7 червня відзначають Всесвітній день безпечності продуктів. Це ініціатива Організації Обʼєднаних Націй, започаткували його 2019-го.
“Питання безпечності продуктів актуальне для України. У нас контроль значно нижчого рівня, ніж у східноєвропейських країнах. Чим далі від Києва, тим більший масштаб проблем. Зрозуміло, що у регіонах товарообіг нижчий. Продавці не хочуть втрачати прибуток, намагаються продати товар будь-якою ціною. Маємо сильно розвинуту стихійну торгівлю. На такі базари часто потрапляють продукти, які не пройшли контроль у супермаркетах. Наприкінці травня у Запоріжжі виявили тонну ранніх овочів з високим вмістом нітратів. Не виключаю, що їх успішно продають у містах області”, – розповів Gazeta.ua директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.
За його словами, з Європи на український ринок заходять фури простроченого м’яса.
“Ніхто не закриває заводи, які виробляють неякісне масло. Продукція і далі потрапляє у магазини. Пам’ятаємо, як у великий столичний супермаркет поставили партію риби з ботулізмом, а він досі працює. Бізнес не турбується про свою репутацію. Штрафи за такі порушення у законодавстві прописані на рівні 100 тисяч гривень. На півдні України продають ковбасу першого сорту по 39 гривень за кілограм. Нещодавно цю ж марку побачив у столичному магазині біля одного з метро, але по 69 гривень. Почали продавати морозиво з термінами придатності 2-3 роки. Хоча при певних температурах продукт можна зберігати не більше одного року і 10 місяців. Виробники посилаються на державні стандарти. Водночас споживачам перевірити їх складно. Потрібно платити кошти за доступ до спеціальних реєстрів”, – говорить експерт.
Додає, що із запровадженням карантину покращилася ситуація з чистотою та дезінфекцією приміщень магазинів. Але це ситуативні зміни. У більшості міст система уже дала збій. Персонал скоротили. А люди, які залишилися, недовго будуть працювати за трьох, а отримувати зарплату за одного.
“Коли у населення падає дохід, з’являється велика кількість простроченого товару, бо його довго не купують. Наприклад, покупці скаржаться, що в пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Така ситуація з яблуками, картоплею. Бізнес намагається розпродати все, що залежалося і не понести втрат. На великій столичній торговій базі зберігають товар без дати виробництва. Бо не відомо, коли доведеться реалізовувати його”, – наголошує Несміянов.
Не радить купувати на пляжах вино на розлив, шаурму, пахлаву, креветки. Щороку як тільки починається спека люди масово труяться.
Серед плюсів згадує закон про безпечність та якість харчових продуктів. Водночас останні санітарні вимоги до базарів датуються 1979 роком і називаються – “Санітарні норми для колгоспних базарів”.
“З 2017-го усі радянські норми відмінили. Але з того часу нічого нового не розробили. З іншого боку, маємо закон про санітарне благополуччя населення і там чітко вказано, що головний лікар — керівник санітарно-епідеміологічної служби. Ця служба не працює уже шість років. Зараз це управління у складі Держпродспоживслужби, яка і слідкує за безпечністю продуктів. Але на період карантину їй заборонили виїжджати на скарги споживачів. До цього розглядали питання, з якою періодичністю перевіряти торгові точки. У служби вже півроку немає керівника. Зараз хочуть провести чергову реформу і розділити її”, – каже Несміянов.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини