Мітки: жінка

«Що ви за люди?!» – емоційний лист заробітчанки з Польщі

Алевтина

«Я їхала додому, але вирішила повертатися назад в Жешув – після того, що побачила вчора на кордоні в Корчовій».  

З листа до Global Village заробітчанки, що потрапила в чергу з тисяч українців, бажаючих повернутися назад ще до закриття польсько-українського кордону.  

Моя працедавиця – власниця підприємства із заготівлі овочів, пані Аня – дізнавшись, що збираюся додому до стареньких батьків, бо кордон скоро закриють, спершу відмовляла мене від того. А потім, побачивши, що рішення не зміню, доплатила ще півзарплати додатково, «бо ти їдеш в Україну».

Мала їхати. Сьогодні вранці я вернулася назад – після того, як в черзі підхопила цестит (запалення сечовивідних шляхів, супроводжується частим сечопуском і різким болем – ред.), і тепер бігаю від туалету до ліжка і ковтаю пігулки. Татові з мамою вже подзвонила, і вони навіть втішилися, хоч мама і плакала, що тепер нескоро побачимося.

Але знаєте, що? Моїм там, у Хмельницькій області, буде без мене легше. Бо їхні сусіди, коли почули, що повертаюся, почали їх сторонитися. Одна жінка навіть сказала мамі, що «ліпше би твоя доця сиділа в тій Польщі й не рипалася, аніж заразу до нас тягнути!». Заодно «виспівала» мамі, яка я безвідповідальна, сяка-така, хитрожо*** придумала колись з України втікати, «а як там припекло – то бігом назад!».  Я не здивуюся, коли моїм хтось захотів би через мене вікна побити – наші люди «добрі».

Мені «не припекло», я просто хочу бути з батьками в цей тривожний час і не хвора «тою заразою», якої сьогодні всі бояться! Це моє законне людське право – бути з батьками!

І від того, що чотири роки тому я поїхала працювати, нікому в нашій державі гірше не стало. Думаю, навпаки. Бо мої батьки витрачали зароблені мною гроші, бо на них вивчився в університеті молодший брат. Якби не було таких, як я –  не знаю, за рахунок чого взагалі би виживали люди в Україні. В нашому селі – майже всі на заробітках, 30-річних нікого не залишилося, тільки пенсіонери і діти. То ось, ремонт в школі зробили тільки тому, що заробітчани, батьки учнів, присилали на це свої кревні! Інакше там і далі були би гнилі дошки замість підлоги.

Добре, не буду про те, що вже й так знають. Краще розкажу, як було вчора на кордоні. Це – справжнісіньке пекло, і не подумайте, що перебільшую.

Привіз бусик на кордон, пункт Корчова. Я приїхала під вечір, дивлюся – то не черга, то просто якийсь  «майдан» стоїть, скільки око бачить! І черга не рухається! Було зимно, стало ще холоднішати, а мені закортіло в туалет. Стою вже більше години, терплю, але таки відбігла, бо несила. Вертаюся назад – а мене в чергу землячки вже не пускають! «А нема чого було бігати! Ви собі, жіночко, гуляєте, а ми за вас маєм стояти!» В мене істерика почалася, то тоді зглянулися, пустили назад. Тільки через хвилин 20 мені знову потрібно вийти – перемерзла, ще поки в тому зимнющому бусику їхала. Ще й почало боліти.

А переді мною, чую, крики! Двоє хлопців побилися за місце в черзі, але втихомирилися, бо наближалися польські прикордонники. Ще почали передавати новини «з того боку», хтось комусь подзвонив на мобільний:  якщо тут – «дурдом», то на українській землі він вже  навіть не в квадраті, а вселенських масштабів. Поляки, хоч і мурижать в черзі, але поволі пропускають, а наші – чомусь ні. Тримають людей довго, а нові все підходять,  тиснуться, штовхаються, мучаться. Це так нам «допомагають» «тримати відстань»! «Дбають», щоб не сталося нових заражень вірусом!

Жінці поруч зі мною передали, що її сестра, далі в черзі, зімліла. То вона побігла вперед, аби їй допомагати.

Я була в медичній масці, багато людей навколо – також, але були й такі, що без. Щоби хтось біля мене чхав чи кашляв, на щастя, не бачила. Але я так розумію, що багато чого не бачила, бо повернулася назад – стояти з моїм дурним цеститом далі було несила, розвернулася та й пішла. Наїлася пігулок, подзвонила пані Ані, вона сказала, що вишле мені назустріч машину. Допіру пізно вночі за мною приїхали, а під ранок я була в Жешуві назад – вже ніяка.

Я зараз це пишу, лежачи в ліжку – після того, як начиталася, що пишуть у Фейсбук-групах про «корчовське стояння» і ще одне, в Дорогуську. Пишуть ті українці, котрі живуть в Україні, не заробітчани. Нас клянуть, мало не матюкають, кричать, щоб сиділи, де сидимо, «запроданці». «Ага, приїдете, будете тут всюди швендяти, і через вас усі повмирають!» – ну, нічого оригінального,  те саме, що моїй мамі казали. Так, ніби вже наперед знають всі наші діагнози. Ніби ті, які ще в дорозі, ще не доїхали, але вже вислали «заразу» перед собою і всіх нею «нагородили».

Добре, хочете, щоб «сиділа»  –  сиджу, але не розумію: що в нас за люди такі? За що своїх так ненавидите, гірше від ворогів? Що ми, далеко від дому, вам зробили?!!!

Ну, і ще в мене питання – невже не могла наша держава хоч якось допомогти людям, що їдуть додому? Хоч автобуси якісь організувати, щоб забирали людей? Бо там від кордону треба топати багато, а всі –  з важкими торбами,  втомлені, змерзлі. Не без того, напевне, щоб хтось там застудився – спробуйте ніч на холоді вистояти. Хіба не можна було якось продумати наперед – бо ж всі знали, що, чим ближче до 27 березня, тим більше народу захочуть повернутися?

Невже не можна було тимчасово відкрити більше пропускних пунктів на кордоні, щоб заробітчани цілу ніч на морозі не мучилися? Невже ми, громадяни своєї держави, так нічого не варті?!!!

Три прості засоби: лікарка розповіла, як поборола коронавірус

alla

Докторка Клер Герада з Великобританії, яка заразилася коронавірусом COVID-19, розповіла про три прості засоби, які допомогли їй одужати. Читати далі

«Не панікуйте. Ви неодмінно одужаєте, якщо…» Свідчення жінки, яка перехворіла на коронавірус досвід

Алевтина

Про свій справжній діагноз Елізабет Шнайдер та її друзі дізналися випадково

Мешканка американського Сіетлу 37-річна Елізабет Шнайдер перехворіла на коронавірус і зараз одужує. Її основна порада тим, хто хворіє чи боїться захворіти, така: «Не панікуйте», – пише Вголос

Елізабет вважає, що заразилася вірусом на домашній вечірці. 22 лютого, через три дні після паті, коли Шнайдер була на роботі, вона відчула, що занедужала. «Я відчувала, що у мене підвищується температура, ще були втома, ломота в тілі, боліла голова, тому вирішила піти додому», – розповіла Шнайдер.

«Увечері, коли я лягала спати, у мене була температура 101 градус (за Фаренгейтуом що відповідає 38,3 градуса Цельсія. – «Главком»). Коли прокинулася серед ночі, температура підвищилася до 103 градусів (відповідно 39,4 °C)», – згадує американка.

Спершу Шнайдер подумала, що захворіла на грип. Їй не спало на думку, що це може бути коронавірус, адже жодного з симптомів, про які писали ЗМІ, не було: ані кашлю, ані задишки, ані респіраторних симптомів. Підозра, що хворобу викликав саме китайський коронавірус, зявилася у жінки тоді, коли вона дізналася, що кілька її друзів захворіли того ж дня, що й вона, і симптоми недуги були дуже схожі.

Ані Елізабет, ані її друзям лікарі не запропонували пройти тестування на коронавірус. «Лікарі спершу думали, що це був грип, однак тести на грип виявилися негативними. Тоді ми всі були засмучені тим, що нам не дозволяли проходити тест на коронавірус», – зазначила жінка.

Про свій справжній діагноз Елізабет із друзями дізналися випадково. Одна дівчина з їхньої компанії дізналася про дослідження грипу та коронавірусу у Сіетлі, у якому міг взяти участь кожен охочий. Потрібно було зареєструватися через інтернет та надіслати на адресу лабораторії тампон зі слизом із носа. «Саме так ми дізналися про те, що були інфіковані COVID-19», – сказала Шнайдер.

Елізабет не лежала в стаціонарі – лікувалась вдома, дотримувалася постільного режиму та вживала виписані ліки. «Хочу сказати всім: будь ласка, не панікуйте. Якщо ви здорові, якщо ви молоді, якщо дбаєте про себе, коли хворієте, ви неодмінно одужаєте. І я – живий доказ цього», – звернулась Елізабет до людей, які впадають у відчай від новин про пандемію.

Президент Американської асоціації охорони здоров’я Марк Паркінсон зауважив, що на користь цієї жінки зіграли вік, відсутність хронічних хвороб та проблем із імунітетом. З його слів, для людей похилого віку або тих, хто має серцево-судинні захворювання чи діабет, COVID-19 може бути смертельним.

«Прикра реальність полягає в тому, що для людей похилого віку COVID-19 є майже ідеальною машиною для вбивства», – наголосив Марк Паркінсон.

Нагадаємо, район Сіетла (місто в штаті Вашингтон. – «Главком») є епіцентром спалаху коронавірусу в США. З 1635 випадків, зареєстрованих у країні з моменту появи COVID-19 у січні, 457 припадають на штат Вашингтон, з них 41 – летальний. Деякі штати обмежують відвідування будинків для літніх людей.

Зауважимо, що Центр громадського здоров’я при МОЗ України стверджує, що характерні прояви у грипу та COVID-19 різні.

Медики наголошують: вакцини проти нового коронавірусу немає, а щеплення проти грипу неефективне проти COVID-19.

ТОП-10 найвідоміших жінок давньої і сучасної України

Алевтина

Своєю багатогранною діяльністю ці видатні українські жінки вплинули на розвиток і становлення української держави. Вони внесли вагомий вклад в культуру, мистецтво, освіту, спорт, науку, літературу і багато інших сфер життя України. А також протягом усієї багатовікової історії щиро вболівали за свою країну та її соціально-економічний розвиток.

Українська жінка – особливий феномен, що не має аналогів у світі!

1. Велика київска княгиня Ольга — видатна жінка, одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії.  Вона була дружиною князя Ігоря І і матір’ю Святослава І Хороброго. Ця мудра, сильна, харизматична жінка на цілих 17 років стала правителем Київської Русі — однієї з наймогутніших держав того часу.

2. Ліни Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї. Своїм життям та творчістю геніальна письменниця заслужила титул сумління нашої нації. Вона не скорилася, коли радянська цензура заборонила друкувати її твори, вона не мовчала в складні для України часи.
Ліна Костенко є лауреатом Шевченківської премії, премії Антоновичів, премії Петрарки, Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги, вона нагороджена Почесною відзнакою Президента України  і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

3. Анна Ярославна або Анна Київська – одна з найвідоміших жінок Середньовіччя, що прославила Київ на всю Європу. Донька Великого князя Київського Ярослава I Мудрого та його другої дружини — дочки короля Шотландії і Швеції Інгігерди, яка стала королевою Франції. Вона була другою дружиною французького короля Генріха I Капета, матір’ю майбутнього короля Філіпа І прабабцею майже 30 французьких королів! На той час, Анна могла похвалитись найкращою освітою, яку тільки можна було здобути в 11 столітті. Київ тоді був найрозвиненішою столицею Європи.

 4. Леся Українка — видатна українська письменниця, поетеса, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури. Перший свій вірш вона написала у дев’ять років, останній – у 40 років. Всього Леся Українка написала біля 270 віршів, а ще поеми і віршовані драматичні твори.

Завдяки її творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорили у всьому світі, захоплюючись разючими картинами життя «цього великого, самобутнього, гостинного і разом з тим сміливого, відважного народу, нескореного тими бідами, які довелося пережити українцям за свою довгу і славну історію».

Лесю Українку знають у всьому світі. Її твори перекладені багатьма мовами. Досі не втратили своєї актуальності збірки віршів «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», збірники поем «Давня казка», «Одно слово», збірники драм «Бояриня», «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня» та інші.

5. Соломія Крушельницька — легенда оперної сцени, Вагнерівська примадонна XX століття. Вона з тріумфом виступала на сценах багатьох оперних театрів світу, зокрема Кремони, Трієста, Одеси, Львова, Буенос-Айреса, Варшави, Петербурга, Парижа, Неаполя, Риму, Генуї, Мілану та інших. У 1904 на запрошення Дж. Пуччіні виконала партію Батерфляй в його оновленій опері “Чіо-Чіо-сан” в театрі “Гранде” в Північній Італії. Після її блискучого виконання ця опера здобула всесвітнє визнання, а зворушений і вдячний Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: “Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй”. Співати з Соломією на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін.

Після кожної прем’єри критики давали українській оперній співачці Соломії Крушельницькій новий театральний псевдонім.

Її називали неперевершена Аїда, найпривабливіша Батерфляй та єдина у світі Джоконда.

Соломія Крушельницька не мала жодних обмежень у виборі репертуару: вона не тільки володіла неперевершеним сопрано у три октави, а ще й могла співати на восьми мовах.

6. Ада Роговцева — відома українська акторка театру та кіно, Народна артистка України, професор Національного університету культури, Герой України. Ада Миколаївна лауреат числених премій, володар багатьох звань, орденів і нагород. Вона зіграла дуже багато визначних ролей у театрі і кіно, її внесок в українську культуру величезний. І, навіть, сьогодні продовжує нас дивувати своїм талантом, акторка часто з’являється на телеекранах у сучасних кінострічках та різноманітних проектах.

7. Яна Клочкова — українська плавчиня, Герой України, володар орденів «За заслуги» III ступеня, Орден княгині Ольги I ступеня та ордена «Золота Зірка». Яна здобуланНайбільше золотих медалей у складі збірної України — вона ставала олімпійською чемпіонкою 4 рази, за що її прозвали «золотою рибкою».

8. Катерина Білокур — українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Талановита українка, яка дивовижною силою своєї фантазії передавала на полотні незвичайну красу, розмаїття квітів рідної землі. Якось на виставці у Парижі всесвітньо відомий митець Пабло Пікасо побачив полотна української художниці, він був вражений талантом майстрині. “Якби у Франції була така жінка, ми б змусили весь світ говорити про неї”, — захоплено сказав художник.

9. Марія Заньковецька — актриса і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ і початку ХХ століть. Вона увійшла в історію театру як видатна українська трагедійна актриса, що в створюваних сценічних образах уособлювала символ української жінки.

10. Роксолана або Хюррем Султан — видатна постать історичної доби ХІV століття. Ця легендарна жінка стала великою Роксоланою, що в перекладі з турецької означає «жінка з Русі» і запам’яталась в історії як найяскравіша правителька Османської імперії, яка змогла повернути хід історії так, як потрібно було їй.

Анастасія Лісовська, Рушен, Роксоляна або Роксолана, Хасекі, Хуррем Султан – ось той перелік імен, якими називали українку під час її нелегкого життя. У Туреччині вона знана як Хуррем Султан, що означає Радісна султанша. В Україні вона відома під ім’ям Роксолани, що вказувало на етнічну приналежність, це наймення європейські посли в Туреччині вживали у своїх доповідях та мемуарах.

 

Джерело: discoverukraine.com.ua

Зворушлива притча про любов і розлуку

Алевтина

Для кожної людини поняття «любов» дуже різне і багатогранне. Без любові життя просто б не існувала. Тому що завдяки їй у світі існує Добро, Розуміння, Радість й інші найпрекрасніші почуття. Ця чудова притча про вічну, справжню любов, без якої світ не може існувати.

Біля краю поля стояли Любов і Розлука, й милувалися молодою парою. Розлука каже Любові: «Закладемось, я їх розлучу?!» Любов відповідає:

«Зачекай, дай я зроблю до них всього один підхід, а потім ти можеш підходити до них стільки, скільки захочеш — і тоді ми побачимо, чи зможеш ти їх розлучити». Розлука погодилася.

Любов підійшла до молодої пари, доторкнулась до них, подивилася в їхні очі і побачила, яка між ними виникла іскра… Любов відійшла і каже: «Тепер твоя черга»

Розлука відповіла: «Ні, зараз я нічого не можу зробити — зараз їх серця наповнені любов’ю. Я прийду до них пізніше.

Минув час. Розлука заглянула в будинок і побачила молоду матір з немовлям, батька. Розлука сподівалася, що любов вже пройшла і тому з надією переступила поріг їх будинку. Але, заглянувши в очі, вона побачила Подяку. Розлука повернулася і сказала: «Я прийду до них пізніше»

Минув час. Розлука знову з’явилася до них — в будинку галасували діти, з роботи прийшов втомлений чоловік, мати заспокоювала дітей. Розлука сподівалася, що вже тепер вона точно зможе їх розлучити — адже за цей час і Любов, і Вдячність вже давно повинні були покинути  їхні серця. Але, заглянувши в очі, вона побачила Повагу і Розуміння. «Я загляну пізніше», — сказала Розлука.

Минув час. Знову прийшла в їх будинок Розлука. Дивиться вона — діти вже дорослі, сивий батько пояснює щось своїм дітям, дружина щось готує на кухні. Глянула вона в їхні очі й розчаровано зітхнула: вона побачила в них Довіру. «Я прийду пізніше», – сказала Розлука і вийшла.

Минуло ще трохи часу. Заглядає знову Розлука в будинок, дивиться, а там бігають онуки, біля каміна сидить, похнюпившись, старенька жінка. Розлука дивиться і думає про себе: «Ну ось, напевно, мій час прийшов». Хотіла було заглянути їй в очі, але та встала і вийшла з дому. Розлука пішла за нею. Незабаром прийшла старенька на цвинтар і сіла біля могили. Це була могила її чоловіка.

«Напевно, я запізнилася, — подумала Розлука, — час зробив за мене мою роботу». І Розлука заглянула в заплакані очі старенької. А в них вона побачила Пам’ять — Пам’ять про Любов, Вдячність, Повагу, Розуміння й Довіру…

За матеріалами Тутка

Сьогодні День янгола святкують Світлани: коротка характеристика, історія та привітання

Алевтина

У календарі по святцях знайти ім’я Світлана не вдасться. День ангела Світлани за церковним календарем відзначають в дні вшанування Святої мyчениці Фотинії(Світлани).

Таких днів у році всього три – 26 лютого, 2 квітня і 16 листопада. В ці дні Церква молитовно згадує святу самарянку Фотинію, про яку оповідає Євангеліє:

Одного разу Господь наш Ісус Христос, звіщаючи Євангеліє, проходив через землю самарійську і зупинився відпочити біля криниці поблизу міста Сихар. У цей час прийшла по воду жінка самарянка по імені Фотинія, і Ісус їй сказав: «Дай Мені напитися». Але жінка здивувалася й запитала: «Як ти, будучи іудеєм, просиш пити в мене, самарянки?» А юдеї з самарянами в той час не спілкувалися і не любили один одного. Але Ісус їй сказав: «Якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: Дай Мені напитися, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої». Фотинія не відразу зрозуміла Його, але Христос їй сказав: «Всякий, хто воду цю п’є, буде прагнути знову, а хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік; але вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом води, що тече в життя вічне ».

Говорячи так, Спаситель називав живою водою Себе і Своє вчення; Фотіна ж подумала, що Він просто говорить їй про свіжу, проточну воду. Тоді Ісус розповів їй про її гріховного життя, і жінка вигукнула: «Господи! бачу, що Ти пророк», і стала розпитувати Його, хто правильно поклоняється Богові: іудеї чи самаряни? На що Ісус їй відповів: «Настане час і настав уже, коли справжні поклонники будуть Отцеві в дусі та в правді, бо таких поклонників Отець шукає Собі. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні вклонятися в дусі та в правді. Жінка каже Йому: Знаю, що прийде Месія, тобто Христос; коли Він прийде, то все розповість нам. Ісус каже до неї: це Я, що розмовляю з тобою». Почувши це, Фотинія поспішила в місто і оповістила жителів. Багато хто з них разом з нею увірували, що Ісус є Спаситель світу Христос.

Вона стала ученицею Христовою і сміливо проповідувала Євангеліє в різних країнах. За днів римського імператора Нерона, гонителя християн, який вбuв святих апостолів Петра і Павла, Фотинія була схоплена язичниками. На допиті у злого імператора вона безбоязно сповідувала Христа і сказала, що готова з радістю помepти за Нього. Спочатку Нерон наказав відpyбати їй сокиpою pуки, але скільки кaти не старалися, нічого не змогли зробити і самі попадали на землю.

Імператор здивувався і звелів помістити Фотинію у себе в палаці під наглядом своєї дочки Домніни, сподіваючись, що та вмовить святу принести жepтви ідoлам. Але Домніна, після бесід з Фотинією, сама повірила в Христа, а з нею – сто її рабинь. За це злoчестивий Нерон наказав здepти шкipу з Фотинії і кинути святу в колодязь.

Так вона передала свою душу Богові і в мyчeницькому вінці вічно радіє в Царстві Небесному з усіма святими.

Світлана – ім’я слов’янського походження, яке означає “світла”. Характер іменинниці. Світлани дуже яскраві і активні. Вони прагнуть завжди і всюди встигати. При цьому вони намагаються не заглиблюватися в конкретику і керуються глобальної інформацією. Дуже важливим для Світлани є оточення. Правильний підхід у вихованні та сприятливе середовище будуть мотивувати її до нових досягнень. Якщо це не забезпечити, Світлани легко піддаються будь-якому негативному впливу.

У сімейному житті Світлани дуже турботливі дружини і мами. Вони вміють бути дипломатичними, тому підтримують хороші відносини з усіма родичами.

Часто жінки з цим ім’ям перебільшують свої здібності і можливості. Вони люблять бути кокетками і привертати увагу оточуючих їх чоловіків.

Світлана може працювати в багатьох сферах. Завдяки своєму характеру, вмінню маніпулювати людьми, часто вона легко рухається по кар’єрних сходах, буває прекрасним керівником. При цьому вона з легкістю може поміняти роботу при необхідності.

В характеристиці імені Світлана зазначається, що щастя дівчини з таким ім’ям у більшості випадків залежить від неї самої. Вона не вийде заміж, якщо не впевнена в почуттях свого обранця і, головне, якщо вважає його недостойним.

Джерело: Intermarium

Киянка очолила уряд Ізраїлю

Алевтина

26 лютого 1969-го уродженка Києва Голда Меїр стала першою жінкою на посту премєр-міністра Ізраїлю.

1906-го її сім’я переїхала до США. Там Голда познайомилася з першим прем’єр-міністром Ізраїлю Давидом Бен-Гуріоном та другим президентом Ізраїлю Іцхаком Бен-Цві. У 1921 році вона з чоловіком та сестрою переїхали до Палестини. Включилася у політичне життя країни, – пише Газета.юа.

Коли почалось протистояння з арабськими країнами, Меїр поїхала до Америки і за шість тижнів зібрала $50 млн. для захисту країни.

У 1948 році Бен-Гуріон зачитав декларацію про незалежність країни. Під нею підписались 200 найвпливовіших єврейських політиків, серед них і Голда. Наступного дня арабські війська знову вторглись до Ізраїлю, який знову не був готовий до цього. Для протистояння не вистачало наявних збройних запасів. Тоді Голда знову їде до Америки. Цього разу їй вдалось зібрати $150 млн.

Після проголошення незалежності її призначили першим послом Ізраїлю в СРСР. Посольство розміщувалося у готелі для іноземців “Метрополь”. Харчування було досить дорогим, тому Голда особисто придбала електроплитки для всіх своїх робітників і двічі на тиждень ходила за продуктами на базар. Щосуботи посол готувала обіди для своїх підлеглих.

Через кілька років роботи у СРСР Меїр повертається до Ізраїлю і займає посаду міністра праці. Вона подає парламенту план домобудівництва і добивається його ухвалення. Завдяки їй тисячі людей отримали житло. Вона сама при цьому жила в маленькій кімнатці на горищі. Наступним кроком було вдосконалення доріг. Через кілька років Меїр зайняла пост міністра закордонних справ.

Голда Меїр стала третьою жінкою-главою уряду у світі. До неї були Сірімаво Бандаранаїке на Цейлоні та Індіра Ганді в Індії. Коли Голда стала прем’єр-міністром Ізраїлю, країна була в складному стані. Їй вдалося знизити податки для бідних верств населення, забезпечити житлом робітників, послабити протистояння з арабами. Голда Меїр стала першим ізраїльським прем’єром, якого прийняв Папа Римський.

У жовтні 1973-го сталася війна між Ізраїлем та коаліцією Сирії, Єгипту, Іраку й Йорданії. Ізраїль переміг, але Голда Меїр звинувачувала себе у її початку. Подала у відставку, хоча її просили залишитись.

Сприяла тому, що представники Єгипту, Сирії та Ізраїлю зустрілися для переговорів та підписали договір про припинення бойових дій. 1975-го американці назвали її “Жінкою року”.

15 наповнених ніжністю листівок про наших мам

Алевтина

Вони з дитинства поруч з нами, готові в будь-яку хвилину прийти на допомогу, підтримати і завжди прийняти нашу сторону.

Сьогодні Тутка з любов’ю зібрав листівки про важливих і дорогих людей — про наших мам.

Тіна Кароль розплакалася в фіналі Нацвідбору на Євробачення 2020 (відео)

alla

22 лютого проходить Нацвідбір на “Євробачення-2020”, в рамках якого визначиться представник України на міжнародній сцені. Зазначимо, відкрила фінал Нацвідбору Вєрка Сердючка, яка виконала легендарну пісню Dancing Lasha Tumbai і випила келих шампанського прямо на сцені. Читати далі