Про гуцула і пані з міста

Зустрічаються гуцул і пані у великому місті.
– О, шановний, який у вас великий капелюх!
– Пані, це гуцульський капелюх, я родом з Карпат, у нас гуцулів – все велике!
– А яка у вас велика сокира!
– Пані, це не сокира, а бартка. Як я вже казав, я із Карпат, у нас гуцулів – все велике.
Пані спокусилася…
Через кілька хвилин, обтрушуючи спідницю:
– А ще казав, що “з Карпат”…
– Пані, вибачте, але я ж не знав, що ви теж з Карпат!


Про двох коліжанок і подружню вірність

Зустрілися дві коліжанки. Розмовляють про життя-буття…
Одна питає:
– Я так чула, що ти розлучилася? Розкажи, бо вже півміста гуде, а я ніц не знаю…
– М-ммм,.. ну-ууу можна так сказати, що я не пройшла випробування на вірність…
– Йой,.. як ї’с файно вповіла. Бо твій колишній описав це все одним коротким словом – “курв@”…


Анекдот із життя математиків

Приходять до професора два студенти іспит складати. З комбінаторики. У ті ще часи.
Додому прийшли до професора. Складали, складали, за картами засиділися, за кістьми гральними, стемніло.
А у той час і студенти, і професори були бідні, додому їх не відправиш, довелося спати укладати у професорській трикімнатній квартирі. У одній кімнаті – два студенти, у іншій – професор з дружиною, у третій – професорська донька. Полягали, сплять.
Прокидається студент, думає – “А якого біса я з цим йолопом лежу, піду професорську доньку відвідаю”. Зирк в одну кімнату – дві голови з-під ковдри стирчать – ну то професор з дружиною, глядь до іншої – одна голова. Донька! Шусть до неї під ковдру, сплять.
Не спиться і професору. Встає серед ночі, дай, думає, до доньки гляну, мало що від цих бовдурів чекати. Шусть до однієї кімнати, там дві голови, – ага, студенти; глядь до іншої – одна, точно – донька. Підійшов ближче – спить.
Ось тут і другий студент прокинувся, і, як ви вже здогадалися, відправився слідами першого, на пошуки професорської доньки.
Ранок. Прокидається професор. Один. У кімнаті студентів. Хм …Заглядає в одну кімнату – там студент з донькою, в іншу – студент з дружиною. Чухає потилицю:
– Скільки років викладаю комбінаторику, але, ку@ва, таких перестановок ще не бачив!!!


Про хлопака , який мав музикантку, бурильницю і прораба

Зустрічаються двоє друзів.
Один іншому:
– Файну дівулю знайшов.
– Ну і як?
– Жах! Вона у мене музикант … “Ритмічно, – каже, – ритмічніше …” Просто запарився з нею.
Зустрічаються через місяць.
– Ну як справи?
– З музиканткою розлучився, знайшов бурильницю. Кричить “Глибше і глибше!”.
Довелося розлучитися.
Зустрічаються ще за місяць.
– Ну, як в особистому житті?
– Супер! Вона в мене прорабом на будівництві працює.
Каже: “Не хвилюйся, нині не закінчиш – то завтра чи за місяць.
А зовсім не закінчиш, бригада будівельників з Західної України допоможе!”.


Про недовірливого чоловіка і хитру жінку

Чоловік вирішив перевірити, чи любить його дружина, й написав їй розлучного листа — що він начебто йде від неї.

Він поклав записку на тумбочку, а сам сховався під ліжком, чекаючи на жінку. Чоловік розумів, що це дитячий вчинок, але дуже хотів дізнатись, як насправді ставиться до нього жінка. Він сподівався почути, як вона засмутиться, почне плакати, телефонувати знайомим…

Коли жінка нарешті прийшла додому, то побачила листа й прочитала його. Після кількох хвилин мовчання, вона взяла ручку й щось приписала до того листа. Відтак перевдягалася, наспівуючи веселі мелодії й пританцьовуючи на місці. Вона була швидше рада, ніж засмучена й пригнічена. Чоловік — шокований. Але далі було ще гірше.

Жінка взяла телефон і набрала номер. Чоловік прислухався. Жінка з кимось розмовляла:

— Привіт, любий. Я вже спакувалась і їду до тебе. А що стосується цього дурня, то я нарешті довела його, й він пішов. І як лише я могла одружитись із ним? Шкода, що ми не зустрілись із тобою раніше. Побачимось, зайчику!

Вона завершила розмову й вийшла з кімнати. Трохи згодом чоловік почув, як зачинились вхідні двері, — жінка пішла…

Розгублений, ледь не плачучи, він виліз із-під ліжка й узявся читати, що дописала до листа жінка: “Твої ноги видко з-під ліжка. Я до магазину по хліб”.


Люди в черзі завмерли в повній тиші. Таке на касі побачиш рідко

Письменник Дірк-Олвер Ланге заходить в супермаркет, щоб купити кави. Однак ту подію, що відбулася там, від буде пам’ятати надовго.
Читати далі


Про блондинку, Лондон і кмітливого капітана

Блондинка купила простий квиток на літак у Лондон, вже в літаку вирішила перейти в бізнес-клас сама. Вмостилася у зручне крісло і насолоджувалась комфортом.

За кілька хвилин стюардеса підійшла до неї та попросила ввічливо, щоб та повернулась на своє місце,  оскільки її квиток у економ-класі. Блондинка відповіла: “Я блондинка, я красива, я лечу в Лондон і залишуся сидіти тут.”

Стюардеса пішла в кабіну і розповіла про ситуацію другому пілоту. Пілот прийшов і попросив блондинку ввічливо, щоб та повернулась на своє місце, блондинка відповіла: “Я блондинка, я красива, я лечу в Лондон і залишуся сидіти тут.”

Другий пілот повернувся в кабіну і пояснив все капітану. Капітан у відповідь: “Я з блондинкою одружений, зараз розберуся з цим.”

Капітан підійшов і щось прошепотів жінці на вухо. Та шокована вигукує: “Як?! Не може бути! Я негайно повертаюся на своє місце!”

Пілот та стюардеса здивовані до капітана: “Що ти їй сказав, що вона так швидко побігла на своє місце?”

Капітан відповів: “Я сказав їй, що бізнес-клас не летить у Лондон!”


Про молоду графиню і зраду

Молода графиня почала підозрювати, що чоловік зраджує їй з покоївкою.
У п’ятницю ввечері вона таємно від чоловіка відправляє покоївку в місто, а сама лягає спати в її кімнаті. Не минає і година, як двері тихенько відчиняються і входить чоловік. Не вмикаючи світло, він мовчки роздягається і з запалом береться за справу…
Як тільки він закінчує, графиня, передчуваючи радість викриття, кричить:
– Ну що, паскуда, ти здивований… – і вмикає світло.
– Д-у-у-же… – тільки і зміг вимовити їх новий шофер.


Яка жінка найсолодша? Ця красива казка дасть несподівану відповідь!

Яка дружина найсолодша? Напевно, не один чоловік ставив собі таке запитання і, можливо, навіть уголос. Чи є на нього відповідь? Швидше за все ти вирішиш, що запит сформульований не зовсім коректно: хіба мало що кому прийде в голову – люди ж можуть сприйняти і буквально!
Читати далі