Інститут може продовжувати далі говорити про тих персон, про яких говорить, але треба обирати більше тих, які об’єднують українців.
Вважає недавно обраний керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, про це повідомляє “Радіо Свобода”.
“Наприклад, був діяч УНР Болбочан (полковник Петро Болбочан у 1918-му командував кримською групою армії УНР – Gazeta.ua), художник Казимир Малевич, футбольний тренер Валерій Лобановський, ліквідатори ЧАЕС-герої. Тобто, люди щодо яких не точаться ніякі чвари”, – він.
Щодо того, чи буде інститут займатися і говорити про таких українських історичних постатей, як провідник ОУН Степан Бандера, головнокомандувач УПА Роман Шухевич, та інших діячів ОУН і УПА, Дробович відповів так.
“Тут, перш за все, треба пояснити суспільству, чому ці люди, ці герої важливі для однієї частини суспільства, і розібратися, чому вони токсичні для іншої. Розповісти, як працювала радянська пропаганда. Просто питання щодо таких героїв має вирішуватись у громадському діалозі, ніхто нікому не може нав’язувати героїв – одна сторона іншій і навпаки. Тому щодо цих героїв повинне бути розуміння, щоб у Львові, Києві, Івано-Франківську могли пояснити, чому для тих чи інших людей ті чи інші герої важливі. Ніхто не має оперувати штампами радянської пропаганди, але, з іншого боку, ніхто не може ігнорувати об’єктивні історичні факти. Наприклад, як щодо персоналії Андрія Мельника, провідника ОУН”, – наголосив Антон Дробович.
В українсько-польських відносинах складним є питання щодо Волинської трагедії 1943 року. Україна і Польща називають різне число жертв. Польська сторона вважає трагедію “етнічною чисткою з ознаками геноциду”, не чуючи при цьому аргументів української сторони.
“Найперший спосіб відокремлення сучасної політики від історичної пам’яті – це опиратись на історичні факти і говорити тільки про те і визнавати, що мало місце і що можна підтвердити документами. Якщо є історичний факт, то з ним має змиритись будь-яка сторона і вести діалог на основі реальностей. Якщо є якісь факти, то їх треба обговорювати і не можна, аби якісь факти губилися, бо політично це комусь корисно. Це той шлях, яким йде Росія, і той шлях, яким йшов СРСР. Ми не можемо факти підганяти під ідеологію”, – сказав директор УІНП.
Україна дозволила Польщі цього року проводити пошукові роботи та ексгумації останків польських жертв конфліктів і воєн. Така заборону впровадили у 2017 році, коли у Польщі, в селі Грушовичі, знесли український пам’ятник воякам УПА. Нещодавно польська сторона провела перші дослідження території у Львові, а загалом просить про пошукові роботи у 12 місцях в Україні. Також мають відновити пам’ятники і могили українцям, які вандали зруйнували на території Польщі.
За словами Антона Дробовича, могили поляків в Україні, а українців у Польщі мають бути впорядковані і спільними зусиллями охоронятися. Також він сподівається, що у майбутньому видадуть спільний українсько-польський підручник із історії.
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини