі проводи” (1971) української радянської режисерки Кіри Муратової, “Сходження” (1977) Лариси Шепітько.

А також дві стрічки американки українського походження Маї Дерен, послідовником якої вважають Девіда Лінча.

Режисеркою з найбільшою кількістю фільмів у списку (шість) стала представниця французької “нової хвилі”, феміністка Аньєс Варда.

BBC Culture як завжди наголошує, що список не є остаточним, натомість він запрошує до обговорення та нових відкриттів.

100. “З дітьми все гаразд” (Ліза Холоденко, 2010)

99. “Сувенір” (Джоанна Хогг, 2019)

98. “Десь” (Софія Коппола, 2010)

97. “Удочеріння” (Марта Месарош, 1975)

96. “Побачення з Анною” (Шанталь Акерман, 1977)

95. “Ритуал у перетвореному часі” (Мая Дерен, 1946)

94. “Новини з дому” (Шанталь Акерман, 1977)

93. “Червона дорога” (Андреа Арнольд, 2006)

92. “Сире” (Джулія Дюкорно, 2016)

91. “Білий матеріал” (Клер Дені, 2009)

90. “Веселі часи в школі Ріджмонт” (Емі Гекерлінг, 1982)

89. “Береги Аньєс” (Аньєс Варда, 1977)

88. “Тиша палацу” (Муфіда Тлатлі, 1994)

87. “35 стопок рому” (Клер Дені, 2008)

86. “Ваджда” (Хаіфа Аль-Мансур, 2012)

85. “Одна співає, інша ні” (Аньєс Варда, 1977)

84. “Портрет Джейсона” (Ширлі Кларк, 1967)

83. “Несплячі в Сієтлі” (Нора Ефрон, 1993)

До списку увійшли два фільми Кіри Муратової

82. “На березі” (Мая Дерен, 1944)

81. “Дівчина повертається вночі сама” (Ана Лілі Амірпур, 2014)

80. “Великий” (Пенні Маршалл, 1988)

79. “Взуття” (Лоїс Вебер, 1916)

78. “Яблуко” (Саміра Махмальбаф, 1988)

77. “Шибеник” (Селін Ск’ямма, 2011)

76. “Дівоцтво” (Селін Ск’ямма, 2014)

75. “Відсіч Міка” (Келлі Рейхардт, 2010)

74. “Шоколад” (Клер Дені, 1988)

73. “Тіло і душа” (Ільдіко Єньєді, 2017)

72. “Європа Європа” (Агнешка Голланд, 1980)

71. “Раковина і священник” (Жермен Дюлак, 1928)

70. “Верхи на киті” (Нікі Каро, 2002)

69. “Зв’язковий” (Ширлі Кларк, 1961)

68. “Притулок Єви” (Кейсі Леммонс, 1997)

67. “Свинцові часи” (Маргарете фон Тротта, 1981)

66. “Щуролов” (Лінн Ремсі, 1999)

65. “Не залишай слідів” (Дебра Гранік, 2018)

64. “Вершник” (Хлоя Чжао, 2017)

63. “Марі Антуанетта” (Софія Коппола, 2006 р.)

62. “Дивні дні” (Кетрін Бігелоу, 1995)

61. “Пісня Індії” (Маргеріт Дюрас, 1975)

60. “Їхня власна ліга” (Пенні Маршалл, 1992)

59. “Довгі проводи” (Кіра Муратова, 1971)

58. “Відчайдушно шукаю Сьюзен” (Сьюзен Зейделман, 1985)

57. “Бабадук” (Дженніфер Кент, 2014)

56. “Тринадцята” (Ава Дюверней, 2016)

55. “Монстр” (Петті Дженкінс, 2003)

54. “Яскрава зірка” (Джейн Кемпіон, 2009)

53. “Жінка без голови” (Лукресія Мартель, 2008)

52. “Щасливий Ладзаро” (Аліче Рорвахер, 2018)

51. “Округ Харлан, США” (Барбара Коппл, 1976)

50. “Наруга” (Айда Лупіно, 1950)

49. “Салам, Бомбею” (Міра Наїр, 1988)

48. “Астенічний синдром” (Кіра Муратова, 1989)

47. “Янгол за моїм столом” (Джейн Кемпіон, 1990)

46. “Сутінок” (Кетрін Бігелоу, 1987)

45. “Тріумф волі” (Лені Ріфеншталь, 1935)

44. “Американська любка” (Андреа Арнольд, 2016)

43. “Незайманки-самогубці” (Софія Коппола, 1999)

42. “Пригоди принца Ахмеда” (Лотта Райнігер, 1926)

41. “Капернаум” (Надін Лабакі, 2018)

40. “Хлопці не плачуть” (Кімберлі Пірс, 1999)

39. “Портрет дівчини у вогні” (Селін Ск’ямма, 2019)

38. “Париж палає” (Дженні Лівінгстон, 1990)

37. “Олімпія” (Лені Ріфеншталь, 1938)

36. “Венді і Люсі” (Келлі Райхардт, 2008)

35. “Матриця” (Лана та Ліллі Вачовскі, 1999)

34. “Морверн Каллар” (Лінн Ремсі, 2002)

33. “Тебе ніколи тут не було” (Лінн Ремсі, 2017)

32. “Нічний портьє” (Ліліана Кавані, 1974)

31. “Збирачі і збирачка” (Aньєс Варда, 2000)

30. “Зама” (Лукресія Мартель, 2017)

29. “Весілля в сезон дощів” (Міра Наїр, 2001)

28. “Щастя” (Аньєс Варда, 1965)

27. “Сельма” (Ава Дюверней, 2014)

26. “Історії, які ми розповідаємо” (Сара Поллі, 2012)

25. “У будинку темно” (Форуг Фаррохзад, 1963)

24. “Леді-Птаха” (Грета Гервіг, 2017)

23. “Попутник” (Айда Лупіно, 1953)

23. “Щось не так з Кевіном” (Лінн Ремсі, 2011)

21. “Зимова кістка” (Дебра Гранік, 2010)

20. “Дурепи” (Емі Гекерлінг, 1995)

19. “Орландо” (Салі Поттер, 1992)

18. “Американський психопат” (Мері Геррон, 2000)

17. “Сім красунь” (Ліна Вертмюллер, 1975)

16. “Ванда” (Барбара Лоден, 1970)

15. “Болото” (Лукресія Мартель, 2001)

14. “На гребені хвилі” (Кетрін Бігелоу, 1991)

13. “Без даху, поза законом” (Аньєс Варда, 1985)

12. “Тридцять хвилин по півночі” (Кетрін Бігелоу, 2012)

11. “Сходження” (Лариса Шепітко, 1977)

10. “Доньки пилу” (Джулі Деш, 1991)

9. “Акваріум” (Андреа Арнольд, 2009)

8. “Тоні Ердман” (Марен Аде, 2016)

7. “Володар бурі” (Кетрін Бігелоу, 2008)

6. “Маргаритки” (Віра Хитілова, 1966)

5. “Труднощі перекладу” (Софія Коппола, 2003)

4. “Красива робота” (Клер Дені, 1999)

3. “Жанна Дільман, Набережна дю Коммерс, 23, Брюссель, 1080 (Шанталь Акерман, 1975)

2. “Клео від 5 до 7” (Аньєс Варда, 1962)

1. “Піаніно” (Джейн Кемпіон, 1993)


“Дружина президента не отримує зарплату”: перша леді розповіла, чим заробляє

Перша леді України Олена Зеленська з’явилася на обкладинці грудневого випуску українського Vogue. Крім того, вона дала інтерв’ю виданню і розповіла про те, як заробляє гроші.

Дружина президента не отримує зарплату, тому може суміщати дві роботи, сказала вона Vogue, – пише obozrevatel.

“Я пишу сценарії, як і раніше. Правда, тепер потрібно ділити свій день між офісом президента і” Кварталом “(компанія” Студія Квартал 95 “) і слідувати таймінгу”, – розповіла дружина президента.

Раніше Зеленська прикрасила відразу три обкладинки, на одній з яких був поміщений офіційний портрет першої леді.