У 1920-х роках радянські жінки почали змінювати робу на практичне вбрання в стилі “унісекс”. Після Першої світової війни дівчата опановували різні професії через брак кадрів і запозичили у чоловіків берці, сорочки, штани і картузи.
Влада робила все можливе, щоб громадяни виглядали однаково. Редакція розповідає про післяреволюційну моду СРСР у 1920-х, – пише OBOZREVATEL.
Стиль радянських жінок
Жінки у 1920-х носили одяг, який могли собі дозволити. Селянки передавали речі з покоління в покоління або шили вбрання із саморобної тканини, а заможні леді намагалися дістати дорогі матеріали і закордонні фасони.
В тренді був капелюх клош, сукні з лляного полотна, блузки з ситцю і тактичні куртки були в гардеробі мешканок міста. Жінки зазвичай покривали голову. З будь-яким вбранням дівчата комбінували червону хустку, зав’язуючи її на потилиці. Яскравий колір був символом більшовиків.
Радянські модельєри шили спідниці прямого крою, їм заборонялося експерементувати з довжиною і екстравагантними фасонами. Жакет чи шкіряну куртку підперезували широким поясом на пряжці. Волосся модниці стригли коротко. Вишукані мереживні царські сукні жінки бачили лише в музеях і театрах.
Асортимент радянського одягу
В СРСР 20-х років майже не було текстильної промисловості, тканини створювали вручну, до того ж вони дуже дорого коштували. Влада наказала закрити усі ательє і посадити власників, оскільки вони були багачами. Більшовики поставли завдання – створити моду для народу. Одяг не був способом самовираження, а служив інструментом, який допомагає працювати.
Ткацькі виробництва випускали тканину з принтом, який містить радянську символіку та боготворить індустріалізацію. Однак нововведену моду наслідували лише мешканці столиці. Жителі сіл та містечок не сприймали понурих костюмів.
Влада не допускала появу західних тенденцій у радянських бутиках. В Союзі робили все можливе, щоб дівчата виглядали однаково. В газетних кіосках з’явилися журнали з викрійками дитячого та жіночого вбрання. Також були малюнки з вишивкою, саме тоді українська вишиванка з льону стала “всенародною”.
Чоловічий стиль 1920-х
Чоловіча мода в той період практично не розвивалася. Усі прагнули бути схожими на вождя. Заможні пани носили фетрові капелюхи, боти, костюми та довге пальто. Більшість громадян одягали косоворотки, брезентові штани, парусинові туфлі і пролетарський картуз.
Дефіцитні товари
Найважче було дістати білизну і взуття. Жіночий бюстгалтер неможливо було купити. Жінки шили їх в домашніх умовах або на замовлення. Труси на резинці називали “парашутами”, вони були виготовлені зі звичайної бавовни. Чоловіки носили кальсони під штанами.
Черевики зношували до останнього, поки вони не розривалися зовсім. Популярною та прибутковою була професія чоботаря. Взимку виручали валянки. Дівчата мріяли про туфлі на підборах і носили одну пару багато років.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини