У Північному апеляційному господарському суді 26 січня відбулося рекордно коротке засідання у резонансній справі щодо грабежу київського метрополітену. Бенефіціаром афери вважають олігарха Павла Фукса.
На засідання з’явилися представники КП “Київський метрополітен”, Київської міської прокуратури, Департаменту транспортної інфраструктури КМДА і ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, передає OBOZREVATEL. Не прийшли представники Київської міської ради.
Головуючий суддя Олег Хрипун звернувся до сторін, щоб вони надали інформацію щодо фінансування зобов’язань мирової угоди, раніше досягнутої “Австро-Угорською лізинговою компанією” і КП “Київський метрополітен”.
У пункті 6 скандального документа, підписаного ще у 2018 році, йдеться: “Сторони цієї мирової угоди домовились, що фінансування зобов’язань із виконання мирової угоди буде здійснюватися за рахунок та в межах асигнувань, передбачених у бюджеті міста Києва, за рахунок власних коштів КП “Київський метрополітен” та з інших джерел, передбачених законодавством”.
“Зокрема, нас цікавить дотримання цього”, – вказав суддя.
Однак присутні на засіданні не змогли нічого сказати по суті, тому що “ця інформація раніше не запитувалась, і необхідна підготовка”. Говорили, що у них “немає чіткої відповіді”.
Після цього суд узяв невелику перерву, а потім вирішив перенести засідання на 16 лютого.
Кількість судових засідань у скандальній справі про грабіж київської підземки вже перевищила 100. Суди почалися ще у 2016 році і продовжуються досі, але з усього масиву ухвалених рішень, навіть якщо взяти тільки 2020 рік, можна стверджувати: справу по суті не розглядали. Така тенденція збереглася, як бачимо, вже й у 2021 році.
Суди постійно переносять, учасники не з’являються на засідання, весь час вносять клопотання про перенесення. Загалом, роблять усе, щоб затягнути розгляд справи, щоб основні фігуранти на чолі з Фуксом уникли покарання.
У чому суть афери
Ще у 2009-2010 роках компанія російсько-українського олігарха Павла Фукса “Укррослізинг” (пізніше – “Австро-Угорська лізингова компанія”) продала київському метрополітену 100 вагонів у лізинг за захмарною ціною, а у 2016 році зажадала штраф, пеню та “коефіцієнт коригування” на загальну суму майже 2 млрд гривень. Із них близько 1,2 млрд – результат того самого коефіцієнта, внесеного в договір уже після його підписання.
Цю схему вирішили легалізувати – прикрити її рішенням Київради. І в липні 2018 року Київська міська рада ухвалила рішення про реструктуризацію неіснуючого боргу КП “Київський метрополітен” перед “Укррослізингом”. Потім було укладено мирову угоду і визначено графік виплат.
Унаслідок афери київський метрополітен уже кілька разів опинявся на межі зупинення, було підвищено вартість проїзду, а з бюджету витекло майже 799 мільйонів гривень. Але якщо ситуація не зміниться, то піде ще понад 1,2 млрд.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини