Зустрілися два куми: – Куме, бачив вчора, що у Вашій хаті допізна світилося…

Зустрілися два куми:
– Куме, бачив вчора, що у Вашій хаті допізна світилося. Що робилисьте?
– Та це ми з жінкою при світлі кохалися. Тепер вся Європа так робить. І ви спробуйте!
На наступний день зустрілися знову:
– Ну що, куме, спробували? Бачив, що і у вас вчора довго світилося…
– Ой, куме, як було добре… Все видно, все зручно. А дітям яка забава!

Оповів: Любомир Коваль


Село. Вечір. Під хатою на лавці сидять мати з донькою. Мама каже доньці…

Село. Вечір. Під хатою на лавці сидять мати з донькою.
Мама каже доньці:
– Я тобі казала що всі хлопці однакові?
Донька понуривши голову:
– Казали…
– Я тобі казала, що їм всім одного треба?
– Казали…
– Я тобі казала впиратися? Ти впиралася?
– Та впиралася я…
– Та як же ти впиралася?!
– Та як-як? Головою в хату…


Про бабу, діда і двері

Полягали дідо з бабою спати…
Баба:
– Чуєш, нє? А ти двері замкнув?
Дідо, крізь сон:
– М-м-м,.. та замкнув,.. замкнув…
– На верхній ключ замкнув?
– Ая,.. і на верхній…
– А на нижній?
– І на нижній…
– А верхню зачіпку накинув?
– Ая, накинув. Спи вже…
– А нижню защіпку?
– І нижню так само. Давай вже спати. Мені зранї вставати на косовицю…
Десь за хвилину баба знову:
– Чуєш, нє?
Дідо у відповідь починає делікатно хропіти. Баба легонько штурхає діда ліктем під бік…
– А ти ключ їден раз провернув, чи два рази?
Діда, тагі-би пйорун трасьнув.
– Та ти дась ми’ сї виспати, ти,.. нендзо їдна!!! Всі ключі провернув по два рази! Спи давай, бо ми зара шляк трафит!..
– А засувку до кінцє запхав?
Дідо, знову крізь сон, миролюбиво:
– М-м-ммм,.. ая, засунув до кінцє…
– А коцюбов двері підпер?
Дідо, позіхаючи:
– Нє-а, не підпер…
Баба зривається на рівні ноги, плескає долонями так, аж ся руки вигинають:
– Ну певно, шо так!!! Заходьте всі, хто хоче,.. беріт всьо шо хочете! Робіт зі мнов всьо шо сї хоче!..

Оповів: Любомир Коваль


Гуцулка приходе до хати, а гуцул вже готовий…

Гуцулка приходе до хати, а гуцул вже готовий. На столи слоїк з паленков, іно на дни трохи ся лишило.
– Та ти ж, курва, до дохтура їздив!
– Не рипи! Дохтур дав пігулок, приписов тепло і сказов жи маю багато пити. Я хтів запарити гарбати, а у видри ні каплі
– І, що треба було горівку дудлити?
– А нє, мав ім такий слабий до кірниці бічи?!

Оповів Олег Ущенко


Пізно ввечері батьки збираються в кіно. Вдома залишається п’ятирічний син…

Пізно ввечері батьки збираються в кіно. Вдома залишається п’ятирічний син. Перед тим як піти батько інструктує:
– Двері нікому не відкривай і взагалі не підходь до них! У нас з мамою ключі є! Зрозумів?
Син:
– Ага!
Йдуть, але мати продовжує хвилюватися. Батько каже:
– Зараз я підійду перевірю…
Підходить до дверей своєї квартири, стукає…
За дверима:
– Хто там?
Татко:
– Київ Газ, відкрийте!
За дверима:
– Ідіть в сраку, ми дровами палимо!


Запідозрив чоловік жінку у зраді. Сказав їй, що їде у відрядження, а сам заліз у шафу…

Запідозрив чоловік жінку у зраді. Сказав їй, що їде у відрядження, а сам заліз у шафу. Сидить і слухає, що ж робитиме жінка. А вона тим часом телефон в руки і дзвонить до кума: “Васильку, приходь, мій поїхав з хати”.
Прийшов кум, катуляються вони з жінкою, чоловік вже ледве сидить в шафі. Тут кум каже жінці:
– А давай ми з тобою побавимося, що я дитина, а ти моя мама.
Жінка погодилася, запеленала кума в простирадло, а сама вийшла на хвильку на кухню. Чоловік тим часом виліз розлючений з шафи і до кума:
– Ну шо, куме, – АГУ, АГУ!
А потім іде до жінки на кухню і каже:
– Іди перепеленай, бо обісрався!!!


Про Оксану, Серьожу та Різдвяні свята

Одружилися колись Оксана та Серьожа – московит із-за поребрика.
Жили собі “за порєбріком”, але на Різдвяні свята Оксана вмовила коханого поїхати до свого села, що в Карпатах, відпочити, хотіла показати свої традиції, фольклор. Та цей Серьожа боїться відходити далеко від хати. Йому ж на родінє казали, що «бандєровци тєбя уб’ют»!
Оксана нервує, каже: – От тобі пляшка горілки, пампушки, сало, іди в село, до людей, скажеш “Христос народився!” та й приймуть тебе, люди у нас мирні, все буде гаразд. Дурні оці твої друзі-московити, що таке тобі намололи, в нас тут нормальні люди, ніхто тебе не чіпатиме, послухаєш, як колядують, може, й з ними спробуєш!
Наледве відправила. Минає півгодини, той Сєрожа як увірветься до хати, мов навіжений, двері на замок, очі великі, слина з писка, шапку загубив.
– Та що ж таке сталося, любий, невже вовки знову до села підійшли? – запитує Оксана.
– Да я… к нім… с откритой душой! Пріхожу, бутилку на стол ставлю, ґоворю їм, как ти мєня учіла: “Христос нараділся!” А оні все хором как заорут “Славімо його!” А хрен ви мєня словіте!!!