Останніми днями з’явилося чимало інформації, яка свідчить про те, що обов’язкова вакцинація препаратом БЦЖ від туберкульозу значно знижує як швидкість поширення коронавірусної інфекції, так і смертність від неї.
БЦЖ (скорочено від Бацила Кальмета – Герена, фр. Bacillus Calmette – Guérin, BCG) – вакцина проти туберкульозу, приготовлена зі штаму живої ослабленої бичачої туберкульозної палички (Mycobacterium bovis), вирощена у штучному середовищі, яка практично втратила вірулентність для людини, – пише інтернет-видання “Гордон”.
На відміну від Росії та інших республік колишнього СРСР, у яких із кінця 1920-х років проводили обов’язкову вакцинацію населення, передусім новонароджених, а також на відміну від багатьох менш розвинутих країн зі складною епідемічною ситуацією з туберкульозом, у яких після Другої світової війни проводили політику обов’язкової вакцинації населення, у низці розвинених держав, які відносно успішно зупинили поширення туберкульозу раніше, політику такої обов’язкової вакцинації або припинили, або ж не проводили взагалі.
Країни світу, які проводять різну політику щодо щеплення населення вакциною БЦЖ.
Виділяють три типи політики вакцинації препаратом БЦЖ:
- обов’язкова загальна, яку проводять, зокрема, і зараз (А);
- обов’язкова загальна, яку проводили раніше, але на сьогодні припинили (В);
- необов’язкова, яка рекомендує вакцинацію лише для окремих груп населення (С).
Взаємозв’язок між різними типами політики вакцинації БЦЖ і поширенням коронавірусної інфекції, а також рівнем смертності від неї можна побачити на таких графіках.
Фактор БЦЖ допомагає пояснити:
виключно високу смертність в Італії, Сан-Марино, Іспанії – країнах, які проводили політику вакцинації БЦЖ, але припинили її (Італія – селективна вакцинація в період із 1970-го до 2001 року, Іспанія – обов’язкова вакцинація в період із 1965-го до 1981 року);
різницю в показниках захворюваності, смертності, летальності між деякими романськими країнами, особливо між Іспанією і Португалією – країнами, близькими за багатьма соціальними, економічними, політичними, інституційними характеристиками, але відмінними тим, що Португалія зупинила програму обов’язкової вакцинації населення 2017 року (тоді як Іспанія – 1981 року); як видно, цей 36-річний розрив призвів до 12-кратної різниці у смертності від коронавірусної інфекції:
різницю у смертності між західною і східною частинами Німеччини (у НДР проводили обов’язкову вакцинацію всього населення):
різницю у показниках захворюваності, смертності, летальності між сусідніми Еквадором, Перу і Колумбією (Перу і Колумбія наразі проводять обов’язкову політику вакцинації: Перу – з 1945 року, Колумбія – з 1960 року, Еквадор її скасував):
Головний висновок, який можна зробити на основі даних із 96 країн світу, щодо яких є інформація про типи проведеної політики вакцинації населення препаратом БЦЖ і дані про смертність від коронавірусної інфекції, полягає ось у чому.
Обов’язкова і здійснювана нині політика загальної вакцинації населення препаратом БЦЖ (А) знижує смертність від коронавірусної інфекції порівняно:
з країнами, які проводили таку політику раніше, але потім припинили її (В) – приблизно в 14 разів;
із країнами, які проводять політику рекомендаційної вакцинації тільки для окремих груп населення (С) – приблизно у 30 разів.
Із поширенням пандемії по всьому світу зазначений розрив у смертності між країнами, які проводять різну політику, зростає.
Смертність від коронавірусної інфекції у країнах, які проводили політику обов’язкової вакцинації населення, але потім припинили її (В), перевищувала аналогічний показник у країнах, які проводять зараз політику обов’язкової вакцинації (А):
два тижні тому (на 14 березня) – утричі;
тиждень тому (на 21 березня) – увосьмеро;
сьогодні (28 березня) – в 14 разів.
Смертність від коронавірусної інфекції у країнах, що проводять політику рекомендаційної вакцинації (С), перевищувала аналогічний показник у країнах, які проводять зараз політику обов’язкової вакцинації (А):
два тижні тому (на 14 березня) – у 21 раз;
сьогодні (28 березня) – у 30 разів.
В об’єднану групу країн, що не проводять зараз політики загальної обов’язкової вакцинації населення препаратом БЦЖ (В і С), входять, зокрема, 13 країн – членів НАТО: США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Данія, Норвегія, Італія, Іспанія, Словенія, а також Швейцарія, Австралія, Ізраїль.
У країнах, що опонують НАТО, зокрема, в Китаї і Росії, політику обов’язкової загальної вакцинації населення препаратом БЦЖ (А) проводять неухильно.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини