У 1996-му році приймав на роботу секретаркою дочку знайомих.
Довго пояснював її посадові обов’язки: телефон, факс, ксерокс, порядок з документами…
В кінці підсумував:
– Коротше кажучи, я Вас приймаю в команду. Відтепер Ви – моя права рука!
Дівчина уважно подивилася на мене, стрільнула очима і сказала:
– Йой! Ви мене вже заінтригували моїми обов’язками…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини