Зростання захворюваності на коронавірус після ослаблення карантину в Україні було прогнозоване. Тестування на COVID-19 проводиться в недостатньому обсязі та в неправильні терміни. У країні може бути близько 400 тис. інфікованих.
Друга хвиля очікується восени, її головна небезпека – з’єднання декількох респіраторних інфекцій, зокрема і грипу. Можливо, знадобиться потужніша госпітальна база, що призведе до серйозного навантаження на систему охорони здоров’я.
Про це розповіла лікарка-епідеміологиня Людмила Мухарська, передає Obozrevatel.
– Ми бачимо, що нині зростає кількість виявлених інфікувань. Українці почали почуватися вільніше, вийшовши з карантину, хоча він і триває. Також удвічі збільшили кількість тестів, відповідно, і виявлень. Яка причина насправді?
– І та, й інша причина є в цій ситуації. Справді, кількість тестувань значно зросла. Звісно, якщо ми більше тестуємо, будемо виявляти більше хворих.
Але все ж таки мені здається, що більшу роль відіграє припинення деяких обмежувальних заходів. Бо карантин є, він продовжений більш ніж на місяць, це основне. Люди активно спілкуються, користуються послугами, які надають заклади, що відкрилися, громадським транспортом, у великих містах – метро.
Звісно, це призвело до того, що захворюваність зростає.
До речі, це було прогнозовано: більше контактів – більше можливостей інфікуватися. Кількість потенційно інфікованих людей також зростає.
Але відповідальність у такій ситуації значно зростає. І не просто пересічних громадян, які повинні виконувати певні рекомендації. Тут важлива серйозність об’єктів господарювання, яким сьогодні дозволено відкриватися.
Ми бачимо, що, на жаль, далеко не всі дотримуються цих необхідних умов, які введені на час карантину.
– Важливий момент. Ми вдвічі збільшили кількість тестів і вдвічі зросла статистика. Якщо збільшимо втричі або вчетверо, чи може так само вирости і статистика?
– Звісно, кількість виявлених хворих зросте. Ми говоримо про підтверджені випадки. Їх може бути значно більше. Але ми не всіх тестуємо.
– Скільки українців можуть бути потенційно хворими?
– Я думаю, що сьогодні ніхто не дасть навіть приблизної відповіді на це запитання. Ми тестуємо людей, але тільки тих, які мають певні симптоми, просто підтверджуємо або спростовуємо діагноз.
На мій погляд, ми недостатньо тестуємо контактних людей. Тільки тих, які безпосередньо спілкувалися із хворими. Але є контакти першого, другого, третього рівнів. Наприклад, люди ще два місяці тому приїхали з країн, де дуже активно поширювався вірус, пішли на самоізоляцію, тобто у свої сім’ї. Звичайно, контакт був дуже тісний, а далі – сусіди, колеги тощо.
Ці ланцюжки, які виникають, не завжди тестуються.
– Вони не досліджені.
– Так, не досліджені.
– Чому тести проводяться через два тижні після контакту із хворим?
– Така норма в наказі Міністерства охорони здоров’я. До речі, у мене теж є питання до цього, бо тестувати контактних потрібно в дуже ранні терміни. Швидке виявлення та ізоляція – це основа припинення епідеміологічного ланцюжка.
Але ті, хто писав цей наказ, міркували так: людина, якщо вона інфікувалася, захворіє не в перший день, але якщо захворіє, тестуватиметься як хвора, а не як контактна.
– Але ж вона може збільшувати кількість цих ланцюжків.
– Так. Ці 14 днів людина гуляє, не знає, що інфікована, що носій вірусу, тому такі контакти дають ланцюжки, про які я говорила.
Я вважаю, що тестувати потрібно якомога раніше. І не тільки тих, хто безпосередньо контактував із хворим. Потрібно розширювати коло контактних осіб, визначати групи, зокрема професійні.
Сьогодні ми тестуємо медиків – це дійсно професійна група, а також працівників правоохоронних органів. Але є багато людей із сервісних установ, торгової мережі.
– Якщо я не помиляюся, їх зобов’язали проходити тест раз на місяць.
– Так, це нині лише у Києві, наскільки я розумію. Ресторанний бізнес зобов’язують це робити, а літні майданчики там працюють тільки місяць. Але торгові мережі, великі продуктові магазини відкриті весь час. Касири чи продавці постійно контактують із людьми, але їх не тестують.
Потрібно визначити групи ризику, наприклад, люди з хронічними захворюваннями або певного віку. Їх також можна постійно тестувати.
– Ви кажете – не чекати два тижні, діяти якомога раніше. Коли робити тести?
– Залежить від способу. Ми знаємо, що є метод на визначення вірусу – полімеразна ланцюгова реакція. Його можна робити через кілька днів після контакту. Є тести на антитіла – з п’ятого-шостого дня. Якщо ми будемо визначати антитіла класу М, які свідчать про те, що у людини йде гострий процес, їх також можна робити з п’ятого-шостого-сьомого дня.
– Ми на плато чи це початок другої хвилі?
– Коли говорили про другу хвилю, то йшлося про те, що, можливо, вона почнеться восени. Це пов’язували з тим, що COVID-19 – одне з респіраторних захворювань. Їхні збудники починають активно циркулювати восени.
Що трапилося? Ми ввели карантин дуже рано, і це правильно. Ми не дали одночасно захворіти великій кількості людей, карантин розтягнув їх у часі. Захворіє та ж сама кількість, але не одночасно, а за довший період.
Але потім заходи послабили, люди почали виходити, спілкуватися, і ми бачимо, що тепер захворюваність зростає, але не піково. Все ж таки у нас немає агресивного навантаження на систему охорони здоров’я. Лікарні контролюють цю ситуацію. Нам вдалося розгорнути систему тестування.
– Ми виграли два місяці, але чи не програємо ми за цей місяць із таким несумлінним ставленням до карантину? Чи не призведе це до того, що більшість лікарень будуть переповнені?
– Ризик є. Але це вже залежить від нас, від поведінки і деяких речей.
Я б розділила ситуацію. Потрібно звернутися до людей, до пересічних громадян, які повинні мати відповідальність і дотримуватися рекомендованих заходів. Їх небагато – дистанція, маски, гігієна рук.
Крім того, і власникам закладів, яким на сьогодні вже дозволено працювати, слід дотримуватися тимчасових інструкцій. Там викладені всі аспекти й умови.
Вони не складні, треба просто застосовувати та реально контролювати. Знов-таки дистанція, маски та гігієна рук. Але я б іще додала провітрювання, бо це дуже важливий протиепідемічний елемент, який не дозволяє повітрю в обмеженому приміщенні накопичувати вірус.
– Чи залишається небезпека другої хвилі – різкого збільшення кількості хворих – на осінь?
– Звичайно, ця небезпека зберігається на осінь. Ми повинні чітко розуміти, що живемо не в епідемії в Україні, а у всесвітній ситуації, яка називається пандемія. Багато що залежить також і від інших країн. Ми ж повністю не закрилися. І ситуація розвивається.
Небезпека восени полягає і в тому, що буде з’єднання декількох респіраторних інфекцій. Розпочнеться грип, почнуться інші гострі вірусні інфекції – вони приходять щороку. На це може накластися і циркуляція коронавірусу.
Можливо, знадобиться потужніша госпітальна база, бо нам потрібно буде відправляти в лікарні не тільки з COVID-19, але і з грипом та іншими гострими респіраторними інфекціями.
– Це може бути подвійний чи навіть потрійний удар по українській медичній системі?
– Так, це може бути потужніший удар, але в принципі профілактика та протиепідемічні заходи практично однакові. Якщо ми будемо робити все, що потрібно, щоб не інфікуватися коронавірусом, то саме це допоможе не захворіти й на інші респіраторні вірусні інфекції, зокрема і на грип.
Але щодо грипу є одна профілактична міра, яка майже повністю може захистити громадян – щеплення.
У вересні або жовтні треба думати про це. Принаймні певні групи, категорії людей, які перебувають у зоні ризику, необхідно вакцинувати.
– Наскільки великий ризик, що 1 вересня школярі почнуть навчатися онлайн?
– Я думаю, що на це запитання сьогодні вам ніхто не відповість. Поки бачимо, що захворюваність не спадає. Можливо, через місяць зміниться динаміка, і тоді можна буде говорити, що на нас чекає восени.
– З такою кількістю хворих можна дозволяти відвідувати школу?
– Погляньмо на ситуацію з іншого боку. У нас на сьогодні введено адаптивний карантин. Це означає, що в регіонах ситуація сьогодні різна. Вона може відрізнятися в серпні та вересні.
Тому в якихось регіонах показники дадуть можливість дітям іти до школи та навчатися офлайн, а в якихось – ні.
– Скільки часу коронавірус дошкулятиме людям? ВООЗ заявляє, що це на десятки років.
– Вірус новий. Він продовжує бути новим, бо багато чого ще невідомо.
– Ми можемо сказати: COVID -19 – це сезонна історія на кшталт грипу чи це, скажімо, як вітрянка: один раз перехворів, імунітет утворився – і далі не захворієш.
– З того, що я бачу сьогодні, це, скоріше, все ж таки як грип. Але все одно окреме захворювання, його не можна порівнювати. Бо практично все населення планети перехворіло на грип.
Щоб зрозуміти, як поведеться коронавірус, треба подивитися на ситуацію, коли перехворіє хоча б 50% населення всієї планети. Чи буде він сезонним захворюванням чи піде в нікуди, як його “старший брат” – SARS-Cov 20.
– Чому? Його перемогли?
– Це особливості самого вірусу. Сьогодні кажуть, що SARS-Cov 20 буде з нами постійно, бо він циркулює достатню кількість часу та дуже активно, багато хто вже перехворів.
Тому, ймовірно, він буде вже людським вірусом, може стати звичайним респіраторним вірусним захворюванням. Їх існує близько 200.
Остаточна доля COVID-19 ще не визначена. Його особливості недостатньо вивчені, щоб робити якісь висновки.
– Ви сказали, що мінімум половина населення планети має перехворіти. Якщо ґрунтуватися на тому, що зараз 9 млн підхопили коронавірус, це приблизно 1% за пів року. Отже, має минути років 25?
– 9 мільйонів – це ті люди, які лабораторно підтверджені. Це не означає, що стільки перехворіли. Я гадаю, що цю кількість можна помножити на два.
– А якщо в Україні близько 40 тис. хворих?
– Приблизно на десять цю цифру можна множити.
– Тобто майже 400 тис. населення країни можуть бути хворі?
– Є такі прогнози, математичні моделі, які про це теж свідчать. Але все ж таки активізація процесу в нас не така агресивна, як у деяких країнах.
– Тобто, якщо 400 тис. українців уже мають коронавірус і їх це особливо не турбує, отже, він протікає у безсимптомній формі?
– 80% інфікованих людей переносять захворювання в легкій або навіть безсимптомній формі.
– Що таке легка форма?
– Наприклад, людина втратила можливість відчувати смак. Без температури, без кашлю.
– Якщо безсимптомно, то пневмонії теж, швидше за все, немає?
– Швидше за все, немає. Але якщо людина точно знає, що в неї був контакт із хворим, може звернутися до свого сімейного лікаря. Якихось незначних симптомів вона могла не помітити, але треба звернутися і сказати: “Я знаю, що контактував, що мені робити?” І лікар запропонує пройти якесь обстеження.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини