На залізничній станції біля села Квітневе на Київщині пасажири чекали на останній потяг. Той трохи затримувався. Після півночі розпочалася масована балістична атака. Від російських ракет тут, прямо на платформі біля колій, загинули щонайменше вісім людей.
«Потяг запізнювався»
Поблизу залізничної станції о пів на 10 ранку стоїть чимало автомобілів. Багажне відділення білого мікроавтобуса марки Fiat з написом «Похоронний транспорт» поки що порожнє. «Швидких» вже немає — 12 постраждалих відвезли до лікарень.
Прохід до самих колій оточений поліційною стрічкою. З десяток залізничників відновлюють пошкоджені колії. Струму немає — ремонтну техніку тягнуть власноруч.
Там, де пасажири зазвичай чекають на потяг, розкидані речі загиблих і потерпілих: вода, лотки з їжею, одяг та окуляри. Трохи далі лежать тіла. Їх оглядають правоохоронці.
«Кажуть, що тут 8 загиблих… Ми ремонтуємо колії», — каже один із залізничників.
О 9:50 на телефон приходить сповіщення про повітряну тривогу, трохи згодом вмикається вулична сирена. У телеграм-каналах пишуть про загрозу запуску балістичних ракет. Ми вирішуємо спуститися з колій до дерев, які ростуть поруч. Правоохоронці та залізничники теж покидають місце, де щойно працювали.
Між деревами наштовхуємося на ненакрите тіло чоловіка. Можливо, він уночі, так само як ми зараз, шукав тут порятунку від балістики. Тривога закінчується за 9 хвилин. Працівники ритуальних служб починають перекладати виявлене тіло в мішок.
Удар був настільки сильним, що злетіли шкарпетки
Анастасія живе з мамою Світланою Петрівною та 89-річною бабусею на одній із найбільш пошкоджених вулиць Квітневого. З її подвірʼя досі видно густий дим. Це горять логістичні склади, в які влучили росіяни в ніч проти 5 квітня.
«Щойно увімкнулася тривога, я кажу: “Мамо, йдемо?”. І все, одразу ракета — просто за секунду. Я тоді впала на підлогу. Знаєте, ніколи не розуміла, чому в людей злітають кросівки, коли їх збиває авто. Так ось — у мене злетіли шкарпетки. Я боса йшла по склу… Ви уявляєте?» — додає Анастасія.
За кілька годин до ракетної атаки ударний безпілотник упав просто за їхнім будинком.
«Усе почало горіти… Прибігли люди й намагалися самотужки загасити полум’я до того, як приїдуть рятувальники. У мене ще й “лежача” бабуся, тому, найголовніше для мене було її винести з будинку. Згодом бабусю відвезли у Броварську лікарню», — розповідає Анастасія.
У помешканні вибило вікна, потрощило дах, посипався тиньк, а другий поверх — в аварійному стані. Два автомобілі, які стоять просто неба, засипані будівельним сміттям.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини