Забирає няня із дитячого садочка хлопчика. Ідуть вулицею, та й няня питає:
– Ну і як день пройшов, зайчику?
– Та так, може бути…
– А ти себе добре вів?
– Та вів…
– Ти все з’їв сьогодні на обід, зупку з’їв?
– Так от власне із зупкою так нефайно вийшло. Я взяв зупку, спіткнувся і розлив всю тарілку на підлогу.
– Йой, Господи! А тобі дали хоча-б що-небудь після цього? – розхвилювалася няня, чи не голодна дитина.
– Та дали, цьоцю, дали. Піздюлєїв добрих дали…
Оповів: Любомир Коваль
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини